Якою є криміногенна ситуація на окупованих територіях півдня України? Хто і які злочини скоює проти місцевого населення? Хто працює в окупаційній поліції і чи звертаються туди люди за допомогою? Докладніше про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські окупаційна влада не може сформувати так звані поліцейські структури на захоплених територіях півдня. Плани укомплектувати псевдоохоронні органи місцевими жителями виявилися марними, стверджують у Центр національного спротиву.
- За даними підпілля, окупанти змушені завозити своїх «фахівців». Аби вирішити це питання, окупаційній владі наказали провести додатковий набір місцевих до так званої поліції. Для виконання завдання зменшили вимоги до кандидатів. Фактично стати «поліцейським» можна без будь-якої освіти й необхідно мати лише російський паспорт. Усім охочим долучитися до цих структур обіцяють профільне навчання. У Центрі націспротиву також зазначили, що створена окупантами так звана поліція займається примусовою паспортизацією та виявленням нелояльного населення.
«Грабують підприємців»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів «Новинам Приазов'я», що на захопленій території регіону окупаційна влада створила свою псевдополіцію. З-поміж іншого, каже, вона також займається перерозподілом майна підприємців, які відмовилися співпрацювати з окупантами, а за цим процесом пильно спостерігає російська ФСБ.
Сергій Хлань
«Якщо ми кажемо про побутову злочинність, то вона контролюється окупаційною поліцією. І все ж таки матеріальний стан сьогодні людей на окупованих територіях доволі низький. Тому там і повідомлень про пограбування особливо немає. Тому що фактично грабувати немає кого. Єдине, що там є на сьогодні привабливим, це пограбування майна того, що залишено людьми, які виїхали на підконтрольну Україні територію чи в інші країни. Майно підприємств, які не перереєстровані за російським законодавством, – це ласий кусочок, за яким ганяються і ті колаборанти, які працюють в окупаційних органах влади, і, відповідно, всі інші структури. Але це все намагається контролювати особливо Сальдо (призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонщини – ред.) зі своєю командою», – каже Хлань.
За його даними, місцеві підприємці зазвичай не звертаються до так званої поліції, оскільки розуміють, що окупаційні структури пов'язані між собою.
Співробітники ФСБ намагаються грати в «добрих поліцейських» – Хлань
«Підприємці, і вони бояться до когось звертатись, і боялись звертатися в тому числі до органів окупаційної поліції. Тому що вони на початку були в певній зв’язці. Але коли зверталися до ФСБшників, тоді навіть були випадки, коли привозили коштовності назад. Знаходили злочинців і привозили коштовності назад власникам. Тобто там ФСБшники намагаються грати в доброго поліцейського», – розповів депутат.
Розквіт криміналітету на Херсонщині спостерігався здебільшого на початку окупації. Зараз російські військові інколи вдаються до побутових крадіжок, але побоюються розголосу, зауважив Хлань. Зараз же ФСБ, за його словами, намагається створювати картинку наведення ладу.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Поліцейські з судимістю»
Голова Приазовської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Андрій Солопов розповів, що на території цієї громади криміногенна ситуація до початку повномасштабного вторгнення завжди була контрольованою. На сьогодні найбільшу загрозу для місцевих жителів становлять саме працівники окупаційної адміністрації і лояльні до них люди. Вони відчувають безкарність.
Андрій Солопов
Окупаційна поліція «кошмарить» людей, які мають проукраїнську позиціюАндрій Солопов
«Користуючись своєю безкарністю при підтримці окупаційної цієї поліції, вони займаються тим, що відбирають житло, майно, землю громадян мешканців громади, які виїхали. Також окупаційна поліція «кошмарить» людей, які мають проукраїнську позицію. Зараз знаю, що активно обдзвонюють, об’їжджають людей, які не брали участі у псевдовиборах, дізнаються причини, лякають наслідками.
