Що означає заява російських чиновників про побудову нової траси «Таврида-2» на окупованій частині півдня України? Які дороги існували у регіоні до повномасштабного вторгнення Росії і в якому вони були стані? Навіщо окупантам «Таврида-2» і які перспективи має цей проєкт? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російська окупаційна влада оголосила про наміри побудувати нову дорогу, яка сполучатиме Крим і місто Ростов-на-Дону. Про це, зокрема, у лютому заявив призначений Кремлем так званий виконувач обов'язків губернатора захопленої частини Херсонщини Володимир Сальдо. Дорога має пролягати через захоплені території Херсонської, Запорізької та Донецької областей навколо Азовського моря. Сальдо зазначив, що херсонську частину траси планують побудувати до літа цього року.
- 10 березня представник так званої адміністрації окупованої частини Запорізької області Володимир Рогов повідомив, що траса «отримає категорію нешвидкісної дороги». Вона має бути з чотирма і більше смугами, максимальна швидкість по ній – до 90 км/год. Повідомляється, що траса йтиме від Сімферополя через Джанкой до Генічеська, а далі вздовж північного берега Азовського моря до російського Ростова-на-Дону.
- Підконтрольні Росії чиновники називають нову дорогу «Тавридою-2». Траса «Таврида» – це побудована в анексованому Криму дорога сполученням «Керч – Сімферополь – Севастополь». Її будували з 2017 року, і для цього підконтрольна Росії місцева влада вилучила тисячі земельних ділянок. У серпні 2020 року трасу «Таврида» відкрив для повноцінного руху президент РФ Володимир Путін. Міністерство закордонних справ України тоді спрямувало ноту протесту до Росії. «Тавриду» у Криму називають «дорогою смерті», оскільки на ній стаються численні ДТП.
«Забавляють російських глядачів»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко вважає, що «Тавридою-2» можуть називати трасу, яка існує вже понад 50 років. Про це він розповів у коментарі «Новинам Приазов’я».
«Те, що росіяни (окупаційна влада – ред.) анонсують зараз, не те, що не підлягає жодній критиці... Я можу лише навести такий приклад, що там нещодавно гауляйтер Сальдо виступив з тим, що вони збудували адміністративний центр нового міста, який буде побудований на Арабатській стрілці. Але то, що вони показали, це були будівлі, які були збудовані нашим українським хірургом, медиком, на жаль, в цьому році померлим, Володимиром Козявкіним. І вони видали це за ті будівлі, які там повинні обслуговувати це нове місто», – нагадав він.
Під трасою «Таврида-2» вони розуміють колишню автодорогу, яка при Радянському Союзі називалася «Сімферополь-Москва»Олександр Самойленко
«Ну, знову ж таки, може бути, що під трасою «Таврида-2» вони розуміють колишню автодорогу, яка при Радянському Союзі називалася «Сімферополь-Москва». Тому, може, вони цю дорогу, яка вже існує понад 50 років, вважають новою «Тавридою», – зауважив Самойленко.
Політик скептично ставиться до того, що на захоплених територіях встигнуть відкрити «Тавриду-2».
«Я живу в Херсоні, я бачу, що відбувається взагалі під словом «русский мир», або словосполученням «русский мир». Це руйнація, це зубожіння. Тому, знаєте, я не те, що скептично ставлюся, я взагалі вважаю, що це нісенітниця, і будемо казати, нема про що тут говорити. Нічого цього не буде, нічого цього не відбудеться, хоча б тому, що я впевнений, що до кінця весни цього року вже навіть сліду від цих окупантів на тих територіях не буде», – впевнений Самойленко.
Колона російської військової техніки на кримскій трасі «Таврида»
Він вважає, що проєкт «Таврида-2» у Росії вигадали для заспокоєння свого населення.
Продають такі ідеї, що «Росія – це країна-будівник», «Росія – це визволитель»Олександр Самойленко
«Якщо користуватися даними нашого Генерального штабу, я не маю підстав сумніватися в правдивості цих даних, знищена така кількість техніки Російської Федерації, яка вже неможлива для відновлення. Тому треба хоч чимось забавляти російських глядачів. Бо сьогодні середньостатистичний росіянин – це людина, яка сидить біля телевізора, яка інформацію для себе отримує через засоби масової інформації, конкретно через пропагандистські канали. Їм (жителям РФ – ред.) продають такі ідеї, що «Росія – це країна-будівник», «Росія – це визволитель», – зауважив Самойленко.
