(Рубрика «Точка зору»)
Він викликав суперечки перед тим, як увійшов у залу. Але кандидат на наступного єврокомісара з питань розширення ЄС і європейської політики сусідства, угорець Олівер Варгеї, під час слухання щодо його затвердження в Європейському парламенті 14 листопада зробив зразковий виступ. Усі галочки щодо Західних Балкан і східних сусідів Євросоюзу були поставлені в ньому на правильних місцях. Але його зв’язок із суперечливим прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном далі викликає занепокоєння в багатьох у ЄС.
Давайте відверто: якби не його паспорт, Олівер Варгеї (Olivér Várhelyi) пройшов би це слухання цілком легко. Він говорить чудовою англійською, вартою хвали французькою і знає тему досконало, провівши кілька років на посаді посла Угорщини в Європейському союзі.
Це також відобразилося на його чітких і точних відповідях на більшість політичних питань. Він прямим текстом заявив, що рішення не починати переговорів про вступ до ЄС Албанії й Північної Македонії, ухвалене в жовтні головно через обструкцію з боку Франції, було помилкою. Він сказав, що одним із головних його пріоритетів буде домогтися зеленого світла для цих двох країн іще напередодні саміту ЄС – Західні Балкани, що призначений у Загребі на травень.
Він також заробив у ЄС «очки за крутість», коли пройшовся по президентові Франції Емманюелеві Макрону, сказавши, що немає ніякої суперечності між розширенням ЄС і поглибленням його інтеграції – тоді як голова французької держави, схоже, зацікавлений тільки в тих проєктах ЄС, які посилюють федералізацію (і, варто додати, і вплив Парижу теж).
Він також говорив позитивно, хоча, можливо, надто впевнено про можливу угоду між Сербією й Косовом. За його словами, це може статися вже цього року. Це підтвердило попередні розмови, які чуло Радіо Свобода з різних джерел у ЄС, про те, що основа цієї угоди вже розроблена, і єдине, чого бракує, – це політичної волі в обох столицях.
Він також дуже відверто дав знати, що є зв’язок між такою угодою і візовою лібералізацією, яку нарешті можуть отримати громадяни Косова – досі цього в Брюсселі так прямо не визнавав іще ніхто. А потім він також сказав, що, якщо помріяти й виявити амбіції, то й Сербія може бути готовою до вступу в ЄС, коли його мандат буде завершуватися 2024 року.
Варгеї і Україна
Щодо «Східного сусідства» він також узяв правильні ноти. Він заявив, що якщо такі країни, як Грузія, Молдова й Україна хочуть тіснішої співпраці в різних галузях, таких, як цифрова економіка, транспорт чи енергетика, Брюссель має бути готовий запропонувати це.
Кілька євродепутатів порушували під час слухання також питання двосторонніх відносин Угорщини з Україною, зокрема, навколо українських мовного й освітнього законів, а також тему прихильності Орбана до путінської Росії. Але Варгеї запевнив, що Україні він «завжди буде приділяти особливу увагу».
Він додав до цього, що ЄС «буде мусити підтримувати її, і ми будемо мусити захищати її, зокрема можливим продовженням санкцій стосовно Росії доти, доки ми не побачимо поступу в «мінському процесі». Можливо, це лише слова, але вони були позитивніші, ніж багато хто очікував від людини, яку дехто називає «бойовим псом Орбана в Брюсселі».
Суперечності лишаються
Але привид Будапешту буде далі переслідувати його, якщо його врешті затвердять на посаді нового єврокомісара у справах розширення ЄС і політики сусідства.
Усе-таки не дуже добре, що саме він муситиме вимагати від держав Західних Балкан здійснити глибокі реформи в галузі верховенства права, щоб вступити до спільноти, в якій він як посол, який у ЄС представляє Угорщину, роками не на життя, а на смерть боровся, щоб захистити Будапешт від численних звинувачень у Євросоюзі, що країна небезпечно сповзає назад у всьому – від незалежності судів до свободи засобів інформації.
Буде незграбна ситуація, коли людина, яка мала від своїх зверхників завдання блокувати тіснішу співпрацю ЄС із Україною через питання навколо угорської меншини, тепер буде відповідати за підтримку Брюсселя Києву, і фінансову, і політичну.
І вже повна іронія в тому, що Угорщина, що має дедалі пишніші зв’язки з Москвою, Пекіном і Анкарою, які всі прагнуть збільшити свій вплив біля кордонів ЄС, – буде мати свою людину відповідальною за просування впливу ЄС на Західних Балканах і на пострадянському просторі.
Протягом тригодинного слухання йому дали кілька можливостей відмежуватися від угорського уряду. Він кілька разів м’яко пояснював, що «буде діяти цілком незалежно» і «дотримуватися лінії ЄС, і тільки лінії ЄС». Ті, хто чекав повного засудження його колишнього політичного господаря, чекав даремно. Тож достатня кількість євродепутатів вирішила не давати йому схвалення (була потрібна підтримка двох третин).
Але йому дадуть другий шанс у вигляді письмових запитань, відповіді на які він має подати на початку наступного тижня, і навіть і третій, у вигляді ще одного слухання, якщо буде потреба. Але якщо він врешті отримає посаду, довіряти йому по-справжньому почнуть тільки в тому разі, якщо він почне виконувати всі свої величні обіцянки зробити Євросоюз знову вартим довіри з боку всіх його сусідів.
(Доповнено: 18 листопада комітет Європарламенту з закордонних справ схвалив кандидатуру Олівера Варгеї зі згаданої «другої спроби» – отримавши його письмові відповіді на запитання. Тепер Європейський парламент має в повному складі проголосувати за повний склад нової Європейської комісії 27 листопада.)
Рікард Юзвяк – кореспондент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Брюсселі
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода