«Урали», БТРи, «Тигри», ящики боєприпасів» на ЗАЕС: що там зараз відбувається?

Майже щодня на територію ЗАЕС завозять і розвантажують боєприпаси у ящиках, розповідають працівники станції

Валерія Константинова

Півтора року Запорізька атомна електростанція в Енергодарі перебуває в російській окупації. Весь цей час компанія «Енергоатом» повідомляє про випадки тиску на робітників станції, їхнє викрадення та катування. Також у компанії неодноразово наголошували про неприйнятність перебування на АЕС зброї та військової техніки. У липні цього року голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що на станції налічується близько 500 російських військових та працівників компанії «Росатом». Про те, як окупаційне керівництво ставиться до українських працівників, про поведінку російських військових на станції та про те, що відомо про представників «Росатому», проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповіла одна зі співробітниць ЗАЕС, якій вдалося виїхати на підконтрольну владі України територію. Жінка погодилася розповісти про ситуацію на станції на умовах анонімності з міркувань безпеки для себе та своїх рідних.

«Оселилися військові та ефесбешники»

Жінка розповіла, що на Запорізькій атомній електростанції працювала доти, поки «нове» (російське – ред.) керівництво не поставило перед фактом щодо укладання контракту з «Росатомом», якому підпорядкувало захоплену українську АЕС.

Я не планувала укладати контракти з окупаційною владою, тому вирішила на роботу більше не їздити. Частина «нового» керівництва – це колишні працівники ВП ЗАЕС «НАЕК «Енергоатом», які зрадили Україну, співпрацюючи з ворогом. Їхні прізвища неодноразово були оприлюднені в місцевих телеграм-каналах...

Запорізька АЕС, серпень 2022 року

За словами працівниці ЗАЕС, під час окупації станція перетворилася на військову базу та помешкання для представників ФСБ і працівників, які приїхали з російських АЕС від «Росатому».

На території станції і загалом в Енергодарі було помічено значну кількість мікроавтобусів із радіолокаційним обладнанням та антенами, схожими на спецзвʼязок

На території атомної станції вже понад рік під естакадами та у машинних залах енергоблоків стоять «Урали», БТРи «КамАЗи», «Тигри», військові машини з цистернами палива. Також розташована така військова й інженерна техніка, як крани й тягачі. Останнім часом на території станції і загалом в Енергодарі було помічено значну кількість мікроавтобусів із радіолокаційним обладнанням та антенами, схожими на спецзвʼязок. Місцеві жителі вважають, що це дає можливість прослуховувати мобільний зв’язок і за необхідності його глушити. Вся ця техніка на станції регулярно змінюється: щось прибуває, а щось від’їжджає. Розгледіти її дуже складно, тому що всюди стоять військові «спостерігачі».

Жінка зазначає, що майже щодня на територію ЗАЕС завозять і розвантажують боєприпаси у ящиках. Цей процес відбувається на прохідній, яку перетинає персонал станції.

Територія захопленої АЕС

Багато пікапів і джипів російського виробника «Патріот». На одному з пікапів регулярно вивозять з території ЗАЕС станіну (станок) для кулемета. Працівники вже знають, якщо її вивозять, то скоро буде обстріл. І, дійсно, десь через годину-дві завжди чути кулеметні «відльоти». Після обстрілу цей же пікап повертається на територію станції.

«Обстріли ведуть з території станції»

Працівниця каже, що російські військові на території станції неодноразово порушували правила ядерної й радіаційної безпеки.

Окупанти постійно смажать щось на мангалі у місцях, де суворо заборонено користуватися вогнем

– Неодноразово персонал під час нічних змін помічав, як військові, які повинні охороняти свою техніку, розважаються з дівчатами, яких незаконним шляхом заводять на територію. Окупанти постійно смажать щось на мангалі у місцях, де суворо заборонено користуватися вогнем. Під час таких «культурних» заходів військові не дозволяють персоналу станції робити регламентовані обходи й огляд обладнання машинних залів.

Співрозмовниця наголосила, що весь периметр ЗАЕС заміновано. Іноді на мінах підриваються собаки та дикі кабани, які живуть в районі станції.

– Ці вибухи дуже потужні, але персонал станції вже розрізняє: більш потужні вибухи в районі ЗАЕС – це постійні «відльоти» на протилежний берег (в бік Нікопольської та Марганецької територіальних громад – ред.) з «Градів» з найближчих від ЗАЕС селищ і дач. Останнім часом постріли відбуваються прямо з території гідротехнічного цеху атомної станції.

За спостереженнями працівників атомної станції, окупанти часто робили провокації й обстрілювали місто.

