«Ситуація змінюється кожну годину». Чи підуть війська РФ у контрнаступ на півдні України?

Українські військовослужбовці на бронетехніці в місті Миколаєві. Весна 2022 року

Чи може російська армія найближчим часом почати контрнаступ на півдні України? Чи має вона достатньо сил для спроб захоплення Миколаєва, Запоріжжя та чи втримає Херсон? Що відомо про підготовку Збройних сил України до своїх контрнаступальних дій у південному регіоні? Все це з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • Росія перегруповує свої війська на запорізькому напрямку і підсилює угруповання в бік Кривого Рогу. Про це 1 серпня повідомили в Генеральному штабі Міністерства оборони України. У відомстві зазначили, що російські військові обстрілювали зі ствольної, реактивної артилерії та танків райони Миролюбівки, Нововознесенського, Високопілля, Миколаєва та ще понад 25 населених пунктів.
  • Радник голови Офісу президента України Олексій Арестович розповів, що російські війська стягнули на південь України понад 30 батальйонно-тактичних груп. Таким чином, за словами Арестовича, окупанти готуються проводити наступ на Кривий Ріг та Миколаїв. Радник голови Офісу президента зазначив, що російські військові отримали завдання бути повністю готовими до наступу до 6 серпня. Однак, він невисоко оцінив якість військ, які стягнули росіяни.
  • Британська розвідка 1 серпня повідомила, що Росія, ймовірно, вирішила змінити план наступу на Донбасі, який у неї був із квітня. В повідомленні сказано, що РФ почала виводити значну кількість своїх сил із північного спрямування на Донбасі на південь України. У британській розвідці вважають, що, ймовірно, російські військові визначили запорізький напрям як вразливу ділянку лінії фронту, яку потрібно посилити.
  • 11 липня міністр оборони України Олексій Резніков заявив в інтерв'ю британській Times, що президент Володимир Зеленський доручив підготувати план операції щодо повернення південних територій України.

«Російська армія готується воювати за Херсонщину»

Військовий експерт Михайло Жирохов у коментарі для «Новин Приазовʼя» зазначив, що на південному напрямку поки що немає великих боїв, але є ознаки того, що «російська армія готується воювати за Херсонщину».

Михайло Жирохов

Великих масових боїв, рівня батальйонно-тактичної групи, там зараз немає. Росіяни зі свого боку укріплюють фортифікаційні споруди
Михайло Жирохов

«Потрібно розуміти, що ситуація там змінюється буквально кожну годину. Зараз там є локальні операції принаймні на трьох напрямках, де має українська армія наступати або намацувати оборону противника. Але великих масових боїв, рівня батальйонно-тактичної групи, там зараз немає. Росіяни зі свого боку укріплюють фортифікаційні споруди – вони підтягують сили та засоби з Донецького напрямку і вони готуються воювати за Херсонщину. Навіть дехто говорить, що вони готують власний наступ, але я таких маркерів на сьогодні не бачу», – пояснив військовий експерт.

Жирохов зазначив, що ані влада, ані військові зазвичай не попереджають публічно про підготовку контрнаступальних дій.

«В мене є така думка, що про наступ на Херсонщині, це такий собі вкид з боку нашої влади й військових. Бо ніколи ще в історії не було такого, щоб про контрнаступи заявляли публічно за 2-3 тижні або навіть за місяць від його початку. Завжди наступ, одна зі складових наступу, це, так би мовити, для противника сюрприз, і це один із складових успіхів наступу – що противник не знає, де саме концентруються сили і де саме буде наступ», – наголосив Жирохов.

Він також зауважив, що контрнаступ на півдні не обов’язково має відбутися на Херсонщині. На думку Жирохова, Росія ще не відмовилася від плану захоплення всього півдня України, включно, з Миколаєвом і Одесою.

Росії вкрай необхідно взяти під контроль Одесу, їм вкрай потрібно вийти до окупованого Придністров'я
Михайло Жирохов

«Їм (армії РФ – ред.)вкрай необхідно взяти під контроль Одесу, їм вкрай потрібно вийти до окупованого Придністров'я. Для того, щоб, по-перше, зробити боляче Україні економічно – це фактично єдиний порт у нас в руках залишився. І, по-друге, вирішити власні геополітичні завдання – це з'єднання Придністров'я, яке не має спільного кордону з Росією», – пояснив Жирохов.

