«Мадуро калькує Путіна». Чи піде Венесуела війною на Гаяну і до чого тут Україна?

Чи наважиться Венесуела здійснити військове вторгнення до сусідньої країни? Які країни підтримують Венесуелу, а які – Гаяну? Чи пов’язані події у Південній Америці з російським вторгненням в Україну? Як Росія впливає на події у Південній Америці і які її плани щодо цього регіону? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» запитав у експертів.

• Президент Венесуели Ніколас Мадуро оголосив про приєднання багатого нафтою регіону Ессекібо, розташованого в західній частині сусідньої незалежної держави – Гаяни. Територія отримала назву Гаяна-Ессекібо, офіційний Каракас вважає її 24-м штатом Венесуели. Мадуро закликав Національну асамблею Венесуели ухвалити закон про захист спірної території, повідомило видання Ultimas Noticias.
• Мадуро доручив венесуельським відомствам, які видають ліцензії на видобуток газу, нафти та корисних копалин, створити на території Ессекібо свої представництва. Нафтовим компаніям, які там працюють, Мадуро дав три місяці для завершення операцій. «Тільки по-доброму. З повагою до міжнародного права, з повагою до законів, з повагою до добросусідства», – заявив президент Венесуели.
• До цього, 3 грудня, у Венесуелі відбувся референдум щодо визнання суверенітету над територією Ессекібо. Влада стверджує, що понад 95% учасників референдуму погодилися з приєднанням Ессекібо. Однак електоральні експерти та ЗМІ говорять про низьку явку та фальсифікації. Про це пише, зокрема, The Guardian.
• Референдум, який влада Венесуели називала консультативним, проводився всупереч рішенню Міжнародного суду ООН, який наказував Венесуелі утриматися від будь-яких дій щодо зміни ситуації у територіальній суперечці з Гаяною. Ситуація загострилася після 2015 році, коли в Ессекібо відкрили родовища нафти та газу.
• Гаяна відмовляється віддавати частину своєї території та не виключає звернення до Ради безпеки ООН по військову допомогу.
• Ессекібо займає майже три чверті Гаяни. Венесуела претендує на регіон з 1811 року – відколи вона стала незалежною від Іспанії, а Ессекібо дістався Великобританії, колонією якої була Гаяна.

«Нафтові запаси»

Інтерн програми дослідження Латинської Америки та Карибського басейну Іван Фечко нагадує, що попередній лідер Венесуели Уго Чавес дуже прихильно ставився до Гаяни, називаючи її братською країною, допомагаючи їй, надаючи знижки на нафту. Але це змінилося з 2015 року, коли американська нафтова компанія знайшла дуже великі запаси нафти в Гаяні.

Уго Чавес під час параду в Каракасі, 2007 рік

– Ці запаси нафти оцінюються як одні з найбільших у світі. І зрозуміло, що це одразу привернуло увагу і Венесуели, в тому числі яка по-іншому почала орієнтуватися на цей регіон. Гаяна в цьому році якраз розпочала тендер для того, аби передати ці нафтові родовища приватним компаніям. Тобто вже запускає активний процес розробки цих родовищ, що, звичайно, Венесуелі не сподобалося.

Але є й друга сторона питання, каже Фечко, і вона є навіть більш активною та важливою – це все ж політичний аспект.

– У Венесуелі вже 25 років при владі перебуває оцей режим, спочатку під приводом такого дуже неординарного, але харизматичного лідера Уго Чавеса, а потім після його смерті у 2013 році, по суті, успадкував президентське крісло його наступник Ніколас Мадуро. З того часу Венесуела перебуває в дуже складній ситуації, у великій економічній, гуманітарній кризі. Країну покинули 7 мільйонів людей, почалися великі акції протесту, зрештою влада Мадуро почала слабнути, вона опинилася в міжнародній ізоляції. Там навіть було проголошено альтернативного президента від опозиції Хуан Гуайдо, якого підтримали західні країни, країни Латинської Америки.

«Вплинути на вибори»

За словами Федька, в умовах санкції, в яких опинилася Венесуела, Ніколас Мадуро був змушений навіть піти на певні поступки й підписати угоду про те, що наступного року мають відбутися вільні демократичні вибори.

– Всім очевидно, що якщо ці вибори дійсно відбудуться під наглядом міжнародних спостерігачів, шансів на переобрання у Мадуро практично немає. І от таким чином він зараз запускає оцю історію з оцим от референдумом, з оцими претензіями на територію Гаяни для того, аби, по-перше, відвернути увагу населення від внутрішніх проблем і перевести їх на зовнішні фактори. По-друге, для того, щоб об'єднати думку суспільства навколо цього питання, бо це, по суті, мабуть, єдине питання, яке зараз об'єднує венесуельське суспільство – що цей регіон повинен історично належати Венесуелі.

Ніколас Мадуро

Хоча Мадуро і заявляє, що нібито він не планує жодних військових операцій, що це суто консультації для того, аби на міжнародній арені це питання порушити і якимось дипломатичним чином його вирішити, але ми розуміємо, що в будь-який момент він може ввести якийсь елементарний військовий чи надзвичайний стан, щоб просто відкласти, перенести виборчий процес. Або якщо його все ж-таки і провести, де він собі припише таку ж саму перемогу, як на проведеному референдумі, допускає експерт. Він вказує на те, що проведений референдум був просто «обкаткою майбутнього голосування президентських виборів».

– Мадуро починає розкручувати конфлікт з цим регіоном для того, аби, по суті, втриматися при владі.

Кому вигідна війна в Америці?

Федько прогнозує два сценарії подальшого можливого розвитку подій, у тому числі військовий. Він підкреслює, що в цій ситуації перевага саме військових сил – на боці Венесуели.

