Чи вдається Збройним Силам України розширювати плацдарм на Херсонському напрямку? Чого не вистачає українським військовим для успішного просування до Криму та Азовського моря? Які втрати несе армія Росії на Херсонському та Запорізькому напрямках? Які події можуть змінити лінію фронту на півдні? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав військових експертів.
- Україна може досягти успіху у сухопутній війні з РФ. Про це написали колишні високопосадовці США Майкл Раян та Роуз Геттемеллер в статті для Foreign Policy під назвою «Україна має шлях до перемоги». Для нового наступу ЗСУ мають змінитися на морі та в повітрі, а також застосувати «витончену комбінацію технік» на землі. У 2024 році повітряні сили мають стати вирішальними для ЗСУ, вважають автори статті. У матеріалі звертають увагу, що українським силам вже вдається успішно не допускати російських військових на певні території повітряного простору. За цією ж стратегією реально створити й «вікна повітряної переваги», навіть без додаткового озброєння, пишуть у Foreign Policy.
- За інформацію Генштабу ЗСУ, українські захисники продовжують заходи із розширення плацдарму на Херсонському напрямку. Попри значні втрати, російська армія не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Також, ЗСУ продовжують активними діями завдавати російським військам втрат в живій силі та техніці вздовж всієї лінії фронту, стверджують в українському відомстві.
- Керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону 5 січня повідомила, що російські військові на лінії фронту поновили застосування бронетехніки, зокрема на лівобережній Херсонщині. Про це свідчить поновлення штурмів з боку війська РФ з залученням техніки.
«Ховаються за мирним населенням»
У коментарі для «Новин Приазовʼя» Гуменюк зазначила, що на півдні військова ситуація залишається складною через постійну агресію російських сил із застосуванням озброєння, накопиченого на лівому березі Херсонщини. Крім того, надвеликою є і кількість російських військових. За словами керівниці ОК «Південь, це десятки батальйонів.
Наталія Гуменюк
«Ворог намагається там облаштовувати та укріплювати рубежі оборони, які були створені ще за часів, коли вони в умовах нашого наступу і деокупації правого берега, закріплювалися на лівому. В умовах підриву всіх комунікацій з лівим берегом, я маю на увазі мости, сполучення правого і лівого берега, зокрема плацдарм, якій зараз утримують сили оборони України на лівобережжі, надзвичайно складна логістика, але з усім тим, ворог продовжує штурмувати наші позиції, вибивати сили оборони з них, а успіху не має», – стверджує вона.
За словами Гуменюк, зараз українські військові продовжують утримувати зайняті позиції на лівому березі та посилюють вогневі позиції на правому. Зокрема вона відмічає потужну роботу дронових підрозділів.
Вони ховаються за мирним населенням, збереження життя якого для нас є пріоритетною задачеюНаталія Гуменюк
«Лінія фронту, яка проходить річкою Дніпро, це відстань, яку треба подолати з мінімальними втратами для кожної сторони. А подолати її можна якраз от такою зброєю з відстані – дрони, артилерія. І ми продовжуємо працювати. Росіяни зі свого боку мають укріплені рубежі, мають можливість розгортати там резерви, підтягувати додаткові сили, тому що їх розташування там вже стале і вони там вивчили достатньо добре особливості місцевості, мали час облаштувати свою оборонну інфраструктуру і продовжують її укріплювати. Немаловажний факт – вони ховаються за мирним населенням, збереження життя якого для нас є пріоритетною задачею», – зауважила вона.
«Просування – не пріоритет»
Російські військові періодично поновлюють запаси техніки на лівому березі, яку втрачають в результаті контрбатарейної боротьби, зазначає Гуменюк.
Група українських морських піхотинців переправляється через Дніпро на Херсонщині, 14 жовтня 2023 року
За декілька тижнів росіяни готуються провести вибори, їм потрібні перемогиНаталія Гуменюк
«Якщо вони будуть втрачати свої запаси, їм доведеться відходити на той самий другий рубіж оборони, який вони там собі вже побудували і власне тяжіють до нього. Оскільки це спокійніше, це надійніше – перезимувати на ньому. Але, враховуючи, що за декілька тижнів росіяни готуються провести вибори, їм потрібні перемоги, їм потрібне виконання завдань на так зване зачищення територій. Тому вони щодня вдаються до тих штурмів, на які їх кидає військово-політичне керівництво РФ», – зауважила керівниця пресцентру.
