Фільм «Носоріг» Олега Сенцова показали на кінофестивалі у Венеції

ВЕНЕЦІЯ – Кримінальний світ української провінції на залишках радянської імперії 1990-х років відтворив у фільмі «Носоріг» кінорежисер Олег Сенцов. Світова прем’єра відбулася 10 вересня на 78-у Венеційському кіновестивалі у конкурсній програмі «Горизонти». Картина в копродукції України, Польщі та Німеччини стала його другою повнометражною роботою після «Гамера» (2012). Новою картиною Сенцов сподівається повернути до себе увагу як до майстра кіно, а не лише як до громадського активіста, колишнього в’язня Кремля.

Це не є фільм, зосереджений на криміналі, убивствах і стрілянині. Це історія людини, яка прожила важкий період і тепер несе в собі внутрішній тягар, з яким прагне звести рахунки. Так автор «Носорога» говорить про свою кримінальну драму. Сенцов, як і в дебютній кінороботі «Гамер» про юнака-запеклого гравця у комп’ютерні ігри, повертається до центрового зображення людини у певних життєвих обставинах.

Цього разу у фокусі режисера – молодий бандюга, який був у дитинстві шибеником, стрімко рухається ієрархією злочинного угруповання. Він стає кривавим «Носорогом» – авторитетом серед братанів-рекетирів. Будь-яку проблему в юності молодик вирішував кулаками, а з віком пішли в хід бейсбольні біти і гаряча зброя. Таке гангстерське життя неминуче призводить до втрати сімейних звязків та негараздів в особистому житті.

І чим більшими стають ці втрати, тим частіше бандит Вован (актор Сергій Філімонов) відчуває, що він таки не володіє світом, що світ довкола нього розвалюється і він втрачає найрідніше та найдорожче.

Чоловіка починають розпинати моральні страждання: що я накоїв і заради чого це все було? Він ніби ззовні дивиться на себе. Відкручує життя навспак як кіноплівку й усвідомлює, в якого монстра перетворився у 32 роки. Час спокути наближається. Чи встигне герой фільму ним скористатися?

Завдання деромантизації 90-х

Криваві сцени насильства й брутальних сексуальних оргій не відштовхують глядача від провідної лінії сюжету – еволюції головного персонажа. Деякі уривки групових розборок між злочинними кланами можуть нагадати кадри з американського фільму Мартіна Скорcезе «Славні хлопці» (Goodfellas) (1990). Втім, це буде лише поверхова аналогія.

Олег Сенцов чітко і яскраво представив розвиток свого, як він каже, антигероя в реаліях саме української промислової провінції після розпаду Радянського Союзу. Кінематографічна картина пострадянської минувшини відтворена до деталей, починаючи від побуту, одягу і завершуючи мовою фільму, де лунає українська, російська і суржик з лайкою.

Покоління народжених у 1970–80-х миттєво згадає часи своєї юності у джинсах «варьонках» з ніг до голови, коли витанцьовували на дискотеках під перші хіти україномовної попси. Зображення подій, що розгортаються у фільмі, геть позбавлені ностальгії за минулим. Власне, мета режисера і полягала у деромантизації періоду, який ще нині у когось викликає захоплення.

Непрофесійний актор Сергій Філімонов приваблює не лише відповідністю фізичних даних для ролі, але й акторськими здібностями. До вибору виконавця головної ролі режисер підходив надзвичайно обережно, проводивши численні кастинги і репетиції. Як зауважив у коментарі для Радіо Свобода генеральний продюсер кінопроєкту Денис Іванов, «Носоріг» – перший фільм автора і кінорежисера Олега Сенцова, зроблений повноцінно. Йдеться і про відповідне його фінансуванням від різних державних інституцій.

Сюжетна лінія кінострічки заснована на реальних подіях 90-х в Україні. Роботу над картиною почали 2012 року і перервали 2014-му через арешт Олега Сенцова російськими спецслужбами в окупованому Криму. Зйомки відновили через 5 років, коли в 2019 році режисера звільнили.

Найбільш вдалий у «Горизонтах»?

Як зауважив Сенцов у розмові з Радіо Свобода, він сподівається, що цим фільмом поверне до себе увагу як до режисера кіно, адже нині він більше відомий як громадський політичний активіст, котрий був викрадений і ув’язнений в Росії за надуманим обвинуваченням у тероризмі в Криму.

Олег Сенцов на Венеційському кінофестивалі

На фестивалі після допрем’єрного показу для акредитованих фахівців викладач-славіст і кінокритик Массімо Трія сказав, що отримав позитивні враження від перегляду «Носорога».

«Третій фільм мені підтвердив, що Олег Сенцов має великий талант розповідати історію через кіно. Розповідати також минуле України і спонукає на роздуми про культуру, традиції вашої країни. Та найбільше я переконався, що він досконалий молодий автор кіно. Мені сподобалися раніше його «Гамер» або «Номери» (автор п’єси Олег Сенцов, режисер Ахтем Сеїтаблаєв)», – зазначив Трія для Радіо Свобода.

Інший частий відвідувач венеційської Мостри Вінченцо Ріцці у секції «Горизонти» передивився більшість картин, і «Носорога» вважає найбільш вдалою роботою.

«Картина мені сподобалася, вона захоплює і триває у відповідному ритмі. Навіть трагічність теми приваблює. Особливо цiкавим мені видалася підсумкова частина, яка стосується помсти долі стосовно людини, котра здійснила багато злочинних дій у житті. Цей сенс зведення рахунків із трагічним кримінальним минулим надзвичайно вдалий. Я так зрозумів, що головний герой прагне покаятися, бо він відчуває тягар всього того бридкого, що накоїв», – ділиться враженнями колишній викладач і кіноман Вінченцо Ріцці.

Італійський режисер Джованні Дота назвав фільм чудовим, жорстоким і дуже болісним.

Він уточнив: «У картині використана типова структура rise and fall (підйом і падіння), вона збагачена персональними автентичними моментами. Найвдалішою частиною вважаю, певно, перші 10 хвилин фільму, де поєднана місцевість разом із протагоністом, країною та її історією».