«Неправда, що Крим взяли без єдиного пострілу»: свідчення про окупацію Росією півострова

Асан Ісенаджиєв – кримчанин, парамедик українського полку «Азов». З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році він пройшов випробування «Азовсталлю» в Маріуполі та російським полоном, з якого вже не сподівався повернутися. Він також був свідком російської окупації та анексії Криму 2014 року. Про власний спротив російській агресії та порятунок від російських спецслужб він розповідає Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Родину Асана Ісенаджиєва 1944 року депортували з Криму до Узбекистану. Тому його батьки народилися не на батьківщині: мама – в Ташкенті, а тато – у Самарканді. У 1990-х роках минулого століття вони повернулися до Криму, де познайомилися та одружилися.

Оселитися подружжя вирішило у невеличкому містечку Генічеськ Херсонської області, де мешкали родичі.

Генічеськ. Фото від вересня 2022 року. Місто під російською окупацією із 24 лютого 2022 року

Усі, окрім тата, в родині Ісенаджиєвих – медики. Мама закінчила медичний інститут у Ташкенті. Тому для Асана професія була визначена ще у дитинстві.

«Мені ще в дитинстві сказали: «У родині всі медики – у тебе немає вибору». Мене завжди тягнуло до комп’ютерних ігор, я від комп’ютера не відлипав. Але мені сказали: «Медик – це людина, яка завжди буде в достатку, нагодована і без суму». Тому мою долю визначили з дитинства», – говорить він.

Із 2011 року Асан Ісенаджиєв жив у Сімферополі, де готувався стати лікарем – вчився у Медично-біологічному ліцеї при Державному медичному університеті імені Георгієвського.

Кримський медичний університет, головний корпус

Потім він вступив до цього вишу. Але не зміг його продовжити навчання, бо Росія почала анексію Криму.

«Не очікував, що у Криму так багато проукраїнського населення»

«Якісь люди в зеленій формі «качають» свої права. Спочатку взагалі нічого не було зрозуміло. Я думав, що це якийсь флешмоб, який швидко закінчиться», – розповідає Асан Ісенаджиєв про ті події.

Тоді йому було 19 років.

Російські військові в селі Перевальне біля Сімферополя, березень 2014 року

Кримчанин пригадує, як на півострові з’явилися росіяни зі зброєю, щоб забезпечити проведення незаконного референдуму про статус Кримського півострова, ініційований владою Росії, але не визнаний Україною та міжнародною спільнотою.

Асан Ісенаджиєв виходив на проукраїнські мітинги разом з іншими кримськими татарами. Зокрема, брав участь в акціях у Сімферополі та Севастополі.

«Я був шокований тим, наскільки багато було проукраїнського населення (у Криму 2014 року – КР)! Я не очікував, що буде так багато. Бахчисарай був залізно проукраїнський. І Сімферополь був проукраїнський. А чим ближче до Севастополя, там, де скупчення російських мас, то там так... Тому що ця психологічна програма Росії розпочалася ще задовго до всіх подій»», – розповідає Асан.

«Кажуть: Крим взяли без єдиного пострілу. Але там убивали людей»

У травні 2014 року Асан Ісенаджиєв залишив Крим, бо випадково дізнався, що однокласник «здав» його ФСБ.

Він їхав на материкову частину України потягом, який російські сили зупинили за Джанкоєм.

Коли потяг оглядали, кримчанин вдав, що спить. Можливо, це врятувало його від проблем.

Залізниця біля Джанкоя, ілюстраційне фото

«Потяг зупинили, почали всіх оглядати, хто їде. Мені просто пощастило, коли я зробив вигляд, що сплю. І все, поїхали далі. На той момент, я думаю, мене могли там і «обнулити». Тому що говорять, що Крим взяли без єдиного пострілу (так стверджує російська пропаганда – ред.). Але там людей «валили». Там дуже багатьох людей вбили», – пояснює парамедик.

Від редакції: за офіційними даними української влади, на початку російської анексії Криму серед загиблих від рук представників «російської самооборони» та військових визнані активіст (герой України посмертно) Решат Аметов та українські військові Сергій Кокурін і Станіслав Карачевський.

Від Чонгара до «Азовсталі»

У вересні 2015 року, коли почалися громадянські акції з блокування вантажних поставок продуктів та інших українських товарів до Криму, Асан Ісенаджиєв вчився у Генічеському медичному училищі на фельдшера. Він долучився до тих акцій – надавав активістам медичну допомогу.

Згодом служив на КПП «Чонгар» у лавах Державної прикордонної служби України. Його до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щодня перетинали кримчани, які виїздили на материкову частину України та поверталися назад.

КПВВ «Чонгар» у Херсонській області, листопад 2019 року

Потім Асана Ісенаджиєва перевели в зону АТО, де він отримав перший досвід роботи в умовах бойових дій. У січні 2018 року він долучився до українського полку «Азов».

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну Асан Ісенаджиєв зустрів у Маріуполі. Надавав медичну допомогу пораненим військовим та цивільним на «Азовсталі», поки тривала російська блокада міста.

Після евакуації з «Азовсталі» пройшов Оленівку та був у полоні в російському Таганрозі.

Тепер згадує, як після обміну військовополоненими повернувся до України та був приємно вражений, що його зустрічав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

«Отримавши інформацію щодо можливого обміну Асана і його бойових товаришів, терміново вирушив до Сум, куди їх мали привезти з місця обміну. Поспішаю сповістити всіх: Асан такий же усміхнений, енергійний, але схуд неймовірно», – повідомляв про ту зустріч глава Меджлісу кримськотатарського народу.

Мрія про Бахчисарай

Зараз Асан Ісенаджиєв – інструктор з тактичної медицини та волонтер. Він вірить, що його рідний Крим буде деокупований.

«Я не думаю, що міністр Рустем Умєров (міністр оборони України – ред.) якось обійде стороною питання Криму. Я думаю, що все йде своєю чергою, як і має бути. Важко, але за все є своя ціна. Мені здається, Крим повернеться в Україну. Я думаю, це питання (деокупації Криму – КР) – не за горами», – говорить кримчанин.

Бахчисарай, ілюстраційне фото

У вільному Криму він хотів би купити будинок у Бахчисараї, завести домашню худобу, закласти сад і «жити щасливо, коли закінчиться війна». Сподівається, що це буде скоро.