«Катастрофічні наслідки». Чому міліє Дніпро і як це повʼязано з окупацією Каховської ГЕС?

Російські військові на автомобільному мосту біля Каховської ГЕС. Поблизу Нової Каховки на Херсонщині, 20 травня 2022 року

Чому рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується? В чому причина і до яких наслідків це може призвести? Та чим загрожує загострення ситуації жителям окупованої частини Херсонської і Запорізької областей, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • З початку 2023 року херсонські ЗМІ почали повідомляти про зниження рівня води у басейні Каховського водосховища. Вода відступає від берегів на значну відстань, через що міліють водойми в Софіївській, Василівській та інших балках на території нині окупованого Каховського району. Ситуація з обмілінням Дніпра спричиняє низку інших проблем у містах та селах Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.
  • Ситуацію, яка склалась на Каховському водосховищі, 6 лютого обговорили на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за участі прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. На засіданні рекомендували «забезпечити раціональне використання водних ресурсів Каховського водосховища та забезпечити пошук альтернативних технологічних рішень для безперебійної роботи водозаборів на підприємствах Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей».
  • Шмигаль зазначив, що необхідно невідкладно готувати інфраструктуру та обладнання до зниження рівня води та разом з цим треба шукати варіанти комплексного розв'язання цих проблем, адже особливо гостро питання водопостачання постане влітку, коли природний рівень води значно знижується.
  • В Запорізькій ОВА повідомили, що два найпотужніші питні водозабори міста Запоріжжя, від яких питну воду через магістральні водоводи, також отримують споживачі північних районів області, розташовані вище греблі Дніпровської ГЕС. Тому їхня робота не залежить від рівня води в акваторії Каховського водосховища. Водночас фахівці зазначили, що зниження рівня води у Каховському водосховищі негативно впливає на забезпечення питною водою Бердянська, Приморська та понад 20 інших населених пунктів південної частини регіону.
  • Для оперативного розв’язання проблеми після деокупації, комісія доручила головам Бердянської та Мелітопольської районних військових адміністрацій спільно з головами громад створити резерв мобільних станцій очищення води, місткостей для зберігання питної води, автотранспорту для її підвезення, генераторів для забезпечення безперебійної роботи об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства, а також долучити до цього питання міжнародні донорські організації.

«Найбільший спад води»

Завдяки Каховському водосховищу забезпечувалося водопостачання кількох міст південної частини України, чималої кількості сіл та селищ. А також забезпечувалося зрошення сільськогосподарських угідь.

Каховське водосховище, Запорізька область, Україна. Жовтень 2011 року

Втім, через тимчасову окупацію наразі відсутня будь-яка достовірна інформація щодо ситуації з водопостачанням на цих територіях, проте після деокупації буде проведено обстеження водозаборів, систем питного водопостачання та дослідження питної води.

Міський голова окупованої російськими військами Каховки Віталій Немерець у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що наразі у Каховському водосховищі спостерігається найменший рівень води за всі роки його існування.

Окупанти зробили так, що води менше стало, бо вони скинули дуже багато води з водосховища і тому такого рівня води мінімального не було ніколи як кажуть люди
Віталій Немерець

«Значно знизився рівень води в цьому Каховському водосховищі, яке розпочинається аж біля Запоріжжя, а закінчується у Новій Каховці, там де розташована Каховська ГЕС. Окупанти зробили так, що води менше стало, бо вони скинули дуже багато води з водосховища і тому такого рівня води мінімального не було ніколи як кажуть люди, які прожили багато років у нас на території Каховки. Це найбільший спад води і найменший рівень води, який був за всі роки існування водосховища», – повідомив він.

За словами міського голови, різке зниження рівня води у Каховському водосховищі вже спровокувало негативні наслідки для жителів сіл на узбережжі,

«Вже є населені пункти там, де немає води. Це населені пункти вздовж Дніпра і з лівого, і з правого берега, там де рівень води знизився і криниці, які у людей – висушені, стоять без води. Люди не в змозі користуватися принаймні водою з криниць, це мінімум», – зауважив Немерець.

«Є населені пункти вздовж Дніпра, там де насоси й водозабірні механізми теж не дістають зараз до води, тому вода не подається. Ну і крім цього екологічна катастрофа може бути тому, що природа теж в незвичних умовах і вона до цього теж не може пристосуватись за декілька днів», – додав він.

