Яким є ринок праці у Запорізькій, Херсонській областях і наскільки він змінився від початку повномасштабного вторгнення? У яких сферах у цих регіонах можна знайти роботу та скільки за неї платять? Які професії зараз найбільше мають попит і що робити у випадку недостатньої кваліфікації? Все це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- У Запорізькій області на одне робоче місце претендують 23 кандидати, повідомили 25 квітня представники обласного Центру зайнятості. За їхніми даними, протягом січня-березня цього року працевлаштовані 734 людини. Найбільше мають попит на сьогодні продавці, слюсарі, водії, електромонтери, швачки, кухарі, охоронники, медичні сестри. На обліку в службі зайнятості перебували 1427 внутрішньо переміщених осіб, з них працевлаштували 161 особу.
- У Центрі зайнятості повідомили, що за січень-березень 2023 року отримали 1216 вакансій від 471 роботодавця. Це майже втричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Пояснюється це зменшенням кількості роботодавців з вільними робочими місцями, внаслідок призупинення трудових відносин зі своїми працівниками в період воєнного часу, проблемами економічного характеру та логістикою.
- Втім, служба зайнятості пропонує низку програм, які допомагають у розв’язанні питань працевлаштування та є фінансовою підтримкою для роботодавців, які створюють робочі місця. Зокрема, це компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану. Сума у розмірі 6700 гивень надається протягом 2-х місяців з дня працевлаштування особи.
Запоріжжя: «кількість вакансій зменшилась»
Директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік розповіла «Новинам Приазовʼя», що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість вакансій у регіоні зменшилася втричі. За її словами, багато підприємств виїхало, деякі не працюють, деякі працюють неповний робочий день.
Ірина Дуднік
За перший квартал 2023 року було зареєстровано 1800 нових підприємств у Запоріжжі. Це є позитивним фактомІрина Дуднік
«Все це пов’язано з воєнними діями на території області та з тим, що дві третини області окуповані. За перший квартал 2023 року було зареєстровано 1800 нових підприємств у Запоріжжі. Це є позитивним фактом, попри ситуацію в Запоріжжі та області», – повідомила директорка.
Вона розповіла, що на обліку в Запорізькому обласному центрі зайнятості перебувають 10800 осіб. Серед них є жителі окупованої частини регіону, зв’язок з якими служба підтримує в режимі онлайн.
«6 100 перебувають на обліку в запорізькій філії. Тут і Вільнянський район, і Запорізький, і Новомиколаївський. Але це також люди, які можуть перебувати на заході України в інших містах. Фактично ми безпосередньо працюємо в режимі офлайн з 2 тисячами безробітних, які приходять на прийом до наших фахівців», – зазначила Дуднік.
«Мінімальна зарплата і ваучери на навчання»
За даними директорки Центру зайнятості, переважно роботодавці пропонують мінімальну заробітну плату, але дехто готовий платити 25-30 тисяч гривень. Зокрема, промислові підприємства, такі, як «Запоріжсталь». Також у центрі зайнятості деяким категоріям громадян пропонують ваучери на навчання, які до війни видавали особам старшими за 45 років і тим, хто має страховий стаж 15 років.
Запоріжжя, проммайданчик, архівне фото
«Зараз ваучер може отримати ВПО (внутрішньо переміщена особа – ред.), учасник бойових дій, людина з інвалідністю, незалежно від того, скільки йому років. Ваучер – це сертифікат, він складає 26 840 гривень. Людина, яка не перебуває на обліку в Центрі зайнятості, може звернутися та подивитися, за якими спеціальностями вона може підвищити кваліфікацію або отримати нову спеціальність, або другу вищу освіту. Сьогодні 90 спеціальностей розроблені», – зазначила Дуднік.
«Мало кваліфікованих працівників»
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко зазначив, що ринок праці в обласному центрі з початком російського повномасштабного вторгнення суттєво змінився. Перш за все тому, що кваліфіковані спеціалісти виїхали з міста.
