Олег Сенцов – український режисер, продюсер, сценарист, письменник, кримський громадський активіст «Автомайдану» і руху за єдину Україну. Є найвідомішим у світі «політв’язнем Кремля», якого незаконно ув'язнила Росія після окупації Криму. Перебував у місцях несвободи з травня 2014 роки, оголошував і тримав з ризиком для життя довготривале голодування. За надуманими та сфальсифікованими звинуваченнями засуджений російським судом до 20 років суворого режиму у так званій справі «кримських терористів».
Люди ідуть повз постер на якому заклик звільнити Олега Сенцова. Київ, 5 липня, 2018 року
З життєпису:
Народився 13 червня 1976 року у селі Скалисте Бахчисарайського району Криму, а з 17 років проживав із родиною у Сімферополі. Навчався Сенцов на факультеті економіки в кримській філії Київського державного економічного університету, захоплювався кібер-спортом, відкрив власний комп’ютерний клуб у кримській столиці.
У 2008 році заснував кінокомпанію «Край Кинема» і зняв свій перший фільм – короткометражку по Селінджеру «Добре ловиться рибка-бананка», наступного ріку ще один короткий метр – «Рік Бика» за Гемінґвеєм. Автор трьох книжкових видань і повнометражного фільму «Гамер» (2013).
Олег Сенцов на зйомках фільму «Гамер», 1 лютого 2010 року
Починаючи з листопада 2013 року, Сенцов став активним учасником «Автомайдану», з Києва він часто їздив до Сімферополя, де намагався організувати мітинги «За єдину країну», а від початку окупації Криму з кінця лютого 2014 року також постачав продукти і все необхідне українським військовим у Криму.
Другий повнометражний фільм «Носоріг» про життя дітей 1990-х років, який отримав державну підтримку України, Олег Сенцов закінчити не встиг, а гроші на зйомку стрічки були конфісковані ФСБ під час його затримання.
Сім’я: мати Людмила Сенцова, дочка Аліна Сенцова, син Владислав Сенцов, двоюрідна сестра Наталя Каплан.
Хроніка ув’знення:
10 травня 2014 співробітники ФСБ Росії затримали Олега Сенцова біля під’їзду його будинку в Сімферополі. За його словами, силовики привезли його до відділення колишнього СБУ з мішком на голові, били, душили, допитували близько чотирьох годин. До ранку Сенцова відвезли до нього додому на обшук, там він дізнався, що це співробітники ФСБ.
19 травня Сенцов вже перебував у московському СІЗО «Лефортово». Його звинуватили в створенні кримського осередку «Правого сектора». Цю справу правозахисники назвали «справою кримських терористів». Разом із Сенцовим як його «подільника» судили Олександра Кольченка.
Один з пам’ятників Леніну в окупованому Сімферополі. 23 лютого 2018 року
Слідство вважало, що Сенцов керував терористичною організацією, яка готувала підрив пам’ятника Леніну в Сімферополі і здійснила у квітні нічний підпал офісу партії «Єдина Росія» у Сімферополі (колишній офіс «Партії Регіонів») . Тоді ніхто не постраждав, а збитки від підпалу були оцінені в 200 тис рублів.
Офіс «Єдиної Росії» після підпалу. 14 квітня 2014 року
Двоюрідна сестра Наталя Каплан, яка на момент затримання брата проживала в Росії – відразу стала на його захист.
Лефортовський районний суд продовжував арешт Сенцова п’ять разів.
У грудні 2014 на суді Сенцов заявив, що «це не розслідування, а спіритичний сеанс у палаті для душевнохворих».
У січні 2015 року Олегу Сенцову до звинувачень додали «незаконне зберігання зброї і боєприпасів».
Російська Федерація примусово позбавила Олега Сенцова громадянства України і назвала його громадянином Росії.
Сенцов неодноразово заявляв, що вважає себе громадянином України, ніколи не отримував російський паспорт і зберігає український.
ДОкумент, що підтверджує, що Олег Сенцов є громадянином України. Наданий адвокатом Сенцова Дмитром Дінзе.
Так само Олег Сенцов ніколи не визнавав своєї провини.
