Чи може російська армія зупинити контрнаступ ЗСУ на запорізькому напрямку? В яких містах російські військові продовжують будувати оборонні укріплення, і чи заважає це українській армії? В якому випадку Росія буде змушена припинити війну, і від чого це залежить? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент Росії Володимир Путін наказав міністру оборони Сергію Шойгу до жовтня спинити контрнаступ Збройних сил України, повідомив 24 вересня американський Інститут вивчення війни з посиланням на своє інсайдерське джерело. Така інформація може свідчити про те, що російське військове командування імовірно віддає накази про безперервні контратаки з метою довести український контрнаступ до кульмінації, навіть якщо це буде коштувати великих втрат для російської армії, вважають в ISW
- Аналітики зазначили, що українські війська можуть здійснити значний прорив на південному фронті, якщо підтвердиться низка ключових припущень. В ISW радять проявити терпіння до плану української кампанії та очікувати, що контрнаступ ЗСУ триватиме до зими 2023-го – весни 2024 року. Експерти зазначили, що Україні не обов’язково здійснювати раптове і різке глибоке проникнення, щоб досягти успіху.
- Командувач угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський у коментарі CNN, оприлюдненому 24 вересня, заявив, що зима не сповільнить контрнаступ України. Найбільший прорив Збройних Сил буде після звільнення Токмака, але українські війська вже прорвали лінію оборони біля Вербового, що у Пологівському районі Запорізької області. За словами генерала, зараз російські військові покладаються на глибину своєї лінії оборони у цьому регіоні. Але дії української армії змушують їх повільно відступати, коли вони стикаються зі штурмовими загонами ЗСУ.
- Генштаб Збройних сил України 26 вересня повідомив, що Сили оборони України продовжують наступальні операції на мелітопольському напрямку та закріплюються на досягнутих рубежах. Тим часом російські військові примусово проживають разом з цивільними в їхніх будинках, використовуючи місцевих жителів як живий щит, стверджує речник Генштабу Павло Ковальчук.
«Всі події відбуваються навколо Токмака»
Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков розповів «Новинам Приазов’я», що українські військові просуваються до Токмака, а тим часом російська пропаганда розповідає протилежне.
Аскад Ашурбеков
За його словами, відкриваються достатньо великі перспективи для звільнення Токмака та інших населених пунктів в глибині Запорізької області.
Чи не щодня за останні тижні ми фіксуємо удари по Токмаку, Мелітополю, БердянськуАскад Ашурбеков
«Фактично, це напевно, сьогодні ключова тенденція, всі події більшою мірою відбуваються навколо Токмака. Звичайно це посилюється далекобійними ударами з боку ЗСУ по логістичним центрам. Тому що сьогодні чи не щодня за останні тижні ми фіксуємо удари по Токмаку, Мелітополю, Бердянську.
Наші військові намагаються вибивати логістику окупантів, вибивати місця базування, живої сили, боєкомплектів, тобто сьогодні події на запорізькій лінії фронту тільки з кожним днем активізуються. Звісно, це впливає на ситуацію на ТОТ. Тому, що, незважаючи на російську пропаганду про те, що все у них під контролем, що начебто «український контрнаступ не вдався», насправді ситуація виглядає зовсім інакше і є велика кількість свідчень про це», – наголосив Ашурбеков.
«Нові блок-пости та евакуація»
Російські військові оперативно будують фортифікаційні споруди навколо Токмака, Мелітополя і Бердянська. Крім того, біля Токмака формують систему блок-постів. Також звідти евакуюють представників російських спецслужб і деякі окупаційні структури, розповів запорізький депутат.
Російський військовослужбовець біля елеватору у Мелітополі Запорізької області, 14 липня 2022 року
Поки що, звісно, ми не фіксуємо ротацію чи відходи російських військовихАскад Ашурбеков
«Це свідчення того, що окупанти розуміють, що дуже важко буде підтримувати умовне «цивільне» життя в Токмаку чи в інших великих населених пунктах. Поки що, звісно, ми не фіксуємо ротацію чи відходи російських військових. Токмак не є там такою прям точкою базування і спокійного життя для окупантів. Тому, що їм вже доводиться маневрувати, вони не можуть сконцентруватися в місті, тому що Збройні сили вже дістають до міста.