Загроза продовольчої кризи

Голова громадської організації «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова розповіла, що мешканці Запоріжжя та області теж відмічають активне зниження води у басейні Каховського водосховища.

Мешканці Запоріжжя і області сигналізують про те, що сильно знизився рівень води у Каховському водосховищі
Тетяна Жавжарова

«Вже з лютого мешканці Запоріжжя і області сигналізують про те, що сильно знизився рівень води у Каховському водосховищі. З цього водосховища бере воду для господарчих і питних потреб велика частина жителів Запорізької області – це близько 3 млн жителів області. З водосховища не береться вода для питних потреб, але це важливо для поливу», – наголосила вона.

Жавжарова зазначає, що обміління Дніпра може спричинити продовольчу кризу, адже водопостачання повʼязане прямо із сільським господарством, яке може втратити врожай.

Птахи на Каховському водосховищі, яке одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, архівне фото

«На берегах Запорізької області, на берегах Каховського водосховища, проживали близько 3 млн людей, це ціла система господарств, фермерських, приватних господарств, які втратять відповідно врожай. Є загроза, можливо, навіть продовольчої безпеки жителів, які вирощували собі їжу на власних городах. І це насправді буде великою проблемою», – каже експертка.

Якщо наступного літа ця ситуація не вирішиться, то як мінімум матимемо зменшення кількості продуктів
Тетяна Жавжарова

«Вже зараз мешканці не окупованих, але обстрілюваних сіл і містечок області мають певні проблеми з логістикою продуктів, тож сподіваються на власні городи. Якщо наступного літа ця ситуація не вирішиться, то як мінімум матимемо зменшення кількості продуктів, вирощеної у господарствах і здорожчання цієї раніше доступної їжі. Як максимум навіть говорять про можливий голод», – підкреслила вона.

Крім проблем водозабору для господарств, за словами Жавжарової, у Запоріжжі може виникнути загроза для Запорізької АЕС.

«З Каховського водосховища бралася вода для систем зі ставків охолодження ЗАЕС. Відповідно рівень води у цих ставках теж впав і звісно не працюють енергоблоки зараз так, як вони раніше працювали і нема таких великих потреб на охолодження, проте це теж ризик. Тож ситуація з Каховським водосховищем є наразі типовим випадком екологічного тероризму з боку Росії», – зауважила екологиня.

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) біля міста Енергодару Запорізької області (архівне фото)

Жавжарова зазначає, що найбільшою проблемою може стати відновлення саме екосистем, що може тривати декілька десятиліть.

«Для того, щоб відремонтувати часу небагато потрібно, а для відновлення екосистем, на жаль, часу треба дуже багато. Можливо навіть декілька десятиліть. Тому що загинули якраз ті представники флори та фауни, які належали до прибережних ділянок», – каже експертка.

«Де відбувався нерест риби та де жили мальки змілів і риба ця загинула. Загинули також водорості, які були для них джерелом харчування. Загинули маленькі тварини, маленькі комахи, які жили на березі річки. І цю екосистему відновити дуже довго і важко буде. Ясно, що природа має ресурс самовідновлення, але це може зайняти декілька десятиліть», – пояснила вона.

Які причини?

Про ймовірні причини, які викликали зниження рівня води в Каховському водосховищі «Новинам Приазовʼя» розповів доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології та зоології Запорізького національного університету Олександр Рильський.

Очевидно, наші вороги пошкодили там щось. Можливо, це і запірні щити. Тому вода почала інтенсивніше спускатися з верхів'я вниз
Олександр Рильський

«Це причини, які не залежать від нас. Тому що під час військових дій поблизу самої греблі каховської, очевидно, наші вороги пошкодили там щось. Можливо, це і запірні щити. Тому вода почала інтенсивніше спускатися з верхів'я вниз. На сьогодні, оскільки немає води тієї, що приходить з півночі, немає снігу, не йдуть дощі, то немає сильного потоку і прибуття води з півночі. І зрозуміло, що в Каховському водосховищі після таких пошкоджень вода буде падати. На сьогодні від метра до двох метрів в різних місцях. Ясно, що нічого позитивного для екосистеми в цьому немає», – сказав він.

Окупована Каховська ГЕС, травень 2022 року

Найбільшою шкодою для екосистеми є замори риб. Ця ситуація може спостерігатись поблизу міст, які йдуть нижче від водосховища, каже еколог.

