Чому у Запорізькій області створили нові військові адміністрації? Навіщо вони потрібні для окупованих населених пунктів? Які переваги та недоліки мають військові адміністрації у своїй діяльності? Все це з’ясовував проєкт Радіо свобода «Новини Приазов’я».
- Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення 19 військових адміністрацій у Запорізькій області. Відповідний документ оприлюднили на сайті президента 7 березня.
- Згідно з указом, у Василівському районі були створені Благовіщенська, Дніпрорудненська, Енергодарська, Кам’янсько-Дніпровська, Малобілозерська та Степногірська адміністрації. У Пологівському районі створили Воскресенську, Кам’янську, Камиш-Зорянську, Молочанську, Оріхівську, Преображенську, Розівську та Смирнівську адміністрації. У Мелітопольському районі утворені Новобогданівська та Плодородненська військові адміністрації, в Бердянському районі – Осипенківська, Софіївська та Чернігівська.
Оптимізація управління?
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко вважає, що створення військових адміністрацій у регіоні є необхідним кроком, оскільки спрощує ухвалення рішень у громадах під час війни.
Сергій Лишенко
Отримують цілу низку повноважень і мають можливість робити це швидшеСергій Лишенко
«Більшість рішень ухвалюється колегіальним органом – відповідною радою. Провести засідання в умовах ведення бойових дій чи воєнного стану зазвичай досить проблематично, на тих територіях, які окуповані. На тих, які прилеглі до зони бойових дій, та сама ситуація. ВА (військові адміністрації – ред.) отримують цілу низку повноважень і мають можливість робити це швидше та ефективніше», – прокоментував політик «Новинам Приазовʼя».
Депутат пояснив, які питання потребують вирішення в громадах у випадку окупації. Передусім це стосується бюджетних установ і таких питань, як виплата зарплати, розірвання трудових відносин, а також надання комунальних послуг жителям окупованих територій.
Зруйнований внаслідок обстрілів в Оріхові житловий будинок, березень 2022 року
«Наприклад, є селищна рада, будинки якої отримують електроенергію. Хтось має ухвалити рішення про припинення електропостачання, щоб в обленерго були підстави відімкнути ці території від електроенергії. Це або має бути централізоване рішення по всій державі, що ми не надаємо електроенергію на окуповані території, не надаємо воду. Наприклад, обласний водоканал відвантажує воду на окуповану територію, не отримуючи за це оплату. Або це має бути компетенція місцевих рад. Тепер це віднесли до компетенції ВЦА», – пояснив Лишенко.
Крім того, військові адміністрації замість органів місцевого самоврядування зможуть ухвалювати рішення, пов’язані з майновими питаннями, зазначив він.
«Банально – у школу потрапила ракета, вона зруйнована, там пошкоджена та знищена певна кількість майна. Воно перебуває на балансі, його необхідно тепер списати», – навів приклад депутат.
«Повністю скуті руки»
Станіслав Захаревич
Один із новопризначених керівників військових адміністрацій – Станіслав Захаревич. Він є начальником Софіївської сільської військової адміністрації Бердянського району, що у Запорізькій області. Посадовець розповів «Новинам Приазов’я», що не всі депутати сільської ради виїхали з окупації. Через це виникли проблеми з вирішенням нагальних для громади питань.
«У нашій сільській раді – 22 депутати. Виїхали на територію, підконтрольну Україні, лише 6. Для ухвалення рішень необхідно щонайменше 12 голосів. Тобто якщо сільський голова, виконком дієздатні, можуть ухвалювати рішення та діяти, то сесія сільради фактично не виконує свого завдання. Востаннє сесія скликалася в середині лютого», – повідомив начальник ВА.
Через це робота громади була напівпаралізована, каже посадовець. Він наголосив, що в першу чергу вирішення потребує питання бюджету.
Ми не можемо ні реорганізувати структуру сільради, ні внести зміни у склад виконкомуСтаніслав Захаревич
«Ми не можемо ухвалити жодної програми. Тобто у нас фактично повністю скуті руки. Ми не можемо ні реорганізувати структуру сільради, ні внести зміни у склад виконкому», – зазначив Захаревич.
Він також розповів, що на посаді начальника військової адміністрації буде впроваджувати та здійснювати заходів правового режиму воєнного стану, складати затвердження та виконання внесення змін до бюджету сільської ради, вирішувати питання евакуації населення тощо.
Переваги та недоліки
Політолог із Херсону Олександр Мошнягул зазначив, що створення військових адміністрацій має як переваги, так і недоліки.
Олександр Мошнягул
Їм додаються певні військові повноваженняОлександр Мошнягул
«З одного боку, військові адміністрації здійснюють повноваження державних адміністрацій, але їм додаються певні військові повноваження – це сприяння армії в організації заходів з мобілізації населення, ресурсів, запровадження певного режиму роботи економіки, комендантської години та інших заходів, які передбачаються під час воєнного стану», – пояснив експерт.
За його словами, очільники військових адміністрацій можуть швидко, без додаткових процедур, ухвалювати кадрові рішення. Зокрема, начальнику ВА не треба витрачати час на проведення відповідних конкурсів для призначення на посаду тієї чи іншої людини.
«Він формує ту структуру, яка необхідна йому для виконання своїх повноважень», – зауважив Мошнягул.
Разом із цим політолог розповів, з якими проблемами стикаються військові адміністрації у Херсонській області. На думку політолога, схожа буде й у Запорізькій області.
Розбита обстрілами будівля в селищі Високопілля на Херсонщині
«Перше – це брак ресурсів. Заходить військова адміністрація у звільнену громаду, коштів мало дуже, проблем дуже багато. На прикладі Херсонської області ми обраховуємо зараз збитки, нанесені воєнними діями. Вже департамент екології нарахував 40 мільярдів гривень», – повідомив він.
Крім того, у військових адміністрацій не завжди є розуміння реальних потреб громад від освіти до житлово-комунального господарства, зауважив політолог.
Люди не квапляться йти у військову адміністрацію, не вистачає зараз фахівцівОлександр Мошнягул
«Наприклад, освіта працює в режимі онлайн. Скільки закладів працює, скільки дітей, в якому стані програми знаходяться? Немає чіткого розуміння, в якому стані житлово-комунальне господарство, той же водоканал. Третій об’єктивний чинник – це брак кадрів. Люди не квапляться йти у військову адміністрацію, не вистачає зараз фахівців», – наголосив Мошнягул.
Створення військових адміністрацій зараз політолог називає вимушеною мірою. Він зазначив, що на територіях і в тих громадах, які страждають від бойових дій, там потрібні особливі умови управління. Але все це має тимчасовий характер – доки триває воєнний стан, підкреслив політолог.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сотні тисяч людей – без даху над головою. Як українцям отримати нове житло? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Черги на посаду немає». Чому звільнили очільників Херсонської та Запорізької областей? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський призначив нового керівника Херсону. Хто він і чого очікувати?Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.