Що означає заява Ірини Верещук про тривалу війну з Росією, і чому риторика влади з цього приводу дедалі більше змінюється? Як тривалі бойові дії можуть змінити Україну й окуповані території? Чому Захід зволікає з військовою допомогою Збройним силам, і чи боїться розпаду Росії? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Війна з Росією не закінчиться до кінця цього року або навесні 2024 року. Шлях до перемоги буде довгим та важким, заявила 15 серпня у своєму телеграм-каналі віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. На її думку, «громадяни та влада мають налаштуватися на тривалу боротьбу». За корупцію потрібно карати як за державну зраду, і припинити до кінця війни всі чвари, написала Ірина Верещук.
- Також цього тижня низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом Північноатлантичного альянсу у випадку територіальних поступок. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
- Українська сторона різко відреагувала на цю заяву. У МЗС України назвали такі розмови «абсолютно неприйнятними», а секретар РНБО Олексій Данілов назвав заяву «дивним вкидом». У НАТО також відреагували на заяву свого посадовця і назвали її «помилкою». А сам Єнссен уточнив, що його заява «була частиною більшої дискусії щодо можливих майбутніх сценаріїв в Україні». Він зазначив, що не повинен був так говорити, і «це була помилка».
- Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції на саміті НАТО у липні цього року заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України. Пізніше у своїй промові на День української державності 28 липня Зеленський зазначив, що Україні потрібно не зупинятися, а саме перемагати Росію.
«Бути готовими до найгірших сценаріїв»
«Новини Приазовʼя» вирішили поговорити з політиками та експертами про те, як довготривала війна може змінити Україну й особливо окуповані території, і що саме може пришвидшити перемогу України над Росією.
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, що Україна має бути готова до найгірших сценаріїв, оскільки Росія налаштована знищити українську державу.
Юрій Соболевський
Ми повинні готові бути до того, що, на жаль, бойові дії можуть тривати більш тривалий часЮрій Соболевський
«Це просто війна на знищення. І морально ми повинні готові бути до того, що, на жаль, бойові дії можуть тривати більш тривалий час. Чим більше часу є в окупантів на знущання, фактично, над нашими громадами, тим важче буде людям. В цьому немає жодних сумнівів, тому що тиск на людей постійно посилюється, посилюються фільтраційні заходи. Звичайно, чим більше у них часу, тим більше вони будуть отримувати якийсь результат», – зауважив він.
Політик вважає, що звільнення лівобережної частини Херсонщини відбудеться за таким же сценарієм, як і звільнення правобережної території. Спочатку українські військові знищать логістику російської армії, потім вона буде змушена відступити. Втім, коли це станеться, - прогнозувати складно.
У центрі Херсону люди радіють звільненню міста з-під окупації Росією, листопад 2022 року
Війна зараз йде не за території, в першу чергу, а за людейЮрій Соболевський
«Ніхто наших людей ніколи не залишить і ніколи не зрадить. Це наші люди. І війна зараз йде не за території, в першу чергу, а за людей самих. Але я вважаю, що треба бути чесними так само і перед цими людьми, не казати, що зараз вже, ще тиждень, два тижні, як деякі казали: «Два-три тижні й ви будете вільними». Це неправильно, тому що люди так само повинні розраховувати свої дії, намагатися виїжджати з цієї території, чи чекати вже деокупації на цій території. Тому ми повинні казати правду. І ми правдою відрізняємось якраз в тому числі від РФ, де тільки пропаганда», – наголосив представник місцевої влади.
«Тиск окупантів посилюється»
Зараз ситуація на окупованій частині Херсонської області дедалі погіршується через тиск окупаційної влади на людей, додав Соболевський.
«Залякування наших людей, примусова паспортизація, погіршення гуманітарної ситуації й постійне, ми бачимо, обмеження медичних послуг. Це тільки мала доля того, що там зараз відбувається. Обмеження руху і час від часу закриття взагалі певних населених пунктів для проведення повної фільтрації. Тиск йде максимально скрізь. Дуже важко нашим людям, це правда», – сказав він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Люди зневірюються, впадають у депресію»
Головна редакторка видання «0629» з Маріуполя Анна Романенко вважає, що влада не мала обіцяти людям швидкий контрнаступ. Жителі окупованого Маріуполя, які чекають на звільнення міста від російських окупантів, починають зневірюватися, каже журналістка.
