«У 2014 році ми показали слабкість». Інтерв’ю зі спікеркою парламенту Чехії

Реакція Заходу на окупацію Криму Росією в 2014 році не була достатньою, і таким чином продемонструвала слабкість демократичних країн. Сьогоднішня масштабна війна РФ проти України є по суті наслідком нерішучості Заходу майже 10 років тому. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказала спікерка нижньої палати парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова.

Вона також розповіла про те, як можна деокупувати Крим, чи долучаться США до саміту «Кримської платформи» у Празі та про «розчарування», яке у неї викликає премʼєр Угорщини Віктор Орбан.

– Я хотів би почати із запитання про «Кримську платформу». Цього року ви приймаєте її у Празі. Які основні цілі саміту? Як ви думаєте, який результат буде найкращим?

– Основна мета – зібрати всіх спікерів парламентів і представників їхніх країн, тому що я вважаю, що це має велике символічне значення як для Росії, так і для українців. Для Росії – що ми залишаємося єдиними. І водночас для українців – що ми з Україною і наша підтримка непохитна.

Крим є частиною України, тому потрібно ще раз голосно заявити, що ми дотримуємося міжнародного права і жодних змін у цьому немає. І ми обговоримо все, що цього стосується.

– Щороку до формату «Кримської платформи» приєднується все більше нових країн. Чи варто чекати новачків у Празі?

– Загальна кількість – поки що 40 країн, але ми говоримо за десять днів до початку. Тож у нас ще є час (інтерв’ю було записане 13 жовтня – ред.). Ще п’ять парламентських асамблей, маю зазначити, тому що важливо, щоб були представники ПАРЄ, НАТО та інші. Переважно учасники – з країн, які є членами ЄС або європейськими країнами. Але у нас також будуть, наприклад, Ірак, Сьєрра-Леоне, Канада, Велика Британія.

І не всі учасники можуть бути насправді тут, у Празі. Тож деякі з них будуть надсилати онлайн-звернення. А це будуть, наприклад, Японія та Нова Зеландія. Тож я вважаю, що це досить непоганий результат, але ми ще працюємо над цим з українським парламентом. Хочу зазначити, що це спільні зусилля. І ми зараз працюємо над іншими учасниками, наприклад, зі Сполучених Штатів Америки.

– Саме хотів вас запитати про США, враховуючи, що зараз обирають нового спікера Палати представників. У вас є якісь новини про те, чи хтось приїде до Праги?

– Я точно дізнаюся протягом кількох днів (інтерв’ю було записане 13 жовтня – ред.), але зараз ми точно не можемо сказати, чи буде хоч якесь відеозвернення. Але, звісно, ситуація, динамічна ситуація, я б сказала, у Конгресі також впливає на можливість представника США приїхати або бути частиною платформи онлайн.

– Як ви оцінюєте реакцію світу на окупацію Криму в 2014 році? Чи була вона адекватною? Чи була достатньою? А також чи поділяєте ви думку, що якби реакція була трохи жорсткішою, то повномасштабного вторгнення у 2022 році можна було б уникнути?

– Маю сказати, що зараз я вважаю, що ми однозначно ухвалили неправильне рішення не тиснути на Росію, оскільки наша відповідь була недостатньою. І я майже впевнена, що тепер не лише я, а й інші лідери добре знають, що це була помилка. Наш попередній міністр закордонних справ Карел Шварценберг, здається, у 2014 році, отже, невдовзі після анексії та окупації Криму, сказав, що Крим був для Росії лише початком, і вони продовжать, саме в Україні, і ми повинні зробити все можливе, щоб їх зупинити.

Але це був один із голосів, а більшість голосів були лише за певні санкції, але цього було недостатньо. І для Росії це, звичайно, виглядало як слабкість, і тому вони вирішили зробити те, що вони зробили, те, що вони досі роблять.

– Головне завдання «Кримської платформи» – звільнення Кримського півострова. Який сценарій, на вашу думку, зараз є найбільш реалістичним, щоб звільнити півострів?

– Перш за все треба, щоб Україна виграла війну. Я абсолютно впевнена, що це перший крок до цього, треба виграти у війні, а потім мати можливість деокупувати також Кримський півострів, як і усі українські території. Тому ми маємо підтримати Україну як вільний, демократичний світ у цій боротьбі та всіма можливими засобами допомогти Україні перемогти.

Мається на увазі, звичайно, підтримка всією необхідною військовою технікою. І я як чеський політик і представник цієї держави можу сказати, що Чехія з Україною буде до кінця війни. Тож ми вас підтримуватимемо до кінця війни.

– Якщо ми візьмемо шкалу від 1 до 100, де 100 – це звільнення Криму, то на якій точці цього шляху зараз «Кримська платформа», за вашою оцінкою?

– Ой, це непросте питання, коли йдеться про зусилля, які тривають місяцями, роками, на жаль, вже роками. Але я повинна сказати, що моя країна, колишня Чехословаччина, була окупована Радянським Союзом понад 20 років. І, можливо, у ті часи люди були в розпачі й не бачили світла в кінці тунелю. Але я вважаю, що важливо розуміти, що надія завжди є, і ми маємо зробити все можливе, щоб ця надія стала реальністю.

Тож я думаю, що зараз це нелегко сказати в масштабах якоїсь шкали. Зараз видається, що це безнадійно. Але в цьому контексті ми бачимо, що це може статися, і ми повинні боротися за це.

