«Посилення східного флангу». Чи наближає війна членство України в НАТО?

Наскільки змінилося сприйняття України країнами-членами Північноатлантичного альянсу за останні пів року? Чи наближає війна вступ України до НАТО? Від чого залежить набуття Україною статусу члена НАТО та чи може це відбутися до закінчення війни? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» дізнався в українських та закордонних експертів.

• До України слід ставитися як до члена НАТО. Таку заяву зробив колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер в інтерв'ю виданню The Wall Street Journal. За його словами, «жереб кинутий, і після того, як Росія повелася в Україні, варто так чи інакше ставитися до України, як до члена НАТО». Водночас Кіссінджер заявив, що він передбачає «врегулювання», яке начебто збереже за Росією території, окуповані 2014 року. Проте, у нього немає відповіді на запитання, чим таке врегулювання відрізнятиметься від «невиконаної угоди для стабілізації конфлікту 8-річної давнини».
• Зараз члени НАТО тісно співпрацюють з компаніями оборонної промисловості, щоб забезпечити Україні більше постачань зброї та обладнання в рамках підготовки до тривалої війни з Росією, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю агенції Reuters. Столтенберг повторив свою позицію, що війна, швидше за все, завершиться лише після переговорів. Але, на його думку, «результат цих переговорів повністю залежатиме від сили на полі бою».
• Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в липні цього року заявив, що не бачить зараз передумов для зміни НАТО своєї практичної політики щодо набуття членства України. За його словами, Україна так само залишається на треку євроатлантичної інтеграції, але Кулеба не бачить потенціалу в найближчій перспективі, щоб НАТО змінило свою позицію, подібно до ЄС, і почало робити конкретні речі із забезпечення вступу України до альянсу. Міністр додав, що «за останні місяці Євросоюз значно вирвався вперед у відносинах з Україною, а НАТО залишилося на місці».
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, своєю чергою, на пресконференції у Мадриді 29 червня уникнув відповіді на запитання, чи може вступити Україна до альянсу за пришвидшеною процедурою без отримання Плану дій щодо членства за прикладом Фінляндії та Швеції. Обидві скандинавські країни подали заявки на вступ у середині травня і їхній процес приєднання вважається безпрецедентно швидким. Столтенберг зазначив, що зараз фокус НАТО полягає у тому, щоб підтримати Україну на полі бою та зміцнити її позицію на потенційних переговорах з Росією.
• Стратегічний курс України на набуття членства в Європейському союзі й НАТО закріплений у Конституції України з початку 2019 року.

«Україна відповідає всім критеріям»

Голова громадської ліги «Україна-НАТО», старший лейтенант Збройних сил України Сергій Джердж зазначив, що, з огляду на заяву Кіссінджера, є цікавою трансформація думок цього політика, оскільки раніше він закликав до підтримки відносин з Росією.

Сергій Джердж

«Ця російсько-українська війна змінила думку багатьох. В тому числі ми бачимо і зміну позицій Кіссінджера, який говорить, що Україна де-факто є членом НАТО. Можливо, де-юре потрібно ще оформити, але фактично Україна захищає Європу від російської навали і робить свій внесок в європейську безпеку. Таким чином, вона є членом європейського оборонного союзу», – пояснив Джердж.

Джердж зазначив, що рішення про прийняття до НАТО нових членів ухвалюють саме політики. І раніше в Північноатлантичному альянсі не було консенсусу щодо вступу України.

«Ми знаємо, що Росія фінансувала багато праворадикальних партій і політиків. Тому це така сіра схема, чорна, я б сказав, яка впливає на рішення. Ми знаємо який був тиск на Німеччину через те, що буде дешевий газ і Німеччина зможе багато в чому заробляти на цьому. Ряд німецьких компаній, політиків, відповідно, щоб догодити Кремлю гальмували членство України в НАТО», – нагадав експерт.

«Це саме ми знаємо у відносинах Угорщини з РФ. Підтримка Путіна (президента РФ – ред.) політичних угорських партій, які при владі сьогодні, це для угорської позиції не секрет, вони про це відверто пишуть», – додав він.

Варто зазначити, що канцлер Німеччини Олаф Шольц 21 серпня під час Дня відкритих дверей у саду своєї резиденції розповів, що під час розмови з російським президентом Володимиром Путіним, до повномасштабного вторгнення в Україну, запевняв його у віддаленій перспективі членства України в НАТО. Зокрема, Шольц повідомив Путіну, що вступ Києва до Альянсу «не станеться у найближчі 30 років».

Олаф Шольц

Джердж вважає, що деякі західні політики будуть намагатися тиснути на Україну, щоб відмовити владу від курсу на НАТО. Ідею позаблоковості він назвав «згубною».

