Репресовані міністри Української революції 1917–1921 років. 10 історій у фото
Йосип БЕЗПАЛКО
Посада: міністр праці УНР
Дата арешту: 17 червня 1945 року.
Ким заарештований: Управління контррозвідки СМЕРШ 1-го Українського фронту.
Статті обвинувачення: 54-2 (збройне повстання) та 54-11 (участь у контрреволюційній організації).
Вирок: 2 липня 1946 року засуджений до 5 років заслання.
Подальша доля: Звільнений 17 червня 1950 року. Подальша доля невідома.
Сергій ЄФРЕМОВ
Посада: Генеральний секретар міжнаціональних справ
Дата арешту: 21 липня 1929 року у справі «спілкиписьменників України».
Статті обвинувачення: 54-2 (збройне повстання), 54-3 (зносини з іноземною державою з ворожою метою), 54-8 (тероризм), 54-11 (участь у контрреволюційній організації).
Вирок: 10 років ув'язнення.
Подальша доля: Ймовірно, помер 31 березня 1939 року у Володимирській тюрмі.
Антін КРУШЕЛЬНИЦКИЙ
Посада: Міністр народної освіти УНР.
Дата арешту: липень 1934 року.
Статті обвинувачення: 54-8 (тероризм) та 54-11 (участь у контрреволюційній організації).
Вирок: 10 років виправно-трудових таборів за «членство в ОУН» та «створення націоналістичної підіпільної органіації».
Подальша доля: Покарання відбував у Біломор-Балтійському ВТТ. За рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області був розстріляний 3 листопада 1937 року. Похований в урочищі Сандармох.
Микола ЛЮБИНСЬКИЙ
Посада: міністр закордонних справ УНР.
Дата арешту: перший арешт – 15 жовтня 1930 року у справі «Українського національного центру»; другий арешт – 12 листопада 1937 року.
Статті обвинувачення: перший арешт – 54-2 (збройне повстання) та 54-11 (участь у контрреволюційній організації).
Вирок: перший арешт – 3 роки виправно-трудових таборів; другий арешт – розстріл.
Подальша доля: Після першого арешту був висланий на три роки до Карелії, де проживав у місті Уральськ. Після розстрілу похований в урочищі Сандармох.
Андрій НІКОВСЬКИЙ
Посада: міністр закордонних справ УНР.
Дата арешту: липень 1929 року.
Причина обвинувачення: як один із ймовірних керівників Спілки визволення України.
Вирок: спочатку – смертна кара, але її замінили на 8 років ВТТ.
Подальша доля: Покарання відбував у Ярославській в'язниці та Соловецькому таборі. Звільнений у квітні 1940-го. У 1942 роц іпомер під час блокади Ленінграду (нині – Санкт-Петербург).
Валентин САДОВСЬКИЙ
Посада: Генеральний секретар судових справ, народний міністр праці УНР.
Дата арешту: 12 травня 1945 року, але офіційний арешт оформили лише 6 грудня.
Ким затриманий: військова контррозвідка СМЕРШ 4 Українського фронту.
Обвинувачення: інкримінували друк антирадянських творів та іншу допомогу міжнародній буржуазії.
Вирок: 10 років ув'язнення.
Подальша доля: Касаційна скарга Садовського була відхилена. Помер 24 листопада 1947 року.
Іван ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ
Посада: міністр промисловості і торгу УНР
Дата арешту: квітень 1945 року.
Статті обвинувачення: 54-3 (зносини з іноземною державою з ворожою метою) та 54-13 (активна діяльність проти революційного руху при цараті та під час громадянської війни).
Вирок: 10 років виправно-трудових таборів.
Подальша доля: 2 вересня 1952 року помер у в'язниці.
Павло ХРИСТЮК
Посада: генеральний писар УНР, міністр внутрішніх спарв УНР, державний секретар УНР.
Дата арешту: 2 березня 1931 року у справі «Українського національного центру».
Вирок: 7 лютого 1932 року був засуджений 5 років ув'язнення, але після перерозглядів він був 3 вересня 1937 року остаточно отримав 8 років таборів.
Подальша доля: помер у «Севвостлазі».
Теофан ЧЕРКАСЬКИЙ
Посада: міністр народного господарства УНР, міністр преси та пропаганди УНР.
Дата арешту: перший арешт – 5 квітня 1931 року, другий арешт – 13 лютого 1938 року.
Причина затримання: перший арешт – справа «Українського національного центру» за минулу «есерівську діяльність», другий арешт – організація «підпільного ЦК УПСР» та «підготовка повстання в Україні».
Вирок: перший арешт – 3 роки виправно-трудлових таборів, другий арешт – розстріл з конфіскацією усього майна.
Подальша доля: Страчений 22 версеня 1938 року. Похований поблизу Биківні.
Володимир ЧЕХІВСЬКИЙ
Посада: голова Ради народних міністрів УНР, міністр закордонних справ УНР.
Дата арешту: 17 липня 1929 року у справі «Спілки визволення України».
Статті обвинувачення: 54-2 (збройне повстання), 54-3 (зносини з іноземною державою з ворожою метою), 54-4 (надання допомоги міжнародній буржуазії), 54-8 (тероризм), 54-11 (участь у контрреволюційній організації).
Вирок: 10 років позбавлення волі.
Подальша доля: Відбував покарання у Ярославському політізоляторі ОДПУ СРСР та Соловецькому ВТТ. 3 листопада 1937 розстріляний. Похований в урочищі Сандармох.