«Залізна завіса опустилася». Яким є вплив санкцій проти РФ за спробу нової анексії?

Які санкції ухвалив Європейський союз проти Росії за спробу анексії окупованих територій України? Чи готові країни Заходу посилювати тиск на Росію? Чи відчуває вона ефект від впроваджених санкцій та що, на думку експертів, вбиває російську економіку, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• Євросоюз затвердив восьмий пакет санкцій проти Росії через агресію в бік України та проведення Кремлем на окупованих українських територіях так званих референдумів про «приєднання» до РФ.
• До пакета санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену межу цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас і хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Євросоюзу.
• До Росії буде заборонено експорт цивільної зброї, військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі. Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів і обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.
• Також Європейський союз 6 жовтня опублікував список росіян, які потрапили під нові санкції ЄС. У переліку – тридцять фізичних і сім юридичних осіб. Санкційний список був розширений за рахунок осіб, причетних до організації так званих референдумів на окупованих територіях України, представників оборонної галузі Росії та тих, хто поширює дезінформацію про війну. Під санкції потрапили, зокрема, Центральна виборча комісія Росії та її голова Елла Памфілова, один з ідеологів так званого «русского мира» Олександр Дугін, голова Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Дмитро Шугаєв, керівник прикордонної служби ФСБ Володимир Кулішов, кілька представників російського командування, а також співаки Олег Газманов, Микола Расторгуєв і Юлія Чичеріна.
• Президент України Володимир Зеленський того ж дня у своєму відеозверненні привітав нові санкції Євросоюзу проти Росії, але наголосив, що потрібно позбавити Росію всіх прибутків від продажу нафти й газу.
• Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 6 жовтня заявив, що рішення Євросоюзу про запровадження стелі цін на нафту з Росії «здатне зашкодити практично всьому світу». За його словами, подібні обмежувальні заходи можуть «внести дуже деструктивний вплив у майбутні горизонти енергетичних ринків».

Що втрачає Росія?

Експерт Офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус вважає, що країни Заходу активно відреагували на спробу Росії анексувати окуповані території України. Про це він розвів у коментарі «Новинам Приазов’я».

«Зараз ухвалений 8-й пакет, і він посилив деякі речі, про які говорилося давно. Головне з цього пакету – це початок розмов про ліміт на ціну нафти. Це те, чого домагалися, і нарешті це сягнуло якихось обріїв. Ми знаємо, що перед цим рішенням було засідання «Групи семи», де вони все це обговорили. Дуже радує, що Єврокомісія вирішила рухатись в одному потоці з «Групою семи», а це разом найбільші економіки світу та найбільші споживачі російської нафти», – зазначив експерт.

Максим Гардус

Він зазначив, що у новому пакеті санкцій міститься заборона на імпорт російських товарів на загальну суму близько 7 млрд євро.

«Це дуже важливо з економічної точки зору, проте важливо і з політичної – заборона на обіймання посад у наглядових радах. Тут можна дещо зупинитися, бо не секрет, що ця практика юридично нічого не порушувала. Навіть колишні європейські політики після виходу на пенсію обіймали посади в нафтогазових та інших компаніях Росії: «Газпром», «Роснєфть», там були канцлери, міністри й таке інше. Проте, з моральної точки зору, це була зумовлена політична корупція», – запевнив Гардус.

Експерт Офісу реформ Кабміну України каже, що важливим кроком є також заборона користування криптовалютами.

«Зараз, після обмеження переводів з Росії нормальним банкам, дуже це вдарило по людському фактору та системі корумпування європейців. Проте криптовалюта дозволяла це робити та фінансувати проросійські мережі, партії, громадські організації, мітинги, ботоферми у соцмережах, мережі експертів. Нарешті дійшло і до цього», – зауважив Гардус.

Важливим кроком стала заборона користування криптовалютами

За його словами, на сьогодні вже є сигнали того, що російська економіка зазнає збитків від санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення.

«Головне джерело експорту в Росії – це сфера вугільна, і ми бачимо, хоча вони намагаються засекретити статистику, падіння видобутку провідних компаній. Річ у тому, що Росія дуже залежна від західних технологій. Технологій видобутку, технологій буріння, свій сектор промисловості видобувної вони не розвивали всі ці роки. Захід проходив дуже з багатьох проєктів, особливо це цікаво з перспективних проєктів, які вже з'явилися після розпаду Радянського Союзу», – повідомив експерт.

