Що буде з «Азовсталлю» і драмтеатром: маріупольці говорять про майбутнє свого міста після звільнення

Два десятки українських міст, де діють центри з підтримки переселенців «ЯМаріуполь», проводять зустрічі з обговорення майбутнього міста після деокупації. На них запрошують тих, хто був вимушений залишити «місто Марії» через війну. Діалогові зустрічі відбуваються у форматі «за кухонним столом» і називаються «Я – Маріуполь: маю намір відродитись». Такі заходи провели вже в Києві та Запоріжжі. Радіо Свобода завітало на ще одну таку зустріч у Дніпрі, де нині мешкає найбільше внутрішніх переселенців в Україні.

Що пропонують учасники, де на це візьмуть гроші та чи врахують думку маріупольців під час підготовки проєктів з відродження міста?

Вірять в деокупацію, мріють про оновлення міста

Марія Сладкова до війни була керівницею творчого хабу «Сучасна Україна», який діяв в «Українському домі» в Маріуполі. В окупації в рідному місті їй довелося прожити чотири місяці: її чоловіка, режисера, поранило під час обстрілу, тож подружжя не могло виїхати. Евакуювавшись, обоє живуть і працюють в Павлограді на Дніпропетровщині.

Марія Сладкова, переселенка з Маріуполя

Марія каже: вона вірить у деокупацію Маріуполя і вже розмірковує про те, як відбуватиметься його розбудова.

«Ми повернемося в деокуповане місто, будемо працювати, творчих ідей багато! У відновлення міста я вірю, але хочу, щоб після перемоги, воно було українським – в усіх значеннях. Бо до війни воно не було таким. Над цим треба працювати всім разом. Наш «Український дім»… З танків його бомбили – не добомбили. Ми рятували свої речі, апаратуру з кабінетів, поки могли. Він у розбомбленому стані, заходити й працювати зразу ж неможливо, там сильно пошкоджені лаги, дуже небезпечно. Але відновленню підлягає», – говорить переселенка.

Обговорення відновлення Маріуполя, Дніпро, квітень 2023 року

Іван – студент одного з маріупольських вишів. Хлопцеві 20 років. У серпні 2022-го він виїхав з Маріуполя разом із батьками, проживши під обстрілами й окупацією пів року. Каже, сім’ї пощастило – їхня багатоповерхівка вціліла, що не скажеш про будівлі поблизу: 17-та школа й сусідні висотки знищені. Вважає, що частину цих будинків треба буде реконструювати.

Особливим місцем у відродженому Маріуполі, говорить, має стати площа, де був драматичний театр – колись візитівка міста, а нині – трагічний спогад про нього.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Азовсталь» мститься». Петро Андрющенко розповів, що нині відбувається у Маріуполі

«Бачу відновлений Маріуполь сильним, могутнім, гарним. Я вважаю, що частину старих будинків варто відбудувати. Щонайменше ті, що мають архітектурну цінність. Завод треба відновити – «Азовсталь» навряд чи, а от «Ілліча» можна. Думаю, це може бути коштом меценатів. Також я хочу бачити замість драмтеатру велику алею, де будуть написані імена кожного маріупольця, який загинув», – говорить Іван.

Конкретні проєкти: драмтеатр, «Азовсталь»

Поговорити про своє бачення рідного міста після деокупації в Дніпрі зібралися десятки людей. Учасники ділилися як своїми роздумами про майбутнє відродження Маріуполя загалом, так і конкретними проєктами.

Марина Мандровська поділилася власними ідеями з відбудови й відродження рідного міста

Марина Мандровська прийшла з кількома ідеями і їхньою візуалізацією. Це – її бачення знакових для маріупольців місць. За її словами, звільнений Маріуполь має асоціюватися передусім з Україною.

«Перша думка – ми повертаємося в українське місто, в місто, яке має козацьке минуле. Друга – ми повертаємося в сучасне місто. Яке? Те, яке має пам’ять, досвід, розуміє, що найвища цінність – це життя людини. Головне, щоб саме українські символи були основою відновлення Маріуполя. Так, ми будемо брати міжнародний досвід – брати й перекладати. Як у Дубаї, наприклад. Але якщо ми будемо відновлювати наші будинки, арки, бульвари, то все це своїм виглядом має говорити, що ми – Україна», – переконана вона.