Гуменюк додає, що зараз для Збройних Сил України просування не є пріоритетом: «Просування заради просування не виконується в бойовому сенсі. Просування має бути виправдано тим, щоб потім закріпити ці позиції й використовувати їх для подальшої бойової роботи. А просування заради просування – це втрата життів і боєздатності підрозділів. Такого військове командування України собі не дозволяє».
Перспективи прориву на Запорізькому напрямку
Військовий експерт Павло Нарожний зазначає, що на Запорізькому напрямку російські військові облаштували 4 лінії оборони та обладнали мінні поля, що може завадити українському наступу.
Павло Нарожний
Нам треба величезна кількість артилерійських снарядівПавло Нарожний
«Я можу сказати, що на Запорізькому напрямку не бачу в ближньому майбутньому перспективи прориву. Для того, щоб прорвати цю лінію оборони біля Роботиного, нам треба декілька систем далекобійних ППО. Нам треба велику кількість літаків F-16 тих самих, які б відкинули авіацію ворога, щоб вони не змогли її ефективно використовувати. Нам треба величезна кількість артилерійських снарядів. Мова йде про сотні тисяч снарядів. Але є і хороша новина. Крім Роботиного у нас є ще плацдарм на лівому березі Херсонщини. Мало хто це розуміє, що для того, щоб перемогти в війні, треба зупинити логістику. Війна – це про логістику», – підкреслив він.
«Порушити російську логістику»
На лівому березі Херсонської області, за словами Нарожного, російська армія не має потужних укріплень. Він каже, що це зокрема можна побачити по відео, які публікують морські піхотинці з Лівобережжя.
«Можна сказати з великою долею ймовірності, що на лівому березі укріплення дуже слабкі. Там немає мінних полів. Такої ситуації, як під Роботиним там немає», – стверджує експерт.
На його думку, прорив ЗСУ на Запорізькому напрямку буде можливим, якщо українська армія зможе порушити російську логістику і військо РФ не зможе отримувати боєприпаси. В першу чергу йдеться про Керченський міст в Криму, зазначає Нарожний.
Пожежа на Керченському мосту 8 жовтня 2022 року
«Ми бачили декілька ударів по Кримському мосту. Деякі з них були доволі успішні. Надуспішний удар був, коли вибухнула вантажівка на мосту. Тоді був знищений як автомобільний проліт, так і залізнична гілка. Це зупинило військову логістику доволі серйозно, десь приблизно на пів року», – нагадав він.
Про загрозу наступу сил РФ
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів «Новинам Приазовʼя», що на сьогодні загрози з боку російських угруповань, які розміщуються на Херсонському та Запорізькому напрямках, немає. Мова йде про підготовку саме до наступальних дій, додав оглядач.
Олександр Коваленко
Основною проблематикою для групи військ «Дніпро» є КринкиОлександр Коваленко
«Група військ (російських – ред.) «Запоріжжя» зараз має проблему з локацією Вербове-Новопрокопівка-Роботине і вони намагаються там відтиснути сили оборони України, які зайняли позиції і тримають оборону. Для них це є основною проблематикою. Готувати в таких умовах наступальні масштабні дії неможливо. Крім того, за останній час група військ «Запоріжжя» не збільшила свою кількість, а трохи зменшила. Так само, до речі, як і група військ «Дніпро», зоною відповідальності якої є безпосередньо Херсонщина. Основною проблематикою для групи військ «Дніпро» є Кринки – лівобережний наш плацдарм, та й не тільки Кринки. Є декілька локацій, на яких також закріпилися наші сили оборони і все це турбує росіян», – сказав експерт.
«Розширення плацдармів ЗСУ»
Коваленко зазначає, що у 2024 році слід очікувати розширення плацдармів на Херсонському та Запорізькому напрямках. Для цього треба нівелювати присутність російської авіації, додав експерт.
