Скільки людей із окупованих територій українського півдня незаконно утримуються Росією? В яких умовах вони перебувають? У чому їх звинувачують? Які є можливі шляхи визволення громадян України з російської неволі? Зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У російському полоні досі перебувають майже пів тисячі жителів Херсонщини. За даними Херсонської обласної прокуратури, станом на 2 січня російські окупаційні сили утримують 474 людини.
- Загалом, у відомстві повідомляють, що з початку повномасштабного вторгнення Росії окупанти викрали у Херсонській області 1100 людей. Серед викрадених і зниклих жителів області – очільники міст, сільські голови, голови сільрад та їхні заступники, старости сіл, 21 депутат обласної та місцевої ради, 76 правоохоронців, чотири священнослужителі та інші.
- У грудні минулого року Уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець презентував доповідь, в якій зазначив, що з 24 лютого 2022 року українські правоохоронці відкрили загалом 1 984 кримінальні провадження за фактами викрадення та незаконного позбавлення волі громадян України російськими військовими або представниками окупаційних адміністрацій. Щонайменше 613 випадків стосувалися Херсонщини.
- Центр прав людини ZMINA повідомляв, що Херсонська та Запорізька області, за підрахунками правозахисників цієї організації та Медійної ініціативи за права людини, є лідерами за кількістю викрадень російськими військовими в Україні.
- Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник повідомила, що окупанти навіть відкрили нове СІЗО в Сімферополі, де утримують затриманих з Херсонської і Запорізької областей. За словами правозахисниці, з початку окупації південних регіонів людей затримували та вивозили до Криму. Щодо деяких порушували сфабриковані кримінальні провадження, а декого досі утримують як заручників.
«Бʼють та катують струмом»
Одним із незаконно затриманих окупантами на Херсонщині є активіст із Нової Каховки Сергій Цигіпа. Працівники ФСБ Росії підтверджують, що українця утримують у них, але не визнають, що саме в СІЗО Сімферополя, розповіла Ольга Скрипник. Кримська правозахисна група також повідомляла, що активіста звинуватили у шпигунстві, йому загрожує від 10 до 12 років позбавлення волі.
Сергій Цигіпа
Дружина Сергія Цигіпи Олена у коментарі «Новинам Приазов'я» повідомила, що дізналася про місце перебування чоловіка від людей, які були разом із ним у СІЗО №2 в Сімферополі.
Я зверталася до Міжнародного Червоного Хреста двічіОлена Цигіпа
«Йому інкримінують 276 статтю, це «шпіонаж» і заподіяння шкоди Російській Федерації під час спеціальної військової операції в України. Йому призначили адвоката російського, мій чоловік просив, щоб дозволили адвоката з нашої сторони, якого ми запросили і заключили з ним договір. Але поки, що у мене немає відомостей про те, чи допустили його», – розповіла жінка.
Також ті, хто звільнилися з сімферопольського ізолятора, розповіли Олені, що до них окупанти застосовували катування.
В якому стані перебуває зараз Сергій Цигіпа невідомо.
Всі вони піддавалися побиттю, струмом їх катували усіх і казав, вони там навіть оголошували голодуванняОлена Цигіпа
«Вони сказали, що всі вони піддавалися побиттю, струмом їх катували усіх, і казав, що вони там навіть оголошували голодування. Але більш нічого такого я не можу сказати про його стан. Сказали, що зараз більш менш все нормально. Тримається він молодцем, спитав чи ми в безпеці, і я сказала, що так. Ми виїхали, вся родина виїхала, вся родина в безпеці. Вони сказали, що це дуже правильно, бо це був один із механізмів, шантажували Сергія розправою з його родиною», – зазначила дружина активіста з Каховки.
Олена Цигіпа розповіла, з ким спілкується що до звільнення її чоловіка з російського полону.
«Я зверталася до Міжнародного Червоного Хреста двічі. Перший раз взагалі ніхто ніяк не відреагував, а другий раз у грудні я писала і вони мені відповіли, попросили, щоб я заповнила google-форму трьома мовами – російській, українській, англійській. Сказали, що тепер вони взяли до уваги це все», – каже жінка.
Родичи полонених херсонців просять допомоги у Червоного хреста
«Вибачалися, що не можуть поки що нічим мені допомогти тому, що відсутній механізм. Росія не допускає представників Червоного Хреста до місць позбавлення волі українських військових і цивільних людей. Я зверталася до омбудсмена, в Міністерство реінтеграції, в СБУ, пошукUA, спілкувалася з журналістами України, Європи. Я розумію, що не можна давати забути про Сергія», – додала вона.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дослідники Єльського університету навели докази «цілеспрямованої кампанії» терору сил РФ на Херсонщині«Політичне питання»
З березня минулого року у полоні російських окупантів перебуває також начальник відділу освіти Олешківської райдержадміністрації, голова місцевої Спілки ветеранів АТО Олександр Зарівний.