Що стосується захисту, якихось прав чи свобод громадян, то окупаційна поліція, звісно, розставляє пріоритети. Найголовніше для них – це підтримати режим, а що стосується захисту якихось майнових прав чи захисту безпеки громадян, то це навіть не на другому плані», – зазначив він.
Дехто з місцевих жителів долучився до окупаційної поліції, розповідає голова громади. Після встановлення окупаційного режиму ці люди активно розширювали штат поліцейських.
«Брали людей навіть з судимістю, без освіти. Найголовніший критерій – це готовність брати участь в обшуках, катуваннях, усіляких утисках наших громадян. І, відповідно, ці люди стали основою для подальшої мобілізації в так звані «добровольчі батальйони, які формуються зараз в окупації», – розповів він.
«Боїться навіть криміналітет»
Коли когось із місцевих жителів викрадають, родичі можуть звернутися до окупаційної поліції, але їхні заяви не реєструють, стверджує Солопов, оскільки в цих псевдополіцейських органах знають, хто це робить.
Без дозволу з поліції, ФСБ чи якогось іншого підрозділу ніхто нічого робити не можеАндрій Солопов
«Ви ж розумієте, що ніхто не буде приймати заяви на себе самих. Вони розставляють пріоритети. Найголовніше для них – це не захист наших громадян. Вони «кришують», вони знають про всі ці випадки. Тому що зараз не тільки законослухняні громадяни бояться, бояться у тому числі і якісь представники кримінального світу. Тобто якщо немає дозволу з поліції, ФСБ чи якогось іншого підрозділу, ніхто там нічого робити не може. Все, що там відбувається, про це знає окупаційна поліція 100 відсотків», – каже він.
Усі судді, які працювали на території Приазовської громади, виїхали з окупації, додав голова, а окупаційний суд поки ще не сформували.
Маріуполь: «злочинці тепер на волі»
Російська окупаційна влада на захопленій частині Донецької області оголосила про перегляд кримінальних справ, які розглядалися українськими судами, повідомляє маріупольське видання 0629. За даними журналістів, насправді вже із початком окупації у місті на волю вийшли люди, які раніше звинувачувалися у вбивствах та крадіжках, і це були непоодинокі випадки.
Окупований Маріуполь, серпень 2023 року
Спочатку окупаційна влада обіцяє переглянути так звані «політичні справи». Такими вони називають справи про державну зраду, колабораціонізм, організацію незаконних референдумів на території Донецької області.
Раніше видання 0629 також писало, що в окупованому Маріуполі погіршилася кримінальна ситуація. Жителі міста повідомляли, що намагаються вечорами не виходити з дому. У всіх районах Маріуполя час від часу можна чути постріли. При цьому окупаційна поліція на виклики, кажуть, майже не реагує.
Маріупольці також повідомляють журналістам, що у місті часто відбуваються бійки між місцевими та приїжджими. Російські військові у будь-якій ситуації можуть загрожувати зброєю. «У кого автомат, той і має рацію», – кажуть маріупольці.
Будівельники в окупованому Маріуполі, лютий 2023 року
Головна редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла «Новинам Приазов’я», що окупаційна влада не змогла створити повноцінних правоохоронних органів у Маріуполі. У місті спостерігається безвладдя і розгул криміналу, стверджує вона.
«Вони не завозили туди своїх людей і користувалися лише силами колаборантів, а сили колаборантів дуже обмежені. Ми разом з колишнім керівником обласної поліції В’ячеславом Аброськіним перевіряли ті списки, які на початку окупації гуляли інтернетом, мережами та давали списки людей, які зрадили. Там близько 200 людей колишніх правоохоронців, які залишились в Маріуполі і працюють. Але це мізер», – зауважила вона.
«Військові безкарно вбивають цивільних»
За словами журналістки, вулиці нема кому патрулювати, а злочини, які відбуваються, не розслідуються.
