Якими темпами відбувається будівництво залізниці, що сполучатиме Росію з окупованим Приазов'я і Кримом? Чи стане вона альтернативою Керченському мосту, і наскільки спростить логістику окупаційних військ? Як Росія зараз використовує Керченський міст і чи залишається він ціллю для України? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія для поліпшення військової логістики продовжує розширювати залізничну мережу. За даними Центру журналістських розслідувань, за останній місяць такі роботи активізувалися в радіусі близько 40 кілометрів на південь від Донецька, а також прискорилось будівництво на ділянці Маріуполь – Бердянськ.
У виданні зазначають, що це дозволить російській армії щонайменше вдвічі скоротити відстань для доставки військових вантажів у тил та якнайближче до лінії бойового зіткнення, збільшити кількість ешелонів і пришвидшити ротацію особового складу разом із технікою на східному і південному фронтах.
«Залізниця уздовж лінії фронту»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко 2 травня повідомив, що з порту цього дня вийшов перший вантажний потяг до станції Волноваха. За його словами, «з урахуванням швидкості розбудови залізниці в районі села Гранітне, ця новина не є гарною».
Депутат Маріупольської міської ради Роман Амелякін розповів «Новинам Приазов’я», що залізничне сполучення між Волновахою та Маріуполем існувало і раніше. Воно припинилося після початку війни 2014 року, а після окупації Маріуполя його відновили.
Роман Амелянкін
Ця гілка дозволить окупантам забезпечувати своє угруповання на Запорізькому напрямкуРоман Амелякін
«Фактично ця залізниця Маріуполь-Волноваха йде вздовж лінії фронту і там може бути уражена нашими військами. Але окупанти будують ще гілку від Ростова і до села Малогодне через Гранітне. Далі вона вже поєднується з цією гілкою Маріуполь-Волноваха. І ось ця гілка дозволить окупантам забезпечувати своє угруповання на Запорізькому напрямку навіть у разі втрати Кримського мосту. Це коротше плече, не через Крим, його можуть використовувати навіть паралельно. З того, що я чув про цю дорогу – прокладені насипи, побудовані два мости на цьому шляху і зараз йде укладання рейок на шпали. Тобто найближчим часом, це лічені місяці, і за цією гілкою зможуть піти вже потяги із військовою технікою, з особовим складом», – прогнозує депутат.
«Дороги для військової техніки»
Також окупаційна влада будує окрему залізничну гілку до Маріуполя, але цей процес ще на початковій стадії, каже Амелякін.
«Зараз виходить, що Маріуполь тупикова станція, сюди треба їхати окремо і більше вона не з чим не сполучається, тільки з Волновахою. А якщо побудувати гілку з Ростова, а потім ще вивести гілку на Бердянськ, то буде така собі дорога вдовж лінії фронту. Насправді кілька місяців потому було ураження з нашого боку (українськими силами – ред.) по мосту біля Гранітного. Після цього вони почали будувати гілку в напрямку Маріуполя. Тобто це і загальмувало цей процес на певний період. Дало їм зрозуміти, що в принципі ми десь дістаємо і це не дуже безпечний шлях», – зазначив він.
Крім того, для посилення своєї військової логістики окупанти розбудовують автомобільне сполучення довкола Маріуполя, додав депутат.
Колона техніки російської армії під Волновахою, березень 2022 року
Розширюють дорогу до Новоазовська з МаріуполяРоман Амелякін
«Купа відео вже гуляє, що окупанти розширюють дорогу до Новоазовська з Маріуполя. Раніше вони її відремонтували, бо вона була в занедбаному стані, поки там лінія фронту проходила біля Маріуполя. Зараз добудовують ще смуги. Тобто, це не буде туристичний вал на Азовське море, а дорога саме для перекидання військової техніки та якихось засобів для видання бойових дій», – каже Амелякін.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Будівництво повним ходом»
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко розповів, що будівництво залізниці на окупованій території регіону наразі ведеться активно. Крім колій, будуть також підстанції, об'єкти для супроводу залізниці.
Сергій Лишенко
«Будівництво йде повним ходом і вони декларують, що цього року вони його завершать. Фактично цей залізничний шлях проходить паралельно автодорозі, яка з'єднує Мелітополь з Бердянськом, так звана траса Одеса-Ростов, яка існувала ще з радянських часів. Вона з Мелітополя до Бердянська, умовно кажучи, проходить територією Запорізької області», – пояснив він.
Між Мелітополем та Бердянськом залізничного сполучення не було, тому окупанти його будують «з нуля», каже депутат. За його словами, раніше в цьому не було потреби, адже була колія, яка йшла північніше, через Василівку. За рахунок цього забезпечувався необхідний обсяг перевезень.
Ворог намагається максимально віддалити цю залізницю від лінії бойового зіткненняСергій Лишенко
«Але зараз забезпечити рух цим шляхом неможливо, тому що це зона наближена до зони бойових дій, а інколи і навіть зона бойових дій, у зв’язку з чим і не здійснюється безпосередній рух залізничних складів цим маршрутом. До того ж, я так розумію, ворог намагається максимально віддалити цю залізницю від лінії бойового зіткнення, тому будує її альтернативно. За наявною географією це логічніше, – просуватися більш коротким шляхом», – каже Лишенко.
«Суходільний коридор до Криму»
Поблизу Мелітополя залізничну гілку хочуть приєднати до тієї, яка веде до Криму, розповідає депутат. В такий спосіб окупанти планують створити повноцінну залізницю на суходолі, яка сполучатиме Росію й окуповані території.
Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області, архівне фото
Це буде альтернативний шлях до Криму, в тому числі для перевезеньСергій Лишенко
«Вони будують залізницю таким чином, щоб безпосередньо в Мелітополі, чи біля Мелітополя під'єднатися до цієї до існуючої гілки на Крим і, відповідно, протягнути її до Бердянська, а звідти до Маріуполя, під'єднавшись там до існуючої залізничної дороги, для того, щоб можна було забезпечувати сполучення з іншими територіями. Відповідно від Маріуполя до Ростова, звідки вона буде виходити на загальноросійську залізничну мережу. Фактично це буде альтернативний шлях до Криму, в тому числі для перевезень. Тобто ворог отримає те, що хотів – суходільний коридор до Криму не лише автомобільний, а й залізничний. Якщо в них все вдасться побудувати, звичайно», – додав він.
«Наміри посилити логістику»
Начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук розповів «Новинам Приазов’я», що у російській армії досі є спеціальні підрозділи, які займаються саме побудовою і ремонтом залізниць.
Дмитро Плетенчук
«Це одна з цілей так званої «СВО» – створення коридору суходолом, тому що це надійніше, і дешевше. Росіяни вміють будувати залізницю, тому що це завжди був основний логістичний інструмент імперської російської армії, незалежно від того, як вони називалися – царська Росія, СРСР, або Російська Федерація. Тому вони завжди приділяли досить багато уваги саме розбудові залізниці. У них є військові залізничники. Те, чого, наприклад, давно нема в Україні. І у нас, до речі, був такий цікавий кейс. Під час спроб штурму Миколаєва висаджувався десант на аеродромі. І там, серед цих спецпризначенців ГРУ був один такий персонаж, який якраз до цього служив строкову службу у залізничних військах. В них є відповідні підрозділи, які здатні швидко це ремонтувати й так само досить швидко вони можуть її (залізницю) прокладати», – розповів Плетенчук.
Морська логістика є також ризикованою для російських військ, зазначив речник. Тому вони зацікавлені побудувати залізницю якомога скоріше. Якщо окупанти закінчать її будівництво у тих обсягах, які планують, вона зможе замінити Керченський міст, додав Плетенчук.
Залізниця в окупованому Джанкої, 2020 рік
«Будь-яка логістика військова наближена до безпосередньої зони бойових дій, звісно, спрощує багато питань, пов'язаних з логістикою. Треба розуміти, що останнє, що їх хвилює, це проблеми місцевого населення. Я не здивуюся, якщо цією залізницею поїдуть так само на Джанкой через Кримський перешийок, наприклад, пасажирські потяги. Можу лише додати, що користуватися пасажирам перевезеннями по цій залізниці я дуже не раджу», – зауважив він.
Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов у лютому цього року анонсував «нові сюрпризи» для окупаційних сил у Криму і заявив, що не радить цивільним користуватися Керченським мостом.
«Удар по іміджу Путіна»
Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв вважає, що будівництво залізниці й автошляхів на Приазов'ї ведеться не як альтернатива Керченському мосту, а як доповнення цього сполучення. В результаті Росія хоче суттєво посилити логістику військового угруповання, яке перебуває на півдні.
Ескендер Барієв
Він нагадав про будівництво Росією Кримського мосту та траси Таврида на захопленому півострові. На його думку, це відбувалося не для цивільних громадян, а передусім для того, щоб «створити логістичні механізми для подальшої агресії проти України». Наразі окупанти роблять все можливе, щоб захистити Керченський міст від атак, каже Барієв.
«Вони встановлюють бони, затоплювали баржі в Керченській протоці, часто використовують старі судна, щоб перекривати доступ до Кримського мосту з моря. Крім того, вони системно перевіряють всіх, хто проїжджає через Кримський міст, системно його перекривають, коли є повітряна небезпека, використовують такі димові завіси для того, щоб неможливо було зробити фотокартку або зняти, як працює ППО РФ, де вони знаходяться. Кримський міст часто перекривається. Тобто його завантаження зменшується для того, щоб не було ніяких подій», – розповів правозахисник.
Керченський міст, 3 травня 2023 року
Втім, вважає він, знищення Керченського мосту все одно буде великою втратою для Росії: «В першу чергу це буде великий удар по іміджу Путіна, по іміджі Росії, по політичних амбіціях Путіна. Це дуже важливий логістичний об'єкт. Тут мова йде і про постачання нафти, і про постачання військової техніки, і про постачання харчів. Тобто, отут це буде дуже серйозний удар».
- Росія більше не використовує Керченський міст для постачання своєї армії, написало нещодавно британське видання The Independent, посилаючись на аналіз супутникових знімків. Вони показують, що на мосту практично відсутній рух транспорту, і тому він начебто більше не може бути ефективною військовою ціллю для української армії.
- Використання цього об'єкта значно скоротилося після того, як 17 липня 2023 року Україна атакувала його за допомогою безпілотників і підірвала ділянку дороги та залізничне полотно, зазначається в аналізі.
- Гендиректор агенції Molfar Артем Старосек заявив, що рішення російської влади припинити використання Керченського мосту припало на різке зростання вантажних перевезень через Тамань до Ростовської області. Тож, на думку аналітика, Україна могла б отримати зиск, націлюючись на ці сухопутні маршрути, а не витрачаючи свої ресурси на атаку мосту.
- Про те, що Росія вже не використовує Кримський міст для постачання зброї, в кінці березня говорив і керівник Служби безпеки України Василь Малюк. Він зазначив, що українські сили мають потенціал знищити міст повністю.