«Безробіття триватиме». Які зарплати на півдні України та на що їх вистачає?

Який рівень заробітних плат склався на сьогодні в містах Приазов’я? Чи вистачає жителям південного регіону зарплат для забезпечення своїх потреб? Яка частка заробітних плат досі перебуває в тіньовому секторі? Це обговорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

• Середня зарплата на Донеччині в грудні минулого року склала 17 тисяч гривень. Як повідомляє сайт Головного управління статистики в Донецькій області, загалом 2021 року середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника підприємств, установ та організацій (з чисельністю зайнятих 10 та більше осіб) складала в Донецькій області (без урахування частини окупованої території) 14 853 гривні.
• У порівнянні з 2020 роком середній рівень оплати праці зріс на 17,4%, реальна заробітна плата (з урахуванням інфляції та сплачених податків) підвищилася на 6%.
• Згідно з даними Міністерства фінансів, у Херсонської області середня зарплата торік становила 11 тисяч 398 гривень, а в Запорізькій області – 13 тисяч 788 гривент. Втім, в Бердянську, за інформацією видання «Бердянськ 24», влітку минулого року середня заробітна плата складала 7 тисяч 860 гривень.

Кореспонденти «Новини Приазов’я» поцікавилися у жителів Маріуполя, Бердянська, Херсона та Генічеська, чи задоволені вони зарплатами та на що їх вистачає. Більшість опитаних зауважили, що значна частина доходів витрачається на комунальні платежі та на продукти. Відкладати кошти на відпочинок, мандри або щось інше більшості не вдається.

Де заробити 17 тисяч гривень в Маріуполі?

Видання «Маріуполь 0629» проаналізувало найпопулярніші українські сайти з пошуку роботи work.ua та rabota.ua і зробило підбірку вакансій, де маріупольці можуть заробити 17 і більше тисяч гривень. На думку журналістки видання Марини Молошної, заробити таку суму в місті нелегко.

«Таку зарплату отримують або на заводах, або працівники середньої ланки. Працівники нижчої ланки 17 тисяч не отримують, це доволі складно. На комунальних підприємствах немає таких зарплат, журналісти теж такі гроші не заробляють», – поділилася вона під час ефіру.

Журналістка погодилася, що рівень зарплати в Маріуполі залежить від рівня кваліфікації. Більшу зарплату, за її словами, в місті отримують керівники магазинів, водії-експедитори або автослюсарі.

«Але цифри 17-20 тисяч гривень – це розцінки на сайтах пошуку роботи. Чи так воно насправді – ми не знаємо, бо людей ми не опитували», – зазначила журналістка.

Вона також підкреслила, що вакансій багато, а охочих працювати на них – не дуже: «Вакансії на сайті переважно стосуються некваліфікованої робочої праці. Прибиральники, мийники на СТО, наприклад. А люди, швидше за все, шукають щось краще для себе, більш інтелектуальне».

Як результат, зазначила журналістка, «багато хто виїжджає на сезонні заробітки у Польщу, наприклад. Потім повертаються».

Вплив на ринок пандемії COVID-19

Альтернатива найманій праці – підприємництво. Своїм досвідом в ефірі програми поділилася підприємиця з Маріуполя Катерина Ільченко. На її думку, власна справа дозволяє «цілком забезпечувати себе та своє життя».

«Підприємництво – це завжди виклики. Я шість років цим займаюся, перші два з яких я працювала безкоштовно, тобто не мала прибутку», – розповіла вона.

Ільченко має найманих працівників і питання нових співробітників часто актуальне. Суттєво змінила ситуацію пандемія.

«У мене постійно стоїть питання найманих співробітників. Середня кваліфікація – клієнт-менеджер. До пандемії мені було складно знайти співробітника на цю посаду. Навіть зарплату пропонували вищу, ми буквально вмовляли людей працювати саме в нашій компанії. Але ситуація суттєво змінилася після пандемії. Конкуренція на ринку праці стала значно вищою. Люди готові працювати за меншу зарплату, хоча кваліфікація у них достатньо висока», – поділилася підприємиця.

Така ситуація, за її словами, пов’язана з тим, що «багато компаній скорочують кадри, роблять максимальну оптимізацію, щоб було менше працівників. Відповідно, людям складніше знайти роботу».

Наостанок вона підтвердила, що в Маріуполі не так часто можна знайти роботу з зарплатою у 17-20 тисяч гривень: «Якщо мова йде про середню заробітну плату для людини середньої кваліфікації, то це зовсім не відповідає дійсності. Якщо мова про топ-менеджмент дрібного бізнесу, бухгалтерів, то зарплата може бути такою, але співробітники середньо ланки отримують значно менше», – наголосила Ільченко.

Кого роботодавці шукають у Херсоні?

«Рівень безробіття у нас трошки менший, ніж загальнодержавний. За нашими стандартними оцінками, ситуація із безробіттям більш-менш спокійна», – сказав під час ефіру директор Херсонського обласного центру зайнятості Євгеній Єрашов.

За його словами, найбільш поширеними в області вакансіями наразі є такі: водії автотранспортних засобів, контролери енергонагляду, бухгалтери, лікарі, швачки, держслужбовці та медсестри.

«Безумовно, у Херсоні, Новій Каховці, Голій Пристані, Генічеську ринок праці більш-менш живий. Жвавий ринок праці буде з початком сезону, адже область сезонна. Кращою ситуація буде з березня, коли почнуться сільськогосподарські роботи», – додав Єрашов.

Середня заробітна плата в Херсоні складає 8600, як зазначив директор центру зайнятості.

«Але у нас є і вакансії з високими зарплатами. Це середня ланка управління в системі охорони здоров’я: 20-30 тисяч гривень. Ортопеди, травматологи, рентгенологи – десь 20 тисяч. Якщо говорити про суднобудівну галузь, яка дуже важлива для Херсонщини, то її працівники сьогодні отримують 15 тисяч гривень. У цьому напрямку ми не можемо задовольнити потреби роботодавців», – розповів Єрашов.

Однак він зауважив, що зарплата для людей не завжди є ключовим показником: «Ми проводили дослідження серед людей, одне з питань: чому ви виїжджаєте за кордон? Основна причина не зарплатня, вона займає четверте місце. Люди сьогодні виїжджають за якістю життя».

Невтішну статистику навів голова громадської ради при Херсонській обласній податковій інспекції, завідувач херсонського центру Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Максименко: «Ми багато років входимо у нижню п’ятірку за розміром зарплат. Весь рік рівень зарплат по Херсонщині був 11300 гривень, піднявся він тільки в грудні. На початку минулого року не було і десяти тисяч. У нас на 18% нижча середня заробітна плата, ніж в Україні загалом».

Проте він звернув увагу на те, що статистика може порахувати тільки так звану «білу» зарплату. В реальності, сказав він, доходи населення можуть бути на третину більше.

«Наші фахівці мігрують. Зараз дуже важко знайти людей. Згідно зі статистикою, майже половина населення працевлаштована у сільському господарстві та сфері торгівлі. Дуже мало на підприємствах виробничої та переробної ланки, тому що дійсно фахівців немає», – сказав Максименко.

Він зазначив, що важко порівнювати Херсонщину з Донеччиною, тому що на Донбасі більше промисловості, більше великих підприємств.

«Заробітна плата там «біла», бо на великому підприємстві зарплату в конверті не дають. В аграрному виробництві та торгівлі найбільше «тіньової» заробітної плати», – припустив Максименко.

«Безробіття не завжди погано»

Свої прогнози стосовно безробіття озвучила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

«Швидше за все, безробіття буде. Воно є завжди там, де є ринок праці. Безробіття – не завжди погано. Це може бути мобільність. Наприклад, люди завершують навчання в університеті та шукають роботу. Безробітна людина – це людина, яка не має роботи, але шукає її та готова приступити до роботи найближчим часом. Такі люди будуть завжди», – пояснила вона.

Водночас науковиця бачить проблему в іншому, а саме: у дефіциті робочої сили і водночас високому рівні безробіття: «Великий рівень безробіття, близько 9%. Як для європейських країн – це дуже багато».

Причини вона вбачає, у тому числі у наслідках пандемії. За її словами, «економіка ще не повернулася до звичного життя, втрачено пів мільйона працівників, які платять податки та ЄСВ».

Ткаченко зазначила, що ситуація із зайнятістю дуже складна. «Існує такий парадокс: є багато вакансій, на які ніхто не хоче йти працювати. Люди обирають бути безробітними. У нас великі проблеми: зарплати низькі, наші роботодавці не дуже воліють брати офіційно на роботу».

Разом з тим вона вказала на те, що «великого резерву зростання безробіття теж немає».

«У нас йде швидке скорочення населення працездатного віку, безробіттю немає звідки взятися через це», – додала Ткаченко.