Навіщо Росія хоче побудувати нову залізницю уздовж узбережжя Азовського моря? Скільки може тривати це будівництво, і які матиме наслідки? Які ще шляхи російські військові використовують у цьому регіоні для своєї логістики? І як українські військові можуть завадити планам окупантів у розбудові нових сполучень? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські окупаційні сили планують побудувати залізницю вздовж узбережжя Азовського моря. Про це 26 вересня повідомило агентство ТАСС з посиланням на призначеного Росією так званого міністра економічного розвитку окупованої частини Запорізької області Юрія Гуськова.
- Залізницю називають альтернативою незаконно побудованому Керченському мосту. За словами окупаційного чиновника, вона має з'єднати Крим із Ростовською областю Росії через окуповані території Запорізької й Донецької областей узбережжям Азовського моря. Гуськов також зазначив, що наразі ця залізнична гілка проєктується. За планами окупаційної влади, вона має пов'язати Мелітопольський вузол, Бердянськ із виходом на російський Ростов.
- У червні так званий заступник голови уряду окупованої частини Запорізької області з економіки Андрій Козенко повідомив агентству ТАСС, що будівництво залізниці планують завершити протягом кількох років.
- Підконтрольне окупаційній владі видання «Вісті Крим» 29 вересня повідомило, що на місце будівництва вже прибуває техніка та особовий склад спеціальних військ Збройних Сил Росії. Новий залізничний шлях планують прокласти у степу, де немає перешкод у вигляді гірських масивів або великих річок.
- Тим часом Росія прокладає автодорогу з Ростова-на-Дону до окупованого Маріуполя. Це можна побачити з порівняння супутникових знімків Planet Labs за жовтень 2023 та 2022 років. Кадри опублікувала російська служба Радіо Свобода. На них видно, що траса простягнеться далеко від населених пунктів – ймовірно, через складнощі, які може викликати розширення наявної дороги.
«Позбутися залежності від Керченського мосту»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у своєму телеграм-каналі 27 вересня повідомив, що Росія будує нову залізничну гілку, яка з'єднає Маріуполь, Волноваху та Донецьк.
За словами посадовця, зараз почалося будівництво залізничного мосту біля села Гранітне через річку Кальміус. В разі успіху це дозволить включити гілку Маріуполь-Асланове-Кальчик-Волноваха до прямого сполучення з Таганрогом та Ростовом-на-Дону. Це не лише глобальне вирішення питання щодо військової та цивільної логістики, але й кардинальне зниження залежності від залізничного сполучення Керченським мостом, зазначив Андрющенко.
У коментарі «Новинам Приазов'я» радник міського голови Маріуполя розповів, що Росія фактично зараз поновлює залізничне сполучення, яке існувало між містом і російськими регіонами до 2014 року.
Лічені тижні залишається до повноцінного запуску цієї залізниціПетро Андрющенко
«Звідти з Маріуполя можна було швидше аніж до Києва дістатися до Москви, наприклад. Тобто гілка є і вони саме працюють по ній, частково змінюючи, частково добудовуючи. І саме з добудовою питання. Тому що в цьому напряму вони, наприклад, зараз будують міст залізничний в районі селища Гранітне і це має бути ключовою точкою, якщо вони добудують, якщо вони запустять. Лічені тижні залишається до повноцінного запуску цієї залізниці», – каже він.
Якщо залізницю добудують, то вона об'єднає з Росією усі окуповані регіони, зауважив посадовець. За його словами, найближчою станцією від Ростова-на-Дону є Таганрог, звідки можна буде дуже перевозити вантажі до Маріуполя й Волновахи.
Петро Андрющенко
«Волноваха, якщо так згадувати, це великий залізничний вузол, який розходиться далі на Донецьк і з одного боку. З іншого боку, він іде на Розівку – великий залізничний вузол. І звідти вже – Бердянськ, Мелітополь, Херсонська область і окупований Крим. Оце все можуть росіяни, якщо вони добудують своєчасно залізницю, зав’язати в єдиний вузол Маріуполь – Волноваха – Донецьк – Бердянськ – Розівка і Токмак сюди попадає точно – Мелітополь, далі Нова Каховка і Крим окупований. Це фактично вирішення дуже великого логістичного питання для росіян», – наголосив Андрющенко.
«Проблема для українських військових»
У випадку ударів по залізниці, її можна швидко відновити, додав він. Тому, якщо окупантам вдасться запустити нові колії, це може стати великою проблемою для українських військ.
Будемо сподіватися, що на стадії будівництва наші Збройні сили унеможливлять будівництво цієї дорогиПетро Андрющенко
«Є зворотний приклад, як намагалися і намагаються системно принаймні перший рік війни вдарити по наших залізничних вузлах, по залізничних перегонах. Я думаю, не складно підняти нашу історію, подивитися, що протягом доби воно відновлюється, це максимум.