На думку експерта, подальший розвиток подій на півдні залежить від того, чи зможе російська армія накопичити достатньо ресурсів для проведення наступу.

Отримання Україною «Хаймерсів» дуже негативно позначилася на російських силах підтримки, вважає військовий експерт

Росіяни міняють тактику. Зараз росіяни замість одного складу великого роблять 4 маленьких, зараз маскуються
Михайло Жирохов

«Отримання Україною «Хаймарсів» і М270, воно дуже негативно позначилося на російських силах підтримки, на логістиці. Склади, які на останньому тижні були розбомблені – вони критично важливі. Зараз росіяни міняють тактику. Зараз росіяни замість одного складу великого роблять 4 маленьких, зараз маскуються», – повідомив Жирохов.

«Ініціатива належить ЗСУ»

Голова Українського центру безпеки і співпраці Сергій Кузан зазначив, що «російські військові створюють потужні угруповання» на окупованих територіях Запорізької і Херсонської областей. Це може свідчити про те, що пріоритети Росії дійсно змінюються з Донбасу на південь України.

Сергій Кузан

Бачимо там наявність підрозділів вже чотирьох армій
Сергій Кузан

«Росіяни туди завозять техніку, живу силу, поповнюють і паливно-мастильними матеріалами і боєприпасами, всіляко намагаються підсилити своє угруповання там. Бачимо там наявність підрозділів вже чотирьох армій, зокрема і 35-ї армії Східного військового округу Росії. Саме ця армія в лютому була на Київщині. Її завданням було захопити столицю України, тому для росіян саме вона є, можливо, якоюсь головною чи пріоритетною», – зауважив Кузан.

Експерт зазначив, що наразі ініціатива на південному напрямку належить саме Збройним силам України, але російські війська будуть намагатися її перехопити.

«Там розгорнуті і десантні підрозділи, де, з одного боку, ці війська можуть використовуватися як піхота, з іншого, вони призначені для стрімких штурмів. Також помічені чеченські загони Росгвардії, тобто бачимо, що там перебувають підрозділи саме «кадирівців», – каже Кузан.

«Між самими військовими, які перебувають на Херсонщині, шириться чутка, що «кадирівців» будуть використовувати як загороджувальні загони для того, щоб російський солдат не тікав. Очевидно, що командування (РФ – ред.) не покладається саме на російського бійця, вони розуміють, що в підрозділах РФ дуже слабка мотивація», – додав він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Хід війни змінюється на користь України». Далі наступ на Херсон чи Донецьк?

У травні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив , що російські військові готують три лінії оборони на окупованій частині півдня України.

Зі свого боку, Кузан зазначив, що ці три лінії оборони «не є особливою перешкодою» для просування на південному напрямку Збройних сил України.

Ці три лінії оборони не зіграли росіянам в плюс, їм не вдалося втримати тими лініями оборони, власне кажучи, область
Сергій Кузан

«Наші ЗСУ весь цей час, тиждень за тижнем фактично нарізали всю цю оборону, знищували їхні логістичні центри. Тобто, відрізали їх від забезпечення і поступово просувалися вперед. Ці три лінії оборони не зіграли росіянам в плюс, їм не вдалося втримати тими лініями оборони, власне кажучи, область і зараз бачимо, що у них є реальні побоювання того, що Херсон заберуть», – зазначив Кузан.

Втрата Херсону суттєво деморалізує російське командування, вважає експерт.

«В таких умовах ні про які псевдореферендуми, які росіяни запланували в цьому регіоні на осінь, мова вже не йтиметься. Ця поразка – вона деморалізує російське командування, їхні збройні сили і загалом все російське суспільство. Тоді виникне звичайне запитання: «А за що взагалі ми билися ці 5 місяців?» Якщо немає не тільки просувань, а втрачене фактично єдиний такий здобуток, повноцінне місто, яким хвалилися РФ у цій війні», – зауважив Кузан.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Окупантам буде не до «референдуму». ЗСУ готуються до деокупації півдня?