«Переправляють по цій трасі техніку»
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко також зазначив, що, найімовірніше, ідеться не про побудову нової траси, а про «нову назву старої дороги».
Це була траса, як то кажуть, «всесоюзного значення»Сергій Лишенко
«Була й існує траса «Одеса – Таганрог», яка проходила з Одеси через Миколаїв, Херсон, Мелітополь, Приморськ, Бердянськ, Маріуполь до Таганрогу. Ось ця траса, вона досить довга – до тисячі кілометрів. Це була траса, як то кажуть, «всесоюзного значення» і побудована ще при Радянському Союзі», – розповів він.
«На сьогодні вони просто беруть цю трасу, беруть той шматок ділянки «Харків-Сімферополь», чи як в Радянському Союзі називали «Москва-Сімферополь», який іде від Сімферополя до Мелітополя. Там є навкруги Мелітополя об'їзна дорога, яка виїжджає саме на цю трасу – «Одеса-Новоазовськ». Вони просто беруть дві траси, які між собою і так були поєднані, які існували вже не одне десятиліття, і дають нову назву», – додав депутат.
Сергій Лишенко
Він розповів, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україну різні ділянки цієї дороги були відремонтовані.
Вона використовується регулярно під час ведення бойових дій окупантами. Вони переправляють по цій трасі техніку, тобто жодного нового будівництва не відбувається взагаліСергій Лишенко
«Ремонтувалася вона і на ділянці від Бердянська до Приморська, і від Приморська до Мелітополя, там різні ділянки, які поступово відремонтувалися. Була відремонтована і заново зроблена ділянка від Мангуша до Маріуполя, яка також проходить по цій трасі. Частково певні роботи проводилися на цій трасі завжди. Більш того, вона використовується регулярно під час ведення бойових дій окупантами. Вони переправляють по цій трасі техніку, тобто жодного нового будівництва не відбувається взагалі», – запевняє він.
Ця траса в окупованому регіоні є уособленням сухопутного коридору до Криму, зазначив Лишенко.
«Це траса від Таганрогу до Сімферополя по суші об’єднуюча. Сказати, що ми користуємося українськими дорогами, побудованими ще за радянських часів, це не комільфо. А чому ж ми тоді не будуємо сухопутну дорогу в Крим? От зараз вони анонсують саме побудову сухопутної дороги в Крим», – вважає депутат.
Підтвердженої інформації про те, що ця дорога перебуває під вогневим контролем ЗСУ, наразі немає, додав він.
«Артилерія не дістає, «Хаймарси» діставали, але діставали до окремих об'єктів. Зокрема, на цій дорозі розташоване було оце кафе («Привал мисливця» – ред.), де накрили «кадирівців». Це воно розміщене прямо на цій трасі. Тому туди діставали, там були прильоти. Але інформації про якесь суттєве руйнування наразі немає», – сказав депутат.
Наслідки нічної пожежі в комплексі «Привал мисливця», 11 грудня 2022 року
«Зокрема, на цій трасі на виїзді з Мелітополя було ураження мосту, який тільки зробили незадовго перед війною, в селі Костянтинівка. Це також ця дорога. І, відповідно, це ж ураження мосту відбулося артилерійськими засобами чи підривом, наразі достеменно інформація невідома», – додав він.
Пошкодження вибохом мосту між Мелітополем і Костянтинівкою, 12 грудня 2022 року
«Траса для військової логістики»
Експерт Асоціації реінтеграції Криму, колишній представник президента в Автономній Республіці Крим Борис Бабін зазначив: єдине, що можуть зробити на дорозі, яка вже існує – це ремонтні роботи.
Борис Бабін
«Те, що вони кажуть про так звану «Тавриду-2» – це фактично дорога, яка існує. Вони самі кажуть, що ніякого нового хайвею не планують. Окупанти просто десь так заявляють про якісь ремонтні роботи так звані, десь розширення полотна, будівництво чи укріплення мостів. Це стосується, якщо вірити їхнім заявам, підтримання траси у якомусь стані», – зазначив Бабін.
