Як змінюється фронт на херсонському і запорізькому напрямках? Що таке «позиційна» війна, про яку заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний? Чим вона небезпечна для України, і які переваги надасть Росії? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Британське видання The Economist 1 листопада опублікувало статтю головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він заявив, що війна зараз переходить на новий етап, і це може піти на користь Росії.
- Військові називають «позиційною» війну статичного та виснажливого бою, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості, зазначив Залужний. Це дозволить Росії відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі.
- За словами генерала, для перелому у війні потрібно зробити п'ять кроків. Зокрема, подолати перевагу ворога у повітрі, покращити можливості прориву мінних перешкод, посилити контрбатарейну боротьбу, забезпечити ефективну підготовку українських резервів та підвищити ефективність радіоелектронної боротьби. Також головнокомандувач ЗСУ зауважив, що західні країни досі стримуються від надання Україні найновіших озброєнь.
- Статтю Залужного прокоментував секретар РНБО Олексій Данілов. В ефірі Радіо Свобода він заявив, що якби від початку повномасштабного вторгнення допомога надавалася швидше, то результати війни на сьогодні були б інші.
- У США координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 2 листопада заявив, що ця стаття «підкреслює, наскільки важливо, щоб Сполучені Штати продовжували підтримувати Україну». Кірбі відзначив, що в процесі війни змінюються потреби сторін, в тому числі щодо систем озброєнь, які партнери надають Україні. І цей процес, на його думку, триватиме.
«Сигнал Заходу»
Чи стали слова Залужного несподіванкою для європейських партнерів України? Це запитання ми поставили Єгору Чернєву, народному депутату України, голові української делегації в Парламентській асамблеї НАТО. Країни Заходу усвідомлюють, що не можуть дати Україні програти війну, каже він.
Єгор Чернєв
«Власне, це не новина для наших партнерів, що війна йде на виснаження і бліцкриг не вдався. Це було зрозуміло, мабуть, через перші пів року війни повномасштабного вторгнення Росії проти України. І зараз тільки питання в тому, у кого більше ресурсів і наскільки цих ресурсів вистачить. Захід абсолютно чітко розуміє, що він не може дати програти Україні і виграти РФ, тому що це буде нести великі наслідки для світового порядку і сигнали для інших держав силою переглядати кордони своїх сусідів або інших країн», – зазначив він.
Європейські політики поважають генерала Залужного і дослухаються до його думок, каже депутат. Тому є сподівання, що після статті переглянуть підходи до надання допомоги.
Є новітнє озброєння, яке нам поки що не надавалосяЄгор Чернєв
«Мають бути набагато збільшені постачання озброєння. І має бути те озброєння, яке може та має стати game-changer на полі бою. Чи є у наших партнерів такі ресурси? Так, є. Тобто, давайте будемо відверті, все одно використовуємо техніку, яка була вироблена декілька десятків років тому. Є новітнє озброєння, яке нам поки що не надавалося. Я сподіваюся, що власне такий сигнал з України можливо якось спонукає наших партнерів все-таки розпочати надання нам більш сучасного озброєння», – зауважив Чернєв.
«Європа уповільнилася»
Чернєв родом із Бердянська. Він зазначив, що «позиційна» війна затягне процес звільнення окупованих територій. Для того, щоб прорвати цю лінію оборони, вже не достатньо того озброєння, яке має Україна, потрібно набагато більше, каже він.
Українські військові їдуть на бойовій машині піхоти БМП-1 у звільненому від армії РФ селі Нескучне на Донеччині, 13 червня 2023 року
«Якщо США насправді за останні півтора року з початку повномасштабного вторгнення збільшили і мають плани на ще більше збільшення виробничих потужностей майже вдвічі, то Європа, на жаль, поки що не так поспішає. Навіть з тим, що нам було обіцяно – сто мільйонів снарядів до кінця року. Ми бачимо, що, на жаль, ми не отримуємо весь той обсяг снарядів до кінця року. Коли ми були в США минулого тижня, ми розмовляли з республіканцями й говорили, що якраз-таки збільшення постачання озброєння прискорить нашу перемогу і зменшить вплив на військові витрати США», – зауважив депутат.