«Ситуація складна, але контрольована»

Народний депутат України, військовослужбовець Роман Костенко ситуацію на херсонському напрямку назвав «складною, але контрольованою». Він упевнений, що Росія буде намагатися просуватися на півдні України.

Те, що вони будуть намагатись йти далі на південь, це в мене сумнівів не викликає
Роман Костенко

«Це не та ситуація, що була в березні, коли вона була незрозуміла взагалі. Ми не бачили, скільки сил і засобів іде на нас, ми не бачили, які конкретні підрозділи заходять. І тоді ми відбивались тим, чим є. Зараз ситуація хоч і є загрозливою, ми бачимо, які підрозділи є, ми можемо реагувати на це, конкретно маневрувати своїми силами і засобами. Але те, що вони будуть намагатись йти далі на південь, це в мене сумнівів не викликає», – сказав депутат.

Роман Костенко зазначив, що зараз не бачить ознак підготовки Росією контрнаступу на півдні. Він вважає, що для російських військ пріоритетом залишається східний напрямок.

Вони бачили, що ми готуємося і під це почали стягувати війська самі для того, щоб, в першу чергу, утримувати
Роман Костенко

«Я думаю, вони бачили, що ми готуємося і під це почали стягувати війська самі для того, щоб, в першу чергу, утримувати. Для них зараз пріоритет, це саме схід (України – ред.). Частину військ вони зараз перекидають, по-перше, для того, щоб утримати наступ, ну а чи будуть вони йти, чи не будуть – це залежить від ситуації, яка складеться в найближчі декілька днів», – зазначив військовослужбовець.

Миколаєв закрили на понад дві доби

Миколаїв та область регулярно потерпають через обстріли російських військ. Голова обласної військової адміністрації Віталій Кім 5 серпня повідомив, що з 23-ї години 5 серпня до 5 ранку 8 серпня в Миколаєві запроваджують комендантську годину. Отже, місто буде закрите.

Віталій Кім

«Чесним людям нема про що турбуватися, візьміть документи на всякий випадок. Вигуляти собаку можна, біля будинку. Діти на подвір’ї – можливо. Просто намагайтеся бути вдома», – закликав Кім.

Військовослужбовець Роман Костенко зазначив, що ситуація в Миколаєві залишається складною, але російські війська навряд чи підуть в наступ на це місто.

Ракети прилітають практично кожного дня, гинуть мирні мешканці і в цьому є складність, бо вони намагаються моральний дух людей зламати
Роман Костенко

«Його обстрілюють постійно, ракети прилітають практично кожного дня, гинуть мирні мешканці і в цьому є складність, бо вони намагаються моральний дух людей зламати. Стосовно Миколаєва, я не впевнений, що противник, якщо піде в наступ, то він буде брати саме Миколаїв – це з військової точки зору трохи не має сенсу», – наголосив Костенко.

Він зазначив, що Збройні сили України ще не здійснювали контрнаступ на південному напрямку – бої з російськими військами зараз ведуться за зайняття кращих позицій в регіоні.

«Для цього потрібні сили і засоби, для цього повинні бути у нас генерали, які піднімуть війська на наступальну операцію. Це теж, до речі, дуже важливе має значення. Я вам скажу як військовий, що в обороні багато людей готові сидіти і там відбиватися, коли над тобою артилерія, але піднятися і піти в наступ, таких людей дуже мало. Тим більше в такій війні, коли артилерія працює і це все за межами можливостей людських», – зауважив Костенко.

«Безглузда ідея»

Аналітик розслідувальної організації Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов каже, що поки не бачить підготовки до потужного наступу з боку російської армії ані на херсонському, ані на запорізькому напрямках.

Кирило Михайлов

Але військові РФ поступово перекидають саме в південні регіони України значне угруповання, яке називається «Схід» і в якому нараховуються 4 російські армії, зазначив він.

На цей час на херсонський напрямок, саме на правий беріг, перекинуті тільки сили десантних військ РФ
Кирило Михайлов

«Слід пам'ятати, що вони, як і всі російські війська, зазнали втрат. В деяких, наприклад, батальйонів немає піхоти, а залишилися якісь тилові частини, зв'язок, матеріально-технічне забезпечення тощо. Насправді ми не знаємо, наскільки потужними є ці війська. Також слід відзначити, що на цей час на херсонський напрямок, саме на правий беріг, перекинуті тільки сили десантних військ РФ. На нашу думку, ці війська повинні якось укріпити той фронт», – розповів Михайлов.

