Міністерство культури та інформаційної політики України призначило в.о. гендиректора заповідника «Києво-Печерська лавра». Ним став Максим Остапенко, який раніше обіймав посаду гендиректора Національного заповідника «Хортиця» у Запорізькій області. У МКІП зазначають, що Остапенко є фахівцем у галузях охорони пам’яток історії та культури, музеєзнавства, археології та реставраційних робіт. Він є автором понад 30 наукових робіт з історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров’я. На початку повномасштабної війни Максим Остапенко долучився до лав Збройних сил України. Яким буде майбутнє Києво-Печерської лаври, проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» детальніше розпитав нового керівника національного заповідника.
«Повернути українське єство»
Максим Остапенко наголошує, що Києво-Печерська лавра століттями залишається важливою точкою української культури та духовності. Але зараз вона опинилася на роздоріжжі, пов’язаному, в першу чергу, з війною та з тими процесами, які відбуваються в українському суспільстві.
– І від того, яке рішення ухвалить держава стосовно лаври, від того, як це буде сприйнято суспільством, як запрацює заповідник в новому статусі, який буде об'єднувати і верхню, і нижню лаври, зараз, звичайно, багато залежить.
Треба в першу чергу зараз робити кроки з повернення всього українського, що є, було і належить до лаври
У зв'язку з певними цими обставинами моя позиція полягає в тому, що ми маємо зрушити взагалі принципову ситуацію з лаврою. І головний мій меседж зараз в цих змінах, в цих обставинах – повернути лаврі українське єство. Повернути лавру в дійсно український пантеон. Тому що чесно можна сказати, що і останнє десятиліття, і попереднє століття, особливо XIX століття,лавру позиціонували, асоціювали з імперською, з московською традицією. Лавра – це унікальний об’єкт саме української історії, української спадщини, української культури. І треба в першу чергу зараз робити кроки з повернення всього українського, що є, було і належить до лаври.
«Прибрати маркери Російської імперії»
Як зауважив новий очільник київського заповідника, перший мурований храм на території лаври з’явився, коли Російської імперії ще не було. Остапенко підкреслює, що «ця святиня створювалася поколіннями киян, поколіннями українців, поколіннями тих людей, які асоціювали себе з Україною».
Останнє богослужіння УПЦ (МП) на території Києво-Печерської лаври, Київ, 29 березня 2023 року
– І треба ось цю складову повернути. Тому що поки що ми, проходячи лавру, постійно на кожному кроці бачимо маркери імперії. Починаючи від двоголових орлів на дзвіниці й закінчуючи могилами Столипіна та інших імперських діячів, які розкидані по всій території. Української складової зараз надзвичайно недостатньо.
Зараз почалися відродження тих комплексів і святинь, які пов'язані з Україною й з європейською складовою України, каже Остапенко.
Треба обов’язково повернути козацьку спадщину лаври і часів Мазепи, і інші складові
– Той же проєкт відродження пам’ятника Константину Островському в Успенському соборі. Ми зараз ставимо питання про те, що треба обов’язково повернути козацьку спадщину лаври і часів Мазепи, і інші складові. Тому що козацтво протягом століть теж надзвичайно багато зробило для розвитку і розбудови лаври. Тобто, звісно, треба повертатися в глибину століття – києворуський час і литовський час, коли лаври дійсно отримали статус саме у цій унікальній православній святині всієї Східної Європи.
«Величезна кількість порушень»
За словами нового керівника, лавра свого часу фактично була поділена на дві частини. Він вказує на «численні порушення» через забудову монастирем. Це призвело до пошкоджень окремих памʼяток заповідника, стверджує Остапенко.
Монастирский комплекс 1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО
За ці десятиліття там зафіксована величезна кількість порушень, які найбільше зараз непокоять і суспільство, і заповідник, тому що були пошкоджені й окремі пам'ятки
– Верхня лавра переважно складалася з об'єктів Національного заповідника і тих музейних або інших культурних споруд, які знаходяться на території заповідника як орендарі. Нижній лаврі, яка була віддана Українській православній церкві (Московському патріархату), починаючи з 1988 року, переданні ці споруди. І там фактично відбувалося вже те, що повністю було продумано і сплановано монастирем. За ці десятиліття там зафіксована величезна кількість порушень, які найбільше зараз непокоять і суспільство, і заповідник, тому що були пошкоджені й окремі пам'ятки. Хоча частина пам'яток, безумовно, в дуже непоганому стані, але частина пам'яток була пошкоджена, не дотримувалися вимоги до таких важливих об'єктів, які мають статус національного значення, або пам'ятки під охороною ЮНЕСКО.