За його словами, вступ України до НАТО залежить, перш за все, від самої України. На думку експерта, чітка позиція влади, армії та суспільства може вплинути на західних політиків, від яких залежить ухвалення цього рішення.

Він переконаний, що вступ України до НАТО під час війни можливий. Експерт зазначив, що на сьогодні «Україна відповідає всім безпековим критеріям» для вступу до альянсу і західні політики з часом погодяться на це.

«Вже взагалі не лунає жодного заперечення, щоб Україна стала членом НАТО. І для цього нам не потрібно навіть опиратись на думку сьогоднішніх політиків. Можна опиратися на статтю 10 Вашингтонського договору, який був створений ще в 1949 році. Батьки-засновники НАТО записали, що кожна європейська країна, яка прагне бути в цьому союзі, яка робить свій внесок в безпеку, яка визнає цей статут і, звичайно, з членством якої погоджуються ті країни, які вже є в цій організації, така країна може бути членом НАТО. Україна відповідає всім критеріям», – запевнив експерт.

«Тектонічний зсув»

Аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень у Шведському інституті міжнародних відносин Андреас Умланд вказав на те, що, згідно з даними соціологічних досліджень, населення країн-членів НАТО вже готове до приєднання України до альянсу.

Андреас Умланд

«Зараз люди розуміють, що Україна європейська держава. Але, з іншого боку, я не думаю, що таке рішення буде прийнято поки йде ця війна. Парадокс ситуації зараз в тому, що Україна стане членом НАТО, коли це вже не буде так потрібно Україні, коли вже базові питання безпеки будуть вирішені», – каже аналітик.

«Зараз, мені здається, все ж Україні треба виходити з того, що вона не стане членом НАТО. Вона також не отримає інші серйозні гарантії безпеки, тому зараз Україна може тільки на свої сили покладатися», – зауважив він.

Умланд вважає, що Україну можуть прийняти до НАТО попри наявність окупованих територій, але не в стані війни.

Разом із цим, експерт Джердж вказує на те, що альянс вже впливає на воєнну ситуацію, зокрема на півдні України: «Генеральний секретар НАТО якраз закликав всі країни члени НАТО надавати Україні матеріально-технічну військову допомогу, що і відбувається».

Народний депутат України, голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв зазначив, що зараз у світі відбувається своєрідний «тектонічний зсув» у сприйнятті України та розумінні її майбутнього, зокрема, в складі НАТО.

Єгор Чернєв

«Якщо до 24 лютого нас, в найближчому майбутньому, точно не бачили як члена НАТО, то зараз вже починають обговорюватись якісь практичні питання, що потрібно зробити задля того, щоб Україна стала членом НАТО. Я вважаю, що ось цей переломний момент в сприйнятті, він настав. Але це не означає, що завтра ми станемо членами НАТО. Це означає, що у нас є ще багато роботи попереду. Ми повинні закінчити війну і тоді буде дуже реально набрання членства в альянсі», – запевнив Чернєв.

На його думку, рішення альянсу щодо членства України є реальним: «Де-факто, ми вже стаємо членами НАТО, бо переходимо на новітнє озброєння, наші хлопці та дівчата тренуються в Британії, в інших країнах. Ми переходимо на стандарти в оперативній взаємодії й так далі. Де-юре, потрібно закінчити війну, зробити домашнє завдання. Я думаю, що воно буде не дуже великим, щоб ми стали членами НАТО уже по рішенню 30 країн членів».

За словами Чернєва, вступ України до НАТО матиме переваги не лише для України, а і й для самого альянсу.

«Ми можемо посилити східний фланг і зараз вже це розуміють країни-партнери, країни-члени НАТО. Ми не просто приходимо з проханням, ми приходимо з пропозицією і ми показуємо, що ми готові зараз на полі бою. Тому, навіть якщо є якісь країни, які проти, жодним чином їх позиція не буде враховуватись. Ми розуміємо, що єдиним шляхом безпеки для України є участь в НАТО», – вважає Чернєв.

«НАТО помилилось»

Військовий експерт Михайло Самусь вважає, що зараз західні країни не розглядають Україну як потенційного члена НАТО.

Михайло Самусь

«Член НАТО є конкретне юридичне поняття і з конкретними юридичними наслідками. Член НАТО – це член організації, яка має одну з головних функцій – спільний захист. Тобто, колективний захист і оборона один одного. Україну не захищають країни НАТО, Україна не має зобов'язань захищати членів НАТО, тому Україну не можна розглядати, як члена НАТО зараз і це є очевидним», – пояснив експерт.

