У Криму за нез'ясованих обставин гинуть і зникають російські чиновники

Росія окуповує Крим. Кадрові російські військові ще без опізнавальних знаків. Перевальне поблизу Сімферополя. 5 березня 2014 року

У Криму знайшли мертвим 47-річного заступника голови департаменту культури уряду Москви Леоніда Ошаріна. За попередньою версією, він наклав на себе руки. За останні шість років півострів неодноразово ставав «останньої гаванню» для представників російської влади: смерті та зникнення тут відбуваються щорічно. Крим.Реалії розповідають, як це було.

За шість років після російської анексії Криму на півострові при нез'ясованих обставинах померли четверо чиновників, ще двоє зникли. Більшість випадків відбувалися при схожих обставинах ‒ чиновників знаходили у ванній кімнаті.

Останній стався 22 квітня: Ялті знайшли тіло 47-річного Леоніда Ошаріна.

Прибув до Ялти і більше його ніхто не бачив

За повідомленнями пресслужби управління Слідкому Росії у Криму, тіло заступник голови департаменту культури уряду Москви було знайдене в орендованій квартирі в Ялті.

Леонід Ошарін

За попередніми повідомленнями, він прибув до Ялти з Краснодарського краю на таксі й більше на зв'язок не виходив
Пресслужба кримського главку МВС Росії

«За попередніми повідомленнями, він (Леонід Ошарін ‒ КР) прибув до Ялти з Краснодарського краю на таксі й більше на зв'язок не виходив. Наразі співробітниками поліції здійснюється комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення місця перебування громадянина», ‒ повідомила 22 квітня пресслужба кримського главку МВС Росії.

Російські ЗМІ пишуть, що Леонід Ошарін зник наприкінці березня. Хоча на офіційному сайті мерії Москви вказано, що у чиновника 20 квітня був запланований прийом громадян із питання забезпечення реалізації державної політики в галузі театральної справи та концертної діяльності в Москві.

Російський Telegram-канал Baza 22 квітня стверджує, що за попередньою версією, Леонід Ошарін міг накласти на себе руки: «Його тіло знайшли в центрі Ялти в орендованій квартирі у ванній. Вхідні двері були зачинені ключем зсередини».

А за повідомленням російського інтернет-ресурсу Mash, тіло Леоніда Ошаріна з «різаними ранами» пролежало у ванній понад десять днів.

Офіційних підтверджень цьому немає. За інформацією російських силовиків, призначені експертизи для встановлення точної причини смерті. Зараз встановлюються зв'язки та пересування покійного чиновника.

Леонід Ошарін займав посаду в уряді Москви з 2018 року. До цього керував Московським театром імені Маяковського, театром Et Cetera та продюсерським курсом школи-студії МХАТ.

Смерть судді

У грудні 2018 року в Сімферополі був знайдений мертвим 46-річний ексголова підконтрольного Росії Центрального райсуду міста Віталій Михайлов.

Віталій Михайлов

У ЗМІ повідомлялося про його самогубство. Подробиці не відомі, але неофіційно джерела повідомляли про його повішення. Причин події російські силовики не оприлюднили.

Михайлов очолював Центральний райсуд Сімферополя з листопада 2011 року. На цій посаді він змінив Олександра Опанасюка ‒ чоловіка нинішнього підконтрольного Росії омбудсмена Криму Лариси Опанасюк. У 2014 році Віталій Михайлов перейшов на службу Росії і зберіг свій пост, а у жовтні 2018 року пішов у відставку.

За інформацією кримських ЗМІ, Віталій Михайлов був сином ексдепутата підконтрольного Росії кримського парламенту від «Единой России» Євгена Михайлова.

«Замкнувся у ванній і наклав на себе руки»

У листопаді 2017 року стало відомо, що голова управління російської Федеральної антимонопольної служби Криму Тимофій Кураєв скоїв суїцид у ванній своєї квартири в Сімферополі.

В управлінні Слідкому Росії у Криму порушили кримінальну справу за частиною 1 статті 110 КК Росії (доведення до самогубства).

«За неофіційною інформацією, чиновник повернувся додому, дочекався, коли дружина та двоє дітей заснуть, після чого закрився у ванній кімнаті і наклав на себе руки, записавши суїцид на відео. Зміст відеозапису не розкривається: за словами джерел, на відео Кураєв не пояснює причин свого вчинку», ‒ писала російська «Новая газета».

Наклав на себе руки, записавши суїцид на відео
видання «Новая газета»

За інформацією видання, у Тимофія Кураєва було багато недоброзичливців, оскільки кримська ФАС конфліктувала не тільки з чиновниками, але і з великим бізнесом, домагаючись скасування низки контрактів.

Тимофій Кураєв до приїзду на півострів працював у Головному управлінні економічної безпеки та протидії корупції МВС Росії. У кримському управлінні Слідкому Росії згодом повідомили, що за результатами розслідування смерті Тимофія Кураєва «обставини насильницької смерті відсутні, у зв'язку з чим кримінальна справа була припинена».

«Писав смс, наклав на себе руки»

У серпні 2015 року в котеджі пансіонату «Примор'я» знайшли повішеним голову підконтрольної Росії адміністрації селища Ростислава Сторожика.

«Було виявлено тіло голови адміністрації Коктебеля з ознаками самогубства. Однією з версій події розглядається самогубство, вчинене з особистих мотивів», ‒ повідомляли в кримському управлінні Слідкому Росії.