Сергій Лишенко
Великі підприємства, за наявною інформацією, не мають якогось серйозного дефіциту робочої силиСергі Лишенко
«Люди мали певні заощадження, можливості, професійні якості, щоб виїхати та влаштуватися в інших регіонах або навіть країнах. Частина бізнесу через це закрилася, частина продовжила працювати. Великі підприємства, за наявною інформацією, не мають якогось серйозного дефіциту робочої сили. Тому що є велика кількість ВПО з інших промислових міст, зокрема Маріуполя», – зауважив депутат.
Він зазначив, що водночас відчувається нестача висококваліфікованих працівників. Лишенко додав, що бізнес у Запоріжжі зараз намагається відновлювати свою діяльність.
«Наприклад, те ж саме будівництво. Зараз це окрема категорія, яка пов’язана з екстреними діями, відновленням дахів, будинків тощо. Ніхто не будує зараз великі будинки. Роботи не стало більше, але відтік працівників знівелював ситуацію зі зменшенням. Тобто немає дефіциту робочої сили, тому що виїхало більше, ніж звільнилося робочих місць», – пояснив депутат.
Херсонщина: «потрібні рятувальники та енергетики»
Херсонський обласний центр зайнятості на своїй сторінці у фейсбуці щотижня публікує актуальний перелік вакансій. Зокрема, станом на 21 квітня у регіоні були потрібні: рятувальники, бухгалтери, диспетчери, торговельні представники та інші. Заробітна плата за цими вакансіями від 10 до 25 тисяч гривень.
Рятувальники усувають наслідки російського ракетного обстрілу у Вінниці
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що зараз у звільненій частині регіону потрібні працівники об'єктів критичної інфраструктури.
«Дуже потрібні люди, які вміють працювати в енергетичній сфері, у сфері водопостачання, водовідведення. Надання дійсно вкрай необхідних речей, без яких неможливе сьогодні існування будь-якого населеного пункту. Функціонує транспортна інфраструктура: це маршрутні таксі, автобуси. Відновлена робота «Херсонелектротрансу» – це тролейбусні перевезення», – повідомив посадовець.
«Не вистачає освітян»
Також на Херсонщині збільшується потреба у працівниках сільського господарства, каже голова облради. Крім того, не вистачає освітян.
Ми не можемо на території Херсонської області дозволити собі офлайн-роботу закладів освітиОлександр Самойленко
«Вчителі потребуються завжди. Ми не можемо на території Херсонської області дозволити собі офлайн-роботу закладів освіти чи дошкільних закладів. Тому робота дистанційна, але вона фінансується», – запевнив Самойленко.
Разом з тим він зазначив, що через 9 місяців окупації малий бізнес на Херсонщині зараз не має умов для повноцінної роботи.
«Не було чим працювати для реалізації, перероблення, не було продукції або сировини, яка надходила з території всієї України чи з-за кордону. Ще не на 100% відрегульована логістика. По-друге, головне сьогодні – це постійні обстріли. Третє, коли надається гуманітарна допомога з інших регіонів, від інших партнерів, дуже добре впливає на гуманітарну ситуацію в регіоні, ситуацію безпекову, але погано впливає на розвиток бізнесу», – зауважив очільник облради.
Магазин у Високопіллі на Херсонщині після окупації, архівне фото
Кожен херсонець або людина, яка готова приїхати для проживання на територію Херсонщини, повірте мені, всі вони будуть забезпечені роботоюОлександр Самойленко
У кожної громади є сторінки у соціальних мережах, через які можна дізнаватися про наявні вакансії. Так само інформацію можуть надавати підприємства, які шукають працівників, зазначив політик.
«У нас є колосальний потенціал на складання кадрового резерву. Люди, які перебувають за кордоном або ВПО в інших областях України, вже сьогодні можуть для себе бронювати місця для майбутнього повернення та роботи. Кожен херсонець або людина, яка готова приїхати для проживання на територію Херсонщини, повірте мені, всі вони будуть забезпечені роботою», – запевнив Самойленко.
Нікополь: «сфера послуг виживає»
Місто Нікополь Дніпропетровської області регулярно обстрілюється російськими військовими, через що частина жителів змушена була його залишити.
