Визволення Павла Гриба: хроніка викрадення, тиску та ув'язнення в Росії

Павло Гриб – студент Києво-Могилянської академії, громадський активіст. У віці 19 років – викрадений російськими спецслужбами з території Білорусі. У Росії його звинуватили у «сприянні терористичній діяльності» та засудили до 6 років колонії. Він є наймолодшим з-поміж українських політв’язнів, яких незаконно утримує Кремль. Павло Гриб має важке захворювання, яке потребує постійного прийому ліків.

Павло Гриб у російському суді . 22 березня 2019 року

З життєпису:

Народився 1 червня 1998 року в родині офіцера-прикордонника та санітарки, учасниці ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Саме з Чорнобилем пов’язують захворювання, яке має Павло Гриб – портальну гіпертензію. До викрадення – мешкав з батьками у Києві, в останні місяці – готувався до операції, яка мала поліпшити його стан. Має сестру – Ольгу. Його батько, Ігор Гриб, на час викрадення сина – ветеран української військової операції на Донбасі, військовий капелан та радник голови Синодального управління військового духовенства ПЦУ.

Через декілька місяців після того, як його сина незаконно помістили до російського СІЗО, Ігоря Гриба призначили начальником відділу МінТОТ з питань осіб, позбавлених особистої свободи.

Після анексії Криму та початку російської збройної агресії на Донбасі Павло демонстрував у соцмережах проукраїнські погляди, брав участь у тренінгах з тактичної медицини та у волонтерському русі.

Хроніка ув’язнення:

24 серпня 2017 року Павло Гриб зник. Пізніше його батько повідомив, що син поїхав до Білорусі, щоб зустрітися яз дівчиною з Росії, з якою він до цього спілкувався тільки у соцмережах і яка, нібито, там демонструвала проукраїнські погляди.

Пізніше Павло Гриб розповів своїм адвокатам, що 24 серпня його викрали невідомі – біля автовокзалу в білоруському Гомелі, після зустрічі з цією дівчиною. Його вивезли до Росії і передали до рук іншим невідомих йому осіб.

За версією ж представників російського ФСБ, Павла Гриба затримали на кілька днів пізніше, у Смоленській області. Після цього російські спецслужби перевезли викраденого українця до Краснодара.​

Про те, що Павло Гриб викрадений Росією та утримується в управлінні ФСБ в Краснодарі, 7 вересня 2017 року офіційно повідомив директор департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич.

У вересні 2017 року до Гриба пустили адвоката Андрія Сабініна. Він, зокрема, констатував, що його підзахисний не має доступу до необхідних йому ліків. Вимоги українського МЗС про надання Павлу Грибу негайної медичної допомоги та про його повернення до України залишилися безрезультатними.

Павло Гри під час оголошення вироку в Північно-Кавказькому окружному військовому суді, 22 березня 2019 року

Російська прокуратура висунула Павлові Грибу звинувачення в «організації тероризму»: за версією обвинувачення, він пропонував своїй російській знайомій влаштувати вибух у школі № 26 в місті Сочі «за допомогою саморобного вибухового пристрою».

Тим часом до портальної гіпертензії, на яку страждає Павло Гриб, додалися й інші хвороби. У грудні 2018-го адвокат політв'язня Марина Дубровіна розповіла, що Павло Гриб практично повністю осліп і має цироз печінки, що в нього погіршилася функція згортання крові. Так, «швидку допомогу» довелося викликати до зали суду. Лікар оглянув Павла, але не зміг його обстежити в лікарні, розповіла адвокат.

За словами Дубровіної, Павло «нездатний прочитати документи…, навіть обличчя людей йому важко розгледіти». Також, стверджують адвокати, Павлу важко брати участь у засіданнях суду, він погано бачить свідків, в нього погіршилася пам’ять, тож він «погано запам’ятовує слова адвокатів».

22 березня 2019 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок Павловы Грибу. Його визнали винним у «підбурюванні до теракту» в Сочі та засудили до 6 років колонії.

Того ж дня Павло Гриб на знак протесту проти вироку оголосив голодування. Але через чотири дні припинив його, повідомив виконувач обов’язків генерального консула в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський. За словами дипломата, він зустрівся з українським в’язнем Кремля і переконував його вийти з голодування, бо «це для нього є нічим іншим, як самогубством».

23 липня Верховний суд Росії розглянув апеляцію Павла Гриба і залишив вирок у силі.

На це Європейський союз зробив офіційну заяву з засудженням цього рішення.

«Верховний суд Російської Федерації підтримав… ув’язнення на шість років Павла Гриба, 21-річного громадянина України – інваліда, який був викрадений із Білорусі російською владою ... Відтоді він незаконно перебував у Росії без будь-яких обґрунтованих звинувачень. Європейський союз продовжує очікувати, що Павло Гриб буде негайно звільнений», – йдеться в заяві.

Також у ній згадують, що юнак страждає на серйозні захворювання, які загрожують його життю, а відтак він має негайно отримати належне спеціалізоване лікування.

МЗС України повторило свої вимоги звільнити Павла Гриба, і назвало судове рішення щодо нього «свідченням відсутності правосуддя в Росії».

Мітинг на підтримку Павла Гриба, Київ, 24 березня 2019 року

Українські дипломати закликали міжнародну спільноту засудити неправомірне рішення російського суду щодо Гриба та вимагати безумовного звільнення усіх громадян України, «яких кремлівський режим тримає у заручниках на території Росії та в окупованому українському Криму».

У серпні Павла Гриба перевезли до московського СІЗО «Лефортово».

Адвокати Павла Гриба: Андрій Сабінін, Марина Дубровіна

Цитати:

«Все це пройшло. Дім, комп'ютерні ігри, їжа, рідні, друзі – все це залишилося далеко в пам'яті. Є щось рідне, але неймовірно далеке, адже навколо мене – чуже».

(З листів на волю)

«Яке б розчарування в Україні не було, яка би влада на хвилі цього розчарування не прийшла, її обов’язок – звільнити полонених і політв’язнів, не допустити нових, закривши після цього державний кордон з Московією і Білорусcю й розірвавши дипломатичні відносини з усіма ворожими країнами. Цього ми вимагаємо. Будь яка влада має нас чути. Будь яка інша політика в цьому напрямі є державною зрадою».

(Зі звернення, яке Павло Гриб написав 17 червня 2019 року з головною вимогою: Росію треба «змусити розпочати переговори»).