Ушкоджена обстрілом стела на в'їзді до міста Маріуполь з боку Бердянська
Вони просто не хочуть більше говорити, не хочуть більше допомагати, не хочуть вірити в те, що Україна повернетьсяАнна Романенко
«Люди, з якими я спілкуюся, - це ті, хто чекає на Україну. І саме ці люди мені писали всю зиму і навесні: «Ждем весну». Весна прийшла й нічого не відбулося, всі уважно стежили за подіями. І зараз вже абсолютно зрозуміло і без заяв Ірини Верещук, що швидкого закінчення війни не буде і цього року теж.
Що відбувається у свідомості людей, які взагалі знаходяться в іншому інформаційному середовищі, - це просто жах, тому що люди впадають в депресію. Те, з чим я стикаюсь зараз, це те, що люди, з якими я спілкувалася, відмовляються спілкуватися. Вони просто не хочуть більше говорити, не хочуть більше допомагати, не хочуть вірити в те, що Україна повернеться просто тому, що їм дуже боляче розчаровуватися», – розповіла журналістка.
Чим довше триває окупація, тим більше людей змушені йти на співпрацю з російськими окупаційними силами, зазначила Романенко.
Окупований Маріуполь, червень 2023 року
«Не тільки вже йдеться про пенсії, роботу, навчання у школі або в самопроголошених інститутах. Вже йдеться про все, про будь-який бік життя. Тому зараз у Маріуполі лише одиниці людей, які з якихось причин мають певні фінансові збереження, або фінансові надходження від рідних і можуть дозволити собі не оформлювати російські паспорти. Таких людей одиниці, всі інші – більшість – вже їх отримали. Це поглиблення такої співпраці, що не можна позитивно характеризувати. Ми розуміємо, що це в будь-якому випадку негативні речі», – розповідає Романенко.
«Повернення до радянського»
Крім того, окупаційна влада намагається усіляко зробити Маріуполь радянсько-російським містом, розповідає Романенко. Вона каже, що за рік там з’явилися російські топоніми, пам’ятники, будівлі.
Маріуполь, будинок з годинником у центрі міста, архівне фото
Тягнуть радянщину і це не тільки пам’ятник Невського, повернення всіх радянських назв вулиць, але й архітектуруАнна Романенко
«Це як помітити територію. І це дуже важко буде викорінювати. Тому що вони засвоюють капітальне будівництво вже не тільки на околицях міста, вони полізли в центр – у Приморський район.
Найбільш такі привабливі для життя райони міста. В центрі Маріуполя на місці відомої вежі з годинником, яку окупанти спочатку розбомбили, а потім повністю демонтували, зараз будують на місці теж щось подібне з годинником. Але це, вибачте, схоже більше на «Дом Совєтов» у Москві. Вони тягнуть радянщину і це не тільки пам’ятник Невського, повернення всіх радянських назв вулиць, але й архітектуру», – зазначила редакторка.
«Зміна національного складу»
Також Росія змінює національний склад жителів Маріуполя, каже Романенко. За її даними, до міста заїхало близько 30 тисяч російських будівельників, а також там зараз живуть російські лікарі, військові, які привозять свої родини. Тож, чим довше триватиме окупація, тим складніше буде долати її наслідки, додала журналістка.
Окупований Маріуполь в лютому 2023 року
Не варто годувати населення якимось мріямАнна Романенко
«Ми бачимо, наскільки важкою кров’ю кожен метр деокупують території на півдні України. На жаль, такі реалії, маємо те, що маємо. Треба думати, що нам з цим робити наперед. А також треба думати, що, мабуть, не варто годувати населення якимись мріями, і треба чесно говорити з людьми. Люди, коли бачать отаке навколо себе будівництво щодня, вони самі себе починають запевняти, що «Росія тут назавжди». І у людей це переконання підсилюється. А зараз, коли все забуксувало, коли просування на півдні повільне і зрозуміло, що це надовго, люди починають миритися з думкою, що це дійсно назавжди», – додала Романенко.