Голова благодійного фонду «Україна – справедлива країна» Дмитро Осика зазначив, що Нікополь – індустріальне місто. Через обстріли основні підприємства не можуть працювати на повну потужність, а деякі зовсім призупинили свою діяльність.
Дмитро Осика
Він підкреслив, що в Нікополі є містоутворювальні підприємства: трубний майданчик та феросплавний завод – одні з найбільших у Європі.
Деякі з великих підприємств були змушені перевезти свої потужності на західну Україну чи в ЄвропуДмитро Осика
«У зв'язку з обстрілами та взагалі військовою ситуацією вони не можуть працювати на повну потужність. Деякі з великих підприємств були змушені перевезти свої потужності на західну Україну чи в Європу, деякі зупинились зовсім, деякі законсервувалися. Вакансії на заводах є, але суттєво зменшилися заробітні платні», – зауважив Осика.
Він розповів, що сфера послуг у Нікополі також майже не працює, а закладів що діють недостатньо для забезпечення населення роботою «повною мірою».
«Тому люди йдуть на ті ж самі заводи, хто повертається або живе тут. Про розвиток малого бізнесу зараз говорити не можна. Тут хоч би вижити. Такі галузі, як туристична, розважальна, відсутні повністю. В місті працює декілька кафе, супермаркети, магазини. Тобто сфера послуг наразі не розвивається, а виживає в тих умовах, наскільки це можливо», – пояснив Осика.
Загалом роботи у Нікополі не вистачає. Люди виїжджають працювати у великі міста. Також підприємства втрачають працівників, бо їх мобілізують, додав спікер.
Як відновлюється ринок праці?
Директор з комунікації сайту з пошуку роботи Work.ua Максим Пилипенко стверджує, що зараз в Україні ринок праці наближається до рівня, який був до повномасштабного вторгнення. Так, за його даними, до повномасштабного російського вторгнення на сайті Work.ua було понад 100 тисяч вакансій. У момент повномасштабного вторгнення кількість вакансій впала більш ніж у 10 разів, каже він.
За результатами квітня, конкуренція наблизилася до показників довоєнного рівняМаксим Пилипенко
«Станом на зараз ми вже маємо понад 75 тисяч, що є 75% відновлення ринку праці від довоєнного періоду. У момент, коли відбулося повномасштабне вторгнення, на одну вакансію претендували понад 100 осіб. За результатами квітня, конкуренція наблизилася до показників довоєнного рівня та в середньому складає до 20 відгуків на одну вакансію», – повідомив «Новинам Приазов'я» експерт.
Він також розповів, наскільки відновився ринок праці у деяких прифронтових регіонах: Дніпропетровська область – 68% відновлення ринку праці від довоєнного рівня, Запорізька область – 37%. Херсонська – 9%. Середня зарплата після повномасштабного вторгнення становила 15 тисяч гривень, а з лютого цього року збільшилася до 16 тисяч, каже Пилипенко.
«П'ятірка найпопулярніших посад: продавець-консультант, менеджер з продажу, водій, бухгалтер, кухар. За цими посадами завжди можна знайти роботу. Топ-10 посад, де найбільше з'явилося нових резюме: продавець-консультант, менеджер з продажу, адміністратор, водій, офіс-менеджер, бухгалтер, бармен, офіціант, менеджер по роботі з клієнтами, касир», – розповів представник сайту Work.ua.
Аналітики відмічають низьку конкуренцію за посадами з медичної сфери
Експерт додав, що у деяких сферах роботодавці стикаються з нестачею кваліфікованих кадрів, тому готові брати кандидатів, готових до навчання та перенавчання: «По аналітиці ми бачимо, що низька конкуренція за посадами з медичної сфери. З інших галузей вакансій: гірник, дизеліст, слюсар».
- За даними Міжнародної організації з міграції, майже 70% внутрішніх переселенців не мають стабільної роботи. Приблизно таку ж цифру називає і віцепрем’єрка України Ірина Верещук. Вона говорить про 66% непрацевлаштованих внутрішньо переміщених осіб. З них 70% – жінки. За її словами, зовсім незначна кількість ВПО офіційно шукає роботу, тож переселенці залишаються «невидимими» для системи.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.