Політична партія «Фідес» угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана вже багато років була на шляху конфронтації з Європейською народною партією (EPP), правоцентристським політичним об’єднанням ключових національних партій у Європарламенті. А тому важко зрозуміти, коли саме пролунав метафоричний перший постріл у цьому конфлікті.
Але рішення 3 березня вивести партію з групи EPP у Європарламенті може стати кроком, який остаточно обірве всі зв’язки. Тепер усі переводять погляд на Німеччину, де канцлерка Анґела Меркель та Армін Лашет, новообраний голова її консервативної партії Християнсько-демократичного союзу, знову можуть стати медіаторами, щоб укласти малоймовірне перемир’я.
Хід голосування 3 березня щодо внутрішньої роботи групи EPP у Європарламенті, яке спричинило вихід «Фідес», багато про що говорило.
Переважна більшість партійних товаришів «Фідес» у EPP втомилася від них. Дуже втомилися!
148 європейських депутатів проголосували «за», 28 «проти» і 4 утрималися щодо зміни регламенту роботи в групі. До цього, можна було відсторонити лише окремих членів із групи, а зараз може бути відсторонена ціла національна делегація, якщо є більше від двох третин голосів. «Фідес» ніде не згадувалась у нових змінах до правил, але всі розуміли, що це стосується саме угорців. І голосування зробило зовсім очевидним, що переважна більшість партійних товаришів «Фідес» у EPP втомилася від них. Дуже втомилися!
Як тільки результат став відомим, сам Орбан опублікував листа, де повідомив, що 11 представників «Фідес» покинули фракцію EPP у Європарламенті, який засідає у двох палатах – у Брюсселі та Страсбурзі. Тепер залишається питання, що буде з «Фідес», правлячою партією в Угорщині, в рамках загальної європейської структури EPP.
«Фідес» досі є членом цієї партійної родини, хоча її членство призупинили з березня 2019 року після жорстких нападок на попереднього президента Єврокомісії та поборника EPP Жана-Клода Юнкера.
Це призупинення означає, що з 2019 року «Фідес» не може бути присутньою на жодному засіданні EPP, їх також позбавили часу для виступу, права голосу та привілею пропонувати кандидатів на посади. Через декілька годин після рішення парламентської фракції 3 березня, загальноєвропейська структура EPP опублікувала заяву, де привітала рішення парламентської групи ухвалити новий регламент і заявила, що «Фідес» загрожує «процедура виключення з партії, згідно зі статтею 3 Статуту EPP».
Це рішення може бути ухвалене простою більшістю на Політичній асамблеї EPP, яка запланована на кінець червня – якщо дозволить пандемія коронавірусу. Але усунення «Фідес» може статися ще раніше. У цьому вирішальне значення може відіграти стаття 3, адже в ній чітко зазначається, що члени EPP також мають засідати з іншими членами групи в Європарламенті. Поки вони позафракційні, як зараз, то нічого не зміниться. Але як тільки вони приєднаються до іншої партійної групи в Європарламенті, стане дуже ймовірним автоматичне виключення з усіх структур EPP.
Зал засідань Європейського парламенту. Страсбург
Як зіграє Орбан?
Зараз питання в тому, як зіграє Орбан? Довго бути позафракційними в парламенті – це нелегко. Час вашого виступу сильно скорочують і шанси стати доповідачем із важливих питань значно зменшуються. Бути частиною EPP дає набагато більше впливу. Це найбільша політична сім’я в Європарламенті, партія трьох останніх президентів Єврокомісії та рідна партія Меркель. Простіше кажучи: це найпотужніше політичне об’єднання в європейській політиці.
Різні антиіммігрантські, ультраправі партії давно намагаються сформувати супергрупу з реальним впливом у Брюсселі
Угорський прем’єр-міністр Орбан уже давно культивує імідж та контакти альтернативного лідера правих сил у ЄС та за його межами. Можливим кроком стане з’єднання із ультраправою групою «Ідентичність і демократія» (ID) його італійського союзника Маттео Сальвіні. Але ця група, яка серед інших включає «Національне об’єднання» Марі Ле Пен та «Австрійську партію свободи» (FPÖ), які маргіналізовані як у Європарламенті, так і в ЄС загалом. Різні антиіммігрантські, ультраправі партії давно намагаються сформувати супергрупу з реальним впливом у Брюсселі, але вони завжди спотикалися на очевидному протиріччі – створення міжнародного союзу націоналістів.
Трохи більш прийнятним та природнішим для «Фідес» політичним вибором було б об’єднання з м’яко євроскептичними «Європейськими консерваторами та реформістами» (ECR), що включає польську партію «Право і справедливість» (PiS) і чеську «Громадянську демократичну партію» (ODS). Ця партійна група сформувалася, коли британська Консервативна партія, відома як торі, припинила співпрацю з EPP ще у 2009 році.
«Фідес» може зайняти місце британських консерваторів у цій групі, але тут потрібно враховувати одну повчальну історію: багато експертів з питань «Брекзиту» зазначають, що одним із кроків, які сприяли виходу Великої Британії з ЄС, було саме рішення партії торі розірвати зв’язки з EPP. Це обмежило канали комунікації тодішнього британського прем’єр-міністра Девіда Камерона з політиками, які ухвалили рішення на континенті, та ізолювало його на європейській арені.
Німецький дует вважав, що для угорсько-німецьких відносин та для EPP буде найкращим утримувати цю чорну вівцю – угорську «Фідес» – у стаді
Досить іронічно, але саме винахід британських консерваторів може виявитись останнім рятувальним човном для «Фідес», щоби та залишилась у сім’ї EPP – «Європейські демократи» (ED). ED були політичною групою, створеною в 1990-х роках британськими консерваторами, яка дасть їм змогу долучитися до EPP, але фактично з ними не об’єднуючись, – і таким чином створити альянс EPP/ED, який тривав до 2009 року.
Такий варіант може розглядати Орбан – і це також можуть робити Лашет і Меркель. Німецький дует вважав, що для угорсько-німецьких відносин та для EPP буде найкращим утримувати цю чорну вівцю – угорську «Фідес» – у стаді. І попри уїдливу критику німецької міграційної політики, Орбан завжди добре відгукувався про канцлерку Меркель.
Цілком може бути, що саме Берлін вирішить, чи EPP розділиться на біполярні табори євроскептиків та євроентузіастів
Але проблема такого підходу може бути в тому, що інші партії EPP раптово приєднаються до ED, такі як словенський союзник Орбана Янез Янша та його Словенська демократична партія (SDP), партії угорських меншин у Словаччині та Румунії, або навіть французькі республіканці, які все більше правішають. Врешті-решт, цілком може бути, що саме Берлін вирішить, чи EPP розділиться на біполярні табори євроскептиків та євроентузіастів, чи може нарешті настав час зробити останній залп у битві за європейських правих.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?