Вони (окупанти) намагаються далі відтягувати свою логістику, що також суттєво впливає на їхню обороноздатність. Тому, що витрачається більше часу аби перекидати сили на безпосередньо лінію зіткнення в районі Новопрокопівки й інших населених пунктів цього напрямку», – зауважив депутат.
У Запорізькій області вже немає міст, куди б не діставали Збройні сили України, каже Ашурбеков. Зокрема, за його словами, окупанти розосереджуються і намагаються облаштуватися в домівках місцевих жителів, оскільки вони вже не можуть займати гуртожитки або такі місця, де можна концентруватися у великої кількості, розуміючі, що будуть удари з боку ЗСУ.
Запорізький напрямок фронту, 25 червня 2023 року
Це значно ослаблює їхню оборону здатність, тому що це потребує додаткової координації. На сьогодні дуже важко назвати якесь місто тиловим, зазначив Ашурбеков.
Депутат додав, що втрати серед російських військові дуже великі. Більшість цивільних лікарень на окупованій частині Запорізької області переобладнані для військових цілей, тобто по факту є військовими госпіталями.
(З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити).
«Маріуполь перетворився на госпіталь»
- Російські військові продовжують будівництво укріплень у Донецькій і Запорізькій областях у районі сіл Микільське, Стародубівка, Розівка, повідомив 25 вересня радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. Він зазначив, що, крім деревини, та «зубів дракону» окупанти почали використовувати бетоновози для посилення фортифікації. Андрющенко оприлюднив відео, на якому видно цей транспорт.
Депутат Маріупольської міської ради Олександр Лашин розповів «Новинам Приазовʼя», що у цьому місті переміщення військової техніки відбувається постійно.
Боєць СОБРу «Ахмат» в окупованому Маріуполі, квітень 2022 року
Окупанти будують дороги, будують, мости які були підірвані або були в аварійному станіОлександр Лашин
«Техніка їде тільки вночі, тому що коли вони минулого року робили передислокацію вдень, дуже багато мешканців Маріуполя знімали відео та виставляли в соцмережі. Тому зараз в «ДНР», «ЛНР» (незаконні збройні угрупування – ред.) введений теж воєнний стан і комендантська година. Вся техніка перекидається тільки вночі.
Ми бачимо, що окупанти будують дороги, будують, мости які були підірвані або були в аварійному стані. Тому що з залізничним сполученням у них не все гаразд і техніку вони перекидають автотранспортом і автомобільними дорогами. Постійно проходить ротація і Маріуполь зараз більше використовується як госпіталь, дуже багато там поранених завозиться в місто. Там є лікарні, де проходять лікування окупанти», – розповів депутат.
Російські військові вантажівки в окупованому Маріуполі, жовтень 2022 року
Російські військові потужно окопуються на відстані 20-40 км від Маріуполя, оскільки розуміють, що українська армія налаштована звільняти місто, і за нього будуть точитися бої. Втім, окупаційна влада не збирається евакуювати місцеве населення, каже він.
«Люди для них просто щит і вони не будуть їх евакуйовувати. А те, що там дуже багато мешканців повертаються, це дуже така сумна історія. Тому що у багатьох мешканців є вцілілі домівки, вони поскиталися, проїли всі гроші й доводиться повертатися в місто», – розповів Лашин.
Він закликав маріупольців берегти себе та за можливості все ж виїхати з міста, адже прогнозує скору битву за місто з подальшим поверненням під контроль України.
«ЗСУ долають «лінію Суровікіна»
Військовий аналітик, полковник Збройних сил України Петро Черник вважає, що наказ Путіна зупинити український контрнаступ до 1 жовтня не вплине на хід бойових дій.
