Вікторія Нуланд: США хочуть передбачуваних відносин з Росією, але і надалі рішуче підтримуватимуть Україну та її суверенітет

Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд дала ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода на наступний день після женевського саміту президентів США Джо Байдена та Росії Володимира Путіна.

Нуланд, зокрема, сказала:

• що Вашингтон прагне стабільних і передбачуваних відносин з Росією, але буде й надалі підтримувати Україну;
• що США можуть розглянути прохання офіційного Києва щодо більшої залученості до врегулювання на Донбасі;
• що західні санкції проти Росії не будуть послаблені допоки Кремль не змінить поведінки щодо України.
• Нуланд привітала майбутнє створення «Кримської платформи» для деокупації Криму.

– Однією із головних цілей женевського саміту між президентами Байденом та Путіним для Вашингтону було впевнитися, що Росія поводиться передбачувано на міжнародній арені. Чи зміг американський лідер отримати цю певність і які інструменти є у США, щоб Росія таки поводилася передбачувано?

– Було дуже важливо для президента Байдена – сісти разом із президентом Путіним сам-на-сам і абсолютно чітко дати зрозуміти, що для нас є пріоритетом, щоб ці відносини були передбачуваними і стабільними. І також наголосити, що є сфери, в яких ми можемо співпрацювати.

Але так само, сильною частиною меседжу президента Байдена, було дати чітко зрозуміти президенту Путіну – а це є так само важливим для нас, як і є важливим для нього – що є ціна, яку доведеться заплатити, якщо ми бачитимемо шкідливу діяльність і ще більше втручання у наші внутрішні справи.

Гадаю, обидва президенти мали шанс зрозуміти одне одного.

Ми також відкрили пару каналів, на яких випробуємо чи ця співпраця буде плідною – зокрема в галузі стратегічної стабільності, поглянувши на озброєння, наявність якого дестабілізує ситуацію, а також у сфері кібербезпеки і протидії кібернападам з метою отримання викупу.

Отже, ми створили пару експертних груп зараз, і ми перевіримо чи Росія хоче стабільних відносин і чи можемо ми досягти певних угод із цих питань.

Як сказав президент на пресконференції, «чи смачний пудинг дізнаємося, з'ївши його». І ми ще не знаємо, буде цей пудинг смачним чи ні – побачимо.

– А яке бачення Росії має адміністрація Байдена, якщо говорити загально? Росія є ворогом, суперником чи потенційним партнером?

– Ми б хотіли мати передбачувані і стабільні відносини. Ми б хотіли, щоб припинилася шкідлива діяльність проти нас, щоб не було порушень прав людини, щоб було покладено край тиску на Україну та на інші країни. Але вибір за Росією.

Ми зі свого боку кажемо, що стабільні і передбачувані відносини можливі.

Однак, якщо ні, то будуть наслідки і президент (Джо Байден – ред.) відреагує. Як він сказав, ми маємо значний невикористаний потенціал, який можемо застосовувати в разі потреби для нашого захисту. І тому президент хотів такої відвертої розмови.

Гадаю, не є таємницею, що є питання, чи Росія готова до такого типу відносин з нами, чи вона буде готова запевнити нас у бажанні покращити відносини.

Президент хоче спробувати, але він дав дуже чітко зрозуміти, що він захищатиме американський народ, захищатиме наших союзників та друзів.

Я ще б хотіла додати, що було важливо для нас побачити пана Путіна після саміту «Великої сімки» (G7 – ред.), після саміту НАТО та після саміту США-ЄС. Тобто, після того як ми скоординувались із нашими союзниками щодо спільного підходу до Росії, а також, до речі, і щодо Китаю.

Президент України Володимир Зеленський і заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Київ, 6 травня 2021 року

– У Женеві президент Байден висловив непохитну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України, а президент Путін все ще ставить їх під сумнів. Чи нормалізація американсько-російських відносин можлива без того, щоб Росія змінила свою поведінку і своє ставлення до українського суверенітету?

– Ми дали чітко зрозуміти і президент Байден ще раз повторив, що санкції, які були запроваджені проти Росії через Україну, будуть залишатися в силі і не будуть послаблятися допоки Росія не змінить своєї поведінки щодо України.