Вид на Коктебель з моря

Сторожик писав начальнику поліції sms, що в Коктебелі, мовляв, «брудно, багато наркоманів, і взагалі все погано»
«Примечания»

Севастопольське видання «Примечания» описало подію докладніше: «Він наклав на себе руки пізно вночі у ванній, де вранці його й виявила дружина. До другої години ночі Сторожик писав начальнику поліції sms, що в Коктебелі, мовляв, «брудно, багато наркоманів, і взагалі все погано». Ще ввечері чиновник був тверезий і поводився, як зазвичай. О першій годині ночі з ним зідзвонювалися, підозр, що він може накласти на себе руки не було. Джерела пов'язували його смерть з відмовою брати хабарі та йти на контакт з правоохоронцями в питаннях, пов'язаних із забудовою Тихої бухти».

Вдова покійного мера повідомляла російським ЗМІ, що в ту ніч її чоловік «сильно напився, був агресивним і абсолютно не контролював себе».

Ростислав Сторожик був призначений на посаду голови підконтрольної Росії адміністрації Коктебеля у квітні 2015 року. До цього він працював головним технологом «Феодосійського підприємства забезпечення нафтопродуктами».

Зниклі

Ще два інциденти пов'язані зі зникненням колишнього головного архітектора Ялти Едема Керімова та ексвіцепрем'єра підконтрольного Росії уряду Криму, ексголови адміністрації Судака Володимира Сєрова.

Едем Керімов зник у грудні 2018 року. Він узяв лікарняний і більше не вийшов на роботу.

Едем Керімов

З рідними Керімова представникам російської адміністрації Ялти теж зв'язатися не вдалося. Чиновника не знайшли досі. Він оголошений у розшук.

Відразу після зникнення чиновника Крим.Реалії намагалися зв'язатися з його дружиною в соцмережах, але відповіді не отримали. Зараз вона видалила свої акаунти.

Колишній віцепрем'єр підконтрольного Росії уряду Криму Володимир Сєров після звільнення повернувся до Судака, де у нього були рідні та сімейний бізнес у сфері організації паркувальних майданчиків та будівництва.

Володимир Сєров

Кримські ЗМІ писали, що у 2019 році російські силовики провели в будинку Сєрова обшук у межах кримінальної справи, порушеної кримським главком Слідкому Росії за частиною 5 статті 291.1 КК Росії (обіцянка або пропозиція посередництва у хабарництві).

Самого ексчиновника вдома тоді не виявилося. Про його долю невідомо досі. У кримських ЗМІ поширюють версію, що ексвіцепрем'єр міг виїхати на материкову частину України.

Пішли не самі?

Кримський історик, політичний оглядач Олександр Севастьянов не виключає, що за фактами самогубств і зникнень чиновників у Криму може приховуватися їх бажання уникнути відповідальності за участь у незаконних схемах або захиститися від перспективи стати «стрілочниками» у них.

Олександр Севастьянов

Покійні могли виступати як учасниками бюджетних розпилів, так і тими, кого вирішили зробити крайніми
Олександр Севастьянов

«Якщо припустити, що рішення цих чиновників піти з життя стало наслідком не особистого бажання, а зовнішніх причин, то пов'язувати їх можна з острахом відповідальності за якісь свої дії. Наприклад, коли покійні могли виступати як учасниками бюджетних розпилів, так і тими, кого вирішили зробити крайніми. І вони не знайшли нічого кращого, ніж піти з життя. Те ж саме стосується і тих, хто подався в біга. Однак історію з Ошаріним все-таки варто було б розглядати окремо, тому що вона, швидше за все, пов'язана не з кримськими справами, а з московськими. Однак те, що він перед смертю поїхав у Краснодарський край, а потім до Криму, може бути пов'язане з його пошуками можливостей для виїзду з Росії. Я б цього не виключав», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Політоглядач зазначає, що тенденції, пов'язані із загибеллю кримських чиновників до 2014 року та після нього кардинально відрізняються. З 2010 року, коли Кримом керували представники донецько-макіївської команди, на півострові загинули п'ять мерів південнобережних регіонів.

Голова селища Новофедорівка Сакського району Олег Колодяжний в 2010 році був розстріляний біля під'їзду власного будинку. У голову Веселівської сільради (Судакський регіон) Ігоря Юшка стріляли у 2011 році, він помер дорогою до лікарні. У 2012 році мер Малого Маяка Леонід Малик викинувся з вікна туалету третього поверху республіканської клінічної лікарні імені Семашка. Голову Сімеїзької селищної ради Кирила Костенка у 2013 році розстріляли з автомата у власному автомобілі. У тому ж році в мера Феодосії Олександра Бартенєва в під'їзді його будинку вистрілили з обрізу рушниці. Поранення виявилися несумісними з життям.

Це була боротьба за землю та гроші
Олександр Севастьянов

«До 2014 року всі ці смерті чиновників були пов'язані з тим, що їхні позиція заважала здійсненню комерційних процесів. Вони або не вписувалися в чиюсь схему, або цій схемі заважали, або хотіли дуже високих винагород за свої послуги. Але в усіх цих випадках проглядався комерційний інтерес. Це була боротьба за землю та гроші», ‒ говорить Олександр Севастьянов.

Зараз у Криму, на його думку, всі важелі впливу замикаються на Москві. Тому учасники цієї системи змушені або пристосовуватися, або йти з неї ‒ у різний спосіб.

Радіо Свобода та Крим.Реалії готові надати можливість висловитися всім особам і відомствам, згаданим у цьому матеріалі

Читайте ще:

Підручний «Карлоса Шакала» розповів, як Путін у 1980-х роках координував дії терористичного угруповання РАФ – дослідник​ біографії президента Росії