Києво-Печерська лавра, 13 квітня 2020 року
Загалом 36 об'єктів збудовано, серед них 15 капітальних споруд, які не передбачені були генеральним планом
– Для мене найбільш кричуща ситуація – це самовільне будівництво, яке здійснювалося на території лаври. Загалом 36 об'єктів збудовано, серед них 15 капітальних споруд, які не передбачені були генеральним планом розвитку і збереження цих пам'яток.
Частина з цих об'єктів є МАФами, й вони можуть бути прибрані, каже новий очільник заповідника. Він повідомив, що їх будували для обслуговування відвідувачів, вірян, які приходили до монастиря.
– Це і різноманітні торговельні точки, і прибудови до споруд. Але паралельно з цим були побудовані ще 15 капітальних споруд, в тому числі фактично житлові будинки, які можна сприймати як приватну забудову намісника монастиря. І це абсолютно неприпустима ситуація. Це завдало колосальної шкоди археологічній спадщині лаври, тому що кожна ця споруда знищила ділянки культурного шару і давньоруського, і козацького часу, і більш пізніх часів. Це фактично здійснювалося без жодного археологічного нагляду. І державі тут завдано прямих збитків, з точки зору охорони культурної спадщини.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Києво-Печерська лавра: перебудова (розслідування)«Правова колізія»
29 березня закінчилася дія договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» і УПЦ (МП), яка заявила, що не буде виселятися, бо на це начебто немає жодних підстав. Ми запитали в керівника заповідника, хто досі залишається на території лаври з представників УПЦ (МП) та як надалі працюватиме комісія Міністерства культури з приймання-передачі державного майна?
Віряни і митрополит УПЦ (МП) Павло (Петро Лебідь) з охороною на території Києво-Печерської лаври, 30 березня 2023 року
– Це надзвичайно актуальне питання, тому що у свій час заповідник передав монастирю понад 70 споруд, державних споруд, для використання. І саме після розірвання договору комісія має повністю оцінити технічний стан цих споруд і визначитися щодо подальшого вже використання цих об'єктів. Тому що допоки цього акту передачі, зворотної передачі заповідника цього майна не відбулося.
Має бути ухвалене принципове рішення щодо подальшого використання та перебування в цих об'єктах різних речей
– Фактично є така правова колізія. Тому саме зараз, згідно з вимогами Міністерства культури, комісія має повністю опрацювати кожен об'єкт, подивитися його технічний і фактичний стан. І далі вже має бути ухвалене принципове рішення щодо подальшого використання та перебування в цих об'єктах різних речей, які зараз там є.
Доля святинь
Остапенко зазначив, що монастирю передавалися не тільки об'єкти, а й разом з ними велика кількість пам'яток, музейних експонатів, в тому числі святі мощі.
– Вони свій час були фактично вилучені із музейного фонду України й передані монастирю. Зараз ухвалене рішення про їхнє повернення. І всі ці питання зараз має повністю узгодити комісія і прийти до єдиного розуміння подальших дій стосовно цих об'єктів і святинь. Однозначна позиція – все це майно, яке знаходиться в межах національного заповідника «Києво-Печерська лавра», має бути в державній власності та під контролем держави, щоб не допускати тих речей, які були до цього – самовільне будівництво, пошкодження або інколи руйнування пам'яток.
Святі ворота – головний вхід до Києво-Печерської лаври
Керівник пояснив, що монастир в першу чергу опікується святинями, які розташовані в печерах заповідника. За словами Остапенко, братства, ченці проводять обрядові дії й обслуговують святі мощі, які зберігаються в печерах.
Питання власності найбільш актуальне, тому що ми бачили, що частина споруд, в тому числі й пам'яток, використовується як господарчі споруди
– Треба знайти механізм, яким чином люди можуть продовжувати свої дії, які передбачені православними канонами. З іншого боку, є питання власності. Питання власності найбільш актуальне, тому що ми бачили, що частина споруд, в тому числі й пам'яток, використовується як господарчі споруди, як промислові фактично об'єкти, де було налагоджено виробництво, яке не було погоджене з заповідниками, з іншими структурами. Там були численні порушення, які зараз, в тому числі, зафіксувала комісія. І цих речей принципово не повинно бути.