Проєкти Марини Мандровської

Марина розробила кілька проєктів щодо визначних місць, серед них – драмтеатр, пам’ятник Шевченку, місця, пов’язані з обороною Маріуполя.

«Наприклад, драмтеатр. В жодному разі ми не повинні його відновлювати як театр, адже це місце, де загинуло багато людей. Маріупольці також знають, що до побудови драмтеатру там була церква Марії Магдалини, а поряд – кладовище. Тобто драмтеатр стояв на кістках… Тому я хочу надати цьому місцю сенсу місця пам'яті і відродження. Моя пропозиція – фонтан-меморіал «Крапля». Нагорі – оглядовий майданчик. І з висоти у велику чашу в формі краплі падає вода. Це наші сльози, наші думки. По бортиках чаші – кожне ім’я тих, хто тут загинув. По боках я пропоную скульптури, які світяться. Посередині – каплиця Марії Магдалини, це те, що було знищене», – говорить маріупольчанка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «На техніці малювали «Z», щоб прорватися». Про бої за Маріуполь на меткомбінаті імені Ілліча

Замість знищеного драмтеатру, каже вона, треба буде побудувати новий в іншому місці і наповнити його новими сенсами.

«Символ відродження – це поле колосків. Пропоную – театр «Колос». У Приморському районі у нас є вільні місця, де його можна розташувати. Зовні він може нагадувати вінок. Вгорі – скляний купол. А на додаток для цього я пропоную літній майданчик у формі амфітеатру, бо у нас є грецьке коріння».

Таким Марина Мандровська бачить новий драмтеатр у Маріуполі

На в’їздах до міста жінка пропонує встановити сталеві символи підрозділів ЗСУ, які боронили Маріуполь у лютому-березні 2022-го, а біля заводу «Азовсталь» – меморіал.

«Пропоную зробити монумент – сталеву «Стіну нескореності». Будуть вирізьблені силуети наших вояків. Їх можна пофарбувати люмінесцентною фарбою. Щоб світилися вночі. Думка така: їх немає – але ми пам’ятаємо», – каже Марина.

А для дітей жінка хоче ініціювати побудову сучасного парку атракціонів «Україна – Всесвіт».

«Маріуполь – єдине місто, в якому величезна кількість дітей стали сиротами. Я хочу, щоб наші діти почали вірити в казку, в те, що добро переможе зло, вони повинні пам’ятати не зруйноване місто і не дні, проведені в підвалах. Пропоную парк мініатюр, який буде, як навколосвітня подорож, знайомити дітей з культурою країн, які нам допомагають. Там буде павільйон з новітніми технологіями – 7D-зображеннями, парком Юрського періоду з динозаврами, ботанічним садом... Це має формувати нову націю», – каже вона.

Безпека, житло і робота

Зустріч маріупольців відбувалася в невимушеній, домашній атмосфері. Говорили, серед іншого, про те, що може вплинути на рішення переселенців повернутися додому.

Тетяна Клименчук

Тетяна Клименчук – медсестра з Маріуполя. Вдома вона працювала в міжнародній гуманітарній місії «Лікарі без кордонів». В окупованому місті вона два тижні з чоловіком та 16-річною донькою просиділи в підвалі. Уже більш як рік вони покинули Маріуполь. В оновленому місті, каже, головним завданням буде безпека, а також житло, робота та медичне забезпечення.

«Нам дуже хочеться повернутися додому, але ми маємо розуміти, що там безпечно, що ми можемо безпечно пересуватися містом, водити дітей до шкіл і дитсадків, спокійно приходити на роботу й розуміти, що отримаємо і зарплату, і соцпакет. Важливо – житло. Щоб повернутися, треба знати, де ти будеш жити. Має бути все найнеобхідніше – плитка, сантехніка, газ, вода, світло, зв’язок, інтернет. Наша квартира ціла, на Черемушках, але у ній вирізали двері й все, що можна, винесли. Розмародерили… Дуже важливе ще медичне забезпечення. У Маріуполі залишився мій знайомий лікар, то каже: фактично медицини немає, немає ліків. Люди спиваються, безнадія… » – говорить Тетяна.

