Перші ліки від коронавірусу: кінець пандемії і карантину?

Якщо світу вдасться звести передачу коронавірусу до мінімуму, то 2022 рік може стати останнім роком пандемії, навіть попри швидке поширення штаму «омікрон». Такого висновку дійшли у ВООЗ. Там вважають, що передовсім спинити пандемію вдасться завдяки появі нових вакцин та інноваціям.

І якщо перші вакцини від коронавірусу почали з'являтися наприкінці 2020 року, то нині, перед святами, державні сертифікати починають отримувати виробники перших ліків від COVID-19. У країнах із низьким рівнем вакцинації, серед яких і Україна, поява таких препаратів навряд чи знизить захворюваність, але цілком може знизити кількість смертей і госпіталізацій.

Які існують препарати для лікування коронавірусу і в яких випадках їх використовують? Які з них вже закупила Україна? Та чи зможе поява ліків від COVID-19 зробити хворобу сезонною – такою, як грип?

«Ліки не лікують, вони полегшують перебіг хвороби»

Для лікування COVID-19 використовують препарати різної дії: противірусні, протизапальні, препарати з моноклональними антитілами та інші. Залежно від стану хворого і підходів до лікування використовують різні методи, і відповідно різні ліки. Усі вони різними способами допомагають імунній системі боротися з вірусом.

«Для багатьох це в принципі може бути відкриття, але ліки не лікують. Вони покращують перебіг... Ліки просто мають певну ефективність профілактичну щодо важкого перебігу і смерті», – пояснює у коментарі Радіо Свобода імунолог Борис Донський.

Імунолог Борис Донський

Він додає, що ліки від COVID-19 поки не рекомендують використовувати до госпіталізації: виробники ліків здебільшого звітують про ефективність у важких випадках, а от їхні побічні дії поки недостатньо вивчені. Лише шість препаратів для лікування коронавірусу в госпіталізованих пацієнтів повністю схвалили у ЄС, у США – лише один – Ремдесивір американського виробника Gilead Sciences.

Препарат став одним з перших, який сертифікували ще наприкінці 2020 року. Як і інші противірусні препарати, Ремдесивір допомагає імунній системі почати боротися із вірусом ще до того, як вона його «розпізнала», каже Борис Донський: «ліки зупиняють розмноження вірусу, уповільнюють його. Таким чином імунітет отримує додаткову фору. При трохи запізнілій і неефективній первинній імунній відповіді вірус досить активно і швидко проникає, і його стає дуже багато... [Противірусні] препарати уповільнюють поширення вірусу і дають можливість виграти годину-дві, день-два часу, який і є вирішальним».

Деякі противірусні ліки дозволили використовувати екстрено, тобто до сертифікації, але лише для пацієнтів, в яких хвороба ризикує серйозно розвинутися.

Одним з таких лікарських засобів є Паксловід від американської фармкомпанії Pfizer. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) cхвалило препарат для екстреного використання на тлі «зростання кількості випадків інфікування та смертей від COVID-19 на території ЄС». У США Паксловід дозволили сертифікували для екстреного використання напередодні Різдва.

Препарат Молнупіравір розробляли як ліки від грипу, але клінічні дослідження довели, що він є ефективним і в лікуванні коронавірусу: він приблизно вдвічі знижує ризик госпіталізації та смерті. Молнупіравір – спільна розробка американських компаній Merck Sharp & Dohme та Ridgeback Biotherapeutics, але у США використання препарату дозволили лише в екстрених випадках. Так само як і в ЄС. А от у Великій Британії препарат схвалили повністю.

Молнупіравір для лікування коронавірусу схвалили лише у Великій Британії

Окрім противірусних препаратів, у лікуванні коронавірусу використовують засоби із моноклональними антитілами.

Їхній принцип дії Борис Донський пояснює так: «Це експериментальний варіант, це теж додатковий допінг для імунної системи. Вона ще вірус не розпізнала, але ми вже даємо їй антитіла, ніби вона його розпізнала. Можливо, вона трохи раніше почне боротьбу з ним».

Препарати із таким принципом дії Сотровімаб та REGEN-COV повністю схвалили у ЄС, а у США обидва схвалені лише для екстреного використання. Південнокорейський препарат Регданвімаб сертифікуали тільки в ЄС.

Ще один вид препаратів, які використовують при лікуванні COVID-19 – це протизапальні. Вони потрібні, коли в організмі почалися запальні процеси через надмірну відповідь імунітету.

