«Дві тонни вугілля та тонна дров». Як в окупації заманювали на російські псевдовибори-2023

Псевдоголосування в окупації тривало кілька днів

Як Росія провела псевдовибори на окупованих територіях України і про які результати прозвітувала? Як жителі окупованих регіонів уникали участі у так званому голосуванні, і чим це їм загрожує? Як Росія буде використовувати результати псевдовиборів і що про це кажуть на Заході? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Росія провела псевдовибори на окупованих територіях України. Вони тривали з 8 по 10 вересня, як і вибори у російських регіонах, які називають «єдиним днем голосування». Так звана виборча комісія окупованої частини Херсонщини оголосила результати вже ввечері 10 вересня. Її керівниця Марина Захарова заявила, що у псевдоголосуванні нібито взяли участь 65% виборців. До так званої обласної Думи потрапили 36 депутатів, 28 із них (тобто переважна більшість) – від партії «Єдина Росія».
  • До так званого «єдиного дня голосування» на окупованих територіях також відбулося дострокове псевдоголосування. Про це повідомляв, зокрема, Центр національного спротиву. За його даними, працівники так званих виборчих комісій впродовж восьми днів обходили під наглядом автоматників жителів сіл, а також організовували «виїзні дільниці».
  • За даними Центру спротиву, на виборчі дільниці активно звозили масовку з окупаційних бюджетних організацій. Зокрема, на Херсонщині туди відправили всіх лікарів, переважна кількість яких звезена з Росії.
  • Водночас минулого тижня повідомлялось, що українському підпіллю у Новій Каховці «вдалось провести успішну операцію проти місцевої окупаційної адміністрації» – підірвати автомобіль, який використовувався для пересування, охорони так званих бюлетенів та виборчих дільниць. Внаслідок цього, начебто один російський військовий ліквідований, ще двоє отримали поранення.

Херсонщина: «5% замість 65% »

На так званих виборах були присутні іноземці, яких російські окупаційні сили називають «міжнародними електоральними експертами». Херсонське видання «Мост» проаналізувало, хто ці люди і де вони з'являлися раніше.

Всього їх семеро. Один із так званих експертів – іспанець Енріке Хав’єр Рефойо Аседо. Він є членом проросійської асоціації «Схід – Солідарність Донбас». Ще одна так звана експертка – нідерландка Соня ван ден Енде. 2015 року вона звинувачувала Україну в загибелі проросійських бойовиків у одеському Будинку профспілок. Потім заперечувала, що Росія збила пасажирський літак рейсу MH17, коли загинули 298 людей, більшість із яких були також нідерландцями.

Також серед так званих електоральних експертів був помічений бразилець Енріке Домінгес. 2021 року він хотів купувати для Бразилії російську вакцину від коронавірусу, пише видання.

Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що так звані міжнародні експерти, які спостерігали за псевдовиборами – це пропагандисти, які не мають нічого спільного з міжнародними спостерігачами. Пресофіцер зазначив, що псевдовибори на окупованих територіях не відповідали навіть російському законодавству.

Олександр Толоконніков

«За нашими підрахунками, ніяких 65% і навіть 20% тих, хто проголосував, немає. За нашими підрахунками, до 5% людей, які зголосилися піти на ці вибори», – стверджує він.

«Люди ховалися»

Є випадки, коли чоловікам на так званих виборчих дільницях вручали повістки з окупаційних військкоматів, каже представник ОВА.

Це одна жінка зі скринькою на шиї та двоє окупантів з автоматами
Олександр Толоконніков

«Звичайно, після таких випадків люди розуміли, не відкривали їм двері цим мобільним пересувним дільницям – це одна жінка зі скринькою на шиї та двоє окупантів з автоматами. Звичайно, люди ховалися, люди виїжджали з населених пунктів на той період, коли вони там їздили й грюкали у двері», – розповів Толоконніков.

