«Міни вивозять «Камазами», трактори їздять з РЕБами»: які врожаї зібрали на замінованій та посохлій Херсонщині

Посуха, міни на полях, регулярні російські атаки та нестача робітників – в таких умовах херсонські аграрії збирали врожаї 2024 року.

«Каховської ГЕС немає, водосховища немає, випаровування немає, дуже великі суховії, всі посадки спалені, 50% земель не обробляється, а може і більше землі. Тож, урожай поганий».

«Кожен день все ускладнюється через дрони. Прилетіло в господарство – збитків на 2 мільйони, згоріла пшениця, 50 гектарів запасів, з яких насіння мало бути. Трактори їздять з РЕБами, щоб ви зрозуміли».

«З господарства вивіз близько 5 тисяч мін. «Камазами» вивозили!».

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив докладніше дізнатися про те, як завершуються жнива на правобережній частині Херсонщини? З якими проблемами стикаються місцеві фермери? І що відомо про цьогорічний врожай на окупованих територіях Херсонської області?

Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників у Херсонській області Олександр Гордієнко розповів «Новинам Приазов’я», що на врожайність у правобережній частині регіону вплинули переважно замінування територій та посуха.

«За 32 роки фермерства, що я працюю, у нас була тільки десь у 2007 році така посуха, що сім місяців не було зовсім опадів. Цього року у нас за сільськогосподарський рік випало трохи більше, ніж 160 мм. Ну, хто розуміється, той зрозуміє, що це напівпустеля. Врожаю, зрозуміло, що ані зернових, ані технічних культур не було. Локально пощастило тим, де дощ хоч якось падав. А загалом, Каховської ГЕС немає, водосховища немає, випаровування немає. Окрім цього, скільки вітрів в цьому році було, дуже великі суховії, ну всі посадки спалені, 50% землі точно не обробляється, а може і більше. Тож, урожай поганий», – сказав він.

Українські поля під час повномасштабної війни

Також на аграрну сферу впливає безпекова ситуація у регіоні, розповідає підприємець.

«Цього року був збір (врожаю) нижче середнього. За останні 10 років врожай у нас – 24 центнери пшениці виходить. Це нічого. Це навіть не покриває витрат. Тримаємось, бо треба тримати і господарство, і людей. Іншого виходу в нас немає. Кожен день ситуація ускладнюється через дрони. Ми розташовані у Бериславському районі, від Берислава тут 12 км. У мене прилетіло в господарство – на 2 мільйона збитків, згоріла пшениця, 50 гектарів запасів, з яких насіння мало бути. Ну, прилетіло, згоріло! Дуже важко. Трактори їздять з РЕБами, щоб ви зрозуміли».

Разом із цим аграріям не вистачає працівників, додав голова асоціації. Він пояснює це посиленням мобілізації.

Знищена російська бойова машина піхоти БМП-2 серед українськіх полів

«Тому, що всіх призивають, люди не хочуть йти на роботу, бо розуміють, що сьогодні, коли береш на роботу, треба звіт давати у ТЦК. Люди не хочуть. В мене залишилося відсотків 30 тих, хто працював, половина з них хворі, вмовляю пенсіонерів, щоб якось допомагали. Важко. Ще раз наголошую, що не можна ставити нас в одні рамки з областями, де не було бойових дій. У нас тут все інакше. Я з господарства вивіз близько 5 тисяч мін. «Камазами» вивозили», – додав Гордієнко.