Що має бути на черзі?

Втім, такі обмеження не повністю задовольняють Україну, зазначив експерт Офісу реформ Кабміну.

«Ми сподіваємось, що в наступному пакеті санкцій нарешті будуть такі речі, як повне ембарго на експорт енергоносіїв. Поки що його немає. Воно неповне, воно часткове та у нього не входить газ», – зазначив експерт.

На думку Гардуса, у майбутньому потрібно запровадити санкції проти російської алмазо-видобувної галузі.

«Одне з розчарувань 8-го пакета – те, що до нього не увійшла алмазо-видобувна галузь та компанія «Алроса». Бо якщо, наприклад, тему вуглеводів можна якось обґрунтувати соціальними мотивами «Ой, зросте бензин на заправках, люди будуть незадоволені», то алмази, м’яко кажучи, середні європейці купують не щодня, з одного боку. З іншого боку, їх продаж – дуже прибуткова справа для Росії, бо ринкова ціна не порівнянна з ціною видобутку просто, там сотні відсотків, а на нафту – це лише десятки відсотків», – зауважив Гардус.

Експерт Офісу реформ Кабміну України розраховує, що повне ембарго на російську нафту запрацює наступного року.

Євросоюз перестане купувати російську нафту

«Євросоюз перестане купувати спочатку в три етапи – нафту, нафтопродукти світлі, тобто бензини, і нафтопродукти темні, тобто всякі бітуми та таке інше. Три етапи, це буде на початку наступного року і це буде дуже болючий удар для Росії», – пояснив експерт.

«Персональні санкції не діють»

У новому санкційному списку опинилися деякі представники російських окупаційних сил і ті, хто з ними співпрацює. Зокрема, голова окупаційного так званого «уряду Запорізької області» Антон Кольцов, так званий «заступник начальника ГУ МВС Запорізької військово-цивільної адміністрації» Олексій Селіванов, голова окупаційного так званого «уряду Херсонської області» Сергій Єлісєєв та інші.

Сергій Єлісєєв

Регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області Сергій Нікітенко зазначив, що під санкціями ЄС перебуває багато осіб із тих, хто співпрацює з російськими окупаційними силами. Втім, більшість із них ніколи не була за кордоном і не має там активів.

«Туди вносять і росіян, яких привезли як керівників окупаційної адміністрації, і місцевих колаборантів. В принципі, санкції накладаються, я дивлюся по реєстрах, і на їхні компанії, на їхні громадські організації, на них персонально. Але особливої ролі це не грає, тому що більшість з цих людей за кордоном ніколи не були і не планували бути. Для них це ніяка не втрата, скажімо. Закордонних активів власних, я так розумію, у них теж немає. Тому, в принципі, нічого особливого не сталося», – зазначив Нікітенко.

Журналіст вважає, що під санкціями мають також бути і особи, які пов'язані з тими, хто співпрацює з російськими окупаційними силами.

«Той же Сальдо – гауляйтер Херсонщини. Він має активи за кордоном, вони оформленні на його дружину колишню, на його доньку. І, в принципі, санкції проти цих активів були б дієвими», – зауважив представник ІМІ.

В українському законодавстві мають бути запроваджені норми, які дозволять покарати осіб, причетних до співпраці з Росією, шляхом блокування активів їхніх родин, вважає Сергій Нікітенко.

«Наприклад, той вбитий заступник прем'єр-міністра Херсонщини, Ковальов, нардеп-зрадник, навіть після смерті його родина: мати, рідний брат – продовжують отримувати на українські рахунки своїх компаній гроші за оренду землі з фермерів», – сказав Нікітенко.

З огляду на війну та бойові дії редакція не може незалежно перевірити ці свідчення.

«Зрадники, люди, які фактично привели війну в нашу країну, продовжують користуватися рахунками в «ПриватБанку», ми публікували номери цих рахунків. Вони продовжують отримувати гроші. І це стосується багатьох, той же Балюк, заступник Сальдо, вигнав свій автомобіль за межі Херсонщини, намагається його продати. Оголошення про продаж було опубліковане на українських сайтах», – повідомив журналіст.

«Санкції набирають безпрецедентного рівня»

Німецький політолог, незалежний експерт з питань Центральної та Східної Європи Сергій Сумльонний пояснив, що означатимуть на практиці санкції, пов'язані з російською нафтою, які були запроваджені у 8-му пакеті обмежень.

Сергій Сумльонний

«Зараз він, в принципі, суттєво обмежує можливість експорту російської нафти навіть у треті країни та вводить таке поняття, як ціновий бар’єр. Тобто, європейським компаніям заборонено допомагати Росії в транспортуванні чи у якихось ще операціях з експорту нафти, якщо ця нафта продається за ціну, що більше певної. Тобто, Росії можна продавати нафту за допомогою європейської компанії тільки по дешевій ціні», – пояснив політолог.

Він вважає, що на сьогодні європейські санкції є не досить сильними. Втім, якщо порівняти з 2014 роком, вони вже наближаються до характеру ембарго.

«Експорт вугілля заборонений, експорт нафти зараз суттєво обмежений, заборонені консалтингові послуги, бухгалтерії, правового консультування, ІТ-консультування, всього, всього. Тобто, простір того, що Росія може легально робити, звужується суттєво. Інша річ – у тому, що недостатньо швидко, інша річ – у тому, що контроль за виконанням цих санкцій складний, і я боюсь, що у багатьох держав європейських просто немає сил це контролювати повністю. Але в правовому полі санкції набирають безпрецедентного рівня в межах тих санкцій, які були колись застосовані Європейським союзом», – розповів Сумльонний.

За його словами, санкційний список можна розширювати нескінченно.

«Можна повністю взяти перелік цієї номенклатури, він охоплює абсолютно всі товари, що можна придбати у світі. Всі категорії та всі їх заборонити, наприклад. Можна додати додаткові послуги. Зараз є заборона постачання в Росію різних товарів, зокрема зброї та хімічних речовин, що можуть використовуватися для вбивства людей, ну, наприклад, для катування або для страт. І ти думаєш, а чому це раніше не заборонили? Ну ось я не знаю, в мене відповіді немає», – зазначив політолог.

Хто в ЄС впливає на послаблення санкцій?

Стверджувати, що Європа багато втрачає від санкцій проти Росії, некоректно, каже Сумльонний.

«Це велика брехня, котру люди розповсюджують в Росії, що російський ринок є нібито таким великим і важливим для Європи, насамперед для Німеччини. Насправді це не так. Росія – це дуже маленький ринок, якщо рахувати загалом. Навіть якщо ми порівняємо торговельний баланс Німеччини-Польщі та Німеччини з Росією, то з Польщею Німеччина торгує у 2-3 рази більше, ніж з Росією. Якщо Росія просто перестане існувати як торговельний актор, то економіка в цілому цього не помітить», – запевнив політолог.

Втім, проблема з залежністю деяких європейських компаній від російських енергоносіїв на сьогодні не вирішена, додав він.

«Проблема – в тому, що є певні товари російські, насамперед це енергоносії: газ, нафта, котрі для європейського ринку, і насамперед для Німеччини, є дуже важливими. Є декілька компаній європейських, які є занадто залежними від російського ринку або від російських товарів і послуг. Якби це не був газ, котрий є важливим енергоносієм і є важливою сировиною для багатьох німецьких хімічних компаній, то від Росії можна було б відмовитися протягом тижня», – наголосив Сумльонний.

Він зазначив, що кожна країна ЄС має право вето у процесі ухвалення рішень щодо санкцій проти РФ, яка намагається цим користуватися.

«Росія постійно намагалася впливати на цей механізм санкцій і через Угорщину, і намагалась певним часом через Італію. Крім того, санкції не на нескінченний час, вони мають кожні пів року, щороку продовжуватися, і для цього теж потрібно голосування. Тому, дійсно, кожна країна має з цим погодитися. До цього ми бачили, що протягом 8 років Угорщина, хоча і намагалася цей процес саботувати, але, все ж таки, щоразу голосувала за санкції або за їхнє продовження», – нагадав німецький експерт.

Економічний оглядач російської служби Радіо Свобода Максим Блант зазначив, що деякі країни Євросоюзу, зокрема Угорщина, змогли домовитися про певні послаблення для себе при запровадженні 8-го пакета санкцій.

Максим Блант

«Там був торг. Особливо старалася Угорщина, яка, як вони сказали, сильніше за інших, залежить від російської нафти. Вони виторгували всі послаблення, які були. У принципі, ті санкції, які готувалися ще влітку проти російського нафтогазового сектора, вони набагато жорсткішими спочатку планувалися, ніж ті, що в підсумку у восьмому пакеті фігурують. Проте ЄС – це таки демократична структура, і думка таких країн, як Угорщина, враховується. Не лише Угорщина, там були країни, зацікавлені в перевезенні російської нафти. Мальта та Греція, які зайняті в цьому бізнесі, якісь собі вибили послаблення», – розповів Блант.

«Росіяни відчули фінансові обмеження»

Як зазначив Блант, майже 90% нафти, яку раніше закуповували країни ЄС у Росії, перестане доставлятися вже у грудні.

«Чим це може обернутися для зростання економіки? Насамперед страждає нафтогазовий сектор уже зараз. Вони уп'ялися в логістичні проблеми під час спроби переорієнтувати постачання на Схід. Та й на Сході – у Китаї, Індії не те, щоб сильно потрібна російська нафта, там теж уповільнюється економіка. Якщо вони й беруть, то зі значною знижкою – 25-30 доларів за барель. Тобто, приблизно за цінами, які плануються при введенні російської межі», – зазначив оглядач.

Найбільше жителів Росії зачепили фінансові обмеження, розповів Блант.

«Фактично для Росії, можна сказати, залізна завіса опустилася для більшості населення. Це стало актуальним, і багато хто це сильно на собі відчув і помітив, коли наприкінці вересня було оголошено часткову мобілізацію. Коли почалася мобілізація і людям треба було їхати, то з'ясовується, що літаки не літають, через кордон переїхати дуже складно, а якщо ти потрапив якимось дивом до Європи чи Казахстану, чи Монголії, то російські карти не працюють, з рублями потикатися нікуди, рахунок не відкрити», – повідомив журналіст.

На його думку, в майбутньому країни Заходу зосередяться на так званих «вторинних санкціях».

«Наголос буде зроблений на вторинних санкціях, наскільки я розумію, і на тому, щоб інші країни, як Китай, Індія, Казахстан, зважували, що їм вигідніше: не потрапити під вторинні європейські, американські чи міжнародні санкції, чи продовжувати торгувати з Росією. Я думаю, що ефективність тих санкцій, починаючи з лютого, значною мірою була знижена і нівельована за рахунок цих країн, навіть таких, як Грузія», – запевнив Блант.

Втім, російську економіку більше «вбивають» не санкції, а проведення мобілізації, вважає оглядач.

«Наведу приклад, цього тижня у понеділок Мішустін – голова правління проводив нараду про те, як їм підтримувати малий та середній бізнес, який потрапляє під мобілізацію. І ось з'ясовується, що військовим у Росії не можна займатися підприємництвом. Це означає, що треба терміново розробляти закон про те, що військовим слід дозволити. Це величезний комплекс проблем, які роблять несумісними війну та ту модель економіки, яка існувала в Росії навіть до останнього часу», – повідомив журналіст.

Блант вважає, що в майбутньому Росію може чекати повна економічна блокада.

«Ситуація і у світовій та європейській економіці не настільки гарна, щоб зовсім обійтися без Росії. Але стратегічно тенденція саме така. Навіть якщо буде період затишшя, період припинення вогню, санкції нікуди не подінуться», – підкреслив оглядач.

«А стратегічно на роки вперед будують плани, як зовсім відмовитися від російської сировини, насамперед енергоносіїв, відмовитися від постачання до Росії. Саме тому в українців зараз набагато більше перспектив та шансів у довгостроковій перспективі, середньостроковій, стати розвиненою сучасною високотехнологічною країною, ніж у Росії. У Росії зараз майбутнє не проглядається», – додав він.

• Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй переважною більшістю голосів проголосувала за проєкт резолюції, яка засуджує спробу анексії РФ чотирьох областей України. «За» ухвалення резолюції проголосували представники 143 країн, «проти» – 5, «утрималися» – 35. Для ухвалення резолюції потрібна була підтримка двох третин членів органу, який складається зі 193 представників.
• Росія ще з 2014 року називала Донецьку та Луганську області України окремими «республіками», а у вересні Володимир Путін підписав укази про визнання «незалежності» українських Херсонської та Запорізької областей, частину яких окупувала російська армія. На цьому тлі 30 вересня Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
• Україна і Захід вважають фіктивними і незаконними як самі псевдореферендуми, так і указ про фактичну анексію української території.