Трагедія в Оленівці. Хто і коли відповідатиме за смерть українських військових?

Чому ООН розформувала місію, яка мала розслідувати загибель полонених українських військових в окупованій Оленівці під Маріуполем (Донецька область)? Чи можливо встановити та притягнути до відповідальності причетних до цієї події? Скільки часу може тривати розслідування у цій справі і що для цього потрібно, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• У ніч на 29 липня минулого року один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка під Маріуполем був зруйнований. Тоді загинули щонайменше 50 українських військовополонених з «Азовсталі».
• Як стверджує українська влада, Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити й дискредитувати українські сили (зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну). За даними Офісу генпрокурора України, попередньою причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя. Водночас у Міноборони Росії заявили, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
• В ООН вирішили розформувати місію із встановлення фактів в Оленівці Донецької області, де через вибух загинули полонені українські військові з «Азовсталі». Про це заявив 5 січня речник очільника організації Стефан Дюжаррік. Згідно з його заявою, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш ухвалив таке рішення через неможливість доставити експертів до місця події.
• За словами Дюжарріка, причина розформування місії щодо встановлення фактів полягає в тому, що вона «не отримала необхідних гарантій безпеки та доступу». Речник не став відповідати на запитання, яка саме зі сторін не надала необхідних гарантій. При цьому він додав, що «місія може бути відновлена в майбутньому, але за відсутності прогресу зараз слід дозволити людям, що увійшли до її складу, повернутися до звичайної роботи». Також, за словами речника, «місія буде відновлена, щойно в ООН отримають необхідні гарантії безпеки».
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець 7 січня у телемарафоні «Єдині новини» наголосив на тому, що ООН навіть не засудила Росію, яка зробила все, щоб не допустити в окуповану Оленівку місію міжнародної організації щодо розслідування загибелі українських військових. Омбудсмен зазначив, що від початку ставився скептично щодо можливості роботи цієї місії.
• Українська влада також неодноразово закликала Міжнародний комітет Червоного Хреста відправити до Оленівки гуманітарну місію. В Офісі президента України наголошують: якщо ця організація не виконуватиме свої функції, то українська сторона порушуватиме питання про розпуск організації. У самому Міжнародному комітеті Червоного Хреста кажуть, що готові направити представників до Оленівки, але їх не допускали.

Полонених вивезли з Оленівки?

Голова громадської організації, яка об'єднує родичів захисників Маріуполя, «Жінки зі сталі» Наталія Зарицька у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що російські окупаційні сили восени вивозили українських військових з Оленівки до інших місць несвободи.

Територія колонії в Оленівці після вибуху 28 липня в бараку, де перебували українські військовополонені. Супутниковий знімок Maxar Technologies, 30 липня 2022 року

«Наскільки нам відомо, колонія №120 в Оленівці абсолютно непристосована до зими. Там немає батарей, а хлопці, які повернулися, розказували, що їм привозили технічну воду машинами чи спеціалізованим транспортом, і це була вода буквально з річки. Тому, наскільки ми знаємо, наших полонених почали вивозити в інші місця позбавлення волі», – каже Зарицька.

«Зокрема, мій чоловік, він повернувся, він був звільнений з полону 21 вересня. Він перебував до 8 вересня в Оленівці, а далі його відвезли в СІЗО Донецька. Так само, з його слів, розвозили інших військовополонених. За його підрахунками, з такою динамікою, якою було здійснене вивезення, до кінця осені мали значну, переважну частину полонених все ж перевезти», – додала вона.

Наталія Зарицька розповіла, що їй відомо про ніч, коли сталася загибель українських військових в Оленівці, зі слів чоловіка.

«Росіяни рандомно, на вибір, без усякої на те потреби почали з бараків, кімнат забирати наших військовополонених і переселяти їх на так званий «барак 200», як його називали хлопці, що там утримувалися. В ту ніч мій чоловік не спав, у них було таке своєрідне чергування по бараках. Він не спав, він знав, які події відбувалися: був запах гарі, було поставлено біля стін російське озброєння, щоб замаскувати цю подію», – переказує голова організації «Жінок зі сталі».

Під час перформансу, влаштованого рідними та близькими полонених оборонців Маріуполя з вимогою негайно повернути їх додому. Запоріжжя, 3 серпня 2022 року

Вона також розповіла, що окупанти в Оленівці забрали в українських військових більшість речей, зокрема, аптечки та перев'язувальні матеріали, тому надати допомогу постраждалим відразу після вибуху було неможливо.

«Ті, хто вижив після, вони були абсолютно без речей, їхні речі згоріли. Та вони самі обгоріли. Відомо, що їх відправляли на лікування, слава Богу, хоч така опція була. Вона апріорі передбачена. Потім хлопці віддавали буквально свої речі тим, хто залишився», – повідомила жінка.

«Чоловік казав, що віддав шапку, рукавиці, йому вдалося мати на собі 4 пари шкарпеток, і він одну пару віддав хлопцеві в Донецькому СІЗО та одну пару віддав постраждалому внаслідок теракту. Бо далі – в Донецькому СІЗО просто босоніж утримували. Чоловіку дали капці, відібрали його армійські черевики 44,5 розміру і видали йому капці 37 розміру. Він і перебував у СІЗО, і в них його й обміняли», – поділилась співрозмовниця.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини сходу України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Бездіяльність вбиває»

Родичі полонених військових вражені бездіяльністю міжнародних організацій, каже Наталія Зарицька.

«Вони не можуть дістатися до місця скоєння злочину, і цим мотивують розформування цієї місії (ООН – ред.). Але ця бездіяльність, навпаки, вбиває. Як так, що ціла місія ООН не змогла дістатися до місця скоєння жахливого злочину і при цьому Росія досі є членом радбезу ООН? Як так?» – наголошує вона.

«Невже ніхто нічого не може вдіяти? Те, що Росія порушує Женевську конвенцію поводження з військовополоненими – це просто теж факт, який порушується, і ніхто не може нічого вдіяти. З одного боку жахає варваризм росіян, а з іншого боку жахає бездіяльність міжнародних спільнот», – зазначає Зарицька.

Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко припускає, що можливе створення нової групи міжнародних експертів, які намагатимуться потрапити в Оленівку. Втім, важливо, що цю подію розслідують на національному рівні, каже правозахисниця.

Тетяна Катриченко

«Ми знаємо, що в Оленівці перебувало кілька тисяч громадян України, велика кількість яких була військовослужбовцями. Це не тільки бійці полку «Азов». Наприклад, 36-ї бригади морської піхоти та інших підрозділів, які переважно на час повномасштабного вторгнення були на території Маріуполя. Відповідно через обміни на підконтрольну (владі України – ред.) територію повернулась вже досить велика кількість як цивільних, так і військовослужбовців, які були затримані та утримувались в Оленівці. Всіх цих людей наші правоохоронні органи опитують, і вони вже мають певну картину, що відбувалось на території й навіть що відбувалося в момент вибуху», – каже вона.

Серед керівників Оленівської колонії, де стався вибух, були і колишні українські правоохоронці, які зрадили присязі ще 2014 року, розповіла Катриченко.

«Ми у своєму розслідуванні назвали і прізвища людей, які були ніби безпосередніми керівниками цієї колонії. Є свідчення про те, що, і ми це об'єктивно розуміємо з заяв, які лунали в російських медіа, про те, що все ж таки колонія, як і інші місця навіть на окупованих територіях, все ж контролюються Росією, конкретними кураторами і там є навіть охорона – громадяни РФ, про що також говорили звільнені військовополонені», – повідомила вона.

Родичі захисників «Азовсталі» вимагають визнати Росію державою-терористом після вбивства українських військовополонених у в’язниці в Оленівці

Правозахисниця зазначила, що загибель українських полонених військових в Оленівці може стати предметом розгляду в Міжнародному кримінальному суді.

«З одного боку, Україна комунікує за створення спеціального трибуналу щодо агресії, тобто це один з 4-х злочинів, які може розслідувати в ідеалі Міжнародний кримінальний суд (МКС), але у випадку України не може. Через те, що ми не ратифікували Римський статут, це по-перше», – каже Катриченко.

«А по-друге, МКС розслідує у випадку з Україною воєнні злочини, оскільки, попри те, що Україна не ратифікувала Римський статут, було подання Верховної Ради щодо можливості розгляду злочинів, вчинених на території України Російською Федерацією з лютого 2014 року і прямо до сьогодні. Тому ми не можемо виключати, що злочин в Оленівці може стати одним з епізодів, які буде розглядати МКС», – пояснила правозахисниця.

Важливо, щоб була можливість не лише встановити, а і притягнути до відповідальності всіх причетних до загибелі військових в Оленівці, підкреслила Катриченко.

«Ясно, що ми можемо слухати, що в суд можуть передаватися справи заочні, розглядатися також заочні справи. Але ясно, що потрібно шукати можливості затримання відповідальних і щоб вони фізично понесли за це відповідальність, щоб була встановлена їхня провина в суді», – зазначила юристка.

«Складніше буде знайти цих людей і як їх посадити за ґрати. От тут, можливо, міжнародні інстанції будуть корисні. Тому думаю, що найближчим там, умовно, часом будуть названі відповідальні прізвища, ми почуємо підозри. Ну а далі, як і в інших воєнних злочинах, треба буде, мабуть, почекати», – зауважила вона.

«Росія блокує»

Україна наразі повернула тіла 54 загиблих внаслідок вибуху в Оленівці військових, повідомило 12 січня Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій. Згідно з повідомленням, тіла вдалося повернути внаслідок складних переговорів і за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста.

«Зараз все ще триває ДНК-експертиза, яка в цьому випадку вимагає багато часу», – заявили у відомстві.

«Довга тривалість ДНК-експертизи пов’язана з розслідуванням інших аспектів злочину в Оленівці», – процитувало Мінреінтеграції представника Офісу уповноваженого зі зниклих безвісти Івана Ангеліна.

Юрист-міжнародник Іван Лозовий у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що через дії Росії буде важко розслідувати справу про загибель військових в Оленівці.

Іван Лозовий

«Для такої справи в будь-якому випадку потрібен фактаж. Тобто потрібно встановити насправді, що відбулося. Це важко робити з огляду на те, що Росія послідовно забороняє, не допускає ніяких представників міжнародних організацій, того ж Червоного Хреста, Організації Об'єднаних Націй на місце події. Вже багато часу минуло», – зазначив він.

«Тіла повернуті Україні, але основне значення має сама обставина цієї локації, що відбулося, і певні фотографії є у вільному доступі. Але важко сказати, чи цього буде достатньо для того, щоб зробити доволі твердий висновок, досягти рішення про те, що це не була ракета чи бомбардування з боку української сторони, як стверджувала і стверджує російська сторона. А насправді, що це був злочин, і фактично росіяни самі підірвали цю будівлю і вбили 54 військовополонених», – сказав юрист.

Він зазначив, що мандат на перевірку всіх потенційних воєнних злочинів має також прокурор Міжнародного кримінального суду.

Зображення емблеми Міжнародного кримінального суду (МКС) біля входу в будівлю суду. Гаага, Нідерланди

«Він, його фахівці могли б спокійно також відвідати місце, де відбувся цей випадок в Оленівці, але Росія все це блокує і ще раз це все суто політично рахується проти Росії. Але, з іншого боку, Росія досягає до певної міри свого результату, що дуже важко встановити точні обставини, факти, що там дійсно відбулося в Оленівці під час цього вибуху і загибелі багатьох військовополонених з України», – зауважив Лозовий.

Загибель українських військових в Оленівці з плином часу розслідувати стане дедалі важче, додав він.

«Міжнародні інстанції діють дуже послідовно, дуже впевнено, але доволі повільно. Ми бачимо це, наприклад, на підставі розслідування випадку збиття лайнера MH17, який був збитий над Донбасом. Нарешті висновки є, і вони дуже солідні, але це забрало кілька років», – навів приклад Лозовий.

«Тут важливо зазначити, що, на жаль, з плином часу те, що відбулося в Оленівці, стає важче і важче розслідувати, й це найбільша проблема. Те, що, безумовно, втручання в локацію, що є найважливішим доказом потенційним, що там відбулося – стан будинку, як виглядав він відразу після вибуху, що там могло статися, вибухнути, звідкіля прилетіло чи що там було підірвано», – пояснив юрист.

• Омбудсмен Туреччини Шереф Малкоч повідомив 16 січня, що за посередництва Туреччини готуються масштабні обміни військовополоненими між Україною та Росією. За його словами, узгоджений триетапний план гуманітарних дій. З українського боку представлений список на обмін 800 полонених, з російського – список із 200 осіб.