Тому немає сенсу виводити залізницю просто так з ладу, тому що вона дуже швидко будується. А вразити те, що рухається залізницею, скажімо, не так просто на ходу. Зрозуміло, що є слабкі місця, будемо сподіватися, що на стадії будівництва наші Збройні сили унеможливлять будівництво цієї дороги аби потім не довелося по ходу розбиратися. Тому ризик є і він серйозний», – зауважив радник мера.
А от будівництво автодороги від Маріуполя до Ростова-на-Дону не має такого важливого значення, як прокладання залізниці, каже посадовець.
Окупований Новоазовськ Донецької області
«Сказати, що це вирішення якогось логістичного питання, воно так не виглядає. Немає сенсу, воно нічого не вирішує, але вони будують. Залізниця – це набагато серйозніша історія», – наголосив він.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Масштабний затратний проєкт»
- У лютому цього року російська окупаційна влада заявила, що збирається побудувати нову дорогу, яка сполучатиме Крим і місто Ростов-на-Дону. Дорога має пролягати через підконтрольні Росії території Херсонської, Запорізької й Донецької областей навколо Азовського моря. Підконтрольні Росії чиновники називають цю дорогу «Тавридою-2».
- Після анексії Криму Росія побудувала на півострові трасу «Таврида» сполученням Керч – Сімферополь – Севастополь. Через часті автомобільні аварії її називають «дорогою смерті».
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що проєкт «Таврида-2» – це капітальний ремонт дороги, яка існувала протягом тривалого часу.
Сергій Лишенко
«Ця траса працює, по ній регулярно їздить місцевий транспорт, по ній регулярно їздять російські війська, перекидають свої сили. Коли нам, умовно кажучи, показують, як з Бердянська перекидають військових до Мелітополя, чи з Маріуполя перекидають до Бердянська, саме по цій трасі вони їдуть», – каже він.
Залізниця, яка існує зараз у південному регіоні, проходить поблизу зони бойових дій. Тому Росія зацікавлена побудувати нову, вважає депутат.
Буде йти паралельно автомобільній дорозі для сполучення Криму з окупованою частиною Донецької області та РФСергій Лишенко
«Річ у тім, що існує залізнична гілка, яка проходить північніше дороги. Вона проходить через Токмак, з Токмака на Прологи, там є вузлова станція, йде на Мелітополь через станцію Федорівка і відповідно у Крим.
Ця територія вже стає наближеною до зони бойових дій і тому розповідають про будівництво нової залізничної дороги, яка буде йти паралельно автомобільній дорозі для сполучення Криму з окупованою частиною Донецької області та РФ вздовж відповідно по всій Запорізькій області, в першу чергу. Але це масштабний проєкт, який потребує серйозного ресурсу», – зауважив Лишенко.
Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області (архівне фото
Прокладання нової залізниці потребуватиме значних фінансових вкладень, зазначив депутат. Таке будівництво триватиме довго і перебуватиме під ризиком атак з боку ЗСУ, впевнений він.
Це значна відстань – більше сотні кілометрів, які будуть будуватися по ґрунтах наближеним до моряСергій Лишенко
«Треба від Маріуполя прокласти повністю нове залізничне полотно, побудувати нові станції до Бердянська вздовж лінії моря, тому що в Бердянськ залізниця спускалася з півночі, з Токмака, там, де вузлова станція. Тобто їх треба замкнути. Від Бердянська повністю суходолом нова залізниця за відсутності інших залізничних сполучень йде до Приморська, Приазовська, Мелітополя.
Це значна відстань – більше сотні кілометрів, які будуть будуватися по ґрунтах наближеним до моря. Там великий склад піску в цих ґрунтах, що впливає на їхню якість і відповідно це потребує додаткових витрат», – пояснив Лишенко.
Бояться нових ударів по мосту в Керчі?
На побудову нових сполучень окупантів підштовхнули події, які почалися у жовтні минулого року - тоді українські сили вразили Керченський міст, і він деякий час не працював. Таку думку «Новинам Приазовʼя» висловив заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов.
Віктор Дудукалов
«З того часу – неодноразові проблеми на Кримському мосту: щось там вибухало, щось там відбувалося і перекривався рух. Крім того, постійні проблеми на Чонгарському перешийку такого характеру, на мостових з’єднаннях у тому числі, змушували окупантів замислюватися над тим, що їхня логістика спрацьовує погано.
Тому що вони величезну кількість своєї техніки, живої сили, тягнули саме через Крим, через Керченський міст, через Чонгар на територію України. Адже повномасштабне вторгнення – одне з широких вторгнень – саме там відбувалося і їхня логістика вздовж Азовського моря була практично неможливою, заблокованою за відсутності сполучення з Кримським мостом», – пояснив він.
