Дарина Довгопʼята
Росія не прибере свої літаки від кордонів і продовжуватиме удари по прилеглій українській території – так вона готується до нового наступу цього року, вважає авіаексперт Валерій Романенко. Як цьому протидіяти? Що може знизити бойовий потенціал російської армії й змусити відмовитися від наступальних дій? Як спецоперації українських сил зі знищення російської авіації впливає на ситуацію на фронті й на обстріли міст? Які системи ППО потрібні Україні, щоб захищатися від російських атак?
Про все це детально Валерія Романенка розпитав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Валерій Романенко
Російська армія закидує прифронтові українські території керованими авіабомбами (КАБами) та щоночі атакує дронами, руйнуючи критичну інфраструктуру.
- ЗСУ у відповідь проводять свої контроперації на російській території. Одна з останніх і гучних – знищення на початку квітня кількох літаків на аеродромі в Ростовській області.
- Російські сили продовжують демонструвати свій бойовий потенціал – тиснуть на фронті та продовжують ракетно-дронові атаки по українських територіях, а українське керівництво прогнозує потужний наступ РФ наприкінці весни чи на початку літа та закликає західних партнерів терміново надати Україні необхідну військову допомогу.
Наслідки влучання російського КАБу по житловому будинку у прифронтовому місті Оріхів
«Літаків біля кордону ставатиме більше»
Нещодавнє ураження 6 літаків на ростовському аеродромі Морозовськ, звідки авіація вилітає задля ударів по українських територіях, не змусить Росію прибрати від прифронтових областей решту літаків, вважає експерт. На його думку, навпаки, ймовірно їх ставатиме ще більше, адже армія РФ планує літній наступ.
Скоріше за все вони перекинуть додаткові літаки з Далекого Сходу
– Це бомбардувальники, які мають підтримувати сухопутні війська. Росіяни планують наступати влітку. Так? І скоріше за все вони перекинуть додаткові літаки з Далекого Сходу і з Ленінградського військового округу, аніж приберуть їх від України. Бо єдина можливість їм реалізувати наступ, це пробомблювати оцими КАБами (керовані авіаційні бомби – ред.) шлях їхнім сухопутним військам. Інакше жодних наступів в них просто не вийде.
Наслідки російського ракетного удару по Харкову. Харків, 6 жовтня 2023 року
Експерт уточнив яким чином російська армія використовує бомбардування прилеглих до кордону територій, щоб в подальшому здійснити свої плани щодо наступу.
– Вони, перш за все, вибомблюють нашу передову, наші опорні пункти, наші фортифікації на лінії фронту.
Тактика: вибомблювання КАБами наших позицій, після цього «м'ясний штурм»
Після цього кидають піхоту в «м'ясний штурм», навіть не бойову техніку, бо останній раз бронетанкова дивізія спробувала здійснити лобову атаку з бронетехнікою – все попалили (Сили оборони України – ред.).
Єдина тактика – це вибомблювання КАБами наших позицій, після цього «м'ясний штурм». Бо людей у них багато.
- Раніше Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомляв, що РФ готує нове угруповання у понад 100 тисяч солдатів, з яким влітку може піти вперед на одному з напрямків.
Генерал Олександр Павлюк
Про кількість бомбардувальників
На початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія мала приблизно 140 літаків Су-34, каже Валерій Романенко.
Загальні втрати цього типу літаків склали (без тих, що були внаслідок атаки в ніч 5 квітня), понад 30 літаків.
Від початку повномасштабного вторгнення, за підрахунками Романенка, у РФ виготовили приблизно 22-23 таких літаки: десять у 2022 та дванадцять – у 2023. Тому загалом Росія вже компенсувала завдані їй втрати, зазначає експерт.
– Також у Росії було приблизно 98 літаків СУ-35, але у 2022 вони випустили 8 таких літаків, і у 2023 – ще 10. Втрати невеликі – приблизно 10 з загальної кількості. Тобто порівняно з початком повномасштабної війни кількість російських винищувачів Су-35 навіть зросла. Окрім того, вони продовжують виводити з баз збереження бомбардувальники Су-24 – старі літаки зняті з озброєння. Наприклад у 39 змішаному полку в Джанкої вже є ескадрилья таких літаків.
Уламки збитого російського бойового літака Су-34 у житловому районі Чернігова, 6 квітня 2022 року
«Втрачають і літаки, і пілотів»
Валерій Романенко також зазначає, що кількість пілотів в Росії теж продовжує зростати, однак фахівців саме з бойовим досвідом поменшало.
