Керченський міст, побудований Росією після окупації українського Криму, має вразливості, бо занадто довгий. Про це сказав в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук. Крім того, він розповів, що на півдні України є всі ознаки наземної операції армії РФ в бік Одеси та про що свідчать дії біля острова Зміїний.
– Як ви оцінюєте заяву радника міністра внутрішніх справ Віктора Андрусіва, що українській армії треба ближче підібратися до Азовського моря, щоб звідти завдати удар по Керченському мосту?
– Попри всю мою повагу до радника, міністра та МВС разом, хай цими справами займаються Збройні сили України. Є командування ЗСУ, є Генеральний штаб, які планують і проводять операції. Коли буде можливість і вільні засоби, буде знищений і Кримський міст (залізничний та автомобільний мости через Керченську протоку – ред.).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Імперія страху»: чому Путіну вигідний образ «божевільного терориста»
– Зруйнувати будь-який міст – це і складно, і не дуже складно. Тобто сама операція дуже складна в плануванні. Керченський міст добре охороняється, але, як і всі стратегічні об’єкти такого плану, досить вразливий. Він довгий, знищення будь-якого прольоту на певний час зупинить рух, а прольотів багато. Необов’язково знищувати арку мосту – там, де (відбувається – ред.) судноплавство.
Росіяни намагаються діяти в напрямку Миколаїв – Одеса, на Кривий Ріг і Запоріжжя
Павло Лакійчук пояснює, що контрнаступ українських військ на Харківському напрямку витісняє підрозділи російського війська південніше. За його словами, щільність військ з обох протиборчих боків збільшується як на основному напрямку удару, так і на півдні України.
– Наразі росіяни намагаються діяти в напрямку Миколаїв – Одеса, на Кривий Ріг і Запоріжжя. І на Донецькому напрямку. Поки вони розпорошують свої сили, можна сказати, що це добре. Чим більше в них розпорошених сил, тим легше їм протистояти.
Ознаки підготовки до наземної операції в бік Одеси
– Чи можлива подальша окупація Запорізької області з боку Херсонщини?
У Придністров’ї розташовані склади 14-ї армії Росії. Це такий хаб, куди не потрібний логістичний ланцюжок
– З Херсонщини вони намагатимуться прямувати в бік Миколаєва. Багато фактів свідчать про таку потенційну можливість: вони готують театр (воєнних дій – ред.) на Одещині, на Миколаївщині. Поки потенційно готують, опосередковано. Треба розуміти, що в Придністров’ї розташовані склади 14-ї армії (Росії – ред.). Це такий хаб, куди не потрібний логістичний ланцюжок. Тобто вони можуть сформувати там угруповання сил, і їх не треба забезпечувати зброєю та боєприпасами. Крім того, вони активізуються в гирлі Дунаю.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 30 років тому: Придністров’я – війна в садахІ значна частина обстрілів Одеси пов’язана з тим, що вони намагаються знищити нашу аеродромну базу
– Те, що ми спостерігаємо навколо острова Зміїного, – це фактично рух на гирло Дунаю. Можливо, це стосується і наших (українських – ред.) дунайських портів. І значна частина обстрілів Одеси пов’язана з тим, що вони намагаються знищити нашу аеродромну базу... Тобто придушення системи протиповітряної оборони – це така ознака підготовки до наземної операції. Удар на північ уздовж Дніпра (у напрямку Запоріжжя – ред.) також можливий, але це вже план максимум, який вони можуть реалізувати.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пентагон не розуміє, для чого Росія обстрілює Одесу ракетами«Ідея «Новоросії» жива»
– Як змінилися плани російського керівництва за ці місяці війни? Яка мета тепер, окрім повної окупації Донецької та Луганської областей?
Будуть «віджимати» в нас територію Донбасу
– Ще вісім років тому, коли почалося вторгнення росіян у Крим, багато експертів говорили про пасок (коридор – ред.) «південь – схід», який вони хочуть «віджати» і перетворити на «Новоросію». Може, форма змінюється, але якщо не Путін, то його генералітет цієї концепції дотримується. А програма мінімум після окупації Криму, після боїв на Донбасі (хто тільки про це не говорив) – коридор суходолом до Криму, будуть «віджимати» в нас територію Донбасу. Як це можна було проґавити – я не знаю.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Якщо Крим не повернути Україні, ризик війни залишиться» – Олівер Лооде- 20 квітня секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив: якщо з’явиться можливість, то удар по мосту через Керченську протоку, який Росія звела після окупації Криму, буде завданий.
- Міст через Керченську протоку, що сполучає Росію з окупованим Кримом, ввели в експлуатацію у 2019 році. Його протяжність – майже 19 кілометрів, приблизна вартість будівництва – близько 250 мільярдів рублів. Через міст, зокрема, РФ перекидає свої війська й техніку на територію Криму, а потім і на південь України.
- З початку повномасштабного вторгнення на територію України в лютому 2022 року російська армія повністю зайняла узбережжя Азовського моря, що дозволяє РФ контролювати наразі як сухопутні, так і морські шляхи до півострова Крим.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.