«Прильоти на Арабатській Стрілці»
- Українські військові продовжують наступальні операції у західній частині Запорізької області та просуваються там уперед. Про це у своєму звіті за 1 листопада повідомив американський Інститут вивчення війни. За даними аналітиків, російські військові блогери стверджували, що українські сили незначно просунулися від села Щербаки Пологівського району у напрямку Мирного і досягли успіхів на захід від Роботиного.
- За даними Інституту вивчення війни, українські військові утримують позиції та проводять атаки на лівому березі Херсонської області. Зокрема, ЗСУ атакували російську армію поблизу селища Пойма та Піщанівки Олешківської громади. Бойові дії ідуть і поблизу села Кринки. Там українські військові продовжують зміцнювати свої позиції.
- Також ЗСУ 1 листопада завдали ударів по тилових районах російських військ на півдні України. Призначений Росією так званий губернатор окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо заявив, що російська армія начебто збила сім ракет, націлених на окупований Крим. Дві ракети впали на Арабатській Стрілці, не завдавши шкоди або жертв, стверджує окупаційний чиновник.
Журналіст Центру журналістських розслідувань Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що Арабатська Стрілка обстрілюється регулярно, і російські військові зазнають втрат.
Олег Батурін
Від бази відпочинку взагалі нічого не залишилосяОлег Батурін
«Конкретно прильоти були в дві бази відпочинку – це пансіонат «Блакитне полум'я» і пансіонат «Аура», у нього подвійна назва «Аура» і «Юний». Обидва ці пансіонати були захоплені російськими військовими. Прильоти були результативними. За словами очевидців, від бази відпочинку «Аура» або «Юний» взагалі нічого не залишилося. Там був шалений кіпіш у них. Туди й швидка допомога злетілася і пожежні машини виїжджали. Це все було видно і помічено 1 листопада.
Херсонська область, Арабатська Стрілка, архівне фото
Прильоти були по штабу російського угрупування військ «Днєпр»Олег Батурін
Самі окупанти після того підтвердили й визнали влучання ракет ЗСУ по їхніх розташуваннях на Арабатській Стрілці. Конкретно прильоти були по штабу російського угруповання військ «Днєпр», які якраз там і розташовувалися на території цих баз відпочинку», – розповів журналіст.
Втім, російські військові продовжують перебувати на базах відпочинку на Арабатській Стрілці й виїжджати звідти поки що не збираються, каже він.
«Це на території Херсонської області до останнього часу, точніше до цього року, була найбільш безпечна для них територія через велику відстань від лінії зіткнення і від річки Дніпро – в глибині Херсонщини. Але, як ми бачимо, зараз вони не можуть якось там почувати себе в безпеці», – зауважив Батурін.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Напівпозиційна війна вже іде»
Військовий експерт Михайло Жирохов розповів «Новинам Приазов’я», що «позиційна» війна більш вигідна Росії, оскільки у такий спосіб вона нав'язує свій характер ведення бойових дій.
Михайло Жирохов
Приблизно з вересня вже напівпозиційна війна ідеМихайло Жирохов
«Приблизно з вересня вже напівпозиційна війна іде. Ті просування, про які говорить Генштаб, вони не мають стратегічного значення. Це в основному просування на одну лісосмугу. Це ніяким чином не принижує героїзм наших військових, які там воюють, але в плані стратегічному – це фактично означає перехід до такої позиційної фази», – каже експерт.
За його словами, «позиційна» війна це, перш за все, війна особового складу. В РФ навіть не проводять мобілізацію, тому що поки що достатньо кількості добровольців, яким платять гроші.
«Більшість людей, які зараз ідуть до російської армії – це контрактники, які ідуть на досить гарне фінансове забезпечення. Поки така можливість у росіян є і в найближчій перспективі вона зостається», – підкреслив експерт.
Бракує солдатів на фронті
«Позиційна» війна не призведе до просування і може демотивувати військових, каже експерт. Наочним прикладом цього він називає 8-річну війну на Донбасі.