Прибудова вздовж Монастирських мурів на території Києво-Печерської лаври
– Тобто лавра як об'єкт історико-культурний, як об'єкт національної спадщини, як об'єкт під захистом ЮНЕСКО має використовуватися виключно в рамках духовної складової й в рамках збереження історико-культурної спадщини, а не як промисловий майданчик, який, даруйте, йшов на кишеню наміснику цього монастиря. І це неприпустима ситуація ні з боку держави, ні з боку заповідників.
«Духовна складова лаври має залишитися»
Зараз вивчається також питання подальшого функціонування монастиря на території заповідника, каже Остапенко.
– Тому що монахи, які здійснюють дії щодо святих мощей, це певний ритуал, це певна обрядовість, яка повинна залишитися в монастирі однозначно. І як це буде робитися, це має бути узгоджено на рівні духовенства, на рівні священнослужителів, на рівні державних органів, які відповідають за релігійну політику. Це справа дійсно державного рівня, тому що не можна допустити, що ті ж мощі перетворяться просто на якісь предмети, які будуть десь лежати в запасниках.
Духовна складова лаври має залишитися. Яким чином зробити так, щоб там залишилися тільки люди, які дійсно підтримують Україну, які моляться за наших воїнів, які допомагають тим, хто постраждав від російської агресії? Це питання цього діалогу, який зараз фактично вже проводиться.
«Сучасний культурний центр»
Одним із головних завдань для себе як керівника заповідника Остапенко бачить повернення українського змісту в лавру.
– Це колосальна робота з повернення тих духовних отців, які мали стосунок до лаври, які дійсно були українськими патріотами. Це мова йде про численну кількість діячів української культури, політики, які теж мали стосунок до лаври. Але, з іншого боку, лавра має стати сучасним культурним центром, де вже розташовані музейні об'єкти, де є екскурсійні програми, де є сучасна інформаційна політика щодо пам'яток і пам'яткоохоронної справи. І це має бути показано в найбільш сучасний спосіб.
Вигляд на Києво-Печерську лавру
На думку очільника, має бути оновленою експозиційна робота заповідника. Люди хочуть бачити ті численні скарби, які зберігаються в лаврі, впевнений Остапенко.
Лавра, крім духовної складової, має стати сучасним музейним, туристичним магнітом, який буде цікавий не тільки віковій аудиторії
– Насправді лавра і заповідник – це колосальне вмістилище унікальних пам'яток, унікальних скарбів. І ці речі в більшості своїй, вони надзвичайно обмежено виставляються в експозиціях. І хотілося б, щоб максимально люди з цим ознайомилися, щоб ці речі стали доступними через не тільки експозицію, а й, можливо, якісь сучасні технологічні проєкти, які зможуть цей експонат розкрити, й людям стане відомо про його існування. Треба зробити лавру більш сучасною, для цього є технології, які дозволяють робити віртуальні колекції, розкривати. Тобто лавра, крім духовної складової, має стати сучасним музейним, туристичним магнітом, який буде цікавий не тільки віковій аудиторії, трошки за 60, але і цікавим для молоді.
«Омолодити лавру»
Також в нового керівника є ідеї зі створення сучасних майданчиків, які дозволять залучати дітей до вивчення археологічної спадщини лаври, запустити нові туристичні маршрути, орієнтовані на молодь.
– Тобто лавра має оновитися і якоюсь мірою омолодитися, тому що дуже важливо зараз на етапі, особливо коли ми перебуваємо в стані війни, виховувати дітей, виховувати українських патріотів на дійсно шедеврах нашої спадщини, нашої культури. І це завдання таких об'єктів, як Національний заповідник і «Києво-Печерська лавра».
Шукаємо проєкти, які можна буде реалізовувати в воєнних умовах
Зараз вже починаються перші експозиційні проєкти, звісно, залишається небезпека та обмеження щодо основних фондів, але зараз вже ми шукаємо ті проєкти, які можна буде реалізовувати в воєнних умовах, попри можливі загрози.
Про фінансування та можливості заробляти
Фінансування заповідника в умовах війни «надзвичайно обмежене», каже Остапенко. Він зазначив, що коли заповіднику повністю передадуть в управління Нижню лавру, його територія і кількість об’єктів збільшиться вдвічі. Це потребуватиме додаткового фінансування, і над цим зараз працює Міністерство культури.
– Фінансування величезних отаких комплексів і об’єктів – дуже важливе питання, і в умовах війни його треба вивчати. Можливо для якихось проєктів, для якихось цікавих локацій залучення спонсорських коштів, залучення додаткових якихось проєктів, грантів для того, щоб в лаврі почали розвиватися ті об’єкти, які можна підтримувати не тільки за бюджетні кошти.