«Оці люди з Азії, особливо військові, вони просто їздять тротуарами. Ніхто їм нічого не каже. Вони бачать, що там майже щодня збивають людей на дорогах. Ми буквально вчора повідомляли про те, що військовий КамАз розчавив дівчину 17-річну. Вона померла в лікарні. І мати пише нам про те, що ніхто не займається розслідуванням цієї справи, тому що цей КамАз був військовий», – розповіла Романенко.
Російська військова техніка в Маріуполі, квітень 2022 рік
Скоюють злочини у Маріуполі як російські військові, так і «заробітчани», які приїхали з Росії. Відомо про випадки, коли вони обкрадали квартири, в яких ніхто не живе, розповідає журналістка. Крім того, вказує, перебувати у Маріуполі стало особливо небезпечно жінкам, дехто навіть виїжджає через домагання.
Домагання дійшли до того, що вона просто зрозуміла, що не зможе захистити свою доньку-підліткаАнна Романенко
«Ми дуже мало знаємо. Тому що дуже мало жінок звертаються офіційно з повідомленнями. Але я спілкувалася з однією жінкою, яка поїхала туди жити разом з донькою, повернулася вже в окуповане місто. Вона там не змогла довго протриматися і знову поїхала до своїх родичів за кордон. Бо до її доньки почали чіплятися ці гастарбайтери. І ці домагання дійшли до того, що вона просто зрозуміла, що не зможе захистити свою доньку-підлітка. Вона зібрала речі, виїхала з Маріуполя», – поділилась Романенко.
Вана наголосила, що насправді рівень злочинності в Маріуполі невідомий. У соцмережах є заклики від чоловіків-містян до об’єднання задля захисту своїх жінок і свого способу життя. Це свідчить про те, що ситуація криміногенна дійсно дуже складна, зазначила журналістка. Вона також додала, що деякі маріупольці намагаються захищати себе самостійно.
Розбомблений Маріуполь, березень 2023 року
Люди живуть як в останній деньАнна Романенко
«Один чоловік з родиною виїжджав на територію РФ, а в Маріуполі у них був приватний будинок. Коли вони туди повернулися, то побачили свій будинок просто голим – голі стіни, ні меблів, ні техніки, ні ламінату на підлозі, нічого. Вони пішли по сусідах, по дворах, шукати своє. Ну і в одному будинку побачили свої речі, це був їхній сусід. Вони почали вимагати, щоб їм повернули ці речі. Цей сусід виходить зі зброєю і каже: «Якщо ти зараз не підеш з мого двору, я тебе просто приб’ю». Тобто ці розборки тривають, люди живуть як в останній день», – розповіла вона.
«Репресії посилюються»
Директорка громадської організації «Східна правозахисна група» Віра Ястребова розповіла «Новинам Приазов’я», що на територіях Донецької й Луганської областей, які окуповані ще з 2014 року, правового поля також немає. Хоча формально там начебто діє російське законодавство. Головним завданням псевдополіцейських структур є забезпечення діяльності окупаційного режиму.
Представник так званої «народної міліції» незаконного збройного угруповання «ЛНР» біля розбитої військової техніки в Луганську
Ті, хто не оформив паспорти РФ, до них більше, ніж до інших, запитаньВіра Ястребова
«Репресії до місцевого населення проводяться регулярно всіма окупаційними підрозділами, і Росгвардією, і ФСБ, і так званою поліцією. Місцеве населення затримують, перевіряють документи. Ті, хто не оформив паспорти РФ, до них більше, ніж до інших, запитань, якщо так можна сказати. І по суті люди не мають можливості захиститися. Це така політична поліція окупантів. Їхня мета – це виявлення проукраїнські налаштованого населення і подача так званих звітів про нібито якісну свою роботу», – каже Ястребова.