– Якщо Мадуро не зупиняється на цьому, він після проведення цього референдуму у своїй країні щодо приєднання чи бажання приєднання частини іншої країни зрештою наважується на агресивні дії – застосовує армію…. На стороні Мадуро грає те, що в нього безумовна військова перевага. У Венесуелі – 130 тисяч людей професійної армії, купа озброєння. До речі, варто згадати, що більша частина озброєння – це або Радянський Союз постачав, або вже сучасна Російська Федерація.

Ніколас Мадуро на військовій машині під час військових навчань у Пуерто-Кабельйо, Венесуела, 27 січня 2019 року

– Водночас у Гаяни – лише 3 тисячі військових, буквально 6 танків і ще декілька одиниць військової техніки. Але, з іншого боку, за Гаяною буде стояти велика дипломатична підтримка зовнішнього світу. В першу чергу, ми очікуємо реакції безпосередньо США.

Окрім Сполучених Штатів, захисником Гаяни також виступає Бразилія, лідер якої категорично проти намірів Венесуели.

– Якщо війна почнеться в регіоні, вона призведе до дуже великих економічних та гуманітарних проблем. Тут варто згадати, що от і російське вторгнення в Україну дуже сильно погіршило становище Латинської Америки, зокрема погіршення ситуації з продовольством.

– А хто виступає на боці Венесуели? Тут, я думаю, відповідь буде очевидною. Кому цей конфлікт найбільше вигідний? Це, звичайно, Росія. А причина дуже проста – будь-який конфлікт, який виникає у світі, відвертає увагу від військового вторгнення РФ в Україну.

Інтерес Китаю

На думку експерта, у випадку нового конфлікту, який може тут утворитися, Сполученим Штатам доведеться реагувати, й тоді знову постане питання подальшої підтримки США України. Не варто також забувати про роль та інтереси Китаю, який купує дешеву венесуельську нафту.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро (попереду ліворуч) з президентом Китаю Сі Цзіньпіном у Домі народних зборів у Пекіні, 7 січня 2015 року

– Китай зараз є дуже великим союзником та також і економічним партнером Венесуели. Вони якраз-таки купують за дуже низькими цінами ту саму нафту, від якої Сполучені Штати у рамках санкцій відмовилися. І якщо там якісь будуть проблеми з постачанням у зв'язку з війною, звичайно, що Китаю це невигідно. З іншого боку, теоретично, якщо відбудеться анексія цього регіону (Гаяни) Венесуелою, очевидно, що розробкою нафтових ресурсів, які там є, країна не зможе займатися самостійно, тому що в неї на це зараз немає зовсім фінансових можливостей. Очевидно, що цим міг би займатися Китай. Плюс це далі також формувало б якусь таку коаліцію держав, прихильних до Пекіна.

– Також можна згадати Іран, який є активним союзником Венесуели. Зокрема, останні два роки з початком російської агресії проти України аналітики постійно повідомляли про те, що іранські кораблі з якимись невідомими вантажами заходять, виходять з Венесуели. Очевидно, що Іран в цій ситуації так само буде підтримувати Венесуелу як свого союзника і з позиції антиамериканізму.

Експерт не виключає, що цей конфлікт врешті може стати новою гарячою точкою на планеті.

Звʼязок з війною в Україні

Український політолог Олег Лісний вважає, що венесуельський референдум та територіальні претензії до сусідньої держави напряму повʼязаний з подіями в Україні та російською агресією.

– Треба дивитися на 2014 рік, коли фактично Росія показала таким своїм друзям, як очільник Венесуели, приклад захоплення територій. І таких диктаторів буде зʼявлятися все більше, якщо надалі так розвиватиметься ситуація. В принципі нинішній очільник Венесуели калькує Путіна один в один фактично. Він побачив, що можна плювати на міжнародне право, можна захоплювати території, які ти вважаєш своїми, просто вважаєш.

Політолог нагадує про події 2014 року – російську анексію Криму та бойові дії на Донбасі й незадовільну реакцію світу на це – це надалі привело до повномасштабного вторгнення РФ до України.

Окупація українського Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 5 березня 2014 року

– І як будь-який диктатор, навіть вичекавши певний час, побачив, що це працює. Що світ нічого не може зробити з людиною, яка просто йде, як слон, у фарфоровій лавці, б'є хоботом, куди захоче, а продавець просто дивиться і каже, що так не можна, але нічого не робить. Тому тут – прямий зв'язок.

Лісний вказує на те, що у РФ багато своєї території, але її керівництво зажадало нових, проводячи загарбницьку кампанію під вибори. Венесуела рухається аналогічним російським сценарієм, переконаний політолог.

– У Мадуро теж були вибори, і зараз в Росії вибори, і вони знову ж хочуть прикритися війною. Події, які були у 2014 році, є гарним прикладом для диктаторів: «Захоплюй територію, тобі нічого не буде. Головне це робити рішуче». Дуже багато міжнародних структур, такі, як ООН, вони рефлексують, обговорюють цю тему, але нічого не роблять. А Мадуро подивився, поки всі говорили й думали, Путін захопив територію. Тут просто вже наслідування прикладу, який показав свою ефективність.

Лісний не вірить в дипломатичний шлях приборкання диктаторських режимів.

– Не вдаються до кроків, які могли б припинити цей конфлікт дуже жорстко. Я впевнений, що є важелі, які можна застосовувати до диктаторів. Якщо їх немає, я теж можу це припустити, тоді цей світ котиться до нещасливих конфліктів.

• У 2014 році Росія анексувала українську Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Анексія не була визнана більшістю країн світу.
• 2022 року, після збройного захоплення частини української території, Росія оголосила про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Ця анексія також не визнана майже всіма країнами світу. При цьому жодна з цих областей повністю не перебуває під контролем російської армії.