У населених пунктах біля лінії фронту так звані виборчі дільниці не працювали, там відбувалося мобільне псевдоголосування, додав пресофіцер.

«Дільниці в населених пунктах вздовж (Дніпра – ред.) майже не відкривали. Приїжджали на ринок, я точно знаю, в Голій Пристані, на стихійний ринок, де приблизно 100 осіб працює. На той час там приблизно 200 чоловік було, і з цих 200 тільки 2 людини, поки вони ходили з цією скринькою, проголосували. Ну вони їх відзняли і втекли, більше їх ніхто не бачить», – розповів він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Пологи: «виборчих дільниць не було»

  • На окупованій частині Запорізької області результати оголосили також ввечері 10 вересня. Там прозвітували про явку, яка начебто становила 68%. Призначений Кремлем керувати окупованим регіоном Євген Балицький в ефірі телеканалу «Росія 24» розповів, що більшість так званих депутатів, які потрапляють до окупаційного парламенту, є представниками партії «Єдина Росія».
  • Представник окупаційної адміністрації захопленої частини Запорізької області Сергій Толмачов розповів місцевим виданням, що псевдоголосування організували і на прифронтових територіях. За його словами, «у великій кількості проголосували навіть жителі Роботиного і Новопрокопівки». Нагадаємо, що Збройні сили України звільнили Роботине у серпні цього року і просуваються до Новопрокопівки.
  • Міський голова Мелітополя Іван Федоров в ефірі телемарафону 10 вересня повідомив, що представники так званих виборчих комісій проводили подомове псевдоголосування протягом тижня і вручали бюлетені у супроводі озброєних військових. Федоров також зазначив, що більшість так званих кандидатів, за яких пропонували проголосувати, приїхали на окуповану частину Запорізької області з російських регіонів.
  • У кількох окупованих містах Запорізької області у дні псевдоголосування пролунали вибухи. Зокрема, це сталося 8 вересня місті Пологи у будівлі, де перебували російські військові разом із так званими виборчими комісіями, повідомив міський голова Юрій Коноваленко. Також вибухи пролунали у Бердянську на місці однієї з так званих виборчих дільниць, яка була розташована у будівлі ліцею, повідомили 8 вересня у пресслужбі Бердянської міської військової адміністрації.

Про те, як відбувалося псевдоголосування, «Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою окупованого міста Пологи. На умовах анонімності вона нам розповіла, що люди в ці дні намагалися не залишати своїх будинків.

Місто Пологи Запорізької області після обстрілів, архівне фото

Весь тиждень ходили по будинках, шукали людей, за місцем їхнього проживання
Жителька міста Пологи

«Люди дуже боялися усі ці дні з початку вересня і не виходили з будинків, приватних дворів, намагалися уникати зустрічі з окупантами й так званими голосувальниками. На території міста Пологи офіційно дільниць не було, однак в останній день голосування у так званому штабі «Єдиної Росії» голосування проводили з фотографами.

Весь тиждень ходили по будинках, шукали людей, за місцем їхнього проживання. Ходило 2 окупанти з автоматами в балаклавах, кілька місцевих жителів-колаборантів носили урни для голосування з собою. Мали списки виборців давнішні – декілька років їм точно, тому що у багатьох запитували навіть людей, які вже давно померли», – розповіла жінка.

«Дві тонни вугілля в обмін на голос»

Спочатку представники так званих виборчих дільниць ходили по селах Пологівського району, а останні три дні – по будинках райцентру, розповідає жителька.

Псевдовибори в Донецьку, вересень 2023 рік

Були випадки, коли люди свідомо відмовлялися, казали в обличчя: «Я голосувати не буду. Закінчиться війна, тоді приходьте»
Жителька міста Пологи

«Людям по селах за голосування обіцяли під новий рік по 2 тонни вугілля і по тонні дров. Чи виповнять вони свою обіцянку, невідомо. Зокрема так на голосування заманювали пенсіонерів. У Пологах голосувальники ходили по будинках 8, 9, 10 вересня. Були випадки, коли люди свідомо відмовлялися, казали в обличчя: «Я голосувати не буду. Закінчиться війна, тоді приходьте». А вони казали: «Так, може, коли поставите підпис і проголосуєте, війна закінчиться швидше».