Ольга Скрипник повідомила, що його також тримають у СІЗО Сімферополя №2 та звинувачують у нібито «шпигунстві».
«Це спеціально створено СІЗО в Сімферополі й, за нашими даними, воно відкривалося спеціально для тих, кого вивозять з новоокупованих територій після 24 лютого (2022 року – ред.). Власне Олександр Зарівний утримується саме там. Йому дали адвоката за призначенням, але цей адвокат вже неодноразово фігурував у справі Нарімана Джелялова (кримськотатарський активіст – ред.), як адвокат, який по суті відстоює інтереси ФСБ», – розповіла вона.
Новий слідчий ізолятор у Сімферополі
Правозахисниця пояснила, чому вважає звинувачення ветерана АТО у «шпигунстві» абсурдним.
Зазвичай людей, які утримуються в СІЗО №1 або №2 звинувачують або в терористичних актах або в участі в незаконних збройних формуванняхОльга Скрипник
«Шпигунство зазвичай інкримінують громадянам РФ. Тому, чому українському громадянину це інкримінують? Шукати логіку в таких діях немає сенсу. Зазвичай людей, які утримуються в СІЗО №1 або №2 звинувачують або в терористичних актах або в участі в незаконних збройних формуваннях, як, наприклад, «Батальйон Джохара». Але пана Олександра Зарівного звинувачують саме у «шпигунстві». Справа повністю сфабрикована, але він знаходиться там. Більш того, є ризик, що його далі можуть перевести на територію Росії», – зауважила Скрипник.
За даними «Кримської правозахисної групи», лише у СІЗО №2 в Сімферополі окупанти утримують понад 100 осіб, яких затримали на захоплених після повномасштабного вторгнення в Україну територіях. Такі люди перебувають також в СІЗО №1.
Питання звільнення полонених Скрипник назвала політичним.
Ольга Скрипник
Добре, що у нас обміни тривають, бо це реальний шанс повернення людейОльга Скрипник
«Єдиний шанс, який я зараз бачу, це включення в список на обмін і добре, що у нас обміни тривають, бо це реальний шанс повернення людей. Ми бачимо, що звільняють не лише військово полонених, а звільняють і цивільних і в цьому списку також мають бути люди, яких перевезли до Криму або також ті, які утрималися там до 24 лютого – наші політичні в'язні яких переслідували ще з 2014-го року. Тому власне сьогодні я бачу такий механізм – це обміни та звільнення лише через політичні перемовини», – сказала правозахисниця.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ув'язнення Ірини Данилович та інші справи: порушення прав людини у 2022 році в окупованому Криму«Росія відмовляє обмінювати»
Мер Олешок Євген Рищук розповів, що ветерани АТО були одними з перших, кого шукали та затримували російські військові.
Євген Рищук
«Росіяни, коли приїжджали одразу шукали списки АТОшників. Ми все, що могли заховали, потім в якийсь день зрозуміли, що ці списки АТОшників є в земельному відділі, бо вони отримували землю. Ми всі ці документи прибрали, але у росіян було дуже багато людей, які надавали їм інформацію. Це не секрет, що вони готувалися», – зауважив він.
Також Євген Рищук нагадав, що з березня минулого року у полоні окупантів перебуває мер Голої Пристані Херсонської області, його друг Олександр Бабич.
Мер Голої Пристані Олександр Бабич
«Спочатку була версія того, що його забрали, за його відносини вже з мертвим депутатом Ковальовим (народний депутат від партії «Слуга народу» Олексій Ковальов, який під час війни перейшов на бік Росії та обіймав «міністерську» посаду на Херсонщині – ред.). Ковальова я знав особисто і з наших приватних розмов раніше я знав, що він його не просто не любить, а ненавидів Бабича. У них там був свій конфлікт. Тим паче Бабич не підтримав Ковальова на виборах, він підтримував мене і цей конфлікт був сильний. Всі зробили висновки, що це було замовлення Ковальова. Але Ковальова вже нема, а Бабич ще сидить», – зазначив Рищук.