Будівництво нової залізниці – це єдиний варіант налагодити логістику російських військ, вважає посадовець. За його словами, ще нещодавно мова йшла лише про проєктування нового сполучення, а на сьогодні вже є інформацію про те, що проводяться певні роботи.
«Що стосується ефективності чи якихось перспектив із цим сполученням, дуже велике питання. Тому що саме залізниця свого часу, коли була захоплена, в окупантів дуже сильно страждала від того, що в них там теж постійно були проблеми з пожежною безпекою. То в Мелітополі в депо, то під Токмаком на розв'язці на станції, то в Пологівському районі, в інших точках, де вони використовували цю залізницю», – зазначив Дудукалов.
«Вогневий контроль ЗСУ»
Політик впевнений що повноцінній роботі цього сполучення окупантам буде заважати прямий вогневий контроль з боку ЗСУ.
«Я не знаю, на що розраховують взагалі окупанти, розумію, що це така, так би мовити, агонія станом на сьогодні», – каже політик.
Прокладання залізниці безпосередньо через Бердянськ недоцільно, додав він. Як пояснює Дудукалов, через Бердянськ жодної залізниці проходити не може, тому що це тупик для залізниці, там немає іншої дороги, яка заходить і виходить.
Ротонда на набережній Азовського моря, що є одним із символів міста Бердянська Запорізької області
«Тобто є тільки одна дорога, яка заходить. Це тупик і найвище сполучення залізниці з Бердянськом це, здається, середня лінія Запорізької області між Токмаком і Чернігівкою. Більш менш серйозний вузол залізничний – це Пологи. Знову ж таки, велике питання – чи зможуть окупанти його ефективно використовувати? Тому що Пологи практично на лінії розмежування знаходяться.
Крім того, є вузол – станція Верхній Токмак, біля Чернігівки і є ще більш менш щось схоже на розв’язку – це Комиш-Зоря. Тобто одну з цих розв’язок вони можуть використовувати для того, щоб туди вклинити цю залізницю, але щодо Бердянська немає жодного сенсу, на мій погляд», – поділився посадовець.
«Мета – обʼєднати порти з залізницею»
Співголова громадської ініціативи «Права Справа», військовий експерт Дмитро Снєгирьов розповів «Новинам Приазов’я», що російські окупаційні сили зможуть об'єднати нову залізницю з портами. І це суттєво посилить їхню логістику.
Дмитро Снєгірьов
Розглядають доктрину – Азовське море – внутрішнє море РФДмитро Снєгирьов
«Низка ключових пунктів буде залізницею об’єднана, і Маріуполь, і Волноваха. Бо Волноваха є ключовим транспортним хабом – 40 км від Маріуполя. Плюс відповідно увага буде з боку росіян до Мелітополя і Бердянська. Вони хочуть об’єднати відповідно ті колії, які є українські з російською залізницею.
Маріуполь і Бердянськ – це найбільші тилові порти. Бердянськ – найбільш глибоководний порт в Азовському морі і, відповідно Маріуполь. Їх цікавить не тільки військова, економічна інфраструктура, а можливість завантаження цих портів, відповідно розглядають доктрину – Азовське море – внутрішнє море РФ», – вважає експерт.
За його словами, з’єднання з тиловими районами відбувається поромною переправою Єйськ-Маріуполь, яка щодня працює – перекидається техніка, паливно-мастильні матеріали, особовий склад. Відповідно потім залізницею окупаційні сили планують перекидати все необхідне безпосередньо до лінії бойового зіткнення.
Морський порт Бердянська, архівне фото
Втім, Збройні сили України мають ресурси, щоби блокувати ці сполучення, каже Снєгирьов.
«Волноваха в 40 км від Вугледара, вона знаходиться під вогневим контролем ЗСУ, до Маріуполя приблизно 70 км. Враховуючи те, що у ЗСУ є наразі засоби ураження з дальністю до 300 км, можна ефективно тримати під контролем як самі порти, інфраструктурні об’єкти, так і саму залізницю – саме удари по колії. А це відповідно інфраструктура, депо, мости й ремонтні бази, блокування самого порту, що значно послабить можливості логістики окупантів», – пояснив він.
Залізниця має набагато більшу пропускну спроможність, ніж морські і автошляхи. Тому окупанти зацікавлені побудувати її якомога швидше, додав Снєгирьов.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Удар по Чонгарському мосту. ЗСУ заганяють армію РФ в «котел»? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Стара дорога з новою назвою». Окупаційна влада оголосила про будівництво траси «Таврида-2» на півдні ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Звільнення Токмака або форсування Дніпра на Херсонщині»: де ЗСУ можуть прорвати російську оборонуМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.