В окупованому Мелітополі встановили два постаменти – службовцям НКВС Павлу Судоплатову та Григорію Бояринову. Появу цих памʼятників окупаційна влада пояснила бажанням «залишити в памʼяті» жителів міста «земляків-героїв». Журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішили розібратися, яку роль ці фігури відіграли в історії, в тому числі Мелітополя, та з’ясували, яка доля чекає на пам’ятники після звільнення міста.
- 7 липня в Мелітополі за участі призначеного російськими окупантами керувати захопленою частиною Запорізької області Євгена Балицького відкрили памʼятник Павлу Судоплатову. Ця дата була присвячена 115-й річниці від дня народження НКВСника. За даними місцевих ЗМІ, відкриття постаменту відбувалося під наглядом російських військових.
- 19 листопада в місті на честь 100-річчя від дня народження відкрили ще один памʼятник – Григорію Бояринову. На церемонії призначена окупантами голова захопленого міста Галина Данильченко заявила, що «українська влада довгі роки намагалася ретельно стерти з пам’яті наших справжніх героїв, їхні подвиги та здобутки».
«Міжнародні терористи»
Віктор Ґудзь
Детальний екскурс у біографії цих радянських діячів журналісту «Новин Приазовʼя» провів заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор кафедри історії Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького Віктор Ґудзь. Павла Судоплатова він назвав «відомою історичною постаттю».
– Його називали головним катом, головним терористом Радянського Союзу. Він дійсно народився в Мелітополі. У молоді роки був помічений як активний комсомольський працівник. Пізніше за протекцією Всеволода Балицького – далекого родича самозваного губернатора (призначений окупантами в.о. губернатора Запорізької області Євген Балицький – ред.) був направлений у центральні органи ОДПУ, так називалось тоді КДБ.
Як зазначив Ґудзь, найбільше Судоплатов прославився вбивством одного з ключових ідеологів українського націоналізму Євгена Коновальця.
– Судоплатов був направлений для знищення голови проводу українських націоналістів, полковника Євгена Коновальця. Йому вдалось через агента КДБ Хом’яка потрапити в оточення проводу ОУН у 1935 році, а у 1938 році він здійснив задумане. За кордоном він представлявся учасником антибільшовицької організації, радистом радянського судна. Була в нього і фінансова база. Судоплатов втирався в довіру до Коновальця три роки.
Павел Судоплатов
– 23 травня 1938 року в ресторані готелю в Роттердамі він прийшов до Коновальця на зустріч. Начебто поспішав на рейс. Випив свій бокал пива і залишив Коновальцю коробку цукерок з українським орнаментом. Коновалець вийшов на вулицю, відкрив коробку цукерок і його розірвало на шматки, ще й поранило двох перехожих.
За словами Віктора Ґудзя, згодом Судоплатов обіймав високі посади та, як зазначив історик, «причетний до вбивства й заслання священників Української греко-католицької церкви, вбивства громадян Польщі, США, був причетний до вбивства Лева Троцького, Степана Бандери».
Судоплатова заарештували за звинуваченням у «справі Берії», дали 15 років, зняли всі нагороди і звання генерал-лейтенантаВіктор Ґудзь
– У 1953 році Судоплатова заарештували за звинуваченням у «справі Берії», дали 15 років, зняли всі нагороди і звання генерал-лейтенанта. Відсидів своє – до 1968 року. Нагороди йому повернули лише у Російській Федерації. Цей шлях можна порівняти із найкривавішими посіпаками історії і Гітлера, і Сталіна. Кривава влада ставить пам’ятники таким людям.
Якщо Судоплатов хоча б народився в Мелітополі, то герой Радянського союзу Григорій Бояринов жодного стосунку до українського міста не має, підкреслює історик.
Памʼятник Григорію Бояринову в Мелітополі
– Із Бояриновим – трагікомічний випадок. Він не має жодного стосунку до мелітопольської землі і до України взагалі. Він – уродженець 1922 року Смоленської губернії, село Сукровля. Хоча Данильченко (призначена окупантами голова Мелітополя – ред.) каже, що він з-під Мелітополя.
Пройшов на війну, був снайпером, став офіцером. Потрапив у КДБВіктор Ґудзь
Бояринов пройшов на війну, був снайпером, став офіцером. Потрапив у КДБ. На курсах навчав офіцерів, снайперів. У 1979 році, 27 грудня, керівництво Радянського Союзу, зокрема Андропов, вирішило, що керівник Афганістану Хафізулла Амін недостатньо лояльний до СРСР. Його планували замінити на Бабрака Кармаля, свою маріонетку.
Радянська операція називалась «Штурм-333». Григорій Бояринов у складі групи «Зеніт» мав завдання штурмувати палац Аміна. В результаті і самого Аміна, і його двох малих дітей застрелили.
Хафізулла Амін
Під час штурму палацу Григорій Бояринов стояв на сходах, махав руками, закликав свою групу до дій. Він був невеликою фігурою. Загинув на тих же сходах – в нього зрикошетила куляВіктор Ґудзь
– У такому «подвигу» брав участь наш «герой». Під час штурму палацу Григорій Бояринов стояв на сходах, махав руками, закликав свою групу до дій. Він був невеликою фігурою. Загинув на тих же сходах – в нього зрикошетила куля. Операція була погано організованою. Цю рису ми й зараз спостерігаємо в армії РФ. З семи БТР,ів що брали участь у штурмі палацу, два перестали їхати, один перестав стріляти, ще два спалили афганці. Стріляли свої по своїх... Це було ніщо інше як міжнародний терористичний акт.
Історик підкреслив, що російська окупаційна влада особливу увагу приділяє пропаганді та насадженню «подвигів» радянських військових діячів.
– Данильченко по телевізору розказувала про геройство Бояринова, який протистояв фашистським загарбникам, мовляв, «українська влада намагається стерти такі цінності». А які цінності самопроголошена влада насаджує нині мелітопольцям? Це наш герой – міжнародний вбивця Судоплатов? Це наш герой – уродженець Смоленщини Бояринов, ще один міжнародний терорист? До чого тут Мелітополь і український народ?
«Своїх героїв заберуть із собою»
За словами депутата Запорізької обласної ради Павла Тімофєєва, з великою ймовірністю, «окупаційні війська заберуть із собою в Росію свої меморіали», за аналогією з Херсоном. В будь-якому випадку, на думку депутата, «постаментам, які символізують вбивства та насильство, у Мелітополі не місце».
Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області (архівне фото)
Ідеологія полягає передусім в героїзації насильстваПавло Тімофєєв
– Ідеологія «рашизму», яку намагається поширити кривавий диктатор Путін, полягає передусім в героїзації насильства, застосуванні сили, терору. Відтак з’являються у вигляді постаментів кати НКВС, такі, як Судоплатов та Бояринов. Нічого дивного в цьому немає, оскільки в планах окупантів на десятиліття зробити тимчасово окуповані території сірою зоною беззаконня та терору, на кшталт «ДНР»/«ЛНР» (незаконні збройні угруповання – ред.). Для цього їм дуже потрібні такі «герої».
Депутат облради назвав спорудження таких пам’ятників, як в Мелітополі, «важливим ідеологічним заходом» окупантів.
Зовсім скоро окупанти будуть бігти з Мелітополя та заберуть додому своїх «героїв»Павло Тімофєєв
– Це не лише акт залякування місцевого населення, придушення волі до спротиву. Це передусім взірець наслідування для інших колаборантів, спотворена модель «соціального ліфта». Це такий собі натяк місцевим зрадникам, який спонукає до дій: «вбивай, тероризуй, грабуй». Саме так ти станеш «народним героєм, матимеш повагу та визнання в суспільстві».
– Подальша доля пам’ятників цих катів НКВС нам абсолютно зрозуміла. Коли окупанти бігли з Херсону, вони забрали із собою всі пам’ятники російського імперіалізму. Тож зовсім скоро окупанти будуть бігти з Мелітополя та заберуть додому своїх «героїв».
- Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого. Російська влада у вересні оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.