Армія Росії завдала 22 березня масованого ракетного обстрілу по Запоріжжю. За інформацією голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, загинули троє людей, серед них – дівчинка восьми років. 29 людей зазнали поранень, зруйновані 10 приватних будинків, ще 400 – пошкоджені – повідомив Федоров. Що розповідають очевидці про обстріли житлових кварталів Запоріжжя та найпотужнішої гідроелектростанції в Україні, Дніпровської ГЕС, та з чим пов’язані удари російського війська по цивільних об’єктах? Про це йдеться у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Найпотужніший від початку року ракетний обстріл міста Запоріжжя та Запорізької області почався о пів на п’яту ранку 22 березня й тривав кілька годин.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що російські військові випустили у напрямку міста близько 20 ракет. Найбільших руйнувань зазнали три локації в Запоріжжі.
Одна з них – це приватний сектор. Унаслідок двох ракетних ударів там зруйновані сім приватних будинків, ще понад 40 – пошкоджені. Іншим ударом понівечило багатоповерхівку: руйнувань зазнали два під’їзди та десятки квартир.
Також російська армія поцілила у Дніпровську ГЕС. Через атаку на греблі був зупинений автомобільний рух.
Рятівники та комунальники усувають наслідки ракетного обстрілу РФ у приватному секторі Запоріжжя, 22 березня 2024 року
У заявах у своєму телеграм-каналі голова Запорізької ОВА Іван Федоров наголошує, що російські військові свідомо атакували об’єкти критичної інфраструктури та житлові райони. За його повідомленням, загинули троє людей. Це – восьмирічна дівчинка та її 35-річний батько, а також водій, який під час ракетного обстрілу керував тролейбусом на греблі Дніпровської ГЕС. Чоловіку було 62 роки. За словами Федорова, через масштабну ракетну атаку 29 людей у Запоріжжі та області зазнали поранень.
Очевидці розповіли про обстріли Запоріжжя
Кореспондентка Радіо Свобода Євгенія Назарова побувала у постраждалих від обстрілів районах міста та поспілкувалася з очевидцями.
Я накрився ковдрою і відчуваю, що вона по мені б’є. Там палки, усе летіло. А коли перестало летіти, я подивився – вікна немає й хати немає. Там племінниця, там братОлександр
Російський ракетний обстріл застав Олександра у приватному будинку його брата. Чоловік прокинувся від того, що на нього падали уламки будівлі. Як пізніше повідомила влада Запорізької області, брат та племінниця Олександра загинули. Дівчинці було вісім років, чоловікові – 35.
«Я спав, було близько п’ятої години (ранку – ред.). Я не можу точно сказати, чи я почув вибух, чи я почув скло. Я накрився цією ковдрою і відчуваю, що вона по мені б’є. Там палки, усе летіло. А коли перестало летіти, я подивився – вікна немає й хати немає. Там племінниця, там брат. Я відразу вискочив, почав рити (руїни оселі – ред.). Дивлюсь на дерева (а там залишки речей – ред.) й розумію, що у спальню потрапило. Я рив, а потім хлопці кажуть: «Виходь, рятувальники працюватимуть», – сказав Олександр.
«Дім трусило немов свічку. З восьмого поверху дуже добре видно ДніпроГЕС, полум’я та дим. Дуже-предуже страшно. І ще цей тролейбус горів, це ж все з верхніх поверхів бачили люди», – розповіла жителька багатоповерхівки Галина.
Мамі вдалося за секунду зайти у ванну. Цей потік осколків пройшов повз неї. Квартиру винесло
Інший запорожець відрами виносив з багатоповерхівки розбите скло. Він розповів, що вибухом у квартирі винесло кухонне вікно та балкон.
«Мамі вдалося за секунду зайти у ванну. Цей потік осколків пройшов повз неї. Квартиру винесло: земля з вирви (від ракети – ред.) на стелі», – розповів чоловік.
«Почалися вибухи – я подивилася на греблю. Думаю: «Боже, греблю обстрілюють, – стала у розпачі, потім думаю, – піду зараз хоч умиюся», – тільки-но я увійшла до ванної кімнати, як рвонули й шибки, і двері. І скло полетіло. Кіт, бідний, ледь не помер від страху і я сама. Уявляєте, квіти влипли у стелю?!» – згадує жителька Запоріжжя Зоя.
«Годі шукати «червоні лінії». Потрібні системи ППО»
Депутат Запорізької міської ради Сергій Ільченко розповів «Новинам Приазов’я», що у районах, які постраждали внаслідок ракетних обстрілів, не було військових об’єктів.