Бабича подають на обмін, а росіяни вказують, що не треба його подавати на обмін, ми не будемо навіть обговорюватиЄвген Рищук
За його інформацією, російська сторона відмовляється обмінювати Олександра Бабича: «Його подають на обмін, росіяни вказують, що не треба його подавати на обмін, ми не будемо навіть обговорювати. Така інформація була. І Асоціація міст України, всі працюють, всі розуміють, що це мер міста і його треба забирати з полону».
Разом з Олександром Бабичем у Сімферополі в СІЗО перебуває також колишній військовослужбовець із Херсона Павло Запорожець. Про це «Новинам Приазовʼя» розповіла його сестра Марина.
«Мого брата Запорожця Павла Павловича, було затримано в полон працівниками Федеральної служби Росії 9 травня 2022 року в Херсоні. В подальшому його тримали в Херсоні в катівні на Теплоенергетиків 3, протягом 4-х місяців. І вже в серпні Павла вивезли до Автономної Республіки Крим», – повідомила вона.
За інформацією жінки, її брату інкримінують статтю «міжнародний тероризм». Російські окупаційні сили надали йому адвоката за призначенням, але він відмовляється спілкуватися з родиною затриманого Павла Запорожця.
«Взагалі не йде (адвокат – ред.) на контакт, складається враження, що він лише працює на ФСБ Росії. Тому нами було прийняте рішення про укладання договору з адвокатом, який представляє на даний час інтереси Павла», – каже жінка.
«Тотальний терор продовжується»
Дослідниця Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова зазначила, що російські військові майже одразу після початку окупації почали придушувати спротив місцевих жителів на захоплених територіях Херсонської і Запорізької областей.
Військові РФ влаштували «тотальний терор» щодо жителів окупованих територій, і зараз він триває, каже правозахисниця.
Російський військовий, ілюстраційне фото
«Зараз він (терор – ред.) наростає, особливо після деокупації частини областей, тому що вони (окупанти – ред.)зрозуміли, що кінець ближче ніж вони собі уявляли.
Люди повідомляють про насильницькі зникненняНаталія Охотнікова
Зараз вони влаштовують і так званні перевірки, і можуть просто зупинити людей на вулицях, і на так званих блокпостах можуть перевіряти документи. Тому ця атмосфера страху вона живиться їхніми діями», – стверджує вона.
«Люди повідомляють про насильницькі зникнення. Це або родичі, які виїхали, які знаходяться на підконтрольних Україні територіях або якщо знайшли якийсь анонімайзер і знають, що вони можуть безпечно повідомити цю інформацію», – каже Охотнікова.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Місце перебування частини затриманих жителів окупованих територій досі не відоме, зазначила правозахисниця.
Свідки на умовах анонімності казали, що забирали з собою, може, як живі щити, як заручників, людей, які утримувалися у Херсоні в СІЗОНаталія Охотнікова
«Перед деокупацією (Херсона – ред.), перед тим, як ЗСУ погнали їх (окупантів – ред.) на інший берег, спостерігалася така хвиля швидкого руху і свідки на умовах анонімності казали, що забирали з собою, може, як живі щити, як заручників, людей, які утримувалися у Херсоні в СІЗО», – розповіла Охотнікова.
Незалежні адвокати у Криму також перебувають під тиском окупантів. Втім, у деяких випадках їм вдається долучатися до справ і працювати з затриманими на окупованих територіях українцями, додала правозахисниця.
«Наприклад, в такому кейсі є волонтер Ярослав Жук з Запорізької області, його було викрадено, звинувачено у «міжнародному тероризмі» і родина довго не знала, що з ним. Після того, як в справу вступив адвокат, який знаходиться на території Криму, Ярослав зміг через нього передати родичам листа, де описав, що його катували, вибили з нього показання і він самообмовив себе у якихось терористичних актах проти російських інтересів», – навела приклад Охотнікова.
«Але після того, як з'явився адвокат і стало зрозуміло, що за його долею є кому простежити, то побиття припинилися, дали можливість передати йому одяг, адвокат почав працювати», – зазначила правозахисниця.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляє, що на переговорах в Туреччині цього тижня стосовно полонених з його російською колегою Тетяною Москальковою «прориву немає», але робота почалася. Лубінець також повідомив, що, за різними даними, до 20 тисяч людей РФ затримала на території України з 24 лютого 2022 року. Він зазначив, що РФ вперше погодилася прийняти списки і пропрацювати їх – (відповісти) де, хто перебуває. Також обговорювались різні варіанти їхнього повернення.
- За даними координаційного штабу України з питань поводження з військовополоненими, у 2022 році з російського полону вдалося звільнити 1596 військових і цивільних українців.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.