На які гроші живуть українці окупованої частини півдня? Яким є ринок праці в цих регіонах України та які вакансії з’являються найчастіше? Які доходи отримують жителі тимчасово непідконтрольного владі України півдня та які там зараз ціни на продукти? Ці та інші актуальні питання зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Видання «Центр журналістських розслідувань» опублікував так зване «розпорядження» Павла Філіпчука, якого окупаційні сили призначили «керівником» Каховки, в якому йдеться про «призупинення тимчасового дозволу» на здійснення господарської та підприємницької діяльності тим, хто не встановлює ціни на свої товари та послуги за штучно встановленим курсом – 1,5 російських рубля за 1 гривню. Також видання повідомляє, що за видачу так званого «тимчасового дозволу» на торгівлю від підприємців вимагають сплачувати щомісячний внесок місцевим окупаційним «чиновникам» готівкою в адміністрації місцевих ринків, або в захопленій будівлі Каховської міськради.
- Головне управління розвідки міністерства оборони України 4 липня повідомило, що на Херсонщині проблеми у фінансовому секторі тимчасово окупованого регіону призвели до повернення «натурального обміну» в місцевих магазинах. Тобто, товари відпускаються в обмін на інші товари. При цьому, продавець кожного разу окремо домовляється з покупцем про курс такого бартеру, стверджують у відомстві. В повідомленні головного управління розвідки також сказано, що фіксуються численні випадки «продуктових кредитів», коли продавці продуктових чи господарчих магазинів відпускають товари в борг під 10-20%.
- Ринок праці окупованого Херсона теж зазнав змін. В одному з місцевих телеграм-каналів, де поширюється інформація про актуальні вакансії, найбільш часто зустрічаються пропозиції для продавців, робітників будівельної сфери, кухарів, офіціантів, вантажників і водіїв. За 12-годинну зміну роботи офіціанта пропонують, зокрема, 300 гривень оплати. Продавцю продуктового магазина – 500 гривень за зміну.
Збільшення обігу рублів
Колишній депутат міської ради Херсона, співзасновник громадської організації «Південна стратегія розвитку» Станіслав Трошин розповів «Новинам Приазовʼя, що робота української банківської системи в місті постійно скорочується, зняти готівку стає дедалі складніше. Українські магазини в Херсоні розпродають товар, який завезли до окупації міста. Разом із тим, почали відчинятися російські торговельні мережі, але попитом вони не користуються.
По-перше, ніхто не хоче брати товари низької якості, по-друге, у людей просто немає грошей платити за такими цінами за ці товариСтаніслав Трошин
«Зі свідчень людей, з якими я спілкуюсь, продукція там дуже поганої якості за дуже високими цінами. Для розуміння, шампунь або гель для душу там вартує 700-800 гривень. Тобто, ці магазини взагалі не користуються популярністю. По-перше, ніхто не хоче брати товари низької якості, по-друге, у людей просто немає грошей платити за такими цінами за ці товари», – розповів Трошин.
Ексдепутат міської ради Херсона повідомив, що, за його даними, в окупованому місті поступово поширюється обіг російських рублів. Місцевих підприємців змушують приймати валюту РФ, стверджує Трошин.
«Якщо ще пару тижнів назад я сказав би, що гривня до рубля це 90% на 10%, то зараз вже десь 20% готівкових коштів, які ходять у Херсоні, це рублі. Люди намагаються якомога менше з ними мати справу, тим паче курс грабіжницький, але є люди, які не мають жодної змоги в інший спосіб прогодувати себе, свої родини», – зазначив громадський діяч.
«Особливо потерпають фермери»
Знайти нову роботу в місті практично неможливо, розповів Трошин. За його словами, особливо від окупантів потерпають фермери.
