Як від початку повномасштабного вторгнення змінилася ситуація у Нікополі, розташованому на протилежному березі Каховського водосховища від окупованого армією РФ Енергодару? Які райони міста обстрілюють найчастіше? Скільки людей залишили Нікополь від початку бойових дій? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав начальника Нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка.
Зруйнований російським обстрілом будинок в Нікополі, серпень 2022 року
«Населення зменшилося в половину»
Нікополь вже майже два роки перебуває фактично на лінії фронту, якою стала річка Дніпро.
За словами Євтушенка, місто пережило кілька хвиль міграції: люди виїжджали, потім поверталися:
На території проживає близько 50% населення, яке жило до війни
– Перша велика хвиля (виїзду) була, коли окупанти вдерлися на атомну електростанцію (в Енергодарі), і там була стрілянина вночі. На ранок ми побачили відтік з міста Нікополь та з інших прибережних територій.
Потім люди поверталися. Коли почалися обстріли, це десь близько півтора року тому, знову багато людей виїхало. Частина виїхала в інші громади нашого району, частина, на жаль, поїхала далі – в інші області або ж за межі України.
Наразі ситуація стабілізувалася і на території проживає близько 50% населення, яке жило до війни. Це стосується як Нікополя, так і інших громад, які розташовані на березі. Щоб розуміти цифри, наприклад, у Нікополі проживало близько 100 тисяч людей до війни, відповідно, зараз – близько 50 тисяч.
Обстріл армією Росії Нікополя, 1 грудня 2022 року
Про евакуацію
Від початку обстрілів були організовані евакуаційні потяги й влада активно закликала населення залишати Нікопольську громаду, каже Євтушенко.
– Багато людей і дітей виїхали. Були евакуйовані дитячі будинки сімейного типу та інші заклади, в яких знаходилися діти, особливо з прибережних територій, щоб не наражати людей на небезпеку.
Багато родин і, відповідно, багато дітей залишаються, зокрема і в прибережних громадах
– Що стосується дітей взагалі, на мою думку, дітям тут не дуже добре перебувати. Тому що ці обстріли підіймають рівень тривожності та все це досить погано позначається на дитячій психіки, яка не така стійка до стресу. Звісно, добре було б дітей взагалі вивозити з цих територій. Ми це пропонуємо, працюємо. Сім'ям з дітьми надається допомога, в тому числі через обласну державну адміністрацію, для того, щоб вони могли виїхати на інші території. Втім, багато родин і багато дітей залишаються, в тому числі, у прибережних громадах.
Запорізька АЕС в окупованому Енергодарі, який видно з Нікополя, квітень 2022 року
Посадовець зазначив, що рішення про обов'язкову евакуацію буде ухвалюватися у разі аварії на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС)або через суттєве погіршення безпекової ситуації з переходом окупантів на протилежний берег:
– Тоді це буде примусова евакуація, і це будуть не тільки діти, а це будуть взагалі всі люди.
Тут, мабуть, варто згадати, що коли були чутки минулого року, влітку, про можливу аварію на ЗАЕС, ми проводили навчання, і готували можливу евакуацію населення з прибережних територій, як дітей, так і дорослих. Такі варіанти відпрацьовувалися, на жаль.
«Немає безпечних місць»
Повністю безпечних місць у регіоні майже немає, каже начальник МВА, втім чим далі від річки Дніпро, тим менша кількість обстрілів.
– Але казати, що небезпечно тільки в Нікополі, не можна. Наразі дуже потерпають від обстрілів населені пункти Мирівської громади, яка розташована на березі Каховського водосховища.
Потерпають населені пункти Марганецької громади, Червоногригорівка потерпає. Останні тижні досить часто почали атакувати населені пункти Покровської сільської громади. Тобто фактично вся берегова зона знаходиться під вогневим ураженням.
Будинок після російського обстрілу, Нікополь, 8 грудня 2023 року
Втім, як зазначає Євтушенко, найтяжча ситуація з обстрілами все ж спостерігається в самому Нікополі.
Обстріли досить жорсткі, вони не вибіркові, вони прилітають по житлових кварталах
– Ці обстріли досить жорсткі, вони не вибіркові, вони прилітають по житлових кварталах, по будь-яких об'єктах. Наприклад, нещодавно загинув чоловік, який йшов вулицею по своїх справах, нікого не чіпав. Він загинув від множинних уламків від російського артилерійського снаряда, який вбив його.
Начальник МВА каже, що військові РФ продовжують обстрілювати цивільну інфраструктуру зі ствольної артилерії і з мінометів. Але, якщо раніше здебільшого обстріли відбувалися вночі, коли люди знаходилися у своїх будинках, то зараз, 90 відсотків – це саме денні обстріли.