За словами правозахисниці, на територіях, окупованих з 2014 року, ще залишаються колаборанти, але не на ключових посадах. А от на територіях, окупованих з 2022 року, переважну більшість всіх кадрових посад обіймають громадяни РФ, які жодного стосунку до цих місцевостей не мали. Це каже про те, що в окупантів зрадникам довіри немає, вважає вона.
Кількість кримінальних злочинів у регіоні дедалі збільшується, каже правозахисниця.
«Це і вбивства, і зґвалтування. До прикладу, в місті Антрацит Луганської області колишній учасник незаконного збройного формування – «вагнерівець» втік, дезертир, і в місті дівчину зґвалтував та вбив. Враховуючи те, що дезертирів дуже багато в окупаційній армії, то вони після того, як втекли з фронту, шукають гроші, задоволення за рахунок цивільних. Захисту у людей від них немає. Тому що поліція окупаційного режиму налаштована на інші заходи», – зазначила Ястребова.
- 27 жовтня 2023 року в українському місті Волноваха у будинку на вулиці Донецька місцева мешканка Тетяна Капканець святкувала 51-й день народження. У ніч на 28-ме до цього будинку увірвалися невідомі та влаштували масове вбивство. Жертвами нічного нальоту стали господарі, 25-річний Олександр Капканець та його дружина 27-річна Катерина Хатинська, їхній чотирирічний син Микита, дев’ятирічна дочка Настя, а також 51-річна Тетяна, мати Олександра, його 53-річний батько, 31-річний брат, його дружина Наталія та 20-річний Дмитро, рідний брат Катерини. Їхні тіла виявили лише через 8–10 годин після вбивства.
- На окупованій армією РФ території Херсонської області російський військовослужбовець розстріляв з автомата двох мирних жителів, повідомив телеграм-канал Astra. Інцидент, стався п'ятого листопада у селі Нечаєве, розташованому неподалік Олешок, на на окупованій частині Херсонщини. Як з'ясувала ASTRA, сусіди знайшли тіла місцевих мешканців Тетяни Філенки та Сергія Авдєєва у дворі будинку на 24 вулиці. Наступного дня, за словами місцевих жителів, був затриманий підозрюваний у вбивстві російського військовослужбовця. Журналістам вдалося з'ясувати, що затриманий – 28-річний Олексій Косенков, військовослужбовець в/ч 12266 з Кіровська Ленінградської області. Офіційної інформації про інцидент у правоохоронних органах РФ немає. Не повідомляла про трагедію і призначена Росією окупаційна влада в регіоні.
«Вербують вʼязнів на війну»
Російські окупаційні сили намагаються вербувати в’язнів на захоплених територіях сходу України, які були засуджені за українським законодавством ще до окупації 2014 року, повідомив 30 жовтня Центр національного спротиву.
Там зазначили, що в’язнів вербують до лав російських військ, маніпулюючи почуттями образи до правоохоронних органів України. У разі ж відмови від проходження служби ув’язненим погрожують гіршим ставленням з боку тюремних адміністрацій.
Куряжська колонія, ілюстраційне фото
Правозахисниця Ястребова розповіла, що вербування українських в'язнів до російських Збройних сил зараз триває.
«Попередньо було відомо, що окупанти повідомляли про те, що вони будуть анулювати вироки, які були винесені судами за українським законодавством. Тобто до початку окупації. І перевагу на анулюванні таких вироків віддавалися по тим засудженим, які отримали вироки за злочини проти основ нацбезпеки. Ось така була перевага до цієї категорії.
Зараз ми можемо сказати про те, що фактично цих колишніх ув'язнених вербують для участі в окупаційній армії. І ми розуміємо, що ті, хто відмовляються від того, щоб піти воювати, вони отримують погрози. Тому це не є добровільним вибором, це є такою стратегією окупанта з наповнення чисельністю своїх окупаційних військ в тому числі за рахунок місцевого населення, яке їм симпатизувало і отримало за це вироки, які вчинили злочини та були засуджені за законами України», – зазначила вона.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.