Український військовослужбовець вистрибує з човна біля берега Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року
«Тому, що саме авіаційна компонента найбільш дошкуляє, вона найбільш загрозлива. Зараз трошки зменшилася кількість використання коригованих авіаційних бомб та безпосередньої авіації росіянами, після того, як було знищено три фронтові бомбардувальники-винищувачі Су-34. Але загально починають ризикувати і знову використовувати КАБи. Якщо ми створимо такі умови, щоб росіяни не могли взагалі використовувати авіацію в нашому повітряному просторі, над окупованими територіями, це вирішить багато задач, як в обороні, так і в наступі», – сказав Коваленко.
«Лівобережжя – у центрі уваги»
Для успішного наступу на півдні українських військових мають забезпечити засобами протиповітряної оборони великого радіуса дії, вважає Коваленко. Проте суттєвих змін на Запорізькому напрямку очікувати не варто, а от події на лівому березі Херсонщини можуть вплинути на фронт, зазначив оглядач.
У 2024 році саме основна увага буде прикута у до ЛівобережжяАлександр Коваленко
«Саме лівобережна Херсонщина може впливати на ситуацію на півдні. Особливо, якщо ми говоримо про логістичні артерії 2206, Е97, а також Р57. Розширення нашого плацдарму та фізичний контроль цих логістичних артерій дозволять змусити росіян, як мінімум, відійти до Радинська, залишити Олешки, Голу Пристань ... Тобто розширити зону нашого впливу – такий собі створити буфер безпеки навіть за межі Олешківських пісків. Я думаю, що у 2024 році саме основна увага буде прикута у до Лівобережжя», – переконаний експерт.
«Змінити стратегію»
Генерал армії України, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж вважає, що на сьогодні в України є реальні перспективи звільнення півдня України – це Запорізька, Херсонська область і вихід на Крим. Проте для цього потрібно створити певні умови та змінити стратегію, додав він.
Микола Маломуж
На його думку, нова стратегія полягає в ефективному стратегічному наступі, який не розпочали минулого року через проблеми з постачанням західної зброї.
Зараз же Крим перетворюється не у фортецю, а в пасткуМикола Маломуж
«Нова стратегія, нові види озброєння і боєприпаси дадуть перспективу звільнення Запорізької області, проведення потужних операцій, удари з флангів з Херсонщини, а це удари по угрупуванню і відрізання південного коридору, який йде з Криму та забезпечує і запорізьке, і херсонське угруповання. Зрозуміло – це системні удари по Криму. Зараз же Крим перетворюється не у фортецю, а в пастку, тому що флот буде практично нейтралізований, знищений, і основні військові об'єкти, аеродроми, бази і пускові установки будуть знищені. Оцей формат передбачає і звільнення півдня, і звільнення самого Криму», – пояснив він.
Маломуж також вважає, що головним ключем до перемоги України у війни залишається Крим.
Дим від вибухів на військовому аеродромі у селищі Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму, 9 серпня 2022 року
Після визволення Криму, падіння режиму Путіна буде надзвичайно близькоМикола Маломуж
«Основні ударні сили в нас відомі – Сакі, Бельбек, пускові установки Шахедів, пускові установки С-400, «Онікси». Все це відомо, де воно є. І частини ми вже знищуємо. Це наша територія, ми маємо право, згідно угоди, наносити удари по цих точках. І, зрозуміло, тоді можемо заходити в Крим.
Це якраз буде ключ не просто для півдня. Це буде ключ для перемоги нашій державі в цілому війні. Тому що після визволення Криму, падіння режиму Путіна буде надзвичайно близько, тому що його оточення і росіяни, які ще його підтримували, будуть розуміти, що Путін не здатний щось зробити. І ці всі реляції про якісь нові напрацювання на 24-25 рік, це буде блефом», – зауважив він.
- 2024-й рік буде відрізнятися від 2023-го у плані ведення війни, заявив в кінці грудня під час пресконференції головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. За його словами, проведено змістовний аналіз тих проблем, з якими стикнулася українська армія 2023-го року. По більшості з них знайдено вихід, сказав Залужний. Він наголосив, що головне завдання – це зберегти людей.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ціль буде досягнута». Що зараз говорять москвичі про війну проти України ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Рік ілюзій позаду, треба вчитися жити у війні»: які події впливатимуть на ситуацію в Україні у 2024 році? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Перемога у 2024-му». Чому прогнози політиків щодо війни РФ проти України змінюються?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.