Першого вересня вперше за чотири роки український президент приїде до Білого дому, де нинішній глава Української держави Володимир Зеленський має зустрітися з президентом США Джозефом Байденом. І хоча увага американських ЗМІ зараз прикута до Афганістану, де 31 серпня спливає крайній термін для виведення закордонних військ, провідні видання не оминають і теми візиту керівника України до США.
Вони пишуть, що зупинити «Північний потік-2» ще не пізно, що військова та економічна допомога Україні потрібні в її протистоянні російській агресії. Але для блага самої України, їй потрібні ще верховенство права та надійність інвестиційних умов, без яких жодні «інвестиційні няні» не допоможуть.
Приклад Афганістану став могутньою пересторогою для Києва. «Коли президент України Володимир Зеленський здійснить свій перший візит у Білий дім у середу, він буде прагнути військової та економічної допомоги, щоб продемонструвати, що адміністрація Байдена не покине його країну, так само як Афганістан», – пише київський кореспондент газети Financial Times.
Він звертає увагу на те, що і раніше в Києві були побоювання, що президент США Джо Байден захоче змінити зовнішньополітичні пріоритети, зосередитися більше на таких викликах як Китай.
«Перший попереджувальний сигнал для Києва з’явився цієї весни, коли Вашингтон без попереднього повідомлення відмовився від подальших санкцій США щодо «Північного потоку-2». Майже завершений російський газопровід вартістю 11 мільярдів доларів, який пролягає через Балтійське море до Німеччини, загрожує позбавити Україну мільярдів доларів транзитних надходжень, одночасно збільшуючи енергетичну залежність ЄС від Москви», – пояснює репортер занепокоєння Києва.
Дорожній знак спрямовує рух у напрямку до берегової лінії газопроводу «Північний потік-2» у місті Любмін на північному сході Німеччини, 7 вересня 2020 року
Хоча Вашингтон та Берлін і запевнили Київ, що відреагують у випадку, якщо Росія захоче використовувати газогін як зброю проти України, президент Зеленський хоче більших гарантій.
Також події в Афганістані вселяють тривогу. Київ намагається показати, що Україна – не Афганістан, і що, незважаючи на те, що військова допомога Києву є в десятки разів меншою, Україна продовжує боротися і доводити, що вона є дієспроможна держава.
«Настав час Вашингтону усвідомити, що Україні потрібні десятки мільярдів доларів допомоги для того, щоб опиратися російській загрозі, яка є тут надовго», – наводить слова радника президента Зеленського британський часопис.
На сторінках впливового американського часопису New York Times з’явився коментар Марка Темницького, журналіста, що пише на теми Східної Європи, який вважає, що попри всі запевнення, газогін «Північний потік-2» несе величезні загрози для України, тому президент «Зеленський повинен чітко сказати пану Байдену, що «Північний потік-2» потрібно зупинити» і зробити це треба «зараз або ніколи».
Все, що потрібно, щоб його повністю зупинити, – щоб адміністрація Байдена скасувала свою нещодавню відмову від додаткових санкцій проти «Північного потоку-2»
Автор колонки пише, що хоча президент Байден і не мав багато часу для того, щоб зупинити «Північний потік-2», бо до моменту складання ним присяги президента той вже був на 90% готовий, але цей «крок шокував інших союзників Америки в Європі, де багато країн виступають проти проєкту», особливо Польща. Всередині США це було також погано сприйнято і група законодавців продовжує тиск на президента.
«З міркувань економіки, енергетики та національної безпеки трубопровід необхідно зупинити. Важливо, що це все ще можливо. Санкції США щодо проєкту раніше зупинили його, оскільки компанії, відповідальні за будівництво та прокладку газопроводу, відмовились від проєкту. Все, що потрібно, щоб його повністю зупинити, – це щоб адміністрація Байдена скасувала свою нещодавню відмову від додаткових санкцій проти «Північного потоку-2». Декілька членів Конгресу та європейські лідери підтримують цей варіант», – пише автор колонки у New York Times.
Марк Темницький вважає, що своїх зусиль має докласти і президент Зеленський, бо від цього газогону програють всі, крім Росії, і жодні запевнення, жодні обіцяні інвестиції цього не змінять.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія добудовує «Північний потік-2»: до чого готуватися УкраїніІнвестиціям присвячує свою статтю діловий часопис Forbes. Автор статті скептично ставиться до шансів Києва їх отримати, бо обіцянки боротися з олігархами, з якими прийшов до влади президент Зеленський, створили нестабільну атмосферу для всього великого бізнесу. Великий бізнес «демонізований» в Україні, мовиться у статті, у той час як «корупція, політичні міжусобиці та звинувачення серед управлінської еліти України та її бізнес-класу продовжують завдавати шкоди суспільству.
Така атмосфера не створює добрих умов для інвестицій та веде до фінансових втрат та затримки економічного розвитку України, оскільки великі компанії впроваджують передові технології, створюють робочі місця, отримують експортну виручку та сплачують податки, вважає автор статті.
Зміни законодавства відбуваються хаотично, особливо це болюче поначається на юридичній реформі та на забезпеченні права власності, каже він. Це призводить до того, що приватний бізнес вивозить свої прибутки в офшори. За даними Національного банку, таких компаній в Україні дві третини.
«Незважаючи на свій розмір, це не країна для інвестування», – пише автор статті у Forbes. Тому, на його думку, в Байдена, навряд чи буде що запропонувати Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Канадська компанія TIU: «Наш бізнес в Україні атакували олігархи»Заклик багатолітнього інвестора в Україні Річарда Дейца, засновника і президента VR Capital Group, публікує аналітичний центр «Атлантична рада». Інвестор, знаючи Україну, має схоже послання – він каже, що найбільше для стабільного розвитку Україна потребує верховенства права.