Говорили, серед іншого, про те, що може вплинути на рішення переселенців повернутися додому

Що ж до термінів відродження рідного міста, вона сумнівається, що це буде швидко.

«Всім би хотілося повернутися з гарантіями – житло, робота, безпека, медицина. Думаю, зразу після окупації це неможливо. Думаю, це буде більш як рік… Якщо вийде привабити іноземних інвесторів, може, й швидше. Банально і просто – все залежатиме від грошей», – каже жінка.

Скільки треба грошей

Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко був присутній на зустрічі з обговорення бачення майбутнього міста. Зараз, каже він, чотири групи архітекторів та урбаністів працюють над концепціями підняття Маріуполя з руїн.

Зі слів посадовця, вони врахують пропозиції людей, висловлені в рамках дискусій:

«Про що кажуть люди? Наприклад, що ми маємо збудувати нове місто, але зберегти нашу історію, яка була, є і лишається фундаментом майбутнього нашого міста. Що буде з «Азовсталлю»? Це буде якась територія, яка має переродитися, чи вона залишиться підприємством? Ці речі ми вкладаємо в напрацювання, щоб наші архітектори й урбаністи – їх чотири групи – сформували бачення і знайшли ці відповіді. Потім вони об’єднають ці напрацювання і оце об’єднане бачення ми ще раз запропонуємо маріупольцям до спілкування».

Обговорення відновлення Маріуполя, Дніпро, квітень 2023 року

Бойченко прогнозує, що вже наприкінці травня буде загальне бачення від архітекторів: «І вже в липні велика архітектурна компанія зі США хоче це об’єднати і представити концепцію в загальному вигляді. Наступний крок – це вже бачення дизайну нового міста. Далі зробимо технічне завдання до дизайну нашого міста, що потім трансформується в генеральний план міста. Із цього буде починатися відродження Маріуполя», – каже мер.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Такого Донбасу, як раніше, не буде». Маріуполь відбудують за 20 років? | Новини Приазов’я

Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя

На швидке відновлення критичної інфраструктури Маріуполя після визволення, вважає Бойченко, буде потрібно не менш як 14 мільярдів гривень. А на відродження – така ж цифра, але вже в євро.

«Зараз вже формується вартість. Наша попередня оцінка – не швидкого відновлення, а саме відродження – це 14,5 мільярдів євро», – сказав Бойченко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

За його словами, окрім бюджетів місцевого та державного, на відбудову Маріуполя планують залучити гроші міжнародних інвесторів та доброчинників, зокрема, з Польщі та Нідерландів, з якими вже є попередні домовленості. Для відродження міста, припускає він, слід буде використати й репарації, гроші РФ та російських олігархів, заарештовані на закордонних рахунках.

Проєкт з відбудови Маріуполя: що в ньому

Раніше у Києві презентували проєкт з відбудови Маріуполя Mariupol Reborn після деокупації. Тоді говорили, що на відновлення міста знадобиться не менш як 14,5 мільярдів доларів США. Ініціативу погодились підтримати USAID, ЄБРР, Світовий банк, а також компанії SCM та Метінвест.

Стратегія відродження Маріуполя складатиметься, за задумом влади, з кількох етапів. По-перше, створення візуального плану відновлення міста. До його обговорення залучатимуть і маріупольців. По-друге, формування стратегії швидкої відбудови критичної інфраструктури. Потім розпочнеться реалізація стратегічного плану економічного відновлення міста.

Міський голова Маріуполя тоді заявляв, що за неповні три місяці блокади російські сили знищили 50% житлового фонду міста. Одну тисячу 356 багатоповерхових будинків вже неможливо відновити. Зруйновані або пошкоджені 90% об’єктів інфраструктури. Усі культурні заклади міста постраждали від обстрілів.

За офіційними даними, 200 тисяч маріупольців виїхали, ще 120 тисяч досі залишаються у місті.

Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади.

Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «У дворі, під тюльпанами, хоронили людей». Врятовані з Маріуполя. Історія десята ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Всередині жаху». Історії трьох художників-переселенців із Маріуполя та Сєвєродонецька ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Азовсталь» мститься». Петро Андрющенко розповів, що нині відбувається у Маріуполі