«Відбуваються замори риб і гинуть інші гідробіонти. Це, що стосується негативних явищ. Що з позитивних – це те, що зараз зима і розкладання біомаси тих же риб відбувається повільно і постачання в воду від цих токсинів, від розкладання, воно відбувається не інтенсивно і тому все одно є потік води, хоч і невеликий, тому вони будуть змиватися, зноситися в низов'я Дніпра», – пояснив він.

«Для Запоріжжя нічого не загрожує, бо забір води відбувається з Дніпровського водосховища. Для тих міст, які нижче, там Нікополь, Марганець, Херсон, Каховка – це негативно, тому що якість води погіршиться, але все одно контроль за питною водою відбувається на станціях очищення і цей процес контролюється», – запевнив еколог.

Антонівський автомобільний міст через річку Дніпро, який з’єднує місто Херсон із лівобережжям, 13 вересня 2022 року

Сподіваємося, що наша армія до весни вижене з лівобережжя армію РФ і ми зможемо управляти греблею Каховською
Олександр Рильський

За словами Рильського, з приходом весни почнеться поступове відновлення екосистеми. Втім, допоки російські окупанти контролюватимуть греблю Каховської ГЕС, не можна спрогнозувати яким буде рівень води в Каховському водосховищі.

«Прийде весна й однозначно прийде вода з півночі і буде набагато більша її маса прибувати, то вся ця негативщина вона буде потихеньку спливати. Відновлення всієї екосистеми звісно відбудеться. Не є це катастрофою безповоротною, але ясно, що це великий негатив. Дуже сподіваємося, що наша армія до весни вижене з лівобережжя армію РФ і ми зможемо управляти греблею Каховською і щось там поправити. Зараз це неможливо», – додав Рильський.

«Ситуація неконтрольована»

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк зазначає, що наразі зниження води спостерігається у всіх водосховищах на каскаді Дніпра, відповідно до сезону. Проте ситуація на Каховському водосховищі є неконтрольованою, вказує експерт.

Михайло Яцюк

«У нас неконтрольоване Каховське водосховище і вже неодноразово відзначали про те, що там є пошкодження гідротехнічних споруд, зокрема шлюзів і відбувається неконтрольований витік води. Тобто якщо ми не будемо поповнювати запаси водосховища, за рахунок скидів з вище розташованих водосховищ, то у нас рівень води у Каховському водосховищі буде і далі знижуватись», – пояснив він.

Не буде можливості використовувати водні ресурси для зрошення, для питного водопостачання і поставить загрозу функціонування Запорізької АЕС
Михайло Яцюк

Яцюк зазначає, що подальше загострення ситуації матиме катастрофічні наслідки для півдня України.

«Не буде можливості використовувати водні ресурси для зрошення, для питного водопостачання і поставить загрозу функціонування Запорізької АЕС, оскільки охолодження відбувається якраз за рахунок водних ресурсів цього водосховища», – пояснив він.

«Тому там є величезні ризики. Оскільки це зона активних бойових дій, бо це умовний такий військовий кордон між ЗСУ та окупованою Росією територією, то доступу, щоб відремонтувати ці споруди немає. І найближчим часом, скоріше за все, поки ми не звільнимо узбережжя Херсонщини, такого доступу не буде. Відповідно ці втрати будуть наростати», – вважає експерт.

Обміління Дніпра, за словами Яцюка, розглядається на комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

«Ця ситуація також на цій міжвідомчій комісії розглядається оскільки вони якраз встановлюють чи затверджують режим роботи кожного водосховища різних галузей економіки, всі ризики після оцінки, приймаються рішення і інформується уряд про те, що відбувається, які є ризики і які наслідки Україна, як держава, отримує в сезоні 2023 року. Оскільки Каховське водосховище – це головний водорегулятор всього півдня України», – наголосив він.

  • 24 лютого минулого року голова міста Таврійськ Каховського району Херсонської області Микола Різак повідомив, що російські військові захопили головну будівлю Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС у Херсонській області. Тимчасова дамба та автомобільний міст – зруйновані. Таким чином дніпровська вода з Херсонської області пішла до окупованого Криму.
  • За даними Державної екологічної інспекції, станом на літо 2022 року сума збитків за самовільне використання Росією водних ресурсів України складає 32 млн 628 тисяч 960 гривень на добу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Напоїти жителів Маріуполя та Донецька водою з Дону. Які шанси окупантів побудувати новий канал?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ворог лютує, він у паніці». Як окупанти використовують ГЕС у війні з Україною?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Каховська ГЕС під обстрілами. Які загрози?

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.