Самусь зазначив, що членство України в НАТО залежить виключно від того, як альянс бачить своє майбутнє і майбутні відносини з Україною.

«Україна, зі свого боку, готова до вступу до НАТО і ті формальні перепони, які створювалися до 24 лютого, мали за мету не допустити ескалації конфлікту з Росією», – каже Самусь.

«Саме приймання України і Грузії поза НАТО, на думку деяких європейських політиків, і американських також, дозволить уникнути конфлікту з Росією, уникнути воєнно-політичного загострення в євроатлантичному просторі. Українські експерти постійно говорили, що чим довше Україна та Грузія будуть поза НАТО, тим більша ймовірність того, що Росія почне велику війну в Європі. Так і сталось. Тобто НАТО помилилось», – додав він.

На думку Самуся, Євросоюз є більш геополітично самодостатньою одиницею, ніж НАТО, оскільки надав Україні статус кандидата на вступ до ЄС.

«Для НАТО це чомусь є проблемою. Я не бачу, наприклад, жодної проблеми в тому, щоб Грузії та Україні надати план дій щодо членства в НАТО. Це нічого не коштує НАТО, це не має за собою жодних наслідків, ні військових, ні геополітичних. Росія використала вже всі інструменти. Ну хіба що ядерна зброя. Але боятись ядерної зброї і не давати план дій щодо членства, це абсолютна неадекватність», – зауважив військовий експерт.

Голова спецкомітету з оборони палати громад Великої Британії Тобіас Еллвуд 19 серпня заявив, що у разі витоку радіації через можливу атаку Росії на Запорізьку атомну електростанцію НАТО має застосувати статтю 5 свого статуту.

Нагадаємо, ця стаття статуту про колективну оборону передбачає, що напад на одного з членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів альянсу.

Військовий експерт Самусь вважає, що заява британського політика не означає, що НАТО вступатиме у війну Росії проти України.

«Часто у нас роблять помилку, коли кажуть: «Чому НАТО нам не допомагає? Чому НАТО не допомагає зброєю? Чому НАТО не робить те і те». НАТО не призначено для допомоги світу заради миру і так далі. НАТО – це організація з конкретним завданням колективної оборони своїх членів. Якщо загроза ядерна, військова буде впливати негативним чином на членів організації – так, активізується 4,5 статті й т. д. Якщо ці загрози будуть впливати на інші країни світу, в тому числі Україну, НАТО в принципі не повинно реагувати», – пояснив Самусь.

«Запорука безпечного існування»

Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що, після закінчення війни, Україна зможе почуватися в безпеці лише, якщо стане членом НАТО.

Володимир Огризко

«Це те, що сьогодні має стати другим важливим напрямком крім європейської інтеграції. Євроатлантична інтеграція – це запорука нашого майбутнього безпечного існування. Без цього ми завжди будемо в сірій зоні, загороджені дикою імперією, яка знаходиться на південний схід від нас, якщо, звичайно, вона ще деякий час протримається. НАТО – це той інструмент, який дозволяє всім почуватися безпечно. Ми повинні на другий день після завершення війни офіційно подати заявку на вступ до альянсу», – наголосив Огризко.

Втім, на думку дипломата, потенційний вступ України до НАТО не заперечує того, що після війни потрібно буде розвивати власні військові потужності.

«Ми вже навчені Будапештськими меморандумами, запевненнями й таке інше. Навіть із НАТО Україна має розвивати свої ракетні технології, повинна мати дуже потужні збройні сили на суші, суходолі, на морі та у повітрі. І от тоді ми будемо почувати себе справді безпечно й успішно. Всі інші варіанти, думаю, це завжди для когось привід подумати: «А чи не взяти нам шматочок української землі, чи не бомбардувати нам українські міста?» – сказав ексміністр закордонних справ.

Огризко припускає, що на вступ України до НАТО може піти один-два роки після закінчення війни з Росією.

«Формальності нікуди не зникнуть. Треба, щоб всі країни-члени альянсу проголосували у своїх парламентах, це буде певний проміжок часу. Так чи інакше, нам потрібно підтягнути деякі моменти в соціально-політичному фокусі. Але, я думаю, це буквально один-два роки від подачі до того, як ми маємо стати членом альянсу», – сказав він.

Огризко наголошує на тому, що присутність України в НАТО – в інтересах самого альянсу.

«Українці не повинні нікого переконувати, що вони нам роблять подарунок. Це ми робимо їм подарунок, захищаючи східний фланг від реального, не потенційного ворога», – наголосив ексміністр.

За словами Огризко, Україна вже довела всьому світу, що в неї одна з боєздатних армій, але вона має «довести справу до кінця», деокупувавши всі українські території.