Петро Черник
«Путін певно кілька десятків разів віддавав наказ до якої дати взяти Бахмут і що з того? Він де стояв, там і стоїть. Те, що він там щось комусь віддав якийсь наказ, на цю хвилину на стратегічну ситуацію перебігу війни в Україні жодним чином не впливає і найближчим часом точно не буде впливати», – впевнений він.
За так званою «лінією Суровікіна», яку долають ЗСУ, немає потужних фортифікаційних споруд, зазначив експерт. Він каже, що просування на фронті вказують на те, що ЗСУ можуть прорвати цю лінію.
Наступна лінія – лінія тилова, де всі тилові пункти. Запасні позиції пройти буде набагато легшеПетро Черник
«Розуміємо, що вона («лінія Суровікіна») в загальній ширині займає десь 25 км. Добру половину, а то і більше, ми вже пройшли. Першу найважчу подолали – так звану лінію забезпечення, де знаходиться величезна кількість мінно-вибухових пристроїв. Нічого подібного з часів Другої світової війни, за винятком ірано-іракської війни, не було.
Зараз друга лінія – це лінія окопів, бліндажів, дотів, обладнаних позицій для артилерії, обладнаних позицій для техніки. Тобто тут точаться важкі, люті бої. Як тільки ми це пройдемо, то наступна лінія – лінія тилова, де всі тилові пункти. Запасні позиції пройти буде набагато легше. І розуміємо, що за тією «лінією Суровікіна» нічого подібного аж до Перекопського перешийку, за винятком укріплених міст, таких як Мелітополь і Токмак, немає. Але ніхто в здоровому глузді ні Токмак, ні Мелітополь в лоб штурмувати не буде. Буде велике оперативне оточення і задихання противника як такого», – пояснив Черник.
«Армія РФ втрачає артилерію та бронетехніку»
У російської армії достатньо ресурсів для оборони, але для того, щоб піти у наступ, їм потрібна, в першу чергу, якісна бронетехніка і якомога більше артилерії. І з одним, і з іншим в окупантів дедалі більші проблеми, зауважив Черник.
Українські військовослужбовці стріляють з американської гаубиці M777 по позиціях армії РФ, липень 2022 року
Є вже підтверджені варіанти знищення за добу понад 40 артсистем. Це дуже хороший крок упередПетро Черник
«У цьому напрямку ми з кожним днем набуваємо все більшої, і більшої майстерності. Є вже підтверджені варіанти знищення за добу понад 40 артсистем. Це дуже хороший крок уперед. Тому малоймовірно, що вони зможуть накопичити настільки серйозний технічний, підкреслюю, потенціал, щоб піти вперед. Але, як колись казав відомий римський мислитель Марк Тулій Цицерон: «Що ближче краї імперії, то божевільніше їхні дії». Вони можуть вдатися до гігантських людських валів, з якими доведеться нам справлятися, але ми навчилися цю важку роботу робити», – зазначив він.
«Піхотні вали Жукова»
Черник додав, що російська оборона може «посипатися» не обов'язково після звільнення Токмака. Для морального надлому противника ЗСУ достатньо буде оперативно оточити Бахмут, де зосереджено кілька тисяч російських військових, каже експерт. За його словами, в оточені окупаційним військам доведеться або здаватися у полон, або помирати.
«Звертаюся до всіх українців: не підіймаємо планку емоційного очікування, що все буде завтра. Не буде. Ворог б’ється люто, запекло, а піхотні вали такі, як застосовував Жуков (радянський полководець, політичний і державний діяч, маршал СРСР – ред.) і зараз застосовує РФ. Ми зараз в точці стратегічної рутини», – додав експерт.
«Ймовірність непопулярних рішень»
Російський політолог із Праги Іван Преображенський зазначив, що наказ Путіна зупинити контрнаступ ЗСУ свідчить про погіршення як військової, так і політичної ситуації в Росії.
Іван Преображенський
«Це означає, що останні, як мінімум два місяці, російська влада вдавала свої успіхи на фронті, яких насправді немає. Нині ситуація погіршується. І політично, і стратегічно все наближається до того, що, ймовірно, російській владі доведеться приймати непопулярні політичні рішення, яких вона до цього прагнула уникнути», – каже експерт.
Він вказує на те, що російська влада з початку літа, як мінімум, готувалася до нової хвилі мобілізації, ухвалювала відповідні закони, стратегічно дуже суворі, які фактично не дозволяють ухилитися від мобілізації.
Ймовірність дуже висока, що наприкінці жовтня буде оголошена нова хвиля мобілізаціїІван Преображенський
«Ми прогнозували, що ймовірність дуже висока, що наприкінці жовтня буде оголошена нова хвиля мобілізації (в РФ - ред.). Відповідно, судячи з цих рішень і цих заяв, шанси на це, як і раніше, досить високі. А з огляду на те, що у 2024 році в березні Володимиру Путіну треба буде намалювати собі дуже високі позитивні результати на президентських виборах, це для нього створює додаткове ускладнення», – зауважив Преображенський.
Про Критику Кремля
Поразки армії окупантів на полі бою можуть призвести до критики Кремля всередині Росії, а також до демотивації військових РФ, вважає експерт. На його думку, якщо буде нова військова поразка, як це було, коли російська армія залишила Херсон, то в РФ підніметься серйозна хвиля критики щодо російської влади.
Російські військові, які залишають Херсон в жовтні 2022 року
«І, швидше за все, відповіддю на це буде нова хвиля репресій, як це було після заколоту Євгена Пригожина, коли під арешт стали потрапляти люди типу Стрєлкова-Гіркіна (колишній «міністр оборони «ДНР» – ред.). Тобто помітні, публічні особи, які виступають за російську агресію проти України, проте критикують російську владу.
Друга історія полягає в тому, що досі ніхто не може пояснити, чому російська армія досить сильно демотивована, при цьому психологічно тримається, не біжить, що називається просто. І ось тут може виникнути якийсь кумулятивний ефект. Не виключено, що якісь підрозділи російської армії просто втратять психологічно саме боєздатність цієї ситуації», – розмірковує політолог.
Що змусить Путіна припинити війну?
Росія може закінчити війну лише якщо буде знищена її армія або у випадку, коли бойові дії перейдуть на її територію, вважає Преображенський. На його думку, поки війна йде на окупованих територіях України, для Путіна політично це не є серйозною проблемою. Він не припинить бойові дії навіть у разі великих поразок на фронті та втрати Криму.
Володимир Путін
У Володимира Путіна головна мета – це утримання його особистої влади, а вже на другому місці його шалений проєкт зі спроби захоплення УкраїниІван Преображенський
«Для нього політично припинення війни набагато більша загроза, ніж продовження неуспішної війни, коли російська армія її при цьому програє та зазнає гігантських втрат. Тому що припинення війни – це момент, коли треба починати відповідати на запитання: Навіщо ця війна взагалі почалася? Що на виході із цієї війни Росія отримала? Чому Володимир Путін ухвалював саме такі рішення?
Для нього це створює дуже серйозну проблему, себто можливості продовження його повноважень далі. І ми розуміємо, що, виходячи з російських реалій, усі, хто з ними добре знайомий, розуміють, що у Володимира Путіна головна мета – це утримання його особистої влади, а вже на другому місці його шалений проєкт зі спроби захоплення України», – додав політолог.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що ймовірно деградовані елементи 42-ої мотострілецької дивізії 58-ої загальновійськової армії Росії дедалі активніше контратакують у районі Новопрокопівки в Запорізькій області, і це свідчить про те, що українські контрнаступальні операції могли знизити боєздатність відносно більш елітних російських підрозділів ВДВ, які відповідали за контратаку в цьому районі.
- 18 вересня у Міноборони України повідомляли, що від початку наступу на південному напрямку ЗСУ звільнили 260 квадратних кілометрів території. У відомстві казали: по всьому півдню армія РФ перебуває у стані оборони.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.