Дейц пригадує, як наприкінці 2019 року він слухав обіцянки Володимира Зеленського на інвестиційному форумі в Маріуполі, де новообраний президент обіцяв нові можливості у сфері відновлюваних джерел енергії, приватизацію та можливості для інвестицій у порти, дороги та іншу інфраструктуру, як великим інвесторам призначать інвестиційних «нянь», щоб допомогти подолати бюрократію та уникнути корупції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?Але гарних слів мало, каже інвестор, потрібні «надійність та верховенство права», а цього в Україні не вистачає. Він наводить приклади з власного сумного досвіду.
«У 2020 році Україна в односторонньому порядку розірвала договори, згідно з якими працювали виробники відновлюваної енергії, в результаті чого іноземні інвестори зі США, Канади та Західної Європи зазнали втрат. Це включає мою компанію, багатомільярдний інвестиційний фонд, за підтримки американських інвесторів, який побудував та експлуатує понад 600 МВт сонячних та вітрових проєктів в Україні, а інвестиції складають понад 500 мільйонів доларів США», – пише Дейц.
Не допомогло посередництво бізнес-асоціацій, західних посольств, міжнародних фінансових інституцій. «Україна припинила всі виплати виробникам, очевидно, намагаючись створити фінансовий тиск. Навряд чи це такий різновид рівних умов, якого прагне міжнародний інвестиційний капітал», – каже інвестор у своїй статті. Він зазначає, що деякі інвестори подали в суд на Україну, інші планують це зробити.
Так впродовж дуже короткого часу «український сектор відновлюваних джерел енергії пройшов шлях від яскравого прикладу здатності залучати інвестиції до показового прикладу попередження потенційних міжнародних інвесторів про ризики діяльності в країні».
І ця ситуація, на його думку, завдала збитків усім, а перш за все самій Україні, бо це їй потрібно показати себе надійним партнером ЄС, який визначив Україну стратегічним партнером щодо майбутніх поставок «зеленого» водню.
«Якщо Україна добре розіграє свої карти, «зелений» водень може зрештою замінити російський газ як джерело потужності для європейської промисловості, що російський уряд добре розуміє», – пише інвестор.
Інша сумна історія, яку він розповідає, пов’язана з «Укрзалізницею», бо національний оператор залізничних перевезень не зумів виплатити 150 мільйонів позичок. Справа пішла до суду, де, за словами інвестора, український уряд виступив на боці компанії, натиснувши на судову систему.
Як каже Дейц, у наших спільних інтересах зробити так, що молода демократія досягла успіху. Але скільки б їй не допомагали, вона його не досягне, поки не почне допомагати сама собі і не встановить верховенство права.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Інвестняні», запропоновані Зеленським і Гончаруком, не покращать загальний інвестиційний клімат – експертиІ ще одна критична стаття супроводжуватиме візит президента Зеленського до США. Її автором є Антон Швець, один з керівників партії «Демократична сокир»а, а публікує її консервативний часопис National Interest. Він попереджає, що під загрозою в Україні не лише верховенство права, але і свобода слова. А винний у цьому один з найближчих радників президента – Андрій Єрмак. Його автор статті звинувачує у цензурі щодо ЗМІ, які його критикують. За словами Швеця, Єрмак особисто нападає на видання «Правдоруб», яке видає «Демократична сокира».
Швець пояснює, що за українськими законами, голова Офісу президента є «не більше ніж секретарем». Його робота полягає в контролі протоколу офісу та оформлення документів. Це не політична позиція, і вона навіть не згадується в Конституції України, але президент Зеленський змінив ситуацію. Він зробив Андрія Єрмака, свого особистого друга, не лише керівником свого офісу, але й фактичним віцепрезидентом, якщо не більшим. Наприклад, каже Швець, Єрмак супроводжує Зеленського під час більшості його закордонних візитів та веде переговори з іноземними політиками.
«Саме він обговорював з Руді Джуліані можливість того, що Україна допоможе в розслідуванні справи Burisma. Він також має остаточне слово у кожному значному призначенні в українській гілці виконавчої влади. Він – сила за престолом», – пише Швець у часописі National Interest.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зустріч Зеленського і Байдена 30 серпня: шанси для України і «больові точки»«Правдоруб» критикував Єрмака за надмірну владу, за «проросійську позицію», яку вбачали в його «ініціативах щодо деескалації, які стали односторонніми та призвели до погіршення українських позицій на Донбасі». Також джерела підтверджують, за словами Швеця, що саме Єрмак «саботував заплановану операцію української розвідки, спрямовану на арешт бійців угруповання «Вагнера», приватної військової компанії Кремля».
Коли ж видання хотіло про це написати у п’ятому випуску, друкарня відмовилася його надрукувати, а приватно повідомила, що їй погрожували з СБУ. Ба більше, за словами Швеця, відмовилися друкувати випуск ще близько 20 друкарень, з якими він намагався домовитися. До деяких з них телефонували з СБУ того ж дня. Швець вважає, що оскільки Єрмак і голова СБУ Іван Баканов є друзями з дитинства, то Єрмак намагається задіяти СБУ для боротьби з пресою.
«Ми знайдемо спосіб надрукувати нашу газету, але ми не хочемо, щоб така практика була в Україні, і якщо ми нагадаємо Вашингтону, що Зеленський має набагато більше, ніж його телегенічна зовнішність та юнацький запал, то це може допомогти змінити нашу ситуацію», – сподівається Антон Швець.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Єрмак очолив президію Конгресу місцевих та регіональних влад ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Що привело до українського «Вагнергейту»?