Там не було військових об’єктів. Це – підтвердження, що воюють з цивільним населенням, а це і є геноцидомСергій Ільченко
«Це – Дніпровський район, Вознесенівський район, місто Запоріжжя, Запорізький район. Ці громади постраждали, й там не було військових об’єктів. Ще раз наголошую, це – підтвердження, що воюють з цивільним населенням, а це і є геноцидом. На власні очі бачив: розпочався ранок, закінчилась комендантська година, цивільні люди (вийшли – ред.) – і стався «приліт». Ще згорів тролейбус», – сказав він.
Ільченко зазначив, що всі невідкладні служби Запоріжжя злагоджено усунули наслідки російського ракетного обстрілу.
«Бачив цю ліквідацію. Я відверто, як то кажуть, знімаю капелюх перед нашими комунальними підприємствами», – говорить він.
Наслідки російського обстрілу у приватному секторі Запоріжжя, 22 березня 2024 року
Потрібно допомагати Україні, щоб у нас був ресурс відбивати ці обстріли силами ППОСергій Ільченко
На думку міського депутата, для захисту від масових ракетних атак Запоріжжю потрібно більше систем ППО.
«Міжнародні наші партнери повинні звернути на це увагу. Годі шукати ці «червоні лінії». Потрібно допомагати Україні, потрібно допомагати нашому війську, щоб у нас був ресурс відбивати силами ППО ці обстріли», – наголошує депутат.
Зазначимо, що з огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Існує загроза втратити ДніпроГЕС»
Є загроза того, що ми втрачаємо станцію. ГЕС-2 – у критичному стані. ГЕС-1 теж зараз не працюєІгор Сирота
Як повідомив Радіо Свобода директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота, через ракетний обстріл ДніпроГЕС зазнала двох прямих влучень. Утім, Сирота зазначив, що ризику прориву дамби немає.
«Є загроза того, що ми втрачаємо станцію. Ми не знаємо, в якому обсязі та з якою потужністю працюватиме ГЕС-2. Дві ракети прилетіли прямо по ГЕС-2. Одна ракета прилетіла у підкранову балку й потрапила в опору. Тобто ГЕС-2 – у критичному стані. ГЕС-1 теж зараз не працює. Тому ми вживаємо всіх заходів для того, щоб підіймати затвори та спрацьовувати (спускати – ред.) воду», – сказав директор «Укргідроенерго».
Доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський у коментарі «Новинам Приазов’я» оцінив стан пошкоджень ДніпроГЕС як значний.
Якщо втрачена ця гідроелектростанція, то це дуже серйозний удар взагалі по енергетиці України, а особливо по гідроенергетиціВіктор Вишневський
«По знімках можна побачити, що удару зазнала нова станція – ДніпроГЕС-2, на якій було вісім гідроагрегатів. Це була дуже потужна станція. Раніше вони (агрегати – ред.) виробляли приблизно чотири мільярди кіловат-годин електроенергії. Це майже половина всього виробництва електроенергії дніпровським каскадом. Тобто якщо втрачена ця гідроелектростанція, то це дуже серйозний удар взагалі по енергетиці України, а особливо по гідроенергетиці», – висловив думку Вишневський.
Він також підтвердив, що гребля Дніпровської ГЕС достатньо міцна і може витримати ракетні удари.
«Постукавши ще по дереву, (скажу – ред.) що вона здатна витримати ракетний удар. Але гребля створює напір, а саму електроенергію не виробляє», – додав він.
У Міністерстві енергетики України наголосили, що обстріл 22 березня 2024 року був наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ситуація в енергетиці після масованого російського удару 22 березня є контрольованою, а потреби у вимкненні електрики по всій країні немає.
У міністерстві оборони РФ заявили, що з 16 до 22 березня у відповідь на обстріл території Росії, спроби прориву та захоплення населених пунктів російські військові завдали 49 ударів по об’єктах в Україні. У російському відомстві їх назвали «ударами відплати».
Це – комплекс заходів, які мають спонукати уряд України вийти, наприклад, на відповідні перемовини на умовах РФСергій Братчук
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук вважає, що Росія задовго планувала ракетну атаку на Запоріжжя. На його думку, масованими обстрілами Кремль хоче примусити уряд та суспільство України до переговорів.
«Це – комплекс заходів, які мають спонукати уряд України, спонукати людей для того, щоб тиснути на уряд України, вийти, наприклад, на відповідні перемовини на умовах РФ. Ми зараз вже бачимо, що такі закиди є», – говорить Братчук.
22 березня російські війська атакували не лише Запоріжжя, а й низку інших міст і регіонів України. Повідомляли про удари по Харкові, Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині та Івано-Франківщині. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що російські військові запустили понад 60 «шахедів» і майже 90 ракет різних типів. Цілями російської армії, крім ДніпроГЕСу, були електростанції, лінії постачання енергії, а також житлові будинки.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.