Люди поступово залишаються без робочих місць. Особливо в сільгоспгосподарстві.Станіслав Трошин
«У зв'язку з постійним від'їздом підприємців, зі зменшенням товарів та послуг, які можна надавати в окупованому місті, звісно, і люди поступово залишаються без робочих місць. Особливо в сільгоспгосподарстві. Багато фактів крадіжок сільгосптехніки у фермерів та підприємств Херсонщини. Ми розуміємо, якщо техніка вкрадена, то збирати врожай немає чим і найняті працівники тому фермеру чи підприємству просто ні для чого», – пояснив Трошин.
Журналіст із Каховки Олег Батурін розповів, що російські окупаційні сили пропонують містянам роботу в підконтрольних їм структурах: «адміністрації», банку, «пенсійному фонді», навчальних закладах і комунальних установах. Проте, велика кількість місцевих жителів не приймають такі пропозиції і перебувають зараз без роботи, витрачаючи запаси.
За словами Батуріна, у Херсоні «величезне безробіття». Адже переважна більшість виробництв зупинена, як наслідок люди втратили свої робочі місця.
Основне це сфера послуг і сфера торгівлі, те, що зараз ще працюєОлег Батурін
«Працювати нема чим, нема кому і, фактично, нема на чому. До прикладу – те ж підприємство «Чумак». Така ситуація характерна для всіх подібних підприємств регіону. Там просто частина працівників виїхали, від обладнання залежить продукція певної якості. Тому вони не можуть виготовляти продукцію. І працюють лише на продажу залишків на складах. Що реально працює на сьогодні, це сільськогосподарські деякі підприємства. Зараз основне це сфера послуг і сфера торгівлі, те, що зараз ще працює», – зазначив журналіст.
За словами Батуріна, завезені з окупованого Криму товари, зазвичай, коштують дорого. Водночас місцеві фермери вимушені продавати овочі і фрукти за зниженою ціною.
«Фермери продовжують щось роздавати людям, тому що немає жодного ринку збуту для їх продукції. А от що стосується, наприклад, м'яса, то м'ясні вироби, подорожчали вже. Курятина коштує від 160 грн/кг, свинина теж 160-180 грн/кг і вище. Тобто ціни значно вищі, ніж на підконтрольній частині України. Місцеву рибу, яку виловлюють рибалки можна купити недорого. А, наприклад, той же оселедець коштує 160 грн за кілограм», – розповів журналіст.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Віддати за безцінь, викинути чи залишити на полі»: що відбувається із агрофірмами в окупації?Частина підприємців змушені були або просто припинити свою діяльність, або почати грати за правилами окупантів»Олег Батурін
Батурін каже, що попри те, що підприємці змушені писати цінники як у гривнях, так і в рублях, вони намагаються продавати товари саме за українську валюту.
«У них (підприємців – ред.) навіть була своєрідна форма протесту – не писати ціни в рублях. Але росіяни почали прискіпливо на це звертати увагу. І вдалися до репресій щодо цих підприємців, тому частина змушені були або просто припинити свою діяльність, або почати грати за правилами окупантів», – повідомив Батурін.
Яку роботу пропонують маріупольцям?
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів, що в місті є робота лише в тих сферах, які фінансують російські окупаційні сили.
«Фактично прибирання вулиць, плюс прибирання завалів, перепоховання. Але перепоховання, за спілкуванням зі знайомими, які там працювали, нібито воно непогано оплачується. Я не знаю скільки саме непогано, але питання в тому, що не кожна людина може це витримати. Особливо зараз, коли у Маріуполі спека, коли асфальт розігрівається до 40 та вище градусів. Тому витримати трупний запах я не знаю, наскільки це реалістично», – розповів депутат.
Також окупанти пропонують маріупольцям роботу на будівництві нового так званого «житлового комплексу». За словами Бородіна, умови праці дуже важкі: «Незважаючи на якість, потрібний шалений темп. Не всі люди можуть це витримати».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Місця масових поховань у селищі Старий Крим біля Маріуполя збільшились вдвічі – «Схеми»Депутат Маріупольської міськради зазначив, що рівень заробітних плат у місті суттєво зменшився в порівнянні з часом до окупації.