– Одним із завдань саміту «Кримської платформи» є підвищення обізнаності про порушення прав людини в Криму. Ми як журналісти повідомляємо про багато порушень прав людини, особливо коли ми говоримо про кримських татар. Чи бачите ви ознаки того, що в Криму відбувається етнічна чистка?

– У нашому парламенті, в Палаті депутатів парламенту Чеської Республіки, ми мали дуже гарний захід із громадськими організаціями та активістами, які працюють в Криму, Луганській і Донецькій областях. Вони привели свідків того, що там відбувається. Тож у нас була чудова нагода поговорити та зрозуміти, що насправді відбувається. А порушення прав людини відбуваються щодня. Тож я вважаю, що це також чудова причина та одна з цілей цього саміту – ще раз винести на стіл обговорення ці порушення.

Ми хочемо підтримати під час дискусій цих активістів і правозахисників. Вони справді сміливі, вони роблять чудову роботу.

– Я про це питаю, тому що кримські татари в історії відносин із Москвою вже потерпали раніше. Ви бачите, що щось подібне відбувається знову і що ціллю є певна етнічна група?

– Я думаю, що це досить добре описано всіма цими громадськими організаціями та активістами. Тому ми знаємо, ми всі знаємо. І ми не можемо просто заплющувати на це очі. Це дуже важливо – зосередитися на цих темах. І те, чим, на мою думку, важлива «Кримська платформа», і особливо парламентський саміт, є те, що ми зосереджуємося не лише на політичній точці зору, але й на, скажімо так, людській точці зору. Ми всі – люди і маємо співчуття до всіх людей, які страждають. Тож це також одна з відмінностей. І я впевнена, що ми згадаємо про ці речі в нашій остаточній резолюції, яка буде під час завершення саміту.

– Якщо говорити про можливе звільнення цивільних в’язнів, які утримуються в полоні в Криму, чи відчуваєте ви, що всі міжнародні механізми вже використані? Чи вони вичерпані на цей час?

– Не можу сказати. Я не настільки поінформована. Можливо, мій український колега (Руслан Стефанчук – ред.) зможе сказати, що вже використовувалося, а що ні, і де є можливість для вдосконалення. Але те, що я роблю, і мій особистий вплив полягає в тому, що я вважаю, що ми все ще повинні чинити тиск на всі міжнародні асамблеї та всі міжнародні організації, які можуть відігравати певну роль.

Маркета Пекарова Адамова під час інтерв'ю Радіо Свобода 13 жовтня

І ми маємо переконати інші країни приєднатися до нас, бути активними в цьому політичному тиску на Росію і приєднатися до нас у всіх діях, таких, як санкції. Я вважаю, що це дуже важливо не лише для Криму, а й для всієї України – справді встановити справедливість для людей. І це можна зробити у міжнародному суді, який буде зосереджений на всіх злочинах, скоєних в Україні, на всій території України, звісно, включно з Кримським півостровом.

– Також було оголошено, що під час «Кримської платформи» тут, у Празі, ви плануєте провести благодійний збір коштів для психологічної допомоги дітям, які постраждали від війни в Україні. Чи маєте ви розуміння, скільки грошей потрібно на цю справу і скільки дітей можуть отримати цю допомогу?

– Перш за все, важливо сказати, що існує інший тип справжнього злочину – це те, як війна впливає на дітей, усіх. Але деяких із них також забрали від їхніх сімей, їх схопили і привезли в Росію чи російські громади, їм промивають мізки і багато іншого. Отже, за словами дружини президента Зеленського, пані Зеленської, це поки що приблизно, тому що ми точно не знаємо цифру, таких дітей – 19 тисяч.

Є, звичайно, величезне бажання допомогти цим дітям і спробувати повернути їх в Україну, в їхні родини, а потім допомогти їм конкретною психологічною та іншою допомогою. Тож ми будемо збирати гроші на це, але також і на допомогу дітям, які є біженцями та проживають зараз у Чехії. Звичайно, потрібні всі гроші, всі гроші вітаються. І всі, хто може взяти участь навіть невеликою пожертвою, це все одно велика допомога. Ми будемо дуже вдячні за це. І ми зможемо допомогти більшій кількості дітей, якщо матимемо більше грошей, звичайно, це логічно. Тож я сподіваюсь, що ми можемо отримати справді велику допомогу.

– Як ви можете прокоментувати заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що не було прецеденту прийняття країни до ЄС без чітких кордонів або принаймні з чіткими кордонами території, яку контролює уряд, і тому Україну навряд чи приймуть до закінчення війни? Чи згодні ви? І чи є інші країни в ЄС, які б мали таку ж позицію?

– Я впевнена, що він із цими заявами та зауваженнями такий один. І я дійсно дуже розчарована не лише Віктором Орбаном, але й усіма угорцями, які дотримуються цих ідей. Неймовірно, що саме угорці, які мають у своїй історії справді важкий досвід із Радянським Союзом, тепер підтримують такі думки.

Тому для мене це справді розчарування. Але водночас я думаю, що ми добре знаємо, що за цим стоїть величезний вплив Росії в Угорщині. І, звичайно, це заважає всім нам. І ми працюємо над єдиною позицією країн ЄС і НАТО. І, зрештою, Угорщина все ще з нами, коли йдеться про санкції тощо. Але я, звичайно, не згодна з позицією Орбана.