«Нова стадія боротьби»
- Капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил України, стратегічний експерт компанії «Соната» Андрій Риженко 16 серпня в ефірі програми «Свобода. Ранок» зазначив, що для України зараз дуже важливо утримати тенденцію хоча б невеликого просування на південному напрямку.
Народний депутат України, секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, військовослужбовець Роман Костенко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що заява Ірини Верещук про тривалість війни, на його думку, не є новиною. Україна наразі переходить до нової стадії боротьби.
Роман Костенко
В Росії більше ресурсів і наші ресурси будуть залежати від наших партнерівРоман Костенко
«Зараз вже війна заходить в довгу таку фазу. Деякі там стратегії називають – війна на «виснаження», війна ресурсів, війна економік. От зараз ми в цю фазу входимо. А вона може бути довгою. Чому? Тому що в Росії більше ресурсів і наші ресурси будуть залежати від наших партнерів.
Ми ж маємо розуміти, що таке ресурси взагалі РФ. Росія – це країна, скажімо, була основою Радянського Союзу. І вся її економіка працювала на війну з НАТО. А зараз вони весь цей ресурс використовують проти однієї країни», – наголосив він.
«Ломати росіян зсередини»
Депутат зазначив, що війна – це не лише поле бою. Потрібно впливати на економічний потенціал Росії.
Маємо пристосувати свою стратегію до тих реалій, які можуть сьогодні-завтра виникнути на полі боюРоман Костенко
«Зсередини підривати росіян, ламати їх морально-психологічний стан і доводити, що ми цю територію не віддамо. Тому ми маємо пристосувати свою стратегію до тих реалій, які можуть сьогодні-завтра виникнути на полі бою. Якщо нам вдасться прорвати, це одна справа. Якщо ні, то ми маємо реалізовувати цю стратегію, довести до суспільства. Звичайно, що Росія готується до довготривалої війни, відступати вони не збираються. Тому ми маємо під це підлаштувати свою стратегію», – вважає він.
Якщо не знищити економіку Росії, вона витримає довготривалу війну, додав Костенко.
Знищений російський танк у звільненому ЗСУ від армії РФ селі Новодарівка Запорізької області, 2 липня 2023 року
«Навіть пів року назад наші розвідники нам давали інформацію, що якщо все буде продовжуватися в такому темпі, а темпи минулого літа були не менші щодо використання боєприпасів, і росіяни в наступі були, їхнього ресурсу військового вистачить до 2025 року, економічного – до 2026-го, а людського – до 2030-го», – поділився депутат.
«Заколисування і знеболювання»
Політолог Олег Саакян вважає, що зараз в українському суспільстві вже є усвідомлення того, що перемога не буде швидкою. Влада намагається підхопити ці настрої, перелаштувати свою риторику, але це відбувається з запізненням.
Олег Саакян
«Кожному етапу війни відповідає певна стилістика риторики і комунікації, якою послуговувалася українська влада. На початку це було «2-3 тижні» – пам'ятаємо певне знеболювальне для суспільства, психотерапія колективна. Після чого перейшли до більш серйозної розмови й вже говорили про певні виклики, які стоять перед суспільством. І тут можна побачити, як відбувалася затримка в тому, коли суспільство вже дозріло до більш серйозної розмови, але все ж таки продовжувалося заколисування і знеболювання», – сказав він.
Політолог нагадав про фазу низки ефективних наступальних кампаній українських військових, що призвело до звільнення територій Київщини, Харківщини та Херсонщини. Ці успіхи створили відчуття легкої перемоги, та ейфорії в українському суспільстві та дали віру в те, що «війна може закінчитися перемогою України тут і зараз», а влада підлаштувалася під ці настрої, каже Саакян.
Захід боїться поразки РФ?