Був якийсь туризм. Економічна частина в Маріуполі схлопнулася повністюМаксим Бородін
«Дуже багато людей працювали на заводах раніше і зарплати мали починаючи від 20 тисяч гривень, 30-40 тисяч були у людей зарплати і вище. То зараз все впало в рази – у 2, 3, 5 разів. Порівнювати просто неможливо. Був якийсь туризм. Економічна частина в Маріуполі схлопнулася повністю», – зазначив Бородін.
Депутат також розповів, що частина маріупольців зараз живе за рахунок отримання російської гуманітарної допомоги.
Бердянськ – курорт без туристів
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов зазначив, що основою економіки міста влітку завжди був курортний сезон.
Місто Бердянськ втратило море, курорт і грошіВіктор Дудукалов
«Пляжі порожні і весь бізнес, який був навколо моря. Торгівля, розваги, ресторани, кафе – все, що працювало, на сьогодні якщо і працює, то там немає людей, там немає клієнтури. Тобто місто Бердянськ втратило море, курорт і гроші», – запевнив Дудукалов.
Чиновник розповів, що частина працівників бюджетної сфери, які залишилися в Бердянську і не співпрацюють з російськими окупаційними силами, продовжують отримувати заробітну плату на банківські картки, але стикаються з проблемою отримання готівки. Російські окупаційні сили, тим часом пропонують роботу у своєму бюджетному секторі.
«Вони шукають практично будь-яких спеціалістів, починаючи від поліцейських і закінчуючи лікарями й освітянами. Тобто, практично всю бюджетну сферу вони намагаються перекрити набором нових людей, але не конкретизують ні доходи, не конкретизують, що буде на сьогодні чи на завтра, постійно натякають про те, що доведеться їхати до Росії, бо українське військо наступає і буде звільняти території», – повідомив Дудукалов.
Ринок праці до війни та після
Співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла, яким був ринок праці на півдні України до повномасштабної війни.
Херсонська і Миколаївська область дійсно були аграрними і там рівень неформальної зайнятості був високийЛідія Ткаченко
«Кожна область мала свої особливості, наприклад в Одесі було і є дуже багато університетів, тому це був як науковий центр, було менше промисловості. Запорізька область більш промислова. Херсонська і Миколаївська область дійсно були аграрними і там рівень неформальної зайнятості був високий, бо для сільськогосподарської діяльності це дуже характерно», – пояснила науковиця.
За даними Ткаченко, в Україні зараз спостерігається спад рівня заробітних плат, але є сфери, які стабільно забезпечуються виплатами, зокрема, бюджетна.
«Зарплати, ви знаєте динаміка була дуже нерівномірною і звичайно в зарплатах є спад і це видно і по оголошенням з вакансіями, тобто десь на 2 тис. десь скорочення по вакансіях, по вакансіям які пропонуються, по зарплатах, які пропонуються для працівників. І є дані, наприклад про сплату Єдиного соціального внеску, за яким можна судити про те, що відбувся певний спад в зарплатах», – каже експертка.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Деокупація або деградація». Сценарії майбутнього для півдня України
Вона також зазначила, що суттєвих структурних змін на ринку праці в Україні поки не відбулося. Особливістю на сьогодні є поширення професії військових і силовиків.
«Це той сектор зайнятості, який на сьогодні динамічно рухається і де зараз найвищі зарплати, тобто не зарплати, а там грошове забезпечення називається. В решті професій все залишилось те, що і було. Продавці, водії, вчителі, лікарі, медсестри, вони як були затребувані, так і залишаються», – додала Ткаченко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ракети на пляжах: курорти окупованого півдня перетворилися на поле бою ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «У Путіна обмаль часу». Чи змінилися плани Кремля у війні проти України? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Напад Росії. Битва за південь (хроніка)Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.