Президент назвав Україну як країну, щодо якої ми маємо великі розбіжності з Росією, але, як ви й сказали, Сполучені Штати твердо віддані – як ми й були вже кілька десятиліть – суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України. Ми маємо сильні програми підтримки України в галузі безпеки, економічного розвитку, антикорупційних зусиль і все це буде продовжуватись.

– Недавно Росія підтягнула десятки тисяч вояків до українського кордону та до окупованого Криму. І вона дала зрозуміти, що може легко збурити ситуацію в тому регіоні. Чи хвилює Вашингтон такий тип поведінки Росії?

– Абсолютно! І ви бачили у квітні, що була швидка реакція на військовий тиск Росії на Україну. І не лише була реакція США, а також всі наші союзники і партнери в Європі відреагували. Відтак, знову як і в попередні роки, Росія постала перед об’єднаним фронтом демократичних країн, які вимагали цивілізованої поведінки щодо України. Це дає нам певну силу.

Хоча, як ви знаєте, не всі війська відведені, а лише деякі.

І знову ж, президент Байден був абсолютно чітким у розмові з президентом Путіним про те, на якій позиції стоять США в питанні України.

Вікторія Нуланд: США вітають майбутнє створення «Кримської платформи»

– Хочу вас запитати про Мінські угоди. В Женеві президент Путін знову наголошував на пріоритетності політичних аспектів мирного врегулювання над безпековими аспектами, на яких наполягає Україна та її західні партнери – особливо щодо контролю над нині неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону. Чому Мінські угоди по-різному читаються в Москві, у порівнянні з Києвом та західними столицями?

– Я не можу говорити про російське прочитання Міських угод.

Але хочу наголосити, що Мінські угоди є єдиним письмовим документом, який ми маємо, в якому президент Путін запевнив, що вийде з Донбасу.

Питання тепер у тому, чи президент Путін зараз на саміті (в Женеві), просячи США, щоб вони знову були долучені, – як у минулому – до спроб реалізації Мінських угод – чи він справді серйозно налаштований піти геть з Донбасу?

Думаю, ми почнемо серйозні консультації із нашими українськими партнерами щодо того, як вони бачать Мінські угоди і як вони будуть рухатися до їх реалізації. І тоді ми подивимось чи є потенційні підстави для нас бути задіяними.

Можливо, це просто захисний щит для нинішнього конфлікту в очах Москви? Ми цього ще не знаємо, але ми готові протестувати це.

– Час від часу лунають заклики з Києва, щоб США долучилися до «нормандського формату». Як у Вашингтоні дивляться на активніше залучення США до справи мирного вирішення конфлікту на Донбасі?

– Знову ж таки, якщо ми справді відчуємо, що є підстави побачити реалізацію Мінських угод у безпечний і прийнятний для України спосіб – у спосіб, який відновить її суверенітет та територіальну цілісність на Донбасі – взамін якогось типу політичної автономії для Донбасу і це призведе до виведення російських сил та підтримуваних нею маріонеток – ми були б готові працювати над цим.

Але ми не певні, що є серйозні підстави працювати над цим. Отже, ми протестуємо це в наступні тижні. Але почнемо це з дуже інтенсивних переговорів з Україною щодо того, як їй бачаться ці питання.

– Я хотів би запитати вас про Крим. У серпні Україна вперше проведе саміт «Кримської платформи» і США висловили готовність взяти у ньому участь. Чи це, на Вашу думку, якось прискорить процес відновлення українського контролю над Кримським півостровом адже ж це не може тривати десятиліттями?

– Я думаю, що це дуже важлива ініціатива з боку українського уряду для підвищення світової уваги до Криму і щоб упевнитись, що це питання в перших рядочках міжнародного порядку денного. І, думаю, США будуть представлені на форумі на високому рівні.

– У Женеві під час пресконференції президента Путіна було явно видно, що він все ще має проблеми у ставленні до української Революції гідності. Видно, що йому не до вподоби українська революція. Чому так?

– Думаю, що краще у президента Путіна це запитати.

Але Революція гідності була щирим всенародним виявом невдоволення українського народу і ознакою, що він мав інші очікування від свого уряду і що люди хотіли жити демократично, вільно, а не так, як це бачив і дозволяв Янукович.

Ми бачили прояви такої ж народної незгоди в Росії, але ті протести були швидко придушені владою. Можливо, саме це питання є загрозливим (для Путіна – ред.).