Авдіївська промзона: солдатські будні (фотогалерея)

Майже усі стежини, які є між позиціями, прострілюються. Навколо – уже рік майже незмінний пейзаж із залишками будівель

Тутешній командир Андрій Верхогляд одразу після випуску з Академії сухопутних військ у Львові, відправився на передову. Йому – всього 21 рік. Хвалиться, що на днях виповниться уже 22. Воює на передовій з березня. Каже, що кадровий військовослужбовець. І ще до війни в Україні знав, що може потрапити в якусь гарячу точку як миротворець. «Тепер не треба нікуди їхати», – сміється.

Укріплення українських військовослужбовців непрості для пересічної людини. Всі сполучення викопані ледь не в людський зріст і сполучають між собою не одне укриття, де своє бойове чергування несуть солдати. Так і боєкомплект підносять, і від артилерії противника ховаються

На одній із позицій солдат розпаковує патрони й готується до вечора. Каже, що набої завжди потрібно тримати напоготові, противник може провокувати у будь-яку хвилину. Як показує практика, це відбувається вночі

Олег, який воює зараз у промзоні, розповідає, що ЗСУ зараз зайняли вигідніші позиції, ніж противник, тому і вдається вдало воювати із противником. Тому і російсько-сепаратистські сили намагаються українців посунути із опорної лінії

Від позиції до позиції одна й та ж стежина, встелена мінами, немов декоративною плиткою, які так і не розірвалися

По усі боки – зруйнована як і військова, так і цивільна техніка. Груди безкорисного металу