«Де ось лінія зіткнення була і там була оця «позиційна» війна. Тобто там і активність ДРГ, і активність артилерії, і активність безпілотників. Все це не скасовується, скасовується сам характер, коли військових садять в окопи. І вони там кожного дня повинні оцей от спостережний пункт обороняти з нальотами, з ударами, але не просування. І це дуже деморалізує людей. Тобто є штурмові підрозділи, і їх посадити в окопи, це означає зменшити потенціал української армії», – пояснив Жирохов.
Український військовослужбовець на лінії розмежування поблизу села Золоте на Луганщині, 21 січня 2022 року
Ми втратили час. У нас були люди, але не було залізаМихайло Жирохов
Витримати «позиційну» війну Україні буде складно, вважає Жирохов. Ця війна потребує більш активного втручання США та інших західних союзників.
«Зараз вже зрозуміло, що навіть постачання зброї воно фактично не вирішить цієї проблеми, тому що ми втратили час. У нас були люди, але не було заліза. Зараз, якщо навіть прийде залізо, людей в достатній кількості вже немає», – додав експерт.
«Негативний сценарій»
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков перехід до затяжної війни називає вкрай негативним сценарієм розвитку подій. На його думку, це свідчить про слабкість і недостатню рішучість західної коаліції.
Геннадій Гудков
«Вони все ж бояться Путіна, принаймні вважають ризики неприйнятно високими – перемагати його на полі бою України. І це серйозно посилює Путіна всередині, це серйозно знімає ті сперечання, найпотужніші сперечання, що виникли, ті напруження, що виникли в елітах. Адже вони це розуміють, що у них майбутнього немає.
Навіть при всьому тому, що, допустимо, війна набуде затяжного характеру, у них все одно майбутнього немає. І величезні втрати ще попереду. Тому там радості великої від цього немає у значної частини еліт. Але вони змушені зараз займати вичікувальну позицію, оскільки Путін, як і раніше, сильний і будь-які ворушіння проти нього всередині системи надзвичайно небезпечні», – зауважив він.
«Без єдиного фронту»
Плану, як вплинути на Росію, у Заходу досі немає, каже політик. На його думку, за майже 2 роки повномасштабної війни «не виникло єдиного фронту боротьби з Путіним як з агресором».
Володимир Путін (архівна світлина)
«Ось є фронт – коаліція Захід і Україна, є якісь взаємини, що почалися, Захід і російська опозиція. Але цей трикутник не замкнутий. Чіткого плану щодо Росії немає, що потрібно робити для того, щоб відбулася зміна влади в Росії, відбулася не військова, а політична деокупація України, виведення військ тощо, такого плану немає. І ніхто над цим не працює. Я смію це стверджувати, тому що я дуже добре знаю всередині цей процес. А його нема. І тому втрачаються величезні можливості, які б полегшували війну і прискорювали її фінал», – зазначив він.
Війна на десятиліття?
Брати участь у «позиційній» війні Росія зможе десятиліттями, додав Гудков. Він впевнений, що ресурс для такої війни, для «замороженого» конфлікту в Путіна практично не обмежені.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч), начальник генерального штабу збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони РФ генерал армії Валерій Герасимов (архівна світлина)
Це дуже сумний сценарій. А потім там буде перемир'я, це і є загалом план ПутінаГеннадій Гудков
«Якщо там не буде активних дій, не буде активної загибелі путінських окупантів під час якихось серйозних військових дій з боку України, то таку війну Путін може підтримувати десятиліття. Путін про неї мріє, він мріє про «позиційну» війну, тому що це дозволить вийти на те, щоб «заморозити» конфлікт, як було у 2014 році на теренах Донбасу, Луганська.
Перевести війну в розряд артдуелей, якихось окремих перестрілок – це його мрія. Тоді він переміг, тоді він зміцнює свою владу та зберігає її на невизначено довгий час. Це дуже сумний сценарій. А потім там буде перемир'я, це і є загалом план Путіна», – зазначив Гудков.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Залужний заявив про загрозу «позиційної» війни і назвав п’ять пріоритетів для України ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Миру будь-яким шляхом не буде. Точку неповернення пройдено». Інтерв’ю із генералом Марченком ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Звільнення Токмака або форсування Дніпра на Херсонщині»: де ЗСУ можуть прорвати російську оборонуМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.