ВАШИНГТОН (AP) – Відповідно до заяв американських чиновників, президент Джо Байден готується офіційно визнати, що систематичне вбивство та депортація сотень тисяч вірмен Османською імперією в сучасній Туреччині понад століття тому було геноцидом.
Байден пообіцяв визнати геноцид, ще коли був кандидатом в президенти. Цей крок може ускладнити і без того напружені відносини з турецьким лідером Реджепом Тайїпом Ердоганом. Представники адміністрації президента ще досі не інформували Туреччину, і Байден все ще може передумати, за словами одного з чиновників. Американські чиновники надали інформацію на умовах анонімності.
Законодавці та вірменсько-американські активісти лобіюють, щоб Байден зробив заяву перед Днем пам'яті жертв геноциду вірмен, який буде відзначатися у суботу, 24 квітня.
Одна з можливостей полягає в тому, що Байден офіційно включить визнання геноциду в промову до дня пам’яті, яка зазвичай проголошується президентами щороку. Попередники Байдена уникали використання терміну «геноцид» у проголошенні на честь пам'яті темного моменту в історії.
Двопартійна група з понад 100 членів Палати представників в середу підписала лист до Байдена із закликом стати першим президентом США, який офіційно визнає злодіяння часів Першої світової війни геноцидом. Депутат від Демократичної партії Адам Шифф, представник Каліфорнії, очолив звернення.
«Ганебне мовчання уряду Сполучених Штатів щодо історичного факту геноциду вірмен триває надто довго, і воно повинно закінчитися, – написали законодавці. – Ми закликаємо вас виконувати свої зобов'язання і говорити правду».
Вірмен женуть під османським конвоєм через місто Харпут до в’язниці в сусідньому Мезірі (сучасний Елазиг). Квітень 1915 року
Міністр закордонних справ Туреччини попередив адміністрацію Байдена, що визнання «зашкодить» відносинам США і Туреччини.
Минулого року Байден як кандидат відзначив день пам’яті, пообіцявши, що в разі обрання він визнає геноцид вірмен з 1915-го до 1923 року, заявивши, що «мовчання – співучасть». Він не запропонував графіка виконання обіцянки.
У середу прессекретарка Білого дому Джен Псакі заявила, що президент повинен сказати більше в суботу, в цей день пам'яті.
New York Times та The Wall Street Journal повідомили, що Байден готується визнати геноцид.
Якщо Байден вирішить виконати свою обіцянку, він очевидно зіштовхнеться з опором Туреччини, яка успішно впливала на попередніх президентів, щоб обійти це питання.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу наполягав на тому, що Туреччину не турбує жодне рішення, яке може ухвалити Байден, але також припустив, що такий крок зустріне жорстку реакцію.
«Якщо Сполучені Штати хочуть, щоб наші відносини погіршились, це залежить від них самих», – сказав він в інтерв’ю турецькому новинному каналу HaberTurk.
Відносини між Байденом та Ердоганом розпочалися на холодній ноті. Протягом трьох місяців свого президентства Байден ще не розмовляв з ним.
Зв’язки між Анкарою та Вашингтоном, які колись вважали один одного стратегічними партнерами, протягом останніх років значно погіршувалися через розбіжності щодо Сирії, співпраці Туреччини з Росією та нещодавно щодо втручання турецьких військово-морських сил у Східному Середземномор’ї, які американські чиновники назвали дестабілізуючими.
Байден під час президентської кампанії минулого року викликав гнів у турецьких чиновників після інтерв'ю з The New York Times, в якому він говорив про підтримку опозиції Туреччини проти «самодержця» Ердогана. Проте Туреччина сподівалася відновити відносини. Ердоган мав теплі взаємини з колишнім президентом Дональдом Трампом, який не читав йому жодної лекції про стан з правами людини в Туреччині.
«У минулому Туреччина викручувала руки: ну, ми – настільки хороші друзі, що ви, безумовно, повинні залишатися на нашій стороні, – сказав Арам Хампарян, виконавчий директор Вірменського національного комітету Америки, члени якого розпочали кампанію, щоб заохотити Байдена визнати геноцид. – Але вони виявилися не такими вже і хорошими друзями».
Хампарян сказав, що сподіватиметься, що Байден дотримається свого слова. Він зазначив, що терпкий присмак від того, що Барак Обама не виконав своєї передвиборчої обіцянки щодо визнання вірменського геноциду, все ще залишається у вірменській діаспорі.
Саманта Пауер, яка виконувала обов'язки посла ООН при Обамі й була призначена Байденом на посаду верівника Агентства США з міжнародного розвитку, та заступник радника з питань національної безпеки Бен Роудс публічно висловили розчарування тим, що Обама не ухвалив рішення щодо цього питання. Обама був стурбований напруженими відносинами з Туреччиною – членом НАТО, співпраця якого необхідна у військових та дипломатичних зусиллях в Афганістані, Ірані та Сирії.
Пауер заявила в інтерв'ю з Pod Save the World у 2018 році, що Ердоган та його союзники «трішки загравали» з адміністрацію США, а інші гравці вповільнили процес визнання декларації про геноцид.
Байден планував надіслати повідомлення про те, що США буде брати більш рішучу участь у боротьбі за права людини та просуванні демократичних норм під його наглядом.
Це повна протилежність політиці, яку провадив попередній президент США Дональд Трамп щодо підтримки таких автократів, як північнокорейський Кім Чен Ин, російський Володимир Путін, Ердоган та інші.
Тим не менше, із початку свого президентства Байден стикається із критикою за те, що він не вжив заходів безпосередньо проти саудівського Мухаммеда бін Салмана, навіть після публікації висновків американської розвідки про те, що наслідний принц схвалив операцію з вбивства або захоплення американського журналіста Джамала Хашокджі. Його також критикують за те, що він не засудив жорстокі переслідування проти уйгурів та інших меншин на заході Китаю.
Гонул Тол, директорка турецької програми в Інституті Близького Сходу у Вашингтоні, заявила, що важелі впливу Ердогана зменшились, а страждаюча економіка Туреччини може послабити вплив авторитету турецького лідера.
«Байден є багатослівним щодо порушень прав людини у країнах світу, в тому числі в Туреччині, але його риторика залишається не більш ніж голослів’ям, – сказала Тол. – Це шанс для нього стати на захист прав людини без великого ризику».
Доповідь Сюзени Фрейзер, Стамбул, Associated Press
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Голодомор-геноцид і Росія: чого не добилися українці, а добилися євреї та вірмени