Наступ російських військ на Миколаїв або Кривий Ріг експерт назвав «безглуздою ідеєю».

Ракети «Хаймарс» б'ють дуже далеко
Кирило Михайлов

«Таке просування, воно не забезпечить безпеку російських тилів, тому що ракети «Хаймарс» б'ють дуже далеко. Звісно, що, наприклад, у сповзанні до Миколаєва вони зможуть завдавати ударів по саме російським шляхам постачання. Тому таку проблему вони не зможуть вирішити подібним наступом», – запевнив аналітик.

«Запоріжжя – політична ціль Росії»

Кирило Михайлов зазначив, що російським військам краще було б відійти з правобережної частини Херсонщини. Але, за словами експерта, вони не можуть цього зробити через політичні цілі російської влади.

В російських військ є лише поромна переправа біля Антонівського мосту, єдиний міст в Новій Каховці
Кирило Михайлов

«Те, що російська пропаганда зробила з Херсоном та Запорізькою областю – це була ледь не єдина їхня якась дострокова перемога на початковому етапі війни. Тому, наразі, саме в Росії є політичний імператив утримувати ці території. Якщо це «без п'яти хвилин» Росія, як кажуть по російському телебаченню, то йти звідти – це є першою реальною поразкою, яку неможливо якось пояснити тим, що це якийсь жест доброї волі, це буде неможливо і сприйматиметься як поразка», – каже Михайлов.

Він зауважив, що пошкодження мостів, зокрема Антонівського біля Херсону, порушило логістику окупантів.

Антонівський міст через Дніпро, який з’єднує окупований Херсон із лівобережжям, після перших ударів по ньому ЗСУ. Херсон, 20 липня 2022 року

«Є питання, чи здатні вони постачати боєприпаси, паливо, навіть їжу до цих військ, які утримують фронт на тому напрямку. Тому що, як ми розуміємо, наразі в російських військ є лише поромна переправа біля Антонівського мосту, єдиний міст в Новій Каховці. До того ж там регулярно українські сили завдають ефективних ударів», – зазначив аналітик.

Автомобілі на понтонному поромі, який організували російські окупанти біля пошкодженого ударами ЗСУ Антонівського мосту через річку Дніпро. Окупована частина Херсонщини, 3 серпня 2022 року

На його думку, наступ російських військ на Запоріжжя міг би створити загрозу для забезпечення українських військ. Крім того, Росія може бути зацікавленою в захопленні цього міста з політичної точки зору. Але сил її армії для виконання цієї мети на сьогодні недостатньо, вважає Михайлов.

Якщо росіяни хочуть забрати собі якийсь повноцінний регіон, то без Запоріжжя це неможливо
Кирило Михайлов

«Якщо росіяни хочуть анексувати не тільки Херсонщину, але й Запорізьку область, їм потрібне і Запоріжжя. Місто Запоріжжя є основою економіки саме Запорізької області. Якщо росіяни хочуть забрати собі якийсь повноцінний регіон, то без Запоріжжя це неможливо. З іншого боку, не вважаю, що ті сили, які є на цей час у росіян, можуть якось претендувати саме на захоплення Запоріжжя» – сказав Михайлов.

«Так, теоретично вихід до околиць Запоріжжя, можливий. Але ж ми бачимо скільки росіянам потрібно було для взяття міст, які були в оточенні, які були набагато ближчі до російського кордону, які були на початку війни, коли у росіян було набагато більше сил. Якщо їм потрібно було місяць, а то і більше, на Сєвєродонецьк, кілька місяців на Маріуполь, ми не бачимо, щоб вони могли швидко захопити Запоріжжя», – додав аналітик.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Треба добивати». Чи зможуть окупанти відремонтувати Антонівський міст біля Херсону після ударів ЗСУ?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗСУ бʼють по мостах на Херсонщині. Російські окупанти «вдаються до більшого терору»

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.