Дорога потрібна Росії, перш за все, для військової логістики, переконаний експерт.
Вони прагнуть постачати на півострів військові в першу чергу знаряддя. Також вантажі, які потрібні для підтримання КримуБорис Бабін
«Основна мета цієї дороги – це сухопутний коридор з окупованого Криму, незаконний. Це, відповідно, формат, в якому вони прагнуть постачати на півострів військові в першу чергу знаряддя. Також вантажі, які потрібні для підтримання Криму як такого злочинного авіаносця, який вони використовують в агресії. Тобто все це має військовий вимір в першу чергу, і вони це в принципі особливо не приховують», – пояснив Бабін.
За контроль над дорогами, які є в окупованому регіоні, точиться боротьба між різними угрупованнями, стверджує він.
«Ті вантажопотоки незаконні, які вони там запускають, у них йде боротьба, боротьба за контроль, боротьба за стягнення якихось коштів цих потоків. Причому боротьба йде між різними угрупованнями – колаборантів і окупантів. Це й окупанти, колаборанти з Донецька, Мелітополя, Генічеська та кримські. Тобто декілька різних угруповань постійно влаштовують ці щурячі, як кажуть, бої», – розповідає експерт.
«По-друге, за умов близькості до лінії фронту, щонайменше можна казати, що ця траса контролюється російськими військовими. Звісно, для них загалом жодних процедур не існує, навіть злочинних, вони роблять що завгодно. На трасі цій, наприклад, найпростіші речі відсутні – нормальний мобільний зв'язок, відсутні заправки, по трасі діє так звана комендантська година. Тобто водій, який потрапляє на трасу, м'яко кажучи, буде трохи розгублений», – зауважив він.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Ідеологічний проєкт»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вважає, що російські окупаційні чиновники, якщо і планують побудувати нову дорогу, не встигнуть цього зробити.
Павло Лакійчук
«З одного боку, це, можливо, така спроба московського центру задобрити кримських колаборантів, дати їм кошти на розпил додатковий. З іншого боку, цю дорогу також можна буде використовувати для військових перевезень», – припускає експерт.
«Чи встигнуть вони? Мені здається, що не встигнуть. Зважаючи ще й на те, що всі «Тавриди» зводяться до двох маленьких вузьких «шийок пляшкових», Кримського мосту і кримських перешийків на сухопутному шляху до Росії, через окуповану територію України, то серйозного толку від них не буде», – зауважив Лакійчук.
Російська війькова техніка на трасі «Таврида» в Криму
Він переконаний, що побудувати нову трасу в умовах бойових дій неможливо.
«Чому саме зараз були такі жорстокі бої за Вугледар? Насправді, з одного боку, ворог намагався там прорвати нашу оборону, а завдання мінімум було відтіснити Збройні сили України якомога далі від цієї траси, яка сполучає Росію з Кримом. Адже дорога фактично перебуває під вогневим впливом наших засобів ураження, при чому не дальньої дії, а фронтової артилерії», – пояснює експерт.
Водії-далекобійники, які возять товари через цю дорогу, вони відмовляютьсяПавло Лакійчук
«Це складає серйозний виклик. Водії-далекобійники, які возять товари через цю дорогу, вони відмовляються. Проте Росія говорить, що вона хоче побудувати там потужну трасу, провести великі будівництва. Коли і як вона це зможе? Однозначно в умовах бойових дій це здійснити неможливо», – додав він.
Експерт називає «Тавриду-2» ідеологічним проєктом: «Це такий сигнал росіянам, сигнал кримчанам, що війна війною, вона вас не стосується і все буде добре. Насправді той Кримський міст, траса «Таврида» – це більше «Потьомкінські села». Адже можете пригадати, які були сподівання, які очікування, які обіцянки російської влади від будівництва Кримського мосту, що цим ми закриємо всі потреби Криму, зараз життя налагодиться, ціни впадуть, товарів буде завались, але вийшло все не так».
Крим: російська військова техніка з маркуванням «Z» помічена на трасі «Таврида» (фотогалерея)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «На догоду «боярам із Москви». Активісти заявляють про руйнування природи в окупованому Криму ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розбиті танками дороги та сигнали з окупованого Криму: коли Росія припинить війну з Україною?Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.