У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Сенцова до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за «участь у терористичному угрупованні», «терористичний акт, вчинений організованою групою», «підпали», «підготовку вибухів для «залякування населення», «незаконне придбання вибухових пристроїв і зброї».
Після оголошення вироку Олександр Кольченко та Олег Сенцов заспівали гімн України у залі суду.
Тогочасний президент України Петро Порошенко висловив підтримку Олегу Сенцову: «Тримайся, Олеже. Прийде час і ті, хто організував над тобою судилище, самі опиняться на лаві підсудних».
Із 13 листопада 2017 Олег Сенцов перебував у виправній колонії № 8 «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ Росії).
Amnesty International, Human Rights Watch та інші міжнародні організації неодноразово заявляли, що справа Сенцова є сфальсифікованою, Крим – окупований, етапувати українських громадян до Росії – незаконно.
У резолюції ООН по Криму Сенцов названий політичним в’язнем.
У травні 2018 в’язень Кремля оголосив безстрокове голодування.
Після цього, Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд подав офіційне прохання до президента Росії про помилування українського режисера.
У червні 2018 почалася глобальна акція підтримки політв’язня #SaveOlegSentsov. В рамках акції сотні тисяч людей взяли участь в ходах, мітингах, демонстраціях, зверненнях, в соціальних мережах, телеефірах, в рамках культурних подій.
Учасники акції #SaveOlegSentsov в Берліні, 2 червня 2018 року
Тисячі публікацій у ЗМІ багатьма мовами світу були присвячені Сенцову, банери і плакати з хештегом #SaveOlegSentsov і портретом Олега розміщувалися на урядових будівлях багатьох країн світу.
Звільнити політв’язнів вимагали кінематографісти і діячі культури з різних країн. Також політв’язня номінували на Нобелівську премію миру.
Банер на вимогу звільнити Олега Сенцова на будівлі Європейського парламентув Брюсселі, 6 грудня 2018 року
За час перебування у в’язниці, Олега Сенцова нагородили державними нагородами України: Орденом за мужність I і III другого ступеня, Національною премією Шевченко. Крім цих досягнень, Сенцов був удостоєний 11 інших міжнародних премій і нагород, серед них – Премія Сахарова «За свободу думки».
24 серпня 2019 Олег Сенцов отримав останню премію, перебуваючи в ув’язненні, – «Нептун» фестивалю Solidarity of Arts в Польщі, який організатори присвятили йому.
Олег Сенцов провів в політичному ув’язненні понад 5 років.
Цікаві факти:
- Санкцію на перший арешт Сенцова видавала «прокурор» «республіки Крим» Наталія Поклонська.
- З неволі було опубліковано 28 листів Олега Сенцова.
- За гратами Олег Сенцов продовжував працювати над постановкою і екранізацією своєї п'єси «Номери».
- У російському ув’язненні Олег Сенцов зустрів шість своїх днів народження.
- Петицію на сайті Білого дому (США) із закликом врятувати засудженого в Росії Олега Сенцова підписали понад 100 тисяч осіб.
- Перебуваючи в ув’язненні, Сенцов «виконав» головну роль в документальному фільмі «Процес», знятому Аскольдом Курова про судовий процес у справі Сенцова. Стрічка була презентована в 2017 році на Берлінському міжнародному кінофестивалі, йшла в українському прокаті.
- За час перебування в ув’язненні, побачили світ три книги авторства Сенцова: «Розповіді» (2015), «Купіть книжку – вона смішна» (2016), «Життя» (2019).
Книжк про Олега Сенцова у Білорусі, 13 липня 2019 року
- З домашньої колекції кіно Сенцова ФСБ вилучили два класичних фільми: «Звичайний фашизм» і «Історія третього рейху в кольорі». Цим намагалися довести фашистські погляди Сенцова.
Цитати:
«Не так важливо, скільки ти прожив, а важливо як. Неважливо, коли ти помреш, важливіше як і за що».
Олег Сенцов на суді
«Сучасність часто несправедлива, історія справедлива завжди – з часом все завжди встає на свої місця і називається своїми іменами».
Зустріч звільнених українців у 18 фото