Окупований Енергодар, березень 2022 року

– Я випадково стала свідком кулеметного обстрілу енергетичного об'єкта міста Енергодар. У цей час перебувала поруч з обʼєктом. Було чітко чути кулеметні «відльоти» зі сторони дачного кооперативу «Хвиля», потім свист і протягом десь 5 секунд «прильоти» на «місце». Тобто обстріл відбувався у межах міста, і місцеві жителі все це чули.

Жінка стверджує, що у такий спосіб обстріляли Енергодар 28 серпня та 1 вересня 2022 року.

В Енергодарі все палало та свистіло. Було дуже лячно

– У своїх новинах і пабліках вони розповідали, що це роблять українські військові з протилежного берега, який знаходиться саме за цим кооперативом.
Якщо був би обстріл з того берега, то я та інші жителі не чули б «відльотів» і свистів. У ці дні, 28 серпня й 1 вересня, в Енергодарі все палало та свистіло. Було дуже лячно.

«Російські військові дуже налякані»

Жителька Енергодару розповіла, що російські військові одразу після захоплення ЗАЕС почали тиск на всіх працівників.

– Спочатку окупанти забирали «на підвал» працівників, які публічно проявляли свою проукраїнську позицію. Шукали й колишніх активістів, військових, бійців АТО тощо. Якщо певних людей в місті не знаходили, то йшли до їхніх родичів і близьких друзів, яких постійно допитували та перевіряли на те, чи спілкуються вони нині. Російські військові дуже налякані, що хтось здає їхні позиції в місті українській стороні.

«Некваліфікований російський персонал»

За словами працівниці ЗАЕС, коли станцію повністю підпорядкували російському «Росатому», то поступово розпочався тиск на працівників, які не погоджувалися йти з ними на співпрацю. «Нове» керівництво вихвалялося, що «на ЗАЕС готові їхати сотні працівників з інших АЕС Росії, бо їм пропонують дуже великі зарплати». Погрожували звільненням у випадку відмови від контракту з «Росатомом».

Українським працівникам ЗАЕС наполегливо пропонують заключати контракти з «Росатомом»

Живуть вони на території станції у колишніх кабінетах. Сплять на розкладачках або матрацах. Приймати душ ходять в інші будівлі

– Охочих виявилося мало. Обіцяні великі заробітні плати їм, але не платять. Наші українські працівники розпитували росіян щодо коштів, і ті скаржаться, що обіцянки виявилися лише обіцянками. Зарплати нижчі за українські. Живуть вони на території станції у колишніх кабінетах. Сплять на розкладачках або матрацах. Приймати душ ходять в інші будівлі. Умовами життя російські працівники дуже не задоволені, але поїхати назад не можуть. Як виявилось, їх там усіх звільнили. Пообіцяли, що після закінчення відрядження на ЗАЕС знову візьмуть на роботу. Але і то неправда.

Жінка впевнена, що у такий спосіб на російських АЕС позбулися некваліфікованих працівників.

– З Росії на ЗАЕС направляють найгірший персонал. Наші українські атомники розповідали жахливі історії про недосвідчений персонал, який не знає ні технологій, ні посадових обовʼязків. Таке враження, що деякі з них атомну станцію бачать вперше. Працювати з цими людьми небезпечно. Основні обовʼязки й досі виконує лише український персонал.

За час окупації неодноразово повідомлялось про аварії на ЗАЕС

Працівниця ЗАЕС зазначила, що тиск на українських працівників постійно посилюється. За її словами, тим, хто відмовляється від співпраці по контрактах з «Росатомом», блокують перепустки на станцію.

Вони вже не могли виходити на роботу. За деякими приходили представники ФСБ і забирали з собою на подальші «бесіди». Хтось потрапляв на «підвал». Працівників від українського НАЕК ставало все менше і менше.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

  • Гендиректор МАГАТЕ повідомляв, що на території Запорізької атомної електростанції «за останній тиждень пролунало багато вибухів», а ситуація на об’єкті «залишається вкрай нестабільною».
  • 22 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає сценарій терористичного акту «з викидом радіації» на окупованій Запорізькій атомній станції. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов при цьому заявив, що російські війська додатково замінували окуповану Запорізьку АЕС.
  • Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Україна неодноразово закликала до звільнення станції як єдиного способу забезпечити її стабільність і безпеку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Другої Хіросіми не буде» – експерти про загрозу ядерного удару РФ по Україні
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Тримають і катують в «ямах»: заступник міського голови Енергодару про російський полон
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «З власної волі окупанти не підуть». Працівник ЗАЕС розповів про захоплення станції та роботу під дулами армії РФ

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.