– Це той час, коли люди знаходяться на вулицях, поспішають по своїх справах. Є ризик отримати поранення.
«Тактика свідомого терору»
За словами посадовця, військові РФ чудово розуміють, що вони атакують цивільне населення і пояснив чому:
– Якщо брати дрон, то там є ж візуальний канал, канал спостереження і канал, який використовується для керування цим дроном.
Тобто вони бачать і мають повну інформацію, кого вони атакують і куди влучають. Я вважаю, що це тактика свідомого терору мирного населення, нічого іншого. Це війна з людьми, з цивільним населенням, про яку давно говорили.
Наслідки російського обстрілу Нікополя, 28 листопада 2023 року
Щоб якось убезпечити людей по місту розмістили мобільні укриття, якими можна скористатися під час загрози.
Багато людей не можуть виїхати, і вони змушені жити в місті під прильотами
– Та частина людей, яка залишилася, розуміють, що в будь-який момент може бути прильот.
Люди прийняли це і живуть з цим, бо багато людей насправді не мають можливості або фінансової, або іншої якоїсь, виїхати з цієї території. Хтось пов'язаний з робочим місцем, хтось з батьками, наприклад, яких він не може вивезти, в когось є інші обставини. Тобто досить багато людей не можуть виїхати, і вони змушені жити в місті під прильотами.
Про руйнування
Руйнування від російських обстрілів в місті досить значні, зізнається Євтушенко.
Так, багатоквартирних будинків пошкоджено близько 800, приватних житлових будинків – понад 5000.
– Мова йде про різні пошкодження, починаючи від мінімальних – склоблоки, покрівлі, закінчуючи великими руйнуваннями зовнішніх стін і руйнуванням покрівлі. Тобто це дуже великий обсяг руйнувань і самотужки місто не відновить це. Нам потрібна буде державна підтримка. Ми вже зараз спілкуємося з фондами різними міжнародними. Але ж поки ми знаходимося в зоні активних бойових дій, на жаль, ніякого капітального відновлення не буде.
Село на березі Каховського водосховища, Нікопольський район Дніпропетровська область, 9 червня 2023 року
Очільник адміністрації розповів, скільки громад зараз мають статус таких, де відбуваються бойові дії, з якими проблемами стикаються і як це впливає на життя людей.
– На сьогодні у нас 4 громади – Мирівська, Червоногригорівська, Нікопольська і Покровська сільська громада знаходяться в зоні активних бойових дій. Одна громада, це Марганецька, знаходиться в зоні можливих бойових дій за рішенням депутатів. Вони вирішили змінити цей статус на зону можливих бойових дій через бюджетний дефіцит і через певні фінансові проблеми всередині громади. Інші території не мають статусу бойових взагалі.
Про гуманітарну допомогу
За словами Євтушенка, на території з активним статусом бойових дій більше звертають увагу фонди, які надають допомогу.
– Там є більше допомоги, є виплати переселенцям. Наприклад, вищі навчальні заклади, які надають переваги абітурієнтам, які вступають з місць зі статусом активних бойових дій. Ну і загалом, я думаю так, що якщо є таке розділення, то коли буде відновлення житла, можливо, будуть якісь пріоритети для території, які мали або матимуть на той час статус зони активних бойових дій.
Нікопольський район – один з тих районів Дніпропетровської області, де найбільший є об'єм гуманітарної допомоги, зазначив голова МВА. Тут працюють два найбільші фонди, які забезпечують населення в тому числі продуктовими наборами.
– Людям важко, є питання з працевлаштування, є інфляція, яка зменшує доходи людей, є питання з руйнування житла і люди змушені витрачати в тому числі свої кошти на оренду іншого житла в інших громадах, або на відновлення свого житла.
«Другий виклик після обстрілів»
Однією з найгучніших подій літа 2023 року стало руйнування греблі Каховської ГЕС і фактично знищення Каховського водосховища. Євтушенко каже, що це дуже вплинуло на ситуацію в районі.
Висохле Каховське водосховище з боку Нікополя
– Це, мабуть, після обстрілів було другим викликом по масштабу небезпеки. Всі наші водоканали брали воду з Каховського водосховища, свою роботу, відповідно, всі жителі району, а це близько 220 тисяч на той момент, коли був підрив, опинилися без централізованого водопостачання.
І це стало досить великим викликом, враховуючи те, що, наприклад, багатоквартирному будинку без води досить важко прожити. Я б сказав, неможливо. Також був ризик спалаху і кишкових інфекцій. Тому ми працювали разом з органами місцевого самоврядування, з міжнародними й українськими фондами. Нам надавали велику допомогу в питній воді. «Укрзалізниця» нам дуже суттєво допомагала з об'ємами технічної води. Всією Україною, всі разом ми бороли цю халепу.
Люди у Нікополі залишились влітку 2023 року без водопостачання після руйнації дамби Каховської ГЕС
За словами начальника МВА, у Нікополі вода зараз є, але на частині території вона технічна і споживати її з-під крана не можна. Тому досі здійснюється завезення води на такі території. Разом із цим очікується будівництво нового водогону.
Загроза нового вторгнення
Катастрофа на Каховській ГЕС майже не вплинула на характер обстрілів Нікополя, але через зміління водосховища зʼявилася інша небезпека напередодні зими, каже Євтушенко.
Коли пішла вода, ми розглядали сценарій замерзання цього мулу й створення можливості для переходу окупантів
– Водосховище – це така природна перешкода, яка має протяжність 4-6 кілометри, ну, тобто це досить велика перешкода, а максимально це близько 12-13 кілометрів. Вона нас захищала саме від вторгнення, від безпосередньої появи окупантів на нашій території. То коли пішла вода, ми розглядали сценарій замерзання цього мулу, залишків води й створення можливості для переходу окупантів. Однак зима була досить м'якою і система спостереження по берегу була посилена, тому ми не фіксували якихось спроб переходу.
Він також спростував інформацію, яка досить активно обговорювалась в інформпросторі, стосовно виритого окупантами тунелю з лівого берега до Нікополя.
«Окупанти атакують телевежу»
За словами посадовця, через наближеність окупантів в Енергодарі у Нікополі є певні проблеми з мобільним та інтернет-звʼязком.
– Ворожий РЕБ щедро накриває і нашу територію, на яку прилітають снаряди і вони періодично завдають шкоди мобільному обладнанню, стільниковому інтернету. Тому перебої зі зв'язком є.
Є великі проблеми, наприклад, з телебаченням. Т-2 в Нікополі не показують, бо окупанти системно знищували обладнання, атакували телеобладнання і телевежу дронами-камікадзе. Обладнання суттєво пошкоджене і відновити його неможливо.
Т-2 в Нікополі не показують, бо окупанти системно знищували обладнання, каже Євтушенко
Разом із цим, каже начальник МВА, російські сили намагаються поширювати свій теле- і радіосигнали.
– Тут немає нічого нового. Я б нагадав, що всі експансії Росії починаються з музики, з культури, з мови, з їхніх серіалів, з їхніх теле- і радіомовлення. Наразі на всій прибережній території, і це не тільки в нашому районі, це і на інших територіях поширюється оцей медійний, інформаційний вплив окупантів. Вони це роблять.
Зараз у Нікополі продовжує працювати місцева радіостанція, яку Євтушенко називає «інформаційним промінчиком», адже транслює новини, сповіщає про небезпеку і підтримує звʼязок з місцевим населенням.
«Всі під прицілом»
- 8 лютого близько 9 ранку до поліції надійшло повідомлення, що невідомий розстріляв автомобіль, який належить заступнику міського голови Нікополя. Поліцейські встановили, що нападник застосував невстановлену зброю, в результаті чого автомобіль загорівся. Після гасіння пожежі у салоні було виявлено тіло 59-річного чоловіка. Загиблий – це заступник міського голови Віталія Кривого Віталій Журавльов.
- Пізніше в поліції повідомили про затримання 33-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві. У поліції також зазначили, що за даними досудового розслідування підозрюваний виношував намір вчинення аналогічних злочинів відносно інших посадових осіб у Нікополі.
Євген Євтушенко каже, що подібні замахи загрожують будь-якому посадовцю на цій території.
– Ми всі під прицілом на сьогодні.
В цілому ж, зазначив він, криміногенна ситуація в громаді не гірша ніж до повномасштабного вторгнення.
– Періодично поліцейські затримують людей, які намагаються вдертися в житло мешканців, які виїхали за межі міста, наприклад. В нічний час здійснюється патрулювання та інші заходи зі стабілізації території.
Ми моніторимо ситуацію. У нас багато озброєних представників Сил оборони України. Всі ми нервуємо під обстрілами, може бути що завгодно. Однак, я б сказав, що криміногенна ситуація не погіршилась. Хоча поодинокі випадки є, де фігурують і гранати, які вибухають, і зброя.
Об'єктивно – це ехо війни, яке було, і, на жаль, ще після війни довго буде.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.