Знищення національної ідентичності і мілітаризація. Які особливості освіти на окупованих територіях?

Кожна десята українська дитина вчиться на окупованій території, підрахували автори дослідження «Освітнє поле на тимчасово окупованих територіях України». В яких умовах навчаються ці школярі, з якими проблемами вони стикаються і що робить Україна для забезпечення їхніх освітніх потреб?

Відсутність сертифікатів і ворожий образ України

На сьогоднішній день близько 1 мільйона дітей проживають на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, а також у Криму. З них понад 450 тисяч дітей шкільного віку. А це 10% від загальної кількості учнів в Україні, підрахували автори дослідження, які вивчали освітні потреби дітей із ТОТ.

За словами однієї з авторів, координаторки освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Валентини Потапової, системних досліджень на цю тему на державному рівні не проводилось.

Валентина Потапова

«Наразі немає статистики щодо кількості дітей, які навчаються в окупації, невідомо, скільки там шкіл, у якому вони стані, скільки навчальних закладів закрилося і відкрилося, які вчителі там викладають, який їхній професійний рівень», – зауважила правозахисниця.

Дослідники ставили за мету вивчити становище у сфері освіти на непідконтрольних нині Києву територіях і проаналізувати, яким чином можуть реалізувати свої культурні і соціально-економічні права учні з ТОТ.

Досліджувалися умови навчання, а також навчальні програми. При цьому акцент робився на гуманітарних дисциплінах, бо, на думку фахівців, саме ці предмети впливають на формування світогляду дітей і їхню національну ідентичність.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

На думку авторів, із 2014 року, відколи українські території були окуповані, в державі не створена єдина платформа, де можна знайти офіційні дані щодо освітнього поля окупованого Криму і Донбасу.

Нині моніторингом ситуації займаються лише громадські організації, а дані, якими вони оперують, не систематизовані.

Дослідження «Освітнє поле на тимчасово окупованих територіях України (2014–2019 рр.)»

За словами Валентини Потапової, за ці роки зросла кількість учнів, які не мають документів про здобуття середньої освіти українського зразка.

«Середня освіта – це зобов’язання держави перед кожною дитиною. Держава має розробити механізм, за яким діти можуть отримати сертифікат про базову і повну середню освіту. Нині 117 тисяч школярів в окупації вже не отримали документи про базову та повну загальну середню освіту. Це означає, що ці діти не зможуть переїхати «до України» (тобто на вільні території держави – ред.) і працевлаштуватися», – наголосила вона.

Як зазначають автори дослідження, під час перехідного періоду після того, як Україна повертатиме під свій контроль ці території, проблема отримання документів про освіту стане особливо болючою. Проте вона не лише не розв’язується, але навіть не розглядається органами влади.

За інформацією дослідників, в окупованому Донбасі українську мову вивчають лише 2% учнів, а в Криму – 0,2%

Державну мову вичавили зі шкіл окупованого Донбасу і Криму, а з обов’язкової навчальної програми прибрали уроки української мови і літератури, а також історію України. Відтак, мовиться у звіті, школярі з ТОТ не мають можливості дізнатися об’єктивну інформацію про свою країну. Окупаційна влада формує негативний образ України.

«Дитині, яка зараз планує переїхати «до України», на момент окупації було 10 років. Цій дитині 7 років малювали образ України як такого собі монстра, ворога. Мовляв, лише ця дитина потрапить на вільну частину України, там буде відбуватися якась страшна казка», – зауважила Валентина Потапова.

За інформацією дослідників, в окупованому Донбасі українську мову вивчали лише 2% учнів, а в Криму – 0,2%, тобто 249 дітей із 200 тисяч 700 школярів.

Іще однією особливістю освіти на окупованих територіях є її мілітаризація. Вона стала основою виховної роботи серед молоді. Як мовиться у звіті, Росія здійснює мілітаризацію освіти й роботи з дітьми і молоддю за допомогою різних інструментів, та переважно – через державну систему освіти. За цей час більш ніж втричі зросла кількість воєнізованих класів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Вступ до вишів

Від початку свого створення вищі навчальні заклади в ОРДЛО ведуть активну співпрацю з російськими вишами. Аналітики зауважують, що за результатами першої випускної кампанії у 2015 році майже 2 тисячі студентів отримали дипломи російських вищих навчальних закладів. Абітурієнти з окупованих територій можуть вступити до навчальних закладів Росії з документом про середню освіту, виданим від імені угруповання «ДНР».

Дослідження «Освітнє поле на тимчасово окупованих територіях України (2014–2019 рр.)»

За словами Віри Іванчук, представниці аналітичної платформи VoxUkraine, в Україні з 2016 року діють пільгові умови вступу для дітей з окупованих територій. Абітурієнти складають вступні іспити без ЗНО.

Віра Іванчук

«Популярністю серед молоді з ТОТ користуються виші в Києві, а також у Харківській, Луганській і Донецькій областях (підконтрольні Києву території). Існує певний стереотип, нібито абітурієнти з ТОТ погіршують освітнє середовище, бо вони мають нижчий рівень знань. Це не так. 60% абітурієнтів, які вступали за квотою, сказали, що вступили б в університет на обрану спеціальність і без неї. Тобто їхній рівень знань був достатньо високий, щоб стати студентом обраного ВНЗ. Але всі студенти, з якими ми спілкувалися, наймали репетитора хоча б з одного предмета», – наголосила Віра Іванчук.

Що пропонується?

Україні необхідно розробити і запровадити стратегію щодо дітей і молоді з ТОТ, зауважують дослідники. Діти мають відчути, що Україна піклується про них усі сім років окупації.

Завдання для держави полягають ось у чому:

• розробка комплексу дій, спрямованих на реінтеграцію дітей із ТОТ;

• створення робочої групи при МОН із залученням громадськості для розв’язання питань у сфері освіти;

• запровадження спрощеного порядку отримання документів державного зразка про загальну середню освіту.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: