Як в Україні збираються модернізувати систему закладів вищої освіти? Чи стане через це університетів менше, а якість освіти кращою? Що буде з переміщеними вишами, які об'єднають з іншими, а які працюватимуть самостійно? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- В Україні зменшать кількість закладів вищої освіти через скорочення кількості абітурієнтів, заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв'ю виданню The Ukrainians, опублікованому в кінці грудня 2023 року. За словами посадовця, вже розробили законопроєкт про модернізацію вишів. І це документ не лише про зменшення кількості університетів, а й про поліпшення їхньої якості.
- Заступник міністра також зазначив, що минулого року в Україні було приблизно 360 тисяч випускників шкіл, тоді як 2008 року ця кількість сягала 640 тисяч. Подальші прогнози також невтішні. У міністерстві вважають, що до 2033 року в Україні буде приблизно 300 тисяч випускників – і це цифра, яка передбачає повернення поки що непідконтрольних владі України нині окупованих територій, каже Винницький.
- Щодо університетів, то, за його словами, 2008 року в Україні працювало приблизно 350 навчальних закладів, у яких в середньому було по 6 тисяч 700 студентів. Водночас у 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300, і в середньому в кожному з них було майже 3,5 тисяч студентів.
- Винницький додав, що сьогодні в Україні діють 100 приватних закладів вищої освіти, 40 комунальних і майже 170 державних університетів. В результаті реформи їх має залишитися близько 100. Укрупнення університетів дасть кращу якість вищої освіти, сказав він в ефірі телеканалу «1+1» на початку січня.
- В Україні через російське вторгнення переміщені 44 заклади вищої освіти, сказав в ефірі «Суспільного» у травні минулого року представник МОН Олег Шаров. За його словами, у переміщених закладах навчається приблизно 7-8% студентів. Для них умови змінилися кардинально, і якість навчання постраждала.
«Амбітні плани»
Народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань освіти Роман Грищук розповів «Новинам Приазов’я», що, на його думку, мережа вишів на сьогодні є надзвичайно великою на кількість населення і фінансові можливості країни.
«У нас може бути в одному місці, в обласному центрі, декілька університетів, які надають одні й ті самі освітні програми, мають одні й ті самі факультети, і на кожному з яких навчається дріб’язок студентів. Відповідно, кожен з них отримує низьку якість освіти, при тому ми утримуємо за кошти платників податків велику кількість приміщень. Це неефективне використання коштів. Відповідно, питання вже дуже давно стоїть», – пояснює він.
Скорочення кількості закладів вищої освіти до 100 – це амбітні плани, каже депутат. Він наголосив, що потрібно зважати не на кількість вишів, а на якість. Також критерієм не має бути – релокований заклад чи ні.
Ми не хочемо, щоб людина здобула вищу освіту, а потім йшла у центр зайнятостіРоман Грищук
«Є релоковані університети, які зберегли базу науково-педагогічних складів, потенціалу. Маріупольський університет, наприклад, він розвивається, хоча є релокованим, він є потужним університетом, який в будь-який момент після деокупації Маріуполя повертається в рідне місто і, знову ж таки, там продовжує бути центром взагалі вищої освіти не тільки міста, а і всього Приазов'я. І що говорити, якщо це сильний університет? Є університети, які при переміщенні втратили величезну кількість і наукового потенціалу, і студентів, та просто існують в тому місті, в яке вони перемістилися. Що на виході? Що ми хочемо, щоб отримав студент за вкладені державою, платниками податків кошти? Ми не хочемо, щоб людина здобула вищу освіту, а потім йшла у центр зайнятості, де стоять 60-70% люди з вищою освітою. Більша частина із них навчалася, в тому числі, за кошти державного бюджету», – зауважив депутат.
«Не ліквідація, а об'єднання»
Грищук також зазначив, що йдеться не про ліквідацію навчальних закладів, а про їхнє об'єднання. І такий процес вже триває. За його словами, цього року об'єднують виші в Одесі, Харкові та Миколаєві.
Студенти переходять, кафедри об'єднуються або залишаються, якщо ці кафедри не дублюютьсяРоман Грищук
«Університет складається з адміністративного і науково-педагогічного персоналу. Залежно від того, як університет керується, відсоткове співвідношення може бути різним. Якщо університет керується погано, умовно, адміністративного персоналу більше, ніж науково-педагогічних працівників, – це неефективне використання коштів. При об'єднанні частіше допоміжний персонал може бути оптимізований. Тому що нам не потрібно два ректори, два головних бухгалтери, якщо це єдиний великий університет. Педагогічних працівників менше, тому що студенти переходять, кафедри об'єднуються або залишаються, якщо ці кафедри не дублюються», – каже Грищук.
Депутат додав, що законопроєкт, який розробило Міністерство освіти, ще не зареєстрований у парламенті. Відповідно, після його реєстрації буде відомо більше про зміни, які пропонуються профільним відомством.
«Чітка методологія»
«Новини Приазовʼя» вирішили також дізнатися, як ставляться до ідеї реформування мережі закладів вищої освіти керівники вишів з півдня України.
Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський вважає, що має бути чітка методологія, яка визначатиме якість освіти у вишах, і за якою розглядатимуть доцільність поглинання того чи іншого закладу.
Олександр Співаковський
«Мене не стільки цікавить кількість вишів, мене цікавить, чи виконує виш свої основні задачі. Тобто, якщо він надає якісну освіту, якщо він виконує законодавство щодо якості освіти. Якщо він не продає дипломи, а дійсно забезпечує якісну, гарну освіту, яка капіталізує людину, то такий університет повинен бути. Мало того, такі університети, які надають якісну освіту, повинні розглядатись як точки росту. Ми повинні вести мову про тільки ті університети, які не виконують таких функцій», – каже він.
Кількість студентів з роками справді скорочується, розповідає ректор. Але університети мають бути не лише у великих містах, і успішні приклади цього є у західних країнах.
У нас є певна інфраструктура, мережа вищих навчальних закладів, а кількість студентів скорочуєтьсяОлександр Співаковський
«Дійсно є питання того, що у нас є певна інфраструктура, мережа вищих навчальних закладів, а кількість студентів скорочується, і тому ця мережа не може це закрити. Це, на мій погляд, аргумент, але який не покриває всі ризики. Ми працюємо з Поморським університетом (Польща). Маленьке містечко – до 100 тисяч людей. Таке, як були Олешки. Невеличке містечко, але там була спочатку вища школа педагогічна, потім Поморська академія, і зараз вона перейшла у статус Поморського університету. Мене також дивувало, навіщо, якщо там є Гданськ поряд. Можна ж навчатися у Гданську, там величезні, великі навчальні заклади. Але вони розглядають створення університету навіть в маленьких містечках, як територію, навколо якої формується інтелігенція, еліта», – навів приклад Співаковський.
Доля Херсонського держуніверситету
Ризик того, що Херсонський державний університет можуть об'єднати з іншим закладом, є, каже ректор. Втім, виш продовжує активну наукову і міжнародну діяльність.
У багатьох людей стрес. Ми відірвані від території, ми відірвані від наших шкілОлександр Співаковський
«Наші науковці займаються проєктами, які пов'язані з тим, які будуть наслідки, що потрібно робити, наприклад, з руйнуванням Каховського водосховища. Є проєкти, які пов'язані з розбудовою інфраструктури в містах, які зазнали нищівних наслідків. Тобто, існують проєкти, які пов'язані з формуванням інформаційного спротиву. Ми сьогодні існуємо і працюємо на двох майданчиках – в Івано-Франківську і в Херсоні. У багатьох людей стрес. Ми відірвані від території, ми відірвані від наших шкіл, які надавали нам можливість доступу до людського капіталу. Ми маємо величезні ризики і ризики як внутрішнього руйнування, так і зовнішнього. Ну, спробуємо все це втримати», – сказав Співаковський.
«Дублюють один одного»
Ректор Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов вважає неминучою модернізацію мережі закладів вищої освіти. Та система, яка існує, не відповідає сучасним потребам суспільства.
Будівля Бердянського державного педагогічного університету
Інколи розташовані на одній вулиці, і фактично дублюють один одного. Потрібно щось з цим робитиІгор Богданов
«У нас, на жаль, не поодинокі випадки, коли в деяких містах, областях, є мережа закладів вищої освіти, які інколи розташовані на одній вулиці, і фактично дублюють один одного. Потрібно щось з цим робити. А з іншого боку, на жаль, наш центральний орган виконавчої влади не проявив, не прописав чітких критеріїв, показників щодо оптимізації.
З одного боку, проголошено, і це тішить нас, що заклади вищої освіти, які спроможні, які мають характер містоутворюючих, як, наприклад, місто Бердянськ, вони мають право на подальше існування за умови, що такий заклад буде виконувати всі нормативні вимоги. А з іншого, оптимізують і більш серйозні заклади вищої освіти. Наприклад, вже почалось таке укрупнення, об'єднання в Одесі, в Харкові, проговорюються місто Рівне, Івано-Франківськ», – розповів ректор.
«Поганий сигнал»
Ректор вірить, що Бердянський державний педагогічний університет працюватиме самостійно, оскільки і зараз конкурує з іншими вишами на рівних.
«Якщо сьогодні держава буде пропонувати об'єднання, злиття, укрупнення переміщених закладів вищої освіти, то, як на мене, це поганий посил, або, як зараз говорять, меседж, для нашого населення, для наших громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, і тих, які виїхали, як ми, і перебувають на підконтрольній владі України території. Тобто, якщо така процедура буде відбуватися, то це може сприйматися як те, що держава не збирається деокуповувати територію», – зауважив він.
Ігор Богданов
Крім того, університету 2023 року вдалося на 25% збільшили набір здобувачів вищої освіти порівняно з 2022 роком. Тепер там навчаються понад 4 тисячі студентів, додав Богданов.
Ми конкуруємо на рівних з усіма закладами вищої освіти сьогодні не тільки держави України, а всього світуІгор Богданов
«Ми доволі унікальні в цьому плані і я впевнений, що держава знайде можливість не оптимізувати нас. Ми працюємо в тих самих умовах, як і всі інші заклади вищої освіти. Ми конкуруємо на рівних з усіма закладами вищої освіти сьогодні не тільки держави України, а всього світу. Бо наші здобувачі, наша молодь сьогодні розпорошена не тільки по всій нашій Україні, а по всьому світу. Вступна кампанія навіть 2023 року демонструє, що географія вступників трохи змінюється. Якщо раніше ми були локалізовані на Запорізькій, частково Донецькій, частково Дніпропетровській областях, то сьогодні, попри те, що кількість вступників з цих областей переважає, маємо вступників з усіх областей України й з-за кордону», – наголосив він.
«Виїхало майже два мільйони дітей»
Керівниця напрямку національної адвокації у сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова вважає обґрунтованою ідею реформування закладів вищої освіти.
Валентина Потапова
Саме суспільство регулює потребу, скільки саме фахівців потрібно країніВалентина Потапова
«У нас немає, за рахунок кого збільшувати кількість абітурієнтів. У нас виїхало майже два мільйони дітей, і в нас виїхало дуже багато молоді на початку 2022 року. Тому це цілком обґрунтовано – те, що потрібно щось робити. В інших країнах такі речі, по-перше, вони регулюються ринком, потребами суспільства, іншими якимись інструментами. Все, що відбувається, це відбувається на етапі отримання загальносередньої освіти. Саме там є рейтинг, саме там є можливості бути конкурентоспроможним для того, щоб вступити в заклад вищої освіти. Мало того, саме суспільство регулює потребу, скільки саме фахівців потрібно країні. Попри те, що в нас майже 100% молоді отримує вищу освіту, але за фахом не працюють», – пояснила вона.
Питання переміщених вишів потребує зрозумілої комунікації, каже експертка. Серед них є багато закладів, які потужно розвивалися у своїх регіонах.
«Херсонський національний університет, Херсонська морська академія.., я навіть не кажу про Крим, про Таврійський національний університет (ТНУ), бо там взагалі інша історія. Я кажу про ті університети, які були дуже потужні. І це не вина цих університетів, що так сталося. Коли почалась та модернізація, нам було потрібно зрозуміти, як воно буде відбуватися, що саме буде відбуватися, і що буде з тими університетами, які вимушено втратили той потужний потенціал, який в них був. Чи зможемо надати їм час для того, щоб вони відновили свій потенціал?
Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 22 жовтня 2018 року
І тут я хочу навести приклад Києво-Могилянської академії. Чи є в когось, зараз хоч думка про те, що потрібно ліквідувати академію, бо там 4400 студентів всього. Києво-Могилянська академія виникла, як шана до історії українського народу. І перший набір академії був всього 227 студентів. А через вісім років Києво-Могилянська академія налічувала 1800 студентів. А через 30 років має 4000 студентів», – зазначила Потапова.
- Верховна Рада ухвалила закон, який регулює вступ до закладів вищої освіти у 2024 році. Депутати затвердили вступ за сертифікатами ЗНО 2021 року та вступних випробувань 2022–2024 років, проведених із використанням технологій ЗНО.
- Конкурсний відбір у виші буде здійснюватися за результатами ЗНО 2021 року та/або вступних випробувань 2022–2024 років, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках.
- Також встановлюється, що вступні випробування для участі в конкурсному відборі на навчання у вишах включають українську мову, математику, історію України та предмет на вибір (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література).