Успенський собор Києво-Печерської лаври, а праворуч від нього Трапезна церква з палатою
Остапенко вважає, що до підтримки памʼяток лаври можна залучати приватну спонсорську допомогу. Про це свідчить досвід заповідника «Хортиця», каже він.
Можливо, залучення міжнародних грантів, міжнародних фондів, які також можуть допомагати підтримувати українську культуру
– По Хортиці в нас було декілька дуже серйозних проєктів, у яких були залучені саме приватні спонсорські кошти. Можливо, залучення міжнародних грантів, міжнародних фондів, які також можуть допомагати підтримувати українську культуру, особливо в тих умовах війни, в яких ми зараз опинилися. Ми не тільки покладаємося на бюджетну складову, ми дуже хочемо, щоб суспільство зрозуміло, що відповідальність за лавру – це не тільки відповідальність держави, це може бути внеском кожної людини.
До війни лавра була одним з найбільш відвідуваних об’єктів і завжди була в списку лідерів з надходження на спецрахунок, зауважив Остапенко. Однак зараз кількість відвідувачів суттєво скоротилася, і це, за словами керівника, перешкоджає нормальній роботі заповідника.
– Тому що частина проєктів розвитку розбудови здійснювалася якраз коштом спецфонду, який поповнювався з відвідувачів, з виставок, з експозиційної роботи. Тобто цей напрямок залишається і, маючи нагоду, запрошую всіх киян подивитися на лавру іншими очима. Зараз лавра розкривається, зараз вона в найкращому весняному стані, тож запрошуємо всіх, хто бажає. Там є на що подивитися і про що поговорити.
«Не вистачає фахівців»
Через війну також довелося скоротити штат працівників заповідника, розповів новий керівник. Однак в умовах оновлення лаври цієї кількості буде недостатньо.
– Штат заповідника – близько 350 осіб, але зараз в умовах війни він значно скорочений, особливо ті посади, які не можуть використовуватися. Частина науковців теж зараз перебуває за кордоном, тому питання штатного розкладу, питання того колективу, який має працювати в умовах оновлення лаври, з урахуванням Нижньої лаври, це дуже серйозне завдання.
За словами Остапенко, в заповіднику мають з’явитися, крім існуючих відділів, ще й такі, що будуть опікуватися, власне, печерами.
Підземні споруди – це найбільш складна частина лаври
– Тобто це окремі підземні споруди, якими треба займатися і мати фахівців такого рівня, яких поки в лаврі немає. Ці фахівці були колись, до передачі, власне, Нижньої лаври до монастиря, і зараз треба відновити роботу цього відділу. Крім науковців, зберігачів, які там мають перебувати, мають бути й технічні працівники. Тому що підземні споруди – це найбільш складна частина лаври. Це непомітна зовні, але тонка матерія, тому що будь-які протікання або якісь пошкодження зверху можуть призвести до руйнації або якихось аварійних ситуацій під землею, де зберігаються, власне, найцінніші святині лаври.
«Досвід Хортиці допоможе»
Новий очільник лаври сподівається, що його досвід керування запорізьким заповідником «Хортиця» допоможе саме в перетворенні лаври в «максимально патріотичний обʼєкт».
Остапенко на Острові Хортиця, архівне фото
Ми маємо повернути лавру в українське лоно, і це можливо зробити
– Тому що Хортиця, вона десятиліттями асоціювалася саме з різноманітними проєктами, які мали виховати молоду людину як українця, як патріота, як людину, яка любить власну землю, власну історію, культуру, природу. І мені здається, що ці меседжі найважливіше зараз робити в лаврі. Тому що, повторюся, надзвичайно багато російських маркерів в межах лаври, й цього треба не просто позбуватися. Мова йде про те, що ми маємо повернути лавру в українське лоно, і це можливо зробити.
- Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» – це музейний комплекс, заснований у 1922 році. У ньому зосереджено 144 пам'ятки історії та культури. Серед них – два підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятки архітектури XI–XIX століть, а також виставкові приміщення.
- На території заповідника розміщені Музей книги і друкарства України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, а також Музей історичних коштовностей України.
- Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» раніше оголосив про розірвання договору оренди з Українською православною церквою (Московського патріархату) з 29 березня 2023 року.
- В УПЦ (МП) заявили, що в листі керівництва Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» «жодної інформації про юридичні підстави для таких дій не зазначено. В УПЦ (МП) вважають, що єдиною підставою для виселення їх з Лаври «є забаганка чиновників з Мінкульту».