«Провели п’ять років у в’язниці ні за що». Перші засуджені за «Хізб ут-Тахрір» кримчани вийшли на свободу

Тарас Ібрагімов

Перші засуджені у Криму у «справі Хізб ут-Тахрір» Рустем Ваїтов і Нурі Прімов вийшли на свободу після закінчення терміну ув’язнення. У вересні 2016 року вони були засуджені до п’яти років колонії загального режиму кожен. Після виходу на свободу Ваїтову і Прімову призначений додатковий адміністративний нагляд упродовж восьми років.

Інші фігуранти цієї справи, яку назвали «севастопольською справою Хізб ут-Тахрір», ‒ Ферат Сайфуллаєв і Руслан Зейтуллаєв, ‒ продовжують відбувати покарання.

Після цього судового процесу ФСБ Росії у Криму ініціювало ще шість аналогічних справ із арештами на всьому півострові. Загальна кількість засуджених або тих, хто перебуває під слідством, досягла 63 осіб. Про звільнення перших засуджених і перспективи інших «справ Хізб ут-Тахрір» йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії вранці 23 січня.

Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва розповіла Крим.Реалії, як відбулася зустріч звільнених кримчан.

«Зустрічати Нурі й Рустема з Криму до Росії виїхала група активістів і адвокатів: 22 cічня Рустема зустрічали в Кургані, а Нурі ‒ в Марій Ел. На жаль, зняти зустріч і вихід із колонії адміністрація заборонила. У Марій Ел були присутні співробітники поліції і ФСБ, навіть представники телеканалу «Россия», які, очевидно, знімали сюжет пропагандистського характеру. Рустема доправили до лікарні, тому що в нього є скарги на сильний головний біль. Вчора (22 січня) йому зробили МРТ, чекаємо на результати. Нурі почувається краще, глобальних скарг у нього немає. Зараз вони зустрілися, і сьогодні (23 січня) о 15:55 за кримським часом уже мають бути на півострові. У народу зараз мішані почуття: з одного боку, величезна радість, що є перші звільнення за цією серйозною статтею, з іншого боку, це затьмарюється усвідомленням того, що люди п’ять років провели у в’язниці ні за що», ‒ каже правозахисниця.

Лутфіє Зудієва

Нурі Прімов після звільнення подякував кримчанам за підтримку.

«Вини своєї я за весь період так і не визнав. Вважаю, що був засуджений несправедливо. Почуваюся чудово. Дякую всім, хто у своїх молитвах не забував про нас ‒ ми завжди це відчували, ми завжди це знали. Дуже хочу побачити своїх рідних, дуже сумував за ними. Це випробування закінчилося, почалося інше. Хочу побажати усім бути стійкими й терплячими ‒ Аллах любить терплячих ‒ і красивого терпіння», ‒ сказав він.

Лутфіє Зудієва зазначає, що в ув’язненні в Росії залишається ще безліч кримських мусульман із суворішими термінами, ніж у Нурі Прімова і Рустема Ваїтова.

«Люди звільняються, тільки відсидівши «від дзвінка до дзвінка», немає ніякого прогресу в цій категорії справ. За ці кілька років нам, на жаль, не вдалося вийти на такий рівень суспільної дискусії, коли йтиметься не про те, що хтось відсидів і вийшов, а про те, як перешкоджати цим арештам і чи потрібно взагалі боятися представників «Хізб ут-Тахрір», садити їх до в’язниць на такі великі терміни… Зараз потрібно підтримати сім’ю Ваїтових, де в дуже складному стані дитина: дівчинка лежить у відділенні нейрохірургії і готується до серйозної операції. Практично всі ці п’ять років дружина Рустема перебувала в лікарні. Я думаю, якщо у людей є бажання і можливість допомагати цій родині, це необхідно. Якщо говорити про Нурі й Рустема загалом, перший пріоритет для них ‒ соціальна адаптація після п’яти років в ізоляції від людей», ‒ каже вона.

Первое интервью первого освобожденного: Рустем Ваитов о заключении, поддержке и планах на будущее (видео)

Кримська адвокатка Ліля Гемеджі пояснює, що означає восьмирічний адміністративний нагляд для звільнених кримчан.

«По суті, це другий термін для Нурі і для Рустема. Він передбачає низку обмежень, і вони стосуються перебування обох звільнених у певному місці, за місцем реєстрації або проживання, заборон на певні дії. Заборона залишати Сімферопольський район, Крим, заборона на відвідування публічних заходів. Тобто без відома поліції людина не може нікуди вирушити. Це буде істотно впливати на життя Нурі й Рустема. В останнього дочка ‒ інвалід із дитинства, її необхідно постійно возити в медичні клініки. Вони розташовані за межами Сімферопольського району. Це патова ситуація: дитині погано, треба відвезти її до лікарні, але спершу необхідно отримати дозвіл співробітників МВС. Ми можемо зараз тільки подавати клопотання на зміну місця проживання і реєстрації», ‒ каже адвокатка.

Ліля Гемеджі

Ліля Гемеджі висловлює надію на те, що російські закони щодо «Хізб ут-Тахрір» врешті-решт вдасться пом’якшити.

«Зараз у Росії утворилася невеличка група правозахисників, які забили на сполох із приводу цих драконівських термінів і розглядають ситуацію з прицілом на майбутнє. Ця група зробила чимало аналізів, які свідчать про те, що «Хізб ут-Тахрір» не є терористичною організацією. Зокрема, це останній аналіз Юрія Констанова, який із юридичної точки зору оцінює, зокрема, рішення Верховного суду Росії від 2003 року про визнання організації терористичною. Російський офіс омбудсмена запросив вироки в низці справ, пов’язаних із «Хізб ут-Тахрір», серед них і кримських, але процес просувається досить повільно. Є російський закон про тероризм, де чітко вказано, що вважається діями терористичних організацій, і «Хізб ут-Тахрір» не підпадає під цей закон. Жодних натяків на такі дії ми не бачимо в тих, кого засуджують», ‒ каже вона.

Співробітниця програми підтримки політв’язнів правозахисного центру «Меморіал» Дар’я Костроміна наводить статистику щодо засуджених за участь у «Хізб ут-Тахрір» і зазначає посилення покарань.

«Ми з колегами ведемо список усіх відомостей, які з’являються в соцмережах, у ЗМІ. Він неповний, тому що весь час з’являються нові імена. Але зараз, за нашими, підрахунками, в Росії й анексованому Криму за ґратами перебувають 283 особи, з них 189 засуджені. Цифра збільшується з року в рік, і це найбільша група серед політично переслідуваних. «Свідки Єгови» наздоганяють: їх уже понад 200 за ґратами. При цьому раніше покаранням за участь у терористичній організації був термін від 5 до 10 років, а в середині 2016 року його посилили ‒ від 10 до 12 років. Усі, кого засуджують після цього, отримують мінімум 10 років, тому що суд не має права призначити покарання менше від нижньої межі за такою статтею. Організатори отримують від 15 і більше, рекорд зараз ‒ 24 роки. Поки ніяких надій на пом’якшення у нас немає, навіть мінімальні терміни двозначні», ‒ каже вона.