А люди відповідали: «Та ні. Над нами літають ваші ракети, ви обстрілюєте самі ті ж окуповані міста, ми голосувати не будемо». Або казали: «В мене український паспорт, я голосувати відмовляюся». Таких людей, принаймні я не чула, щоб їх чіпали, а по району були випадки затримань та відвозили «на підвали», – поділилась співрозмовниця.

За її словами, в окупації жити важко, а під час псевдовиборів ще складніше – окупанти закривають базари, аптеки, аби люди сиділи вдома і голосували.

«Пусті скрині»

Голова Приазовської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Андрій Солопов розповів «Новинам Приазов’я», що у цій громаді обхід будинків почали з 5 вересня, але місцеві жителі також намагалися уникати участі у псевдоголосуванні.

Андрій Солопов

«Приходили з пустими скринями. Тобто бажання брати участь у цьому фарсі у наших мешканців майже не було. В останній день тижня відкрили виборчі дільниці у всіх населених пунктах. Бачили ми, що це за люди, хто проводив ці вибори – зрадники, колаборанти, деякі були не місцеві, яких ми не змогли ідентифікувати, але більшість нам відома і до правоохоронних органів вже повідомлено про участь цих людей у цих псевдовиборах», – зазначив він.

Не було там черг, не було такого бажання брати участь у цьому
Андрій Солопов

До так званих виборчих дільниць люди також не йшли, але результат від цього не залежав, стверджує посадовець.

«Від цього голосування, саме голосування нічого не залежало, бо результати вже були відомі заздалегідь. Ми ж бачимо, всі фото, які зроблені на дільницях, там виборців немає. І люди, які спостерігали на території за цим, вони на це зауважили, що не було там черг, не було такого бажання брати участь у цьому», – наголосив Солопов.

Маріуполь: «виборчі пункти на іржавих прилавках»

Депутат Маріупольської міської ради Роман Амелякін розповів про те, як відбувалося псевдоголосування у цьому місті. Так званих списків виборців там теж не було. За його словами, в місті і по квартирах ходили, і так звані виборчі дільниці працювали.

Вибори в Калінінградській області, аріхвне фото

Люди голосували під наглядом, в тому числі озброєних осіб
Роман Амелякін

«Були не зрозумілі виборчі пункти на іржавих прилавках на ринках, десь на капотах автомобілів, десь на парканах стояли. По-перше, таємниця голосування була повністю порушена. Тобто люди голосували під наглядом, в тому числі озброєних осіб, які були присутні у всіх пунктах голосування, вони супроводжували тих людей, які носили ті урни.

І незрозуміла була посада волонтера, який начебто мав допомагати людям з інвалідністю добиратися, а насправді там радив, де саме ставити галочку, за кого голосувати», – каже депутат.

В одній лікарень міста, представники так званої виборчої комісії заходили з військовими й наказували діставати документи для голосування, додав він.

Брали участь у псевдоголосуванні ті, хто мають російські паспорти, каже Амелякін. Втім, частина жителів, так само як і в інших окупованих регіонах, уникали залученості до цього процесу.

Для чого РФ псевдоголосування в окупації?

  • Міністерство закордонних справ України 8 вересня опублікувало заяву, в якій закликало міжнародних партнерів засудити проведення Росією так званих виборів на окупованих територіях. А також не визнавати легітимність жодної окупаційної адміністрації, яка буде створена за підсумками незаконних виборів, так само як і будь-які рішення, які будуть ними ухвалюватися.
  • Держсекретар США Ентоні Блінкен 7 вересня заявив, що так звані вибори на окупованих територіях України є пропагандистським заходом Росії й демонструють відверте нехтування принципами Статуту ООН. Ті, хто підтримують псевдовибори, в тому числі виступають так званими міжнародними спостерігачами, можуть потрапити під санкції та візові обмеження США, зауважив держсекретар.