«Якщо ми вже проґавили ситуацію, і вірусу вже багато, то вб'є організм не вірус, а імунна система. Тому нам вже треба глушити імунну систему, щоб вона зупинилася і, можливо, своєю гіперреакцією не вбила організм. Це вже прикра ситуація, мало, хто виживає, але все одно допомагає іноді», – пояснює Борис Донський.

Тоцилізумаб – протизапальний препарат, який призначають пацієнтам, які отримують штучну вентиляцію легень. Його повністю схвалили в ЄС, і для екстреного використання – у США. Аби вгамувати запальний процес, широко також використовують і відомий українцям Дексаметазон.

Як поява ліків від коронавірусу змінить світ?

Ще на початку 2021 року світова економіка почала оговтуватися від наслідків пандемії, адже новини про перші ефективні вакцини самі по собі стали сигналом, на який зреагували ринки. Поява ліків від вірусу хіба опосередковано вплине на поширення вірусу, але точно зможе розвантажити медичні системи – отже, необхідності жорстких локдаунів ставатиме менше.

Наявні препарати можуть запобігти важкому перебігу коронавірусної хвороби, але захворюваність, як і раніше, залежатиме від рівня вакцинації. Отже, про перетворення COVID-19 на звичайну сезонну хворобу, як грип, поки не йдеться.

Поява ліків також не допоможе уникнути подальшої мутації вірусу, адже ліки не зменшать кількість хворих, вони можуть лише покращити їхній стан, зазначає Борис Донський.

«Кожен хворий дає вірусу ще одну можливість проекспериментувати, погратися, спробувати підібрати PIN-код, – каже він. – Чим більше хворих, тим більше у вірусу шансів підібрати PIN-код. Якщо їх мільйони, то він успішно підбирає нові варіанти. Це еволюція».

Які препарати закупила Україна?

Коли увесь світ змагався за перші поставки вакцини від коронавірусу, надходження препаратів в Україну буксували. Тоді очільником міністерства охорони здоров’я був Максим Степанов, якого активісти та опозиція звинувачували у намаганні повернути корупційні схеми у медичні закупівлі, зокрема і товарів для боротьби із COVID-19. Степанов звинувачення відкидає.

«Вони (МОЗ – ред.) затягнули процес банального початку [замовлень вакцини] на сім місяців. Вони позбавили ДП (Державне підприємство «Медичні закупівлі») можливості максимально швидко проторгуватися і купити вакцини для України», – каже у коментарі Радіо Свобода голова благодійної організації «100% Життя» Дмитро Шерембей.

Дмитро Шерембей

Нині міністерство очолює Віктор Ляшко, і немає причин вважати, що у МОЗ впливатимуть на роботу ДП «Медичні закупівлі» і затягуватимуть закупівлю ліків проти коронавірусу, каже Шерембей.

«До тих пір, доти закупівлі будуть в області ДП «Медичні закупівлі», ці професіонали приноситимуть нам найкращий результат з точки зору ціни та якості. Єдиним ризиком є, якщо не дай Бог, якась з урядових систем Кабінету міністрів знову почне так заважати, як заважав Максим Степанов», – зауважує Шерембей.

Згідно із постановою Кабінету міністрів, у 2021 році ДП «Медичні закупівлі» мало виконувати закупівлі двох лікарських засобів для боротьби із COVID-19. Це Ремдесивір та Тоцилізумаб.

Деякі препарати МОЗ закуповує напряму, адже в протоколі міністерства від квітня 2021 року для лікування коронавірусної хвороби в Україні можна застосовувати шість препаратів. Серед них вже згадані вище Дексаметазон, Ремдесивір та Тоцилізумаб. У листопаді перелік розширили Ритонавіром від компанії Pfizer та Молнупіравіром.

Останнього у МОЗ планують закупити на 300 тисяч курсів. Про закупки такої ж кількості курсів Паксловіду повідомили ще раніше. Відповідну угоду з виробником МОЗ вже уклали.

А 21 вересня в Україну доставили 20 тисяч флаконів Бамланівімабу та 40 тисяч флаконів Етесевімабу. Це препарати із моноклональними антитілами. За повідомленням першого заступника міністра охорони здоров'я Олександра Комаріда, ліки надійшли за сприяння українського посольства у США як гуманітарний вантаж.

Які препарати закуповуватимуть у 2022 році через ДП «Медичні закупівлі», має стати відомо на початку наступного року.