Якщо раніше країни Заходу боялися поразки України, то тепер вони думають, що означатиме для світу поразка Росії, каже політолог.
Самохідний зенітно-ракетний гарматний комплекс (ЗРГК ) «Панцир-С1» на даху будівлі Міноборони Росії. Москва, 17 квітня 2023 року
«Завершити російсько-українську війну, отримавши на заміну десяток війн, в яких підвищуються ризики зіштовхнутися з Китаєм лоб в лоба, явно США така перспектива не влаштовує. Можливий шлях до цього – це фрагментація Росії, її крах. Відповідно виникає страх, а якщо зробити, щоб РФ не посипалася, щоб вона не була розгромлена?» – зазначив він.
Цей страх з'являється рівно в той момент, коли зникає страх того, що програє Україна, зауважив Саакян.
Як тільки Україна продемонструвала, що вона не впаде, почали рахувати, а що буде коштувати світові поразка Росії?Олег Саакян
«Світ опинився б різко на межі геополітичного сафарі, непрогнозованих процесів озброєння, зокрема ядерного озброєння, їх поширення, переділу кордонів не тільки в Європі, але і в цілому по світу. Енергетичні та багато інших факторів. Але все це було прораховано в розрізі можливої поразки України. Як тільки Україна продемонструвала, що вона не впаде, почали рахувати, а що буде коштувати світові поразка Росії?» – пояснив він.
Зволікання західних партнерів з наданням Україні необхідної зброї можна пояснити тим, що вони намагаються знайти форму, за якої Україна переможе, Путін програє, але Росія не буде розгромлена, вважає Саакян.
Нідерланди. Плакат «Путіне, Гаазький трибунал чекає на тебе!» на акції проти агресії Росії щодо України
Контрольованість конфлікту це ключова цінність західної аналітичної школиОлег Саакян
«Росія має програти на території України або визнати (свою поразку) й відповзти, або понести військову поразку, але яка не має призвести до розвалу самої Росії. Через це і ці аналізи ескалаційних ризиків, через це нерішучість на Заході. Якщо зрештою підійти вкрай цинічно, то контрольованість конфлікту це ключова цінність західної аналітичної школи, якою вона зазвичай обслуговується.
Навіть вибори США, я думаю, є похідною від цього підходу, що Росія не має зазнати краху. Плюс цей підхід є консенсусним і в Пекіні, який так само не зацікавлений, щоб РФ посипалася. Вони зацікавлені в ослабленій Росії, це для них країна-донор і їм вигідно використовувати її пакетом, отримуючи одразу доступ до всього, що їм необхідно, а не збирати по частинах і так само вирішувати цілу низку війн, поруч зі своїми кордонами», – пояснив співрозмовник.
«Бояться виключно сили»
Партнери будуть допомагати Україні як фінансами, так і зброєю, і не дадуть програти Росії, зазначив політолог. Втім, деякі західні політики досі вірять у те, що з Росією можна домовитися про мир. Саме це створює для РФ ілюзію, що вона може пересидіти й дочекатися поки щось в Україні або коаліції підтримки України піде не так.
Будь-які розмови сприймають як демонстрацію слабкості, бо Росія сама в таких ситуаціях не розмовляєОлег Саакян
«Історія нас вчить і з Гітлером, і багатьма іншими реваншистськими режимами, що жодна раціональна логіка тут не працює. Росія мислить абсолютно інакше, в Росії бояться виключно сили й міряються виключно силою. І будь-які розмови сприймають як демонстрацію слабкості, бо Росія сама в таких ситуаціях не розмовляє. Якщо можуть – б'ють, якщо не б'ють, значить не можуть», – додав Саакян.
- Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю телеканалу CNN, опублікованому 24 липня, заявив, що війна з Росією закінчиться перемогою Києва до літа наступного року, і після цього Україна може отримати запрошення на вступ до НАТО.
- Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, своєю чергою, у жовтні минулого року заявив, що Збройні Сили України зайдуть до Криму до кінця весни 2023 року. А на початку січня він сказав, що саме 2023 рік стане роком перемоги України у війні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.