Винищувач Су-35 на аеродромі Дягилєво
Вони поки що не зазнали катастрофічних втрат в літаках
– Росіяни зменшили кількість льотних училищ, але загалом, якщо вони втратили, наприклад 30% своїх штурмовиків – то там втрачені як пілоти, так й літаки. Тому їм немає потреби поповнювати льотним складом ці полки. Вони поки що не зазнали катастрофічних втрат в літаках і тому з льотним складом в них особливих проблем немає. Є деякі проблеми з якістю цього льотного складу. Ми бачимо що, наприклад деякі літаки навіть без зенітного вогню падають. Виконував екіпаж складний маневр, втратив управління — кілька таких літаків просто увійшли в плоский штопор і розбилися.
- Вночі проти 5 квітня на території Росії було знищено одразу кілька літаків. Місцеві телеграм-канали писали про удари безпілотних літальних апаратів по аеродрому з тактичною авіацією у Морозовську. Влада офіційно цю інформацію не підтверджувала.
- Ця атака дронів була спеціальною операцією Служби безпеки України, військових і Сил оборони. Про це Радіо Свобода повідомило джерело, знайоме з ситуацією.
- За його даними, на аеродромі були розташовані фронтові бомбардувальники, які Росія використовує для скидання керованих авіаційних бомб. Було знищено щонайменше 6 військових літаків РФ, а ще 8 зазнали суттєвих пошкоджень. Окрім техніки, близько 20 російських військових поранені або ж загинули.
- Інститут вивчення війни (ISW) заявив 6 квітня, що його експерти поки не знайшли жодних візуальних підтверджень того, що українські війська пошкодили або знищили літаки чи об'єкти інфраструктури на жодній із 4-х авіабаз, що були атковані БПЛА у ніч на 5 квітня.
ППО для боротьби з балістикою
Голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив що Україна єдина держава у світі яка мусить майже щодня відбивати удари балістичних ракет. За його словами це означає що всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні, мають бути доставлені якомога швидше, адже для них зараз немає важливішого місця.
Очільниця німецького Міністерства закордонних справ Анналена Бербок після засідання сказала що заклики Дмитра Кулеби чітко почули й зокрема за результатами Ради Україна – НАТО у Брюсселі Німеччина ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot та інших систем протиповітряної оборони, необхідних для передачі Україні.
Система протиракетної оборони «Patriot» в аеропорту Сліач, Словаччина, 6 травня 2022 року
Валерій Романенко каже, що загалом у світі багато систем Patriot.
– Якщо порахувати пускові установки, то США мали понад 1100 таких установок станом на 2022 рік. Загалом батарея може мати від 4 до 10 пускових установок, тобто тут ще потрібно враховувати скільки є радарів управління цими ракетами й скільки є станцій управління. Я думаю, що якщо поділити в середньому цю 1000 (пускових установок – ред.) на 8 (батарей – ред.) то Сполучені Штати мають мінімум 120 таких комплексів. Такі комплекси є ще в 17 країнах, але не всі вони здатні працювати по балістиці.
За словами експерта, є комплекс Patriot PAC-1, який працює лише по аеродинамічних цілях, а комплекс PAC-2 може збивати не тільки аеробалістику, але лише ракетами CRI.
Ракета-перехоплювач Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3) у Фунабасі
– Загалом PAC-2 теж можна вважати комплексом лише для аеродинамічних цілей — тобто літаки, гелікоптери, крилаті ракети, безпілотники. Тих, хто має комплекси PAC-3 з антиракетами у світі не дуже багато. Однак, окрім США ще 17 країн мають такі системи й хоча б по одному-двох комплексах PAC-3.
Зокрема, Україні передати таке озброєння може Йорданія, яка має 6-8 батарей або ж Румунія, яка має 4 повноцінні батареї, зазначив Романенко.
Для України буде корисно, якщо Польща забезпечить хоча б власну безпеку знищуючи ракети біля їхніх кордонів
– Іспанія теж має мінімально 3 батареї. Однак все це – комплекси PAC-2, тобто не антиракетні. Польща має лише 2 пускових установки, однак вони найсучасніші. Для України буде корисно, якщо Польща забезпечить хоча б власну безпеку знищуючи ракети біля їхніх кордонів.
На думку співрозмовника, найбільше сподівань може бути на Японію, адже вони виробляють і ракети до таких комплексів.
– Нам потрібні не лише нові комплекси, а й боєзапас для тих трьох, що в нас вже є. Фактично більшість з перелічених країн могла б якусь кількість ракет передати. Або пускових установок, не цілих батарей, а пускових установок.
- Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.