Директор Агентства розвитку Приазов'я, політолог Костянтин Батозський зазначив, що світ не сприйняв псевдовибори, які Росія провела на окупованих територіях України.

Костянтин Батозський

В них в арсеналі з'явиться ще додатковий аргумент на користь окупації, що ми захищаємо своє населення
Костянтин Батозський

«Насправді в більшості цивілізованих країн світу саме характеризували ці вибори, як шейм. Тобто неправдиві, фейкові, фальшиві. І тому це визначила Європейська комісія і Державний департамент. Ми жодних негативних наслідків від цих виборів не будемо мати.

Сталася примусова паспортизація, вони її на виборах зафіксували, тобто сказали, що 80% – «за» і все. І в них в арсеналі з'явиться ще додатковий аргумент на користь окупації, що ми захищаємо своє населення. Але це є абсолютною неправдою. Це є брехнею, бо ми не знаємо справжню кількість людей, які отримали російські паспорти, і точно знаємо, що це вже не відбувається за власним бажанням, відбувається здебільшого примусово», – зауважив він.

Росії вибори потрібні для того, щоб сказати, що президента Путіна підтримує більшість населення, каже політолог. Він також зазначив, що згідно з результатами, які оголошують у РФ, перемогли виключно кандидати «Єдиної Росії» та «люди Кремля».

Російські вибори в окупованому Криму у 2021 році, ілюстративне фото

«Наприклад, в Москві чинний очільник міста отримав 75% голосів виборців. Звісно, це приблизно той результат, який хотів би намалювати собі в майбутньому Путін. Що стосується окупованих територій, то росіяни будуть використовувати риторику про те, що «там вже живуть російські громадяни, і вони масово вже висловились на підтримку російської влади, і взагалі життя там повернулося до нормального». Дивіться, вони навіть вибори провели», – пояснив Батозський.

«Вибори дратують»

Те, що Росія намагається показувати начебто налагоджене життя на окупованих територіях, дратує місцевих жителів, вважає він.

Чим більше розрив між картинкою по телевізору і реальним життям, тим менша підтримка
Костянтин Батозський

«Наприклад, мешканці Маріуполі, які там можливі вибори, коли їм не відновили житло. Там досі існують нелюдські умови існування, не всюди є електрика, газ. Тобто, про яку стабілізацію, нормалізацію життя можна говорити в Маріуполі?

В Маріуполі взагалі ввели агітацію за гаслом, як в старі добрі часи «Партії регіонів»: «За Донбас». І цей факт, що вони проводять вибори й не налагоджують життя як треба, він дуже дратує місцевих мешканців. І чим більше розрив між картинкою по телевізору і реальним життям, тим менша підтримка населенням окупантів», – переконаний експерт.

  • Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку.
  • Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
  • Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
  • 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
  • Очільник української розвідки Кирило Буданов підкреслив, що завершити війну можна лише поверненням до кордонів 1991 року, Київ ніколи не відмовиться від своїх територій, а відновлення територіальної цілісності у 2023 році є «цілком досяжним завданням».
  • Раніше Буданов заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. Буданову нагадали його слова про те, що навесні армія України увійде до Криму, на це він відповів, що «маємо ще в запасі час».
  • У Пентагоні раніше казали, що на Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Завойовувати нові території»: як готуються до псевдовиборів в окупації та за що агітують
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Псевдовибори на півдні: «запекла боротьба за місця в списках» у Маріуполі, Табачник балотується від «Єдиної Росії»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Єдина Росія» готується до виборів в окупації. Хто у списках кандидатів?

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.