• У Херсонській ОВА повідомляють, що «завдяки масштабному розмінуванню полів площа засіяних земель цього року зросла втричі». Про це зокрема на початку листопада повідомив перший заступник начальника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій. За його словами, у регіоні розмінували 71% сільськогосподарських угідь — це приблизно 363 тисячі гектарів, що забезпечило стабільне проведення посівної кампанії. Посадовець зазначив, що цьогоріч фермери засіяли понад 153 тисячі гектарів землі.
• Бутрій також розповів, що урожай потребує належних умов зберігання, тож задля цього аграрії Херсонського та Бериславського районів отримали майже 100 модульних зерносховищ та понад 200 рукавів. Крім того, для підтримки малих і середніх фермерів, уряд розробив низку програм, які допомагають сільгоспвиробникам залучити необхідні кошти для розвитку своїх господарств. Наразі 57 фермерів з Херсонщини отримали кредити на суму понад 305 млн грн.

«Відновлення зрошення»

Директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов розповів «Новинам Приазов’я», що наступного року посівні площі планують збільшити до 220 тисяч гектарів. Також на Херсонщині працюватимуть над відновленням зрошення.

Херсонська область, Чаплинський район, зрошення сільськогосподарських полів, архівне фото

«Принаймні в тих зрошувальних системах, де це можливо зробити зараз без відновлення Каховської ГЕС, без звільнення Лівобережжя. Це у нас інгулецька зрошувальна система, її проєктна потужність складає 18 тисяч гектарів. В цьому році ми реалізували проєкт з відновлення частини цієї системи, а саме мостопереходу біля села Посад-Покровського, надали можливість зрощувати майже 5 тисяч гектарів земель. Запустили перші дощувальні машини, тому півтисячі гектарів вже зрошувалися у трьох підприємствах, і вже засіяні ці поля озимими культурами. Наступного року ми плануємо збільшити цю площу, також збільшити площі овочевих культур», – розповів чиновник.

За його словами, також на правобережній Херсонщині планують відновити Лиманецьку зрошувальну систему, яка дозволить забезпечити полив на площі 1,5 тис. га.

«Нестача фінансів і техніки»

Основною проблемою, з якою стикаються аграрні підприємства, є обмеженість у фінансових ресурсах, розповідає Юнусов. Більшість із цих компаній була пошкоджена чи зруйнована через окупацію та бойові дії. Деякі фермери отримали кредити від уряду, але, якби коштів було більше, це прискорило б відновлення сільського господарства у регіоні. Також проблемою залишається недостатність сільськогосподарської техніки, зазначив посадовець.

Розмінування полів, вересень 2024 року

«Понад тисячу одиниць сільгосптехніки було знищено за період окупації. Наші підприємства продовжують страждати від постійних обстрілів. Тому це обмеження в сільгосптехніці дуже впливає на сільгоспвиробництво, оскільки підприємства не мають змоги вчасно засіяти поля, не мають змоги вчасно зібрати врожай, і це впливає на показники врожайності, на якість зерна», – розповів він.

Юнусов каже, що аграрії Херсонщини користуються допомогою благодійних організацій, які надають техніку для посіву та збору вражаю.

«Цього року у нас працювало 15 комбайнів, збирали врожай безкоштовно, це дуже велика допомога. І враховуючи втрати від врожайності, від спеки, підприємства змогли мінімізувати ці збитки саме безкоштовним користуванням сільгосптехнікою. Також була запущена програма Міністерством економіки компенсації за покупку техніки вітчизняного виробника. Компенсація – 15-25%. Наші підприємства активно користуються зараз цією програмою», – додав посадовець.

Що збирають з окупованих полів?

На окупованій частині Херсонщини урожай зерна станом на жовтень склав 1,3 млн тонн. Про це російському інформаційному агентству ТАСС повідомив представник однієї з місцевих зернових компаній. За його словами, цей показник є нижчим за прогноз на 35% і пов'язаний з відсутністю вологи, як дощів, так і зрошувальної системи після руйнування Каховської ГЕС.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів, що окупаційна влада шукає, в який спосіб забезпечити зрошення, але це все одно не вирішує проблеми.

Сергій Хлань

«Окупанти дозволили з магістральних каналів робити такі собі б'єфи, тобто перегороджувати канали, бити свердловини біля каналів і наповнювати ці перегороджені частини каналів водою, щоб звідти брати воду на зрошення. Тобто такі собі накопичувальні водойми зробили з Каховського магістрального каналу та і з усіх інших розподільчих каналів та продовжують це робити на лівобережній частині Херсонщини, щоб якось вирівняти сільськогосподарське виробництво. Тому що без води, без зрошення, і цей рік це показав, вирощувати сільськогосподарські культури майже неможливо. Тому врожайність дуже суттєво впала», – повідомив він.

Зерна на лівобережній Херсонщині зібрали чимало як для цього регіону, зазначив депутат. А з іншими культурами – гірше. За даними Хланя, врожаю соняшника майже не було, бо він «весь висох».

«Врожайність по олійних культурах дуже погана. Сою вирощують тільки там, де залишилась гідротехнічна меліорація – там, де використовують артезіанські свердловини для наповнення б'єфів і відповідно для зрошення. Але разом з тим відбувається дуже сильне засолення земель. Тому що артезіанська вода має високий вміст солі», – розповів депутат.

Закупівельні ціни в окупації ніяк не пов'язані зі світовими, і є нижчими від тих, які діють на правобережній Херсонщині, стверджує Хлань. За його словами, в окупації на зерно немає великого попиту, скуповують переважно сою.

Залишки ракетного снаряду на полі соняшників біля села Долина в Харківській області, Україна, 23 вересня 2022 року

«Але разом з тим окупанти наче себе виправдовують тим, що вони надають так звані дотації на гектар вирощеної продукції кожному підприємству, що фактично забезпечує проведення посівних робіт повністю. Тому зниження закупівельних цін вони коригують якраз ось цією так званою допомогою підприємцям. Це робиться для того, щоб відійти від звинувачення про викрадене зерно, що фактично відбувається», – каже депутат.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Перспективи 2025 року

Генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль розповів, що на сьогодні в Україні вже зібрано близько 70 мільйонів тонн врожаю (зернові, бобові та олійні культури).

«Десь близько 22 тонн зібрано пшениці. На жаль, пшениця не вся буде харчової якості, але це вже традиційно для України протягом десяти років. Буде фуражною значна кількість. Втім, та кількість, що є, повністю забезпечує продовольчу безпеку всередині країни, і ми будемо експортувати, в тому числі пшеницю 1, 2, 3 ґатунків, зараз це також відбувається. Ми зібрали близько 20 мільйонів тонн кукурудзи, що менше порівняно з минулим роком і менше, ніж очікувалось навесні, але літня спека внесла свої корективи», – пояснив експерт.

Фермер на своєму комбайні збирає врожай на ячмінному полі в Харківській області, 18 липня 2022 року

Посівна кампанія урожаю 2025 року наразі також завершується, зазначив експерт. За його даними, засіяно понад 6 мільйонів гектарів озимих культур. Це переважно пшениця, жито, ячмінь, ріпак. Аграрний сектор стає основою української економіки й дозволяє країні залишатися потужним гравцем на глобальних ринках продовольства, додав Коваль.

«Це чи не єдиний комплекс, який навіть попри втрати, що ми несемо – десь до 30%, ми все ж-таки зберегли 70% свого комплексу, і забезпечуємо продовольчу безпеку всередині країни, гарантуємо виконання зобов'язань на зовнішніх ринках. Я думаю, що десь близько 16 млн тонн пшениці ми будемо експортувати, і понад 10-12 млн тонн кукурудзи, а також ріпака – десь 3,5 млн тонн, десь 5,8 – 5,9 млн тонн сої буде цього року. Це великий урожай порівняно з попередніми роками, що було очікувано», – зазначив експерт.

• У середині липня в Україні спостерігалась рекордна спека. Температура повітря на півдні перевищувала 40 градусів тепла. Через рекордну спеку врожай ранніх зернових скоротиться на 5%, розповідав ще влітку виконувач обов’язків міністра аграрної політики Тарас Висоцький.