Місто Василівка Запорізької області на початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну стало відомим тим, що було ледь не єдиним містом, через яке можна було виїхати жителям тимчасово окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей на підконтрольну владі України територію.
З березня 2022 року і донині Василівка перебуває під повним контролем російських військових, як і пункт перетину. Цей шлях був доволі ризикованим через обшуки, фільтрації та обстріли окупантів, як розповідали очевидці. В кінці минулого року окупаційна влада оголосила про тимчасове закриття так званого КПП, але так його і не відкрила.
До Василівського району входять більш як десять громад, частина з яких перебуває в повній російській окупації, а частина – на лінії вогню. Чи багато там залишається українців? В яких умовах вони живуть? Чи є можливість евакуюватися і наскільки є безпечними ці шляхи? Про все це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів голова Василівської Районної державної адміністрації Богдан Староконь.
«Села зруйновані на 99%»
До повномасштабного російського вторгнення Василівський район складався і складається з 11 громад. Наразі повністю окуповані 9 громад, а дві частково – там йдуть інтенсивні бойові дії, каже посадовець.
– До Васильківського району входять такі міста, як Енергодар, Василівка, Дніпрорудне, населені пункти Михайлівка, Мала Білозерка, Велика Білозерка і Кам'янка-Дніпровська. На сьогодні у нас лінія бойового зіткнення проходить по Степногірській та Васильківській громадах. Щоденно ворог обстрілює наші населені пункти, такі, як Кам'янське, на 99% зруйновані. Такий населений пункт, як Степногірськ, – там щоденно артилерія, дрони, «Гради» розстрілюють житло мирних мешканців та об'єкти цивільної інфраструктури.
Як повідомила місцева влада, основна частина населення села Кам'янське на Запоріжжі покинула його через обстріли з боку російських військ
«Деякі люди все ще живуть під обстрілами»
Староконь каже, що через щоденні обстріли Степногірськ по кілька днів залишається без світла, ремонтні бригади не можуть приступити до ремонтних робіт для відновлення електропостачання через щільний вогонь. Він також розповів, скільки населення там залишається.
Вдалося два місяці тому повністю евакуювати дітей з населених пунктів, які перебувають під ворожим обстрілом
– Нами постійно проводиться робота щодо евакуації мирного населення з лінії бойового зіткнення, проте деякі громадяни не бажають залишати свої домівки й продовжують жити в цих населених пунктах. Нам вдалося два місяці тому повністю евакуювати дітей з населених пунктів, які перебувають під ворожим обстрілом на лінії бойового зіткнення. Ці родини розселені не тільки по Запоріжжю, а й по західних областях, по центральній Україні. Їм надається гуманітарна допомога, ми постійно з ними на контакті, відстежуємо їхні потреби. Нещодавно забезпечили цих дітей, яких ми евакуювали, гаджетами, а саме: ноутбуками для більш повноцінного їхнього навчання.
Посадовець каже, що ситуація у прифронтових населених пунктах залишається напруженою, в деяких з них електрика відсутня з весни минулого року, є певні проблеми з водою.
Обстріли Камʼянського ведуться постійно, каже Староконь, квітень 2022 року
– У Кам'янському з початку березня 2022 року відсутня електроенергія. Минулого року нам вдалося туди доставити генератори для приватних свердловин, щоб люди могли забезпечити себе водою. Також надаємо разом з міською радою туди паливо для того, щоб люди користувалися цими генераторами для добування води та інших їхніх потреб.
«Ворог бʼє по гуманітарці»
За словами Староконя, ще минулого року в Камʼянське завдяки певним міжнародним організаціям місцевих жителів забезпечували буржуйками на зиму. Також надавалися дрова. Цієї зими також планується на цій території забезпечити людей паливними брикетами або деревиною, запевнив він.
Ускладнюється питання доставки гуманітарної допомоги
– В цілому ми довозимо гуманітарну допомогу до Степногірська. Проте декілька днів тому піж час розвантаження гуманітарної допомоги ворог, знаючи про це, завдав підступного удару. І можемо констатувати, що один волонтер загинув, двоє поранені. Вони просто вивантажували гуманітарну допомогу. Наразі ускладнюється питання доставки гуманітарної допомоги, але ми працюємо, щоб наші люди отримували це все в повному об'ємі. Проте наразі це небезпечно. Ворог, повторюсь, понад тиждень щоденно атакує Степногірськ.
«Не впускають без паспорта РФ»
Українська влада щоденно моніторить ситуацію і в окупованій частині Василівського району, каже очільник РВА. За його словами, життя там ускладнене примусами окупантів, зокрема тим, хто без російського паспорта фактично відрізані від медичних послуг.
– Їх просто не допускають до лікарів. І лікарі не надають медичну допомогу людям... До повномасштабного вторгнення у Василівському районі було 188 тисяч населення. На сьогодні ми констатуємо, що менше половини, набагато менше половини залишилося на окупованій частині.
Пошкоджені обстрілами багатоповерхівки Степногірська, серпень 2023 року
Разом з цим шляхи евакуації наразі дуже ускладнені, каже Староконь. Людям треба близько тижня, щоб виїхати через Європу на підконтрольну Україні територію. Окуповані населені пункти кишать військовими РФ, які перешкоджають пересуванню місцевому населенню.
Без їхнього паспорта переїхати в село до родичів майже неможливо
– Людей повертають з Чонгара, не дають виїжджати. Це енергодарівці і інші населені пункти нашого району. Щоб ви розуміли, переїхати від одного населеного пункту до іншого, який там близько п'яти-семи, до десяти кілометрів, займає майже день, якщо у вас відсутній їхній паспорт. Тобто без їхнього паспорта переїхати в село до родичів чи ще кудись майже неможливо. Енергодар стає більш закритим, туди не впускають без паспорта РФ, без перевірки і дуже ускладнюють цей шлях.
Російські військові у Запорізькій області, серпень 2023 року
За словами Староконя, в Енергодарі також є проблеми з опаленням, електро- та водопостачанням. Це також стосується більшості Василівського району – там відсутня електроенергія. Як і на більшості окупованих територій, відбувається «націоналізація» нерухомості, після чого окупаційна влада зламує чужі квартири людей, які виїхали, та заселяє туди військових або інших прибулих жителів.
– Це стосується не тільки Енергодару, це стосується всіх міст і сіл, які розташовані на узбережжі Каховського водосховища. Влада пам'ятає про проблеми українців і в окупації, і за її межами. Війна у нас одна. Тому максимум допомоги нашим Збройним силам України. Максимум підтримки нашим вимушено переміщеним особам, ті, які зараз перебувають по всій країні та далеко за її кордонами.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Частина Запорізької області перебуває під окупацією російських військ з весни 2022 року.
«Нас сусіди відкопували»: як живе село на Запоріжжі, що потерпає від обстрілів військ РФ (фотосвідчення)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бомбардування Оріхова. Як російська армія випробовує керовані авіабомби на українському містечку? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Крематорії працюють цілодобово, йде часткова евакуація»: окупанти готуються до нового прориву ЗСУ на Запоріжжі? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Збільшується кількість військових РФ». Що відбувається в окупації на Запоріжжі?Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.