Державна прикордонна служба України 5 квітня повідомила, що в порту заблокованого російськими військами Маріуполя йде під воду обстріляне цивільне судно під прапором Домініканської Республіки. У відомстві уточнили, що вночі під час чергового обстрілу з моря, російські військові влучили в це судно, що стояло біля одного з причалів. Директор Інституту морського права та безпеки Богдан Устименко зазначив в коментарі для «Новин Приазов’я», що від початку повномасштабної російської агресії проти України це не перший випадок обстрілу збройними силами Росії цивільних суден під прапорами різних країн. За словами експерта, в міжнародному праві існує механізм, який Україна могла б застосувати для впливу на Росію.
Маріуполь: супутникові знімки показують пошкодження лікарні та житлових будинків від авіаударів Росії – фотогалерея
Як стався обстріл судна?
В повідомленні українських прикордонників сказано, що влучання спричинило пожежу в машинному відділенні, один член екіпажу поранений.
«Капітан на міжнародному каналі морської безпеки подав сигнал «SOS», – розповіли в Держприкордонслужбі України.
Зазначається, що морські прикордонники оперативно надали допомогу пораненому та евакуювали екіпаж у безпечне місце.
«На судні тривала пожежа, воно поступово йшло під воду. Порятунок судна під постійними обстрілами російських військових неможливий», – зазначили українські прикордонники.
Військово-морські сили Збройних сил України оприлюднили деталі ситуації. Вони вказують, що російські війська завдали ракетного удару по цивільному торговельному суховантажному судну «AZBURG» мальтійського судновласника, що з 23 лютого перебуває на одному з причалів Маріупольського морського торговельного порту.
На борту перебували 12 членів екіпажу, серед яких одна жінка. Внаслідок влучення ракети у механічне відділення одна людина отримала поранення, а судно зазнало значних ушкоджень.
Потрібна спеціальна заборонена зона
Директор Інституту морського права та безпеки Богдан Устименко звертає увагу на те, що відповідно до Конвенції ООН з морського права, визначено, що «відкрите море, в тому числі виключні морські економічні зони прибережних держав, використовуються лише для мирних цілей, що виключає використання цих морських просторів для вчинення актів воєнної агресії».
«Слід стисло роз’яснити, що виключні морські економічні зони – це морські простори прибережних держав, які безпосередньо примикають до їх територіального моря. У таких зонах лише згадані прибережні держави мають право займатися економічною діяльністю, рибальством, видобувати корисні копалини. Але на такі зони фактично поширюється правовий режим відкритого моря», – пояснив Устименко.
Росія обстрілює ракетами територію України та торговельні судна третіх держав за допомогою літаків та кораблівБогдан Устименко
Водночас він вказує на те, що, незважаючи на імперативні норми міжнародного права, «Російська Федерація, використовуючи морський та повітряний простори, на які не поширюється суверенітет України або Росії, обстрілює ракетами територію України та торговельні судна третіх держав за допомогою літаків та кораблів російських збройних сил».
«Як слідство, держава-агресор наражає на небезпеку міжнародну повітряну та морську навігацію, інші причорноморські держави (Болгарію, Грузію, Румунію, Туреччину), функціонування підводних кабелів та трубопроводів, морських надводних споруд. Враховуючи викладене, Україні слід звернутися до Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй з проханням обговорити питання про тимчасову заборону використання повітряного простору над відкритим морем біля України (її виключною економічною зоною) та призупинити судноплавство у виключній економічній зоні України (окрім окремо визначених гуманітарних повітряних маршрутів та морських коридорів) до повного припинення агресії Російської Федерації проти України», – каже експерт.
За його словами, зробити це можливо за допомогою створення спеціальної забороненої зони. Також слід просити Генеральну Асамблею рекомендувати Раді Безпеки ООН за допомогою підлеглого йому Військово-Штабного Комітету вжити на підставі статті 42 Статуту ООН усіх належних заходів, зокрема із залученням повітряних, морських або сухопутних сил членів ООН, наприклад, США, Великої Британії, Польщі, направлених на створення згаданої Спеціальної забороненої зони.
Богдан Устименко вважає, що таке звернення може спрацювати на користь України і показати результат вже за два місяці.
Слід розглянути питання звернення до Міжнародного судуБогдан Устименко
«У випадку «блокування» Російською Федерацією рішення Радбезу ООН про створення Спеціальної забороненої зони із застосуванням права вето, яким вона незаконно користується замість Радянського Союзу, слід розглянути питання звернення до Міжнародного суду з метою отримання консультативного висновку суду, який підтвердить факт того, що РФ не має статусу постійного члена Радбезу», – пояснив експерт.
Тут, на його думку, важлива політична воля всередині України і те, як інші держави будуть реагувати на звернення України.
«Водночас, враховуючи те, якою кількістю голосів були прийняті останні дві резолюції Генеральної Асамблеї ООН ( 141 держава за одну резолюцію, за іншу – 140 держав). Здається, що з такою міжнародною підтримкою Україна зможе все це реалізувати протягом буквально кількох місяців. І тут вже не залежить від того, чи хоче Російська Федерація за щось голосувати чи не хоче», – заключив Устименко.
- Маріуполь залишається в облозі російської армії, повідомляє українська влада. Там – гуманітарна катастрофа. Бої за місто тривають.
- За даними влади Маріуполя, за час війни Росії проти України в місті загинули понад 2 тисячі людей, але багато хто може перебувати під завалами. У місті бракує води (ще на початку березня люди топили сніг, зараз і його немає), їжі, немає жодних комунікацій і зв’язку.
Раніше радник голови Офісу президента Олексій Арестович заявив, що військовим шляхом зняти блокаду Маріуполя зараз неможливо, оскільки війська відбивають атаки армії РФ північніше на Донеччині.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони йшли по воду і не поверталися». Врятовані з Маріуполя. Історія сьома
Масштабна війна Росії проти України триває із 24 лютого. Росія відмовляється називати своє вторгнення війною і наполягає, що це – «спеціальна військова операція» з метою «демілітаризації та денацифікації». Нині з обласних центрів окупований тільки Херсон, однак російська влада зайшла до кількох менших міст на півдні та сході України. Згодом почали з’являтися повідомлення про переслідування та викрадення проукраїнських активістів, журналістів та представників місцевої влади на територіях, контрольованих російськими військами.