Чи працюватимуть цього року аграрні підприємства на звільненій частині Херсонщини, і що для цього потрібно? В якому стані перебувають фермерські господарства на окупованій території області? Наскільки подальші бойові дії і окупація земель на півдні вплинуть на аграрний сектор України цього року? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Через масштабне військове вторгнення Росії посівні площі в Україні зменшилися на 25%, розповів 27 січня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, загалом очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній владі України території під урожай 2023 року має скласти понад 21 млн га, що майже на 7 млн га менше від показника 2021 року. Висоцький зазначив, що після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій: «Те, що залишають окупанти, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва».
- За словами посадовця, вже зараз можна спрогнозувати зменшення внесення насіння та добрив до 50% від науково обґрунтованих норм через здорожчання. Натомість використання дешевших технологій провокує зменшення виробництва. Крім того, цього року для аграріїв ключовою проблемою залишається дорога логістика та енергетична криза. Втім, складнощі, з якими стикаються аграрії, не вплинуть на продовольчу безпеку України, запевнив перший заступник міністра.
- Тим часом на деокупованій частині Херсонщини 60 тисяч гектарів території залишаються замінованими, повідомив 20 січня в ефірі телемарафону керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков. За його словами, в першу чергу розміновують логістичні шляхи, потім перейдуть до агросектору. Толоконніков наголосив, що сільгоспвиробникам не варто звертатись за послугами з розмінування до компаній, які не мають ліцензії, оскільки це не гарантує безпеку. Речник повідомив, що ОВА співпрацює з міжнародними організаціями з надання спецтехніки для розмінування Херсонської області.
«Замінована земля»
Начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації у коментарі «Новинам Приазов'я» Андрій Селецький розповів, що більшість сільськогосподарських підприємств у громаді пошкоджені, а поля заміновані. Тому посівна кампанія цього року під загрозою.
Андрій Селецький
«Землі або забрудненні металом, або заміновані, або наявні нерозірвані боєприпаси. Заключений меморандум спільно з Зеленодольською територіальною громадою про спільне використання машини для розмінування, які нам не те, що пообіцяли, але є перспектива отримання спеціальної машини для розмінування від посольства Швейцарії», – повідомив він.
Громада на лінії фронту, 7 кілометрів до лівого берега, де перебувають окупанти. Відповідно посівна на узбережній смузі, взагалі буде неможливаАндрій Селецький
«Відповідно, якщо ми її отримаємо, то це набагато пришвидшить розмінування, якщо не отримаємо, то посівна під великою загрозою. Це при тому, що у нас громада на лінії фронту, 7 кілометрів до лівого берега, де перебувають окупанти. Відповідно посівна на узбережній смузі, взагалі буде неможлива», – додав він.
Втім, за його словами, на території громади є поля, які аграрії використовують: «Це село Нововоскресенівське, яке розташоване у степу в нас, це степова частина громади і відповідно там є деякі поля, які вже засіяні озимою і які при сприятливих умовах і відсутності активних бойових дій будуть зібрані, але цей відсоток дуже невеликий», – вважає Селецький.
Також у галузі є кадрова проблема, зокрема, через мобілізацію, каже він. Крім того, не вистачає й техніки.
Знищена російська військова техніка на території агроферми, липень 2022 року
«У нас і роботи першопочатково немає, і відповідно також йде процес мобілізації. Війна в державі і втрати на фронті потребують поновлення особового складу. Тому так, звісно, чоловіки йдуть на фронт», – зазначив начальник військової адміністрації.
Техніка, яка була в окупації, або знищена, або вкрадена, а техніка, яка не була в окупації, вивезена, тому що вона перебувала в прифронтовій зоні.Андрій Селецький
«Зараз усі підприємства повністю закрились, бо в них немає ні чим працювати, ні де працювати. Техніка, яка була в окупації, або знищена, або вкрадена, а техніка, яка не була в окупації, вивезена, тому що вона перебувала у прифронтовій зоні. Зараз аграрні підприємства усі законсервовані, проводять облік втрат, пишуть заяви на відшкодування, пишуть заяви в поліцію на викрадене майно і пошкоджене, тому зараз усі закриті», – додав він.
Схожа ситуація й у Високопільській громаді. Її очільниця Ганна Шостак-Кучмяк розповіла, що там намагаються якнайшвидше перейти до розмінування земель.
«Ми сільгоспгромада. Наша економіка в громаді була поставлена на землі. Всі податки надходили від землі. Бюджет формувався з податків, які надходили від землі. Зараз неможливо обробляти цю землю, бо теж вона зараз вся напічкана вибухонебезпечними речовинами. Тому працюємо над тим, щоб найшвидше розмінувати поля, щоб аграрії вийшли в поле. Це і робочі місця, це й економіка, врожаї, бо всі відчули, що Херсонщина в цьому році не дала врожаї», – зазначила очільниця.
Ганна Шостак-Кучмяк
«У людей нашої громади є велика жага обробляти ту землю, до неї повертаються ті, хто її любить. Я думаю, що навесні буде масове повернення людей, які готові жити в геть не пристосованих якихось приміщеннях, щоб відбудовуватися й найскоріше обробляти землю», – впевнена вона.
Начальниця Великоолександрівської селищної військової адміністрації Наталія Корнієнко у коментарі «Новинам Приазов'я» повідомила, що у цій громаді обстеження на вибухонебезпечні предмети потребує не менше від 95% полів.
Поки немає мови про розмінування лісонасаджень, полівНаталя Корнієнко
«На сьогодні йде розмінування по лінії там, де є ремонт критичної інфраструктури. На жаль, поки немає мови про розмінування лісонасаджень, полів. І на сьогодні, бо ми сільськогосподарський регіон, лише в нашій громаді 78 тис. га потребують все ж таки обстеження. І є такі, де дійсно потрібноі розмінування, багато полів, де стирчать хвости ракет, хвостів мін є ще багато», – розповіла вона.
«Знищена інфраструктура»
Фермер одного з аграрних підприємств Великої Олександрівки Сергій Косюк розповів, що наразі вдалося обстежити 2 тисячі гектарів із 3 тисяч 100, які оброблялися працівниками до повномасштабного вторгнення.
Наше господарство було в окупації. Всі землі на цей час в такому стані, що практично обробляти їх немає ніякої можливостіСергій Ккосюк
«На жаль, наше господарство було в окупації з 10 березня по 4 листопада. Так склалося, що землі нашого господарства розташовані на обох берегах річки Інгулець, а протягом 8 місяців саме Інгулець був лінією фронту, тому обстріли були як з нашої сторони, так і зі сторони окупантів. Тому всі землі на цей час в такому стані, що практично обробляти їх немає ніякої можливості, потрібно термінове розмінування», – наголосив фермер.
«Крім того, знищено усі промислові приміщення, знищена свиноферма, бокси для зберігання техніки, практично вся інфраструктура, яка тут дозволяла займатися перероблюванням сільгосппродукції, підготовкою насіння», – зауважив Косюк.
Під час завантаження щойно зібраної пшениці з комбайна у вантажівку, неподалік від Харкова, фото від 30 липня
За його даними, на сьогодні повернулися лише 15% працівників підприємства: «Дуже велике питання – це кадри. Тих механізаторів, які на сьогодні ще можуть працювати, на жаль їх в будь-який момент можуть забрати на службу в ЗСУ».
Банки на жаль не хочуть співпрацювати з ризиковими підприємствамиСергій Косюк
Фермер також розповів, що підприємству складно отримати кредитне фінансування.
«Ми зперебуваємо в червоній зоні, а банки, на жаль, не хочуть співпрацювати з ризиковими підприємствами, з тими, що були деокуповані, але, на жаль, на зараз не розміновані. Їх не цікавить ні застава, ні те, яким ми способом повернемо кошти. Вони вимагають жорстких гарантій, яких ми дати на жаль не можемо», – каже Косюк.
Яка ситуація в окупації?
Тим часом фермери з окупованих територій Херсонщини, котрі перереєстрували свої підприємства за російським законодавством, скаржаться на відсутність допомоги від окупантів. Про це повідомляє видання «ІРС-Херсон» із посиланням на створені окупантами пабліки.
«Новини Приазовʼя» спробували дізнатися, якою є ситуація в аграрному секторі на окупованій частині Херсонщини. Так, начальник Чулаківської сільської військової адміністрації Скадовського району Олександр Мусієнко розповів, якою була галузь у громаді до початку повномасштабного вторгнення.
Були досить великі фермерські господарства, які працювали та вирощували продукцію не лише для потреб України, а й велика частина відправлялася за кордонОлександр Мусієнко
«Моя громада була досить розвинена у сільськогосподарському напрямку. Тому що більшість земель є поливними й на території громади були досить великі фермерські господарства, які працювали та вирощували продукцію не лише для потреб України, а й велика частина відправлялася за кордон. Найбільше фермерське господарство, яке були на території громади – це «Аделаїда», воно відоме всій Україні вирощуванням картоплі, сімейної картоплі і вирощуванням великої кількості чіпсової картоплі», – нагадав він.
Більшість підприємств, попри тиск з боку окупантів, продовжили працювати у 2022 році, каже Мусієнко. Втім, зараз ситуація складна.
Військова машина Росії на українському полі під час збирання врожаю під час окупації в Херсонській області, 21 липня 2022 року
Була дана команда розібрати техніку по частинах з тією метою, щоб нею не заволоділиОлександр Мусієнко
«Частина фермерів виїхали з території громади і фактично призупинили свою таку діяльність тимчасово. Сподіваємося на швидке звільнення і відновлення роботи, але на даний час керівниками цих фермерських господарств була дана команда розібрати техніку по частинах з тією метою, щоб нею не заволоділи, або колаборанти, або військові РФ», – поділився він.
«Частина фермерських господарств і керівників залишилася. На них, наскільки я знаю, чинився великий тиск як і на всіх звичайних людей, по перереєстрації своїх господарств за російським законодавством. Наскільки я володію інформацією, частина людей це зробила, на превеликий жаль, тому висновки будуть робити вже наші правоохоронці після деокупації території», – додав Мусієнко.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Очільник Чулаківської адміністрації вважає, що більшість земель у громаді навряд чи будуть засіяні до деокупації.
«У вже згаданого мною підприємства «Аделаїди» в розпорядженні на території громади було вже близько 4 тис. га орендованої землі, яку вони орендували в пайовиків. Я знаю, що в цьому році, вірніше у 2022 році, під час осінньо-польових робіт вони засіяли всього 300 га землі пшеницею, це про всяк випадок. Вся інша земля стоїть не оброблена і оброблятися, принаймні поки не буде територія деокупована, не планується. Що стосується інших, то десь приблизно в такому відсотку будуть оброблятися», – зазначив Мусієнко.
«Пільгове кредитування»
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що аграрії з деокупованих територій потребують пільгової системи кредитування.
«Є непогані сигнали від міжнародних партнерів, світових інституцій фінансових, які готові надавати кредитування аграрного сектору України. Сподіватимемося, що ті кошти будуть більшими, ніж у 2022 році», – каже він.
Денис Марчук
Важливо, щоби аграрна діяльність на окупованих територіях не розцінювалася як така, що сприяє загарбникам, наголосив експерт.
«Звичайно, фермери лишилися (в окупації – ред.) і в цьому контексті дуже важливо давати якісь сигнали з боку неокупованої частини України, що ми про них не забуваємо і підтримуємо. Дуже важливо, щоб був прийнятий закон, який дає можливість невизнання господарської, аграрної роботи на окупованій території, як такої, що сприяла пособництву загарбникам. Це був би додатковий сигнал людям триматися, підтримувати економіку в контексті своїх хоча б сіл, зберігати людей, платити їм якісь кошти, щоб їм було за що існувати», – вважає він.
Марчук зазначив, що за 2022 рік російські окупанти вивезли з окупованих територій аграрної продукції на більш ніж 1 млрд американських доларів. Попри складнощі, з якими стикаються аграрії, Україна буде забезпечена продукцією і цього року, запевняє він.
- 4 листопада 2022 року Міністерство аграрної політики повідомляло, що посівні площі для озимих в Україні цього року «з відомих всім причин» скоротилися на 20,4%.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.