Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)

Дівчата у святковому вбранні. Бахчисарай, 1920-ті. Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами

Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – окрім м’яса, молока та вовни, худоба також забезпечувала і шкірою. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв

Продавець квасолі. Бахчисарай, 1920-ті. Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, суп з локшиною та відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною

Прядильниця, 1920-ті. Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»

Будинок у Бахчисараї, 1920-ті. Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменю

Городник, 1930-ті. Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)

Жителі села. Степовий Крим, 1920-ті. У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час збирання врожаю в громаді відбувалися в один день і визначалися радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря

Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті. Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі

Приготування кави. Бахчисарай, 1920-ті. Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручною кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні

Вуличний торговець. Бахчисарай, 1920-ті. Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами, ходили міськими вулицями

Сільський будинок. Південно-Західний Крим, 1920-ті. Стандартний інтер'єр головної кімнати передбачав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Стіни прикрашали численними рушниками, а підлоги – килимами

Житель Бахчисарая, 1920-ті. Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із ґудзиками, а зверху – довгий каптан

Прядильниця, 1920-ті. Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку

Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ті. Конярство відігравало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар

Майстерня мідника. Бахчисарай, 1920-ті. Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки

Вишивальниця. Бахчисарай, 1920-ті. Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори

Вхід